Ізатулло Хайоєвич Хайоєв (тадж. Іззатулла Ҳаёевіч Ҳаёев, 22 червня 1936, Кулябська нохія, Таджицька РСР, СРСР — 25 квітня 2015, Душанбе, Таджикистан) — радянський і таджицький державний діяч, голова Ради Міністрів Таджицької РСР (з 4 січня 1986 по 30 листопада 1990), прем'єр-міністр Таджикистану (1991—1992). Кандидат у члени ЦК КПРС у 1986—1990 роках. Член ЦК КПРС у 1976—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Народний депутат СРСР (1989—1991).
| Хайоєв Ізатулло Хайоєвич | |
|---|---|
| тадж. Иззатулло Ҳаёев | |
| Народився | 22 червня 1936 Куляб |
| Помер | 25 квітня 2015 (78 років) Душанбе, Таджикистан |
| Поховання | Парк Лучобd |
| Країна | СРСР Таджикистан |
| Діяльність | державний службовець, політик |
| Alma mater | Таджицький національний університет |
| Знання мов | російська |
| Членство | ЦК КПРС |
| Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
| Партія | КПРС |
| Конфесія | іслам |
| Нагороди | |
|
Життєпис ред.
Народився 22 червня 1936 року в родині дехканина в кишлаку Ходжаісхок, Кулябська нохія, Таджицька РСР.
У 1954 році закінчив Сталінабадський фінансово-кредитний технікум.
У 1954—1956 роках — старший ревізор фінансового відділу Гармського облвиконкому, завідувач фінансового відділу виконавчого комітету Новабадської міської ради депутатів трудящих Таджицької РСР.
У 1956—1961 роках — ревізор управління Міністерства фінансів Таджицької РСР.
У 1961 році закінчив економічний факультет Таджицького державного університету ім. В. І. Леніна.
У 1961—1962 роках — начальник відділу Міністерства сільського господарства Таджицької РСР.
У 1962—1965 роках — начальник відділу опорно-показового господарства, заступник голови колгоспу імені Леніна Кумсангірского району Таджицької РСР.
У 1965—1966 роках — начальник Пянджського районного управління сільського господарства Таджицької РСР.
З 1966 року — завідувач відділу Комітету народного контролю Таджицької РСР.
У 1970 році закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПРС.
У 1970—1973 роках — 1-й секретар Калай-Хумбского районного комітету КП Таджикістану.
У 1973—1978 роках — голова виконавчого комітету Горно-Бадахшанської обласної ради депутатів трудящих Таджицької РСР.
У 1978—1983 роках — міністр м'ясної і молочної промисловості Таджицької РСР.
У 1983—1986 роках — 1-й секретар Кулябського обласного комітету КП Таджикістану.
У січні 1986 — грудні 1990 року — голова Ради мінстрів Таджицької РСР.
Був першим і єдиним віце-президентом Таджикистану з 30 листопада 1990 року по 31 серпня 1991 року. Коли в червні 1991 року в Таджикистані був відновлений посаду глави уряду, став першим прем'єр-міністром Таджикистану (з 25 червня 1991 по 9 січня 1992 року).
З 1994 по 1996 рр. — очолював апарат президента країни. У відставку зі своїх державних постів вийшов під тиском політичних сил, які боролися за владу в роки громадянської війни в Таджикистані.
Помер 25 квітня 2015 року. Похований на кладовищі Лучоб в Душанбе.
Кандидат в члени ЦК КПРС (1986—1990), член ЦК КПРС (1990—1991), депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання, народний депутат СРСР (1989—1991), народний депутат Таджицької РСР (1990—1991).
Нагороди та відзнаки ред.
- два ордени Трудового Червоного Прапора (10.12.1973; 20.06.1986)
- медалі
Примітки ред.
Література ред.
- Ежегодник БСЭ, 1987 / М. Советская энциклопедия — С. 593.
- Кто есть кто в России и в ближнем зарубежье: Справочник. — М: Издательский дом «Новое время», «Всё для Вас», 1993. — С. 685. — ISBN 5-86564-033-X
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |