www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хартія основних прав Європейського Союзу У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Хартія прав і свобод Харті

Хартія основних прав Європейського Союзу

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хартія прав і свобод.

Хартія Європейського Союзу про основні права — документ, що закріплює головні політичні, соціальні та економічні права громадян Європейського Союзу. Проєкт документа був підготовлений Європейською Конвенцією протягом грудня 1999 року — жовтня 2000 року і урочисто проголошений на засіданні Європейської Ради в Ніцці 7 грудня 2000 року, а згодом опублікований у частині «С» Official Journal. Проте потім його правовий статус був невизначеним, і в нього не було повної юридичної сили до набрання чинності Лісабонського договору 1 грудня 2009 року.

Хартія основних прав Європейського Союзу
Назва чеськ. Listina základních práv Evropské unie
Видання або переклади Charter of Fundamental Rights of the European Uniond, Q111600866?, Q111600867?, Q111600865?, Q111600868? і Q111600869?
Мова твору або назви Офіційні мови Європейського Союзу
Дата публікації 2000
Повний твір доступний на eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:12016P/TXT​(англ.)
Прийнятий законодавцем Європейський Парламент
 Хартія основних прав Європейського Союзу у Вікісховищі

Історія Редагувати

Хартія Європейського союзу з прав людини є кінцевим результатом спеціальної процедури, яка не має прецедентів в історії Європейського союзу та складалась з нижченаведених етапів.

3-4 липня 1999 року в Кельні Європейська рада доручила розробку Хартії Конвенції, провела своє установче зібрання в грудні 1999 року і прийняла проєкт 2 жовтня 2000 року. Європейська Рада 13-14 жовтня 2000 року одноголосно схвалила проєкт і направила його на розгляд до Європейського парламенту та Європейської комісії.

Європейський Парламент дав свою згоду 14 листопада, а комісія 6 грудня 2000 року. Голови Європейського парламенту, ради і комісії підписали і проголосили Хартію від імені своїх установ 7 грудня 2000 року в Ніцці. Таким чином, три вищезазначені установи Європейського Союзу (рада, комісія і парламент) постановили, що Хартія відповідає всім формальним вимогам (на даний момент), щоб представляти основні принципи прав людини союзу. Однак юридичної сили Хартія з цими рішеннями не набула.

Специфіка Редагувати

Судові справи Редагувати

Незабаром після набрання чинності Договору про ЄЕС, Співдружність позиціонувала себе, як головна політична структура з різними напрямками діяльності за рамками своїх економічних цілей. У 1964 році Європейський суд виніс своє рішення у справі Коста проти ENEL, в якій йшлося про те, що права Союзу повинні мати пріоритет у випадку колізії з національним законодавством. Це означало, що національні уряди не можуть використати розбіжності у законодавстві на власну користь, а також, що потенційно ЄЕС може безперешкодно обмежити права, закріплені у конституціях країн-членів.

Ця проблема постала ще в 1970 році у справі Handelsgesellschaft, коли німецький суд постановив, що частина законодавства ЄЕС порушує Основний закон Німеччини. На звернення з німецького суду, Європейський суд ухвалив, що застосування закону Співдружності не може залежати від його узгодженості з національними конституціями, а основні права є невід'ємною частиною загальних принципів законодавства Європейського Співтовариства, тому, в цьому випадку всі розбіжності суперечать європейському закону.

Таким чином Європейський суд у справі Handelsgesellschaft створив вчення неписаного права у законодавстві Співтовариства. У той час як основні права було затверджено в 1977 році і укладено в Маастрихтському договорі в 1999 році, в якому Європейська Рада офіційно ініціювала процес розробки кодифікованого каталогу основних прав ЄС.

Правовий статус Редагувати

Стаття 2 Хартії підтверджує заборону смертної кари в ЄС

Після набуття чинності Лісабонського договору в 2009 році Хартія має таку ж юридичну силу, як договори Європейського Союзу. Хартія у зазначеному договорі є новою редакцією документа, створеного у 2000 році, який урочисто оголосили три установи за день до підписання Лісабонського договору.

Згідно зі статтею 51, пунктом 1 Хартії, «положення Хартії адресуються інститутам та органам Європейського Союзу при дотриманні принципу субсидіарності, а також до країн-членів виключно у випадках застосування ними права Європейського Союзу. Відповідно вони дотримуються права, принципів і сприяють їх використанню відповідно до своєї компетенції». Крім того, за статтею 6 нової редакції Договору про Євросоюз та статтею 51 пунктом 2 Хартії, «ця Хартія не створює нових повноважень і не ставить нових завдань перед Співтовариством та Європейським Союзом, і не змінює їх повноваження та завдання, визначені в договорах». Наслідком цього є те, що ЄС не зможе прийняти законодавчі заходи для захисту права, викладені в Хартії, якщо цього не встановлено в Договорах ЄС. Окрім того, особа зможе у суді захистити права, прописані в Хартії, тільки якщо рівнозначні права наявні в національному законодавстві її країни походження. Саме цей останній пункт став предметом найбільших дискусій.

Хартія була не першою спробою поставити принцип прав людини в основі закону Європейського союзу. Всі держави-члени ЄС і країни-кандидати підписали Європейську конвенцію з прав людини, тому багато принципів з Конвенції, такі, як право на справедливий судовий розгляд, були прийняті як основа для європейської юриспруденції ще до їх офіційного повторення в Хартії.

При тлумаченні прав людини, передбачених загальними принципами права ЄС (описано в розділі Судові справи вище), Європейський суд розглянув питання про права, закріплені у цих загальних принципах, застосовуваних державами-членами. Потім виніс рішення у справі Джонстона проти Ольстерських Королівських Констеблів, що право на справедливі процедури є одним із загальних принципів права ЄС, в справі Кремзов проти Австрії Європейський суд повинен був вирішити, чи зобов'язана країна-член застосовувати цей принцип у випадку неправомірного засудження за вбивство. Юристи Кремзова стверджували, що його протиправні засудження і вирок необхідно розглядати під кутом порушення права на свободу пересування в рамках законодавства ЄС. Європейський суд у відповідь заявив, що, оскільки закони, за якими Кремзова було засуджено не були прийняті для забезпечення дотримання законодавства ЄС, його справа не підпадає під його дію.

Формулювання у справі Кремзова проти Австрії, посилаючись на «сфери застосування законодавства ЄС», відрізняється від формулювань в Хартії, яка є частиною законодавства ЄС. Відтак поправки у пояснювальній записці, яка видається разом з Хартією в 2007 році відображають рішення Європейського суду у даній справі як прецедент.

Британсько-польський протокол Редагувати

Під час підготовки Лісабонського договору 2007 р. дві держави-члени (Велика Британія та Польща) отримали для себе частковий виняток з дії соціальних положень Хартії. Зазначені держави-члени будуть підпорядковуватися цим положенням лише за умови, що аналогічні за характером правила вже передбачені в їх внутрішніх правових системах. Зокрема, в судах цих країн зацікавлені особи можуть посилатися на соціальні права з розділу IV Хартії, тільки якщо рівнозначні права наявні в національному законодавстві Великої Британії або Польщі.

Згаданий виняток зафіксований в одному з нових протоколів, доданих Лісабонським договором до установчих документів ЄС: «Протокол про застосування Хартії основних прав Європейського Союзу до Польщі та Сполученого Королівства». Під час підписання Лісабонського договору Польща виступила із спеціальною декларацією, доданою до Заключного акта Міжурядової конференції 2007 року. («Декларація Республіки Польща стосовно Протоколу про застосування Хартії основних прав Європейського Союзу до Польщі та Сполученого Королівства» — Декларація № 62). Згідно з цією Декларацією соціальні та трудові права, закріплені у розділі IV Хартії, повною мірою дотримуються Польщею вже в цей час.

Обидві країни, до яких в даний час застосовується протокол приєдналися до нього з різних причин. Велика Британія спочатку виступала проти юридичної обов'язковості Хартії у зв'язку з побоюваннями, що це призведе до масового звернення британських громадян до Європейського суду в спробах здійснення своїх прав вкладених у Хартію у Великій Британії, і до збільшення витрат для бізнесу У той час як британці прийняли юридично обов'язкові хартійні права в ході переговорів щодо неприйнятої Європейської Конституції, вони обговорили протокол у рамках переговорів Лісабона який, на думку тодішнього британського міністра у справах Європи, гарантуватиме, що Хартія не буде розширювати повноваження Європейського суду справедливості над законом Великої Британії.

В результаті, зважаючи на те, що проблеми з Хартією були пов'язані з її передбачуваною ліберальною позицією з соціальних питань, у вересні 2007 року польський уряд звернувся з проханням включити Польщу до британського протоколу.

Існують розбіжності в поглядах щодо правового ефекту протоколу. Відповідно до однієї точки зору, яку висловив Jan Jirásek, протокол відмови виключає застосування Хартії в Польщі та Великій Британії. Інший поділяє Ingolf Pernice, і на його думку, протокол містить тільки тлумачення і не буде або практично не має правових наслідків.

Чеський протокол Редагувати

Під час ратифікації Лісабонського договору, президент Чехії Вацлав Клаус висловив стурбованість тим, що Хартія дозволить розв'язати судові справи перед судами ЄС сім'ям німців, які були вигнані з території сучасної Чехії після Другої світової війни, хоча правові експерти вважають, що декрети Бенеша, закони, за якими німці були вигнані, не підпадають під юрисдикцію законодавства ЄС. Після цього Клаус відмовився ратифікувати Лісабонський договір, якщо Чехія не буде вилучена з Хартії, як Польща і Велика Британія Лідери ЄС домовилися в жовтні 2009 року прийняти протокол в час, коли Чехію включать до наступного договіру, щоб переконати Клауса підписати Лісабонський договір,Згодом він його підписує.

У жовтні 2011 року, Сенат Чехії ухвалив резолюцію проти приєднання до протоколу. Пізніше, під час ратифікації Договору про вступ Хорватії до ЄС навесні 2012 року в Чехії, уряд зробив спробу провести комбіноване голосування з метою затвердження договору про приєднання та протоколу про відмову від Хартії. Та, враховуючи вплив опозиційних партій на Сенат, амбіції щодо відмови могли призвести до відхилення договору про приєднання Хорватії. В результаті, уряд вирішив розділити голосування.

Рада ЄС згодом запропонувала додати до Протоколу Чеську Республіку. Голосування Комітету Європарламенту з конституційних питань у проєкті доповіді в січні 2012 року заключило рекомендувати не задовольняти прохання Чеської Республіки, щодо внесення її до Протоколу. У доповіді стверджується, що Протокол не функціонує як загальна відмова від Хартії, а тільки дозволяє країнам обмежити застосування наступних законів ЄС, які описані виключно в Хартії. Таким чином, Чехія буде як і раніше підпорядковуватися Хартії, навіть якщо вона буде додана до Протоколу.

У жовтні 2012 року, Комітет проголосував за відмову у рекомендації вступу Чеської Республіки в Протокол. А 11 грудня 2012 року був написаний третій проєкт цієї доповіді. Вона була представлена на засіданні Парламенту 22 травня 2013, і Парламент ухвалив рекомендувати Європейській Раді «не розглядати пропоновану поправку до міжнародних договорів». Парламент дав свою згоду зважаючи на те, що Протокол не створить для Чехії нової конвенції .

Текст Хартії Редагувати

Хартія складається з 54 статей. що поділені на сім розділів. Перші шість — фундаментальні цінності: гідність, свобода, рівність, солідарність, права громадян та правосуддя. Останній, сьомий розділ, регулює та тлумачить застосування документу.

Розділ І «Гідність» (стаття 1-5) закріплює права та гарантії, які забезпечують гідне існування людської особистості в суспільстві: право на життя, заборона тортур, рабства тощо. Стаття 3 «Право на особисту недоторканність» передбачає право кожної людини на фізичну недоторканність та недоторканність психіки. Зокрема, в галузі медицини та біології забезпечується право на добровільну та вільну згоду зацікавленої особи відповідно до встановленого законом порядку, заборона евгеністичної практики, передусім тієї, яка спрямована на селекцію людини, заборона використання людського тіла та його частин як таких як джерела прибутку, а також заборона репродуктивного клонування людських істот.

У розділі II «Свободи» (статті 6-19) зосереджено увагу на фундаментальних громадянських та політичних свободах, закріплених в Європейській конвенції з прав людини: право на свободу та особисту недоторканність, на повагу приватного та сімейного життя, на захист інформації особистого характеру, на укладення шлюбу та створення сім'ї, свободу думки, совісті та віросповідання, свободу мистецтва та науки тощо. Крім того, тут закріплюються певні соціальні права, такі як право на освіту, свободу професійної та підприємницької діяльності, а також право на труд, право власності, право на притулок.

Розділ III «Рівність» (статті 20-26) містить норми, спрямовані на забезпечення третьої цінності, зазначеної в преамбулі. Ця цінність ЄС виражена через такі права та принципи, як рівність перед законом, недискримінація, культурне, релігійне та лінгвістичне різноманіття, рівність жінок та чоловіків, права дітей та людей похилого віку, а також осіб із фізичними вадами.

Розділ IV «Солідарність» (статті 27-38) містить певні трудові права та відображає деякі положення Європейської соціальної хартії, яка вже стала частиною права ЄС: право працівників підприємства на інформацію та консультації, право на колективні переговори та колективні дії, у тому числі право на страйк, право на безкоштовну допомогу у працевлаштуванні тощо. Тут закріплюються права на соціальне забезпечення, охорону здоров'я та інші соціальні права і гарантії. Крім того, передбачається заборона дитячої праці, право на справедливі та рівні умови праці.

Розділ V «Права громадян» (статті 39-46) включає право на доступ до документів, право подання скарги на порушення прав людини до Омбудсмена ЄС, а також подання петиції до Європарламенту. Також до нього включено положень про можливість визнання свободи пересування та проживання в ЄС за громадянами третіх країн, які законно проживають на території однієї з держав, та «права на належне управління», яке являє собою комплекс повноважень та гарантій, що надаються громадянам Союзу та іншим фізичним та юридичним особам у їх відносинах з інститутами, органами та установами ЄС: право на неупереджений, справедливий розгляд своєї справи в розумний строк, право бути заслуханим, обов'язок адміністрації вмотивувати свої рішення, право на відшкодування збитків тощо.

Розділ VI «Правосуддя» (статті 47-49) закріплює не стільки права, скільки гарантії прав особистості, переважно в рамках кримінального процесу: ефективний судовий захист порушених прав, презумпція невинуватості, неприпустимість зворотної сили закону, який передбачає або посилює відповідальність, покарання, співмірне тяжкості злочину, тощо.

Розділ VII «Загальні положення, що регулюють тлумачення та застосування Хартії» (статті 50-54), є заключним. Його призначення: визначити умови та порядок застосування Хартії органами ЄС та державами-членами, а також урегулювати непросте питання про співвідношення Її норм з нормами інших джерел основних прав, прийнятих на універсальному, європейському та внутрішньодержавному рівнях.

Примітки Редагувати

  1. Яковюк, Іван; Леся Трагнюк, Володимир Меделяєв (2006). Азбука європейської інтеграції (вид. перше). Харків: «Апекс+». с. 153. 
  2. Крейг, Пол; Гренні де Бурка, П.П. Крейг (2007). Розділ 11 Права людини в ЄС. Право ЄС: Текст, справи та матеріали (вид. 4те). Oxford: Oxford University Press. с. 15. ISBN 978-0-19-927389-8. 
  3. Сайт, Європейсьйкого парламенту (2000). http://www.europarl.europa.eu/charter/default_en.htm. Хартія основних прав. 
  4. Справа 228/69, Internationale Handelsgesellschaft mbH v. Einfuhr und Vorratsstelle für Getreide und Futtermittel [1970] ECR 1125; [1972] CMLR 255.
  5. Спільна декларація Європейського парламенту, Ради і Комісії про охорону основних прав і Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод (OJ C 103, 27/04/1977 P. 1 [ 13 травня 2013 у Wayback Machine.])
  6. Стаття F Маастрихтського договору Маастрихтський договір [ 1 лютого 2009 у Wayback Machine.].
  7. Справа 222/84 [1986] ECR 1651, [1986] 3 CMLR 240.
  8. Справа 299/95 [1997] ECR I-2629, [1997] 3 CMLR 1289.
  9. Крейг, Пол; де Бурка, Гренні (2007). Право ЄС: Текст, справи та матеріали (вид. 4те). Oxford: Oxford University Press. с. 402. 
  10. Ян Блек (28 травня 2003). . The Guardian (Лондон). Архів оригіналу за 14 березня 2013. Процитовано 14 листопада 2013. 
  11. Ніколас Вотт (1 вересня 2000). . The Guardian (Лондон). Архів оригіналу за 14 березня 2013. Процитовано 14 листопада 2013. 
  12. EU Reform Treaty Abandons Constitutional Approach. Foreign Office. 22 серпня 2007. 
  13. Марк Бандерман (7 вересня 2007). . Euobserver.com. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 14 листопада 2013. 
  14. Джірасек, Ян. Застосування Хартії основних прав ЄС у Великій Британії та Польщі за Лісабонським договором. Архів оригіналу за 18 червня 2010. Процитовано 14 листопада 2013. 
  15. Перніс, Інгольф (2008). . У Гріллер, Стефан; Зіллер, Жак. Лісабонський договір: конституціоналізм ЄС без Конституційного договору? (Wien New York: Springer). Архів оригіналу за 20 червня 2010. Процитовано 14 листопада 2013. 
  16. ↑ David Charter (13 жовтня 2009). . The Times (London). Архів оригіналу за 29 травня 2010. Процитовано 14 листопада 2013. 
  17. Вонг Міллер (9 листопада 2009). . The House of Commons Library. с. 10. Архів оригіналу за 9 листопада 2010. Процитовано 14 листопада 2013. 
    Стів Пірс (12 жовтня 2009). . Statewatch. с. 9. Архів оригіналу за 28 листопада 2009. Процитовано 14 листопада 2013. 
  18. Рада Європейського Союзу (1 грудня 2009). Європейська Рада 29/30 жовтня 2009 р. у Брюсселі. Головування. Висновки. 15265/1/09 REV 1. Архів оригіналу за 28 листопада 2011. Процитовано 14 листопада 2013. 
  19. Магоні, Хонор (30 жовтня 2009) Договір ЄС ближче до ратифікації після згоди Чехії [ 5 червня 2011 у Wayback Machine.], EU Observer
  20. Гарнер, Ендрю (29 жовтня 2009) Клаус отримує відмову [ 11 листопада 2013 у Wayback Machine.], European Voice
  21. Ендрю Гарнер (29 жовтня 2009). . European Voice. Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 14 листопада 2013. 
  22. . Європейський парламент Комітет Європарламенту з конституційних питань. 4 листопада 2013. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 14 листопада 2013. 
  23. Сенат одноголосно приймає Хорватію до ЄС. Prague Daily Monitor. 26 квітня 2012. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 14 листопада 2013. 
  24. ↑ . Європейський парламент. Архів оригіналу за 10 травня 2013. Процитовано 14 листопада 2013. 
  25. European Union (Croatian Accession and Irish Protocol) Bill. House of Commons Library. 1 грудня 2012. Процитовано 14 листопада 2013. 
  26. . Alliance of Liberals and Democrats for Europe. 9 жовтня 2012. Архів оригіналу за 3 січня 2013. Процитовано 14 листопада 2013. 
  27. (PDF). Європейський парламент. 11 грудня 2012. Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 14 листопада 2013. 
  28. . 22 травня 2013. Архів оригіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 14 листопада 2013. 
  29. . Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 14 листопада 2013. 
  30. . 22 травня 2013. Архів оригіналу за 20 серпня 2019. Процитовано 14 листопада 2013. 
  31. Муравйов, В. І. (2011). Розділ 12 Спільні напрями політики ій діяльності Європейського союзу. Право Європейського Союзу (вид. перше). Київ: Юрінком Інтер. с. 415-416. ISBN 978-966-667-472-5. 

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hartiya prav i svobod Hartiya Yevropejskogo Soyuzu pro osnovni prava dokument sho zakriplyuye golovni politichni socialni ta ekonomichni prava gromadyan Yevropejskogo Soyuzu Proyekt dokumenta buv pidgotovlenij Yevropejskoyu Konvenciyeyu protyagom grudnya 1999 roku zhovtnya 2000 roku i urochisto progoloshenij na zasidanni Yevropejskoyi Radi v Nicci 7 grudnya 2000 roku 1 a zgodom opublikovanij u chastini S Official Journal Prote potim jogo pravovij status buv neviznachenim i v nogo ne bulo povnoyi yuridichnoyi sili 2 do nabrannya chinnosti Lisabonskogo dogovoru 1 grudnya 2009 roku Hartiya osnovnih prav Yevropejskogo SoyuzuNazvachesk Listina zakladnich prav Evropske unieVidannya abo perekladiCharter of Fundamental Rights of the European Uniond Q111600866 Q111600867 Q111600865 Q111600868 i Q111600869 Mova tvoru abo nazviOficijni movi Yevropejskogo SoyuzuData publikaciyi2000Povnij tvir dostupnij naeur lex europa eu legal content EN TXT uri CELEX 12016P TXT angl Prijnyatij zakonodavcemYevropejskij Parlament Hartiya osnovnih prav Yevropejskogo Soyuzu u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Specifika 2 1 Sudovi spravi 3 Pravovij status 3 1 Britansko polskij protokol 3 2 Cheskij protokol 4 Tekst Hartiyi 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaIstoriya RedaguvatiHartiya Yevropejskogo soyuzu z prav lyudini ye kincevim rezultatom specialnoyi proceduri yaka ne maye precedentiv v istoriyi Yevropejskogo soyuzu ta skladalas z nizhchenavedenih etapiv 3 4 lipnya 1999 roku v Kelni Yevropejska rada doruchila rozrobku Hartiyi Konvenciyi provela svoye ustanovche zibrannya v grudni 1999 roku i prijnyala proyekt 2 zhovtnya 2000 roku Yevropejska Rada 13 14 zhovtnya 2000 roku odnogolosno shvalila proyekt i napravila jogo na rozglyad do Yevropejskogo parlamentu ta Yevropejskoyi komisiyi Yevropejskij Parlament dav svoyu zgodu 14 listopada a komisiya 6 grudnya 2000 roku Golovi Yevropejskogo parlamentu radi i komisiyi pidpisali i progolosili Hartiyu vid imeni svoyih ustanov 7 grudnya 2000 roku v Nicci Takim chinom tri vishezaznacheni ustanovi Yevropejskogo Soyuzu rada komisiya i parlament postanovili sho Hartiya vidpovidaye vsim formalnim vimogam na danij moment shob predstavlyati osnovni principi prav lyudini soyuzu Odnak yuridichnoyi sili Hartiya z cimi rishennyami ne nabula 3 Specifika RedaguvatiSudovi spravi Redaguvati Nezabarom pislya nabrannya chinnosti Dogovoru pro YeES Spivdruzhnist pozicionuvala sebe yak golovna politichna struktura z riznimi napryamkami diyalnosti za ramkami svoyih ekonomichnih cilej U 1964 roci Yevropejskij sud vinis svoye rishennya u spravi Kosta proti ENEL v yakij jshlosya pro te sho prava Soyuzu povinni mati prioritet u vipadku koliziyi z nacionalnim zakonodavstvom Ce oznachalo sho nacionalni uryadi ne mozhut vikoristati rozbizhnosti u zakonodavstvi na vlasnu korist a takozh sho potencijno YeES mozhe bezpereshkodno obmezhiti prava zakripleni u konstituciyah krayin chleniv Cya problema postala she v 1970 roci u spravi Handelsgesellschaft koli nimeckij sud postanoviv sho chastina zakonodavstva YeES porushuye Osnovnij zakon Nimechchini Na zvernennya z nimeckogo sudu Yevropejskij sud uhvaliv sho zastosuvannya zakonu Spivdruzhnosti ne mozhe zalezhati vid jogo uzgodzhenosti z nacionalnimi konstituciyami a osnovni prava ye nevid yemnoyu chastinoyu zagalnih principiv zakonodavstva Yevropejskogo Spivtovaristva tomu v comu vipadku vsi rozbizhnosti superechat yevropejskomu zakonu 4 Takim chinom Yevropejskij sud u spravi Handelsgesellschaft stvoriv vchennya nepisanogo prava u zakonodavstvi Spivtovaristva U toj chas yak osnovni prava bulo zatverdzheno v 1977 roci 5 i ukladeno v Maastrihtskomu dogovori 6 v 1999 roci v yakomu Yevropejska Rada oficijno iniciyuvala proces rozrobki kodifikovanogo katalogu osnovnih prav YeS Pravovij status Redaguvati nbsp Stattya 2 Hartiyi pidtverdzhuye zaboronu smertnoyi kari v YeSPislya nabuttya chinnosti Lisabonskogo dogovoru v 2009 roci Hartiya maye taku zh yuridichnu silu yak dogovori Yevropejskogo Soyuzu Hartiya u zaznachenomu dogovori ye novoyu redakciyeyu dokumenta stvorenogo u 2000 roci yakij urochisto ogolosili tri ustanovi za den do pidpisannya Lisabonskogo dogovoru Zgidno zi statteyu 51 punktom 1 Hartiyi polozhennya Hartiyi adresuyutsya institutam ta organam Yevropejskogo Soyuzu pri dotrimanni principu subsidiarnosti a takozh do krayin chleniv viklyuchno u vipadkah zastosuvannya nimi prava Yevropejskogo Soyuzu Vidpovidno voni dotrimuyutsya prava principiv i spriyayut yih vikoristannyu vidpovidno do svoyeyi kompetenciyi Krim togo za statteyu 6 novoyi redakciyi Dogovoru pro Yevrosoyuz ta statteyu 51 punktom 2 Hartiyi cya Hartiya ne stvoryuye novih povnovazhen i ne stavit novih zavdan pered Spivtovaristvom ta Yevropejskim Soyuzom i ne zminyuye yih povnovazhennya ta zavdannya viznacheni v dogovorah Naslidkom cogo ye te sho YeS ne zmozhe prijnyati zakonodavchi zahodi dlya zahistu prava vikladeni v Hartiyi yaksho cogo ne vstanovleno v Dogovorah YeS Okrim togo osoba zmozhe u sudi zahistiti prava propisani v Hartiyi tilki yaksho rivnoznachni prava nayavni v nacionalnomu zakonodavstvi yiyi krayini pohodzhennya Same cej ostannij punkt stav predmetom najbilshih diskusij Hartiya bula ne pershoyu sproboyu postaviti princip prav lyudini v osnovi zakonu Yevropejskogo soyuzu Vsi derzhavi chleni YeS i krayini kandidati pidpisali Yevropejsku konvenciyu z prav lyudini tomu bagato principiv z Konvenciyi taki yak pravo na spravedlivij sudovij rozglyad buli prijnyati yak osnova dlya yevropejskoyi yurisprudenciyi she do yih oficijnogo povtorennya v Hartiyi Pri tlumachenni prav lyudini peredbachenih zagalnimi principami prava YeS opisano v rozdili Sudovi spravi vishe Yevropejskij sud rozglyanuv pitannya pro prava zakripleni u cih zagalnih principah zastosovuvanih derzhavami chlenami Potim vinis rishennya u spravi Dzhonstona proti Olsterskih Korolivskih Konstebliv 7 sho pravo na spravedlivi proceduri ye odnim iz zagalnih principiv prava YeS v spravi Kremzov proti Avstriyi 8 Yevropejskij sud povinen buv virishiti chi zobov yazana krayina chlen zastosovuvati cej princip u vipadku nepravomirnogo zasudzhennya za vbivstvo Yuristi Kremzova stverdzhuvali sho jogo protipravni zasudzhennya i virok neobhidno rozglyadati pid kutom porushennya prava na svobodu peresuvannya v ramkah zakonodavstva YeS Yevropejskij sud u vidpovid zayaviv sho oskilki zakoni za yakimi Kremzova bulo zasudzheno ne buli prijnyati dlya zabezpechennya dotrimannya zakonodavstva YeS jogo sprava ne pidpadaye pid jogo diyu Formulyuvannya u spravi Kremzova proti Avstriyi posilayuchis na sferi zastosuvannya zakonodavstva YeS vidriznyayetsya vid formulyuvan v Hartiyi yaka ye chastinoyu zakonodavstva YeS 9 Vidtak popravki u poyasnyuvalnij zapisci yaka vidayetsya razom z Hartiyeyu v 2007 roci vidobrazhayut rishennya Yevropejskogo sudu u danij spravi yak precedent Britansko polskij protokol Redaguvati Pid chas pidgotovki Lisabonskogo dogovoru 2007 r dvi derzhavi chleni Velika Britaniya ta Polsha otrimali dlya sebe chastkovij vinyatok z diyi socialnih polozhen Hartiyi Zaznacheni derzhavi chleni budut pidporyadkovuvatisya cim polozhennyam lishe za umovi sho analogichni za harakterom pravila vzhe peredbacheni v yih vnutrishnih pravovih sistemah Zokrema v sudah cih krayin zacikavleni osobi mozhut posilatisya na socialni prava z rozdilu IV Hartiyi tilki yaksho rivnoznachni prava nayavni v nacionalnomu zakonodavstvi Velikoyi Britaniyi abo Polshi Zgadanij vinyatok zafiksovanij v odnomu z novih protokoliv dodanih Lisabonskim dogovorom do ustanovchih dokumentiv YeS Protokol pro zastosuvannya Hartiyi osnovnih prav Yevropejskogo Soyuzu do Polshi ta Spoluchenogo Korolivstva Pid chas pidpisannya Lisabonskogo dogovoru Polsha vistupila iz specialnoyu deklaraciyeyu dodanoyu do Zaklyuchnogo akta Mizhuryadovoyi konferenciyi 2007 roku Deklaraciya Respubliki Polsha stosovno Protokolu pro zastosuvannya Hartiyi osnovnih prav Yevropejskogo Soyuzu do Polshi ta Spoluchenogo Korolivstva Deklaraciya 62 Zgidno z ciyeyu Deklaraciyeyu socialni ta trudovi prava zakripleni u rozdili IV Hartiyi povnoyu miroyu dotrimuyutsya Polsheyu vzhe v cej chas Obidvi krayini do yakih v danij chas zastosovuyetsya protokol priyednalisya do nogo z riznih prichin Velika Britaniya spochatku vistupala proti yuridichnoyi obov yazkovosti Hartiyi u zv yazku z poboyuvannyami sho ce prizvede do masovogo zvernennya britanskih gromadyan do Yevropejskogo sudu v sprobah zdijsnennya svoyih prav vkladenih u Hartiyu u Velikij Britaniyi 10 i do zbilshennya vitrat dlya biznesu 11 U toj chas yak britanci prijnyali yuridichno obov yazkovi hartijni prava v hodi peregovoriv shodo neprijnyatoyi Yevropejskoyi Konstituciyi voni obgovorili protokol u ramkah peregovoriv Lisabona yakij na dumku todishnogo britanskogo ministra u spravah Yevropi garantuvatime sho Hartiya ne bude rozshiryuvati povnovazhennya Yevropejskogo sudu spravedlivosti nad zakonom Velikoyi Britaniyi 12 V rezultati zvazhayuchi na te sho problemi z Hartiyeyu buli pov yazani z yiyi peredbachuvanoyu liberalnoyu poziciyeyu z socialnih pitan u veresni 2007 roku polskij uryad zvernuvsya z prohannyam vklyuchiti Polshu do britanskogo protokolu 13 Isnuyut rozbizhnosti v poglyadah shodo pravovogo efektu protokolu Vidpovidno do odniyeyi tochki zoru yaku visloviv Jan Jirasek 14 protokol vidmovi viklyuchaye zastosuvannya Hartiyi v Polshi ta Velikij Britaniyi Inshij podilyaye Ingolf Pernice i na jogo dumku protokol mistit tilki tlumachennya i ne bude abo praktichno ne maye pravovih naslidkiv 15 Cheskij protokol Redaguvati Pid chas ratifikaciyi Lisabonskogo dogovoru prezident Chehiyi Vaclav Klaus visloviv sturbovanist tim sho Hartiya dozvolit rozv yazati sudovi spravi pered sudami YeS sim yam nimciv yaki buli vignani z teritoriyi suchasnoyi Chehiyi pislya Drugoyi svitovoyi vijni 16 hocha pravovi eksperti vvazhayut sho dekreti Benesha zakoni za yakimi nimci buli vignani ne pidpadayut pid yurisdikciyu zakonodavstva YeS 17 Pislya cogo Klaus vidmovivsya ratifikuvati Lisabonskij dogovir yaksho Chehiya ne bude viluchena z Hartiyi yak Polsha i Velika Britaniya 16 Lideri YeS domovilisya v zhovtni 2009 roku prijnyati protokol v chas koli Chehiyu vklyuchat do nastupnogo dogoviru 18 19 20 shob perekonati Klausa pidpisati Lisabonskij dogovir 21 Zgodom vin jogo pidpisuye U zhovtni 2011 roku Senat Chehiyi uhvaliv rezolyuciyu proti priyednannya do protokolu 22 Piznishe pid chas ratifikaciyi Dogovoru pro vstup Horvatiyi do YeS navesni 2012 roku v Chehiyi uryad zrobiv sprobu provesti kombinovane golosuvannya z metoyu zatverdzhennya dogovoru pro priyednannya ta protokolu pro vidmovu vid Hartiyi Ta vrahovuyuchi vpliv opozicijnih partij na Senat ambiciyi shodo vidmovi mogli prizvesti do vidhilennya dogovoru pro priyednannya Horvatiyi V rezultati uryad virishiv rozdiliti golosuvannya 23 Rada YeS zgodom zaproponuvala dodati do Protokolu Chesku Respubliku 24 Golosuvannya Komitetu Yevroparlamentu z konstitucijnih pitan u proyekti dopovidi v sichni 2012 roku zaklyuchilo rekomenduvati ne zadovolnyati prohannya Cheskoyi Respubliki shodo vnesennya yiyi do Protokolu 25 U dopovidi stverdzhuyetsya sho Protokol ne funkcionuye yak zagalna vidmova vid Hartiyi a tilki dozvolyaye krayinam obmezhiti zastosuvannya nastupnih zakoniv YeS yaki opisani viklyuchno v Hartiyi Takim chinom Chehiya bude yak i ranishe pidporyadkovuvatisya Hartiyi navit yaksho vona bude dodana do Protokolu U zhovtni 2012 roku Komitet progolosuvav za vidmovu u rekomendaciyi vstupu Cheskoyi Respubliki v Protokol 26 A 11 grudnya 2012 roku buv napisanij tretij proyekt ciyeyi dopovidi 27 Vona bula predstavlena na zasidanni Parlamentu 22 travnya 2013 24 i Parlament uhvaliv rekomenduvati Yevropejskij Radi ne rozglyadati proponovanu popravku do mizhnarodnih dogovoriv 24 28 29 Parlament dav svoyu zgodu zvazhayuchi na te sho Protokol ne stvorit dlya Chehiyi novoyi konvenciyi 30 Tekst Hartiyi RedaguvatiHartiya skladayetsya z 54 statej sho podileni na sim rozdiliv Pershi shist fundamentalni cinnosti gidnist svoboda rivnist solidarnist prava gromadyan ta pravosuddya Ostannij somij rozdil regulyuye ta tlumachit zastosuvannya dokumentu Rozdil I Gidnist stattya 1 5 zakriplyuye prava ta garantiyi yaki zabezpechuyut gidne isnuvannya lyudskoyi osobistosti v suspilstvi pravo na zhittya zaborona tortur rabstva tosho Stattya 3 Pravo na osobistu nedotorkannist peredbachaye pravo kozhnoyi lyudini na fizichnu nedotorkannist ta nedotorkannist psihiki Zokrema v galuzi medicini ta biologiyi zabezpechuyetsya pravo na dobrovilnu ta vilnu zgodu zacikavlenoyi osobi vidpovidno do vstanovlenogo zakonom poryadku zaborona evgenistichnoyi praktiki peredusim tiyeyi yaka spryamovana na selekciyu lyudini zaborona vikoristannya lyudskogo tila ta jogo chastin yak takih yak dzherela pributku a takozh zaborona reproduktivnogo klonuvannya lyudskih istot U rozdili II Svobodi statti 6 19 zoseredzheno uvagu na fundamentalnih gromadyanskih ta politichnih svobodah zakriplenih v Yevropejskij konvenciyi z prav lyudini pravo na svobodu ta osobistu nedotorkannist na povagu privatnogo ta simejnogo zhittya na zahist informaciyi osobistogo harakteru na ukladennya shlyubu ta stvorennya sim yi svobodu dumki sovisti ta virospovidannya svobodu mistectva ta nauki tosho Krim togo tut zakriplyuyutsya pevni socialni prava taki yak pravo na osvitu svobodu profesijnoyi ta pidpriyemnickoyi diyalnosti a takozh pravo na trud pravo vlasnosti pravo na pritulok Rozdil III Rivnist statti 20 26 mistit normi spryamovani na zabezpechennya tretoyi cinnosti zaznachenoyi v preambuli Cya cinnist YeS virazhena cherez taki prava ta principi yak rivnist pered zakonom nediskriminaciya kulturne religijne ta lingvistichne riznomanittya rivnist zhinok ta cholovikiv prava ditej ta lyudej pohilogo viku a takozh osib iz fizichnimi vadami Rozdil IV Solidarnist statti 27 38 mistit pevni trudovi prava ta vidobrazhaye deyaki polozhennya Yevropejskoyi socialnoyi hartiyi yaka vzhe stala chastinoyu prava YeS pravo pracivnikiv pidpriyemstva na informaciyu ta konsultaciyi pravo na kolektivni peregovori ta kolektivni diyi u tomu chisli pravo na strajk pravo na bezkoshtovnu dopomogu u pracevlashtuvanni tosho Tut zakriplyuyutsya prava na socialne zabezpechennya ohoronu zdorov ya ta inshi socialni prava i garantiyi Krim togo peredbachayetsya zaborona dityachoyi praci pravo na spravedlivi ta rivni umovi praci Rozdil V Prava gromadyan statti 39 46 vklyuchaye pravo na dostup do dokumentiv pravo podannya skargi na porushennya prav lyudini do Ombudsmena YeS a takozh podannya peticiyi do Yevroparlamentu Takozh do nogo vklyucheno polozhen pro mozhlivist viznannya svobodi peresuvannya ta prozhivannya v YeS za gromadyanami tretih krayin yaki zakonno prozhivayut na teritoriyi odniyeyi z derzhav ta prava na nalezhne upravlinnya yake yavlyaye soboyu kompleks povnovazhen ta garantij sho nadayutsya gromadyanam Soyuzu ta inshim fizichnim ta yuridichnim osobam u yih vidnosinah z institutami organami ta ustanovami YeS pravo na neuperedzhenij spravedlivij rozglyad svoyeyi spravi v rozumnij strok pravo buti zasluhanim obov yazok administraciyi vmotivuvati svoyi rishennya pravo na vidshkoduvannya zbitkiv tosho Rozdil VI Pravosuddya statti 47 49 zakriplyuye ne stilki prava skilki garantiyi prav osobistosti perevazhno v ramkah kriminalnogo procesu efektivnij sudovij zahist porushenih prav prezumpciya nevinuvatosti nepripustimist zvorotnoyi sili zakonu yakij peredbachaye abo posilyuye vidpovidalnist pokarannya spivmirne tyazhkosti zlochinu tosho Rozdil VII Zagalni polozhennya sho regulyuyut tlumachennya ta zastosuvannya Hartiyi statti 50 54 ye zaklyuchnim Jogo priznachennya viznachiti umovi ta poryadok zastosuvannya Hartiyi organami YeS ta derzhavami chlenami a takozh uregulyuvati neproste pitannya pro spivvidnoshennya Yiyi norm z normami inshih dzherel osnovnih prav prijnyatih na universalnomu yevropejskomu ta vnutrishnoderzhavnomu rivnyah 31 Primitki Redaguvati Yakovyuk Ivan Lesya Tragnyuk Volodimir Medelyayev 2006 Azbuka yevropejskoyi integraciyi vid pershe Harkiv Apeks s 153 Krejg Pol Grenni de Burka P P Krejg 2007 Rozdil 11 Prava lyudini v YeS Pravo YeS Tekst spravi ta materiali vid 4te Oxford Oxford University Press s 15 ISBN 978 0 19 927389 8 Sajt Yevropejsjkogo parlamentu 2000 http www europarl europa eu charter default en htm Hartiya osnovnih prav Sprava 228 69 Internationale Handelsgesellschaft mbH v Einfuhr und Vorratsstelle fur Getreide und Futtermittel 1970 ECR 1125 1972 CMLR 255 Spilna deklaraciya Yevropejskogo parlamentu Radi i Komisiyi pro ohoronu osnovnih prav i Yevropejskoyi Konvenciyi pro zahist prav lyudini ta osnovnih svobod OJ C 103 27 04 1977 P 1 Arhivovano 13 travnya 2013 u Wayback Machine Stattya F Maastrihtskogo dogovoru Maastrihtskij dogovir Arhivovano 1 lyutogo 2009 u Wayback Machine Sprava 222 84 1986 ECR 1651 1986 3 CMLR 240 Sprava 299 95 1997 ECR I 2629 1997 3 CMLR 1289 Krejg Pol de Burka Grenni 2007 Pravo YeS Tekst spravi ta materiali vid 4te Oxford Oxford University Press s 402 Yan Blek 28 travnya 2003 New sticking points for Blair in draft text The Guardian London Arhiv originalu za 14 bereznya 2013 Procitovano 14 listopada 2013 Nikolas Vott 1 veresnya 2000 Vaz blames press for dislike of EU The Guardian London Arhiv originalu za 14 bereznya 2013 Procitovano 14 listopada 2013 EU Reform Treaty Abandons Constitutional Approach Foreign Office 22 serpnya 2007 Propushenij abo porozhnij url dovidka accessdate vimagaye url dovidka Mark Banderman 7 veresnya 2007 Polsha priyednuyetsya do vidmovi Velikoyi Britaniyi vid Hartiyi osnovnih prav YeS Euobserver com Arhiv originalu za 5 chervnya 2011 Procitovano 14 listopada 2013 Dzhirasek Yan Zastosuvannya Hartiyi osnovnih prav YeS u Velikij Britaniyi ta Polshi za Lisabonskim dogovorom Arhiv originalu za 18 chervnya 2010 Procitovano 14 listopada 2013 Pernis Ingolf 2008 Lisabonskij dogovir ta osnovni prava U Griller Stefan Ziller Zhak Lisabonskij dogovir konstitucionalizm YeS bez Konstitucijnogo dogovoru Wien New York Springer Arhiv originalu za 20 chervnya 2010 Procitovano 14 listopada 2013 a b David Charter 13 zhovtnya 2009 I will not sign Lisbon Treaty says Czech President The Times London Arhiv originalu za 29 travnya 2010 Procitovano 14 listopada 2013 Vong Miller 9 listopada 2009 isabonskij dogovir ratifikaciyi Cheskoyu Respublikoyu The House of Commons Library s 10 Arhiv originalu za 9 listopada 2010 Procitovano 14 listopada 2013 Stiv Pirs 12 zhovtnya 2009 Dekreti Benesha i Hartiya osnovnih prav YeS Statewatch s 9 Arhiv originalu za 28 listopada 2009 Procitovano 14 listopada 2013 Rada Yevropejskogo Soyuzu 1 grudnya 2009 Yevropejska Rada 29 30 zhovtnya 2009 r u Bryusseli Golovuvannya Visnovki 15265 1 09 REV 1 Arhiv originalu za 28 listopada 2011 Procitovano 14 listopada 2013 Magoni Honor 30 zhovtnya 2009 Dogovir YeS blizhche do ratifikaciyi pislya zgodi Chehiyi Arhivovano 5 chervnya 2011 u Wayback Machine EU Observer Garner Endryu 29 zhovtnya 2009 Klaus otrimuye vidmovu Arhivovano 11 listopada 2013 u Wayback Machine European Voice Endryu Garner 29 zhovtnya 2009 Klaus otrimuye vidmovu European Voice Arhiv originalu za 11 listopada 2013 Procitovano 14 listopada 2013 Drugij proekt dopovidi za proektom protokolu pro zastosuvannya Hartiyi osnovnih prav Yevropejskogo Soyuzu v Cheskij Respublici stattya 48 3 Dogovoru pro Yevropejskij Soyuz Yevropejskij parlament Komitet Yevroparlamentu z konstitucijnih pitan 4 listopada 2013 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 14 listopada 2013 Senat odnogolosno prijmaye Horvatiyu do YeS Prague Daily Monitor 26 kvitnya 2012 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2013 Procitovano 14 listopada 2013 a b v Application of the Charter of Fundamental Rights of the European Union to the Czech Republic Protocol amend Yevropejskij parlament Arhiv originalu za 10 travnya 2013 Procitovano 14 listopada 2013 European Union Croatian Accession and Irish Protocol Bill House of Commons Library 1 grudnya 2012 Procitovano 14 listopada 2013 Duff welcomes vote against Czech attack on Charter Alliance of Liberals and Democrats for Europe 9 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 3 sichnya 2013 Procitovano 14 listopada 2013 Tretij proekt dopovidi za proektom protokolu pro zastosuvannya Hartiyi osnovnih prav Yevropejskogo Soyuzu do Chehiyi 2011 0817 NLE PDF Yevropejskij parlament 11 grudnya 2012 Arhiv originalu za 26 serpnya 2019 Procitovano 14 listopada 2013 Rezolyuciya Yevropejskogo parlamentu vid 22 travnya 2013 pro proekt protokolu pro zastosuvannya Hartiyi osnovnih prav Yevropejskogo Soyuzu v Cheskij Respublici stattya 48 3 Dogovoru pro Yevropejskij Soyuz 00091 2011 C7 0385 2011 2011 0817 NLE 22 travnya 2013 Arhiv originalu za 28 serpnya 2019 Procitovano 14 listopada 2013 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 9 listopada 2013 Procitovano 14 listopada 2013 Rishennya Yevropejskogo parlamentu vid 22 travnya 2013 roku pro propoziciyu Yevropejskoyi Radi ne sklikati Konvenciyi shodo protokolu pro zastosuvannya Hartiyi osnovnih prav Yevropejskogo Soyuzu v Chehiyi do Dogovoru pro Yevropejskij Soyuz i Dogoviru pro funkcionuvannya Yevropejskogo Soyuzu 00091 2011 C7 0386 2011 2011 0818 NLE 22 travnya 2013 Arhiv originalu za 20 serpnya 2019 Procitovano 14 listopada 2013 Muravjov V I 2011 Rozdil 12 Spilni napryami politiki ij diyalnosti Yevropejskogo soyuzu Pravo Yevropejskogo Soyuzu vid pershe Kiyiv Yurinkom Inter s 415 416 ISBN 978 966 667 472 5 Literatura RedaguvatiV V Kopijka Nicci dogovir 2000 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4Posilannya RedaguvatiHartiya osnovnih prav Yevropejskogo Soyuzu Arhivovano 29 bereznya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hartiya osnovnih prav Yevropejskogo Soyuzu amp oldid 39685725