Філі́пп Жаккотте́ (фр. Philippe Jaccottet; 30 червня 1925 — 24 лютого 2021) — швейцарський франкомовний поет, (літературний критик) та перекладач.
Філіпп Жаккотте | ||||
---|---|---|---|---|
Philippe Jaccottet | ||||
Філіп Жаккотте, фотографія Ерлінга Мандельманна, 1991 р. | ||||
Народився | 30 червня 1925 (98 років) Мудон, (кантон Во), Швейцарія | |||
Помер | 24 лютого 2021[1][2][3](95 років) (Гриньян)[2][3] | |||
Поховання | (Гриньян) | |||
Громадянство | Швейцарія | |||
Місце проживання | (Гриньян) | |||
Діяльність | поет, (есеїст), перекладач | |||
Сфера роботи | d[4] і перекладацтво[d][4] | |||
Alma mater | (Лозанський університет) | |||
Мова творів | французька | |||
Роки активності | 1943 — 2021 | |||
Жанр | вірші, (есеї) | |||
Членство | (Німецька академія мови і поезії), (Баварська академія витончених мистецтв) і d | |||
Родичі | d | |||
У шлюбі з | d | |||
Премії | (Велика премія Французької академії за поезію) (1992), (Велика національна премія поезії) (1995), (Ґонкурівська премія) з поезії (2003) | |||
| ||||
Філіпп Жаккотте у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у (Вікіцитатах) |
Життєпис
Філіпп Жаккотте народився 30 червня 1925 року в Мудоні ((Во), Швейцарія). У 1933 році його родина переїхала до (Лозанни), де він вступив до гімназії, а згодом до Лозаннського університету. Першу збірку віршів написав у п'ятнадцять років. Коли йому виповнилося шістнадцять, на врученні премії Рамбера 27 червня 1941 року познайомився з швейцарським поетом Гюставом Ру, з яким вів листування з 1942 по 1976 рр. Протягом навчання в Лозанні Жакотте почав друкуватися у періодичних виданнях, зокрема в цей період з'явилася його перша п'єса «Персиваль» (1945) та вірші «Елегія» (1943—1944), «Тіням» (1944) та «Ірис» (1945). Його першу збірку було надруковано у травні 1945 року, але Жаккотте знищив наклад. У червні 1946 року отримує диплом бакалавра, того ж року, під час подорожі до Італії, знайомиться з італійським поетом (Джузеппе Унгаретті), якого починає перекладати у 1948 році.
Восени 1946 року на запрошення швейцарського видавця Анрі-Луїса Мермо, з яким він познайомився в 1944 році у Лозанні, Жаккотте переїжджає до Парижу, де працює над перекладами, зокрема («Смерті у Венеції») (Томаса Манна), та пише статті та рецензії. Саме в Парижі Жаккотте знайомиться з новим поколінням французьких поетів — (Івом Бонфуа), (Жаком Дюпеном), , (Франсісом Понжем), та поступово починає знаходити свій власний голос: «Філіпп Жаккотте, що, як нам здається, не дозволяє собі замінювати власне слово якимось іншим голосом, не піддається спокусі вдаватись до драматургії, до поліфонічної вигадливості; тим більше він не відступиться від вірша, замінивши його на якесь незалежне життя на безлюдному обрії безосібної мови».
Після одруження з художницею Анн-Марі Еслер у 1953 році Жаккотте переїжджає до міста (Гриньян) на півдні Франції. Того ж року в (видавництві Ґаллімар) виходить друком його збірка «Пугач» (фр. L'Effraie), яку він вважає своїм справжнім літературним дебютом. У 1954 році народжується син Жаккотте Антуан, а у 1960 році — донька Марі. 29 червня 1956 року Жаккотте отримує премію Рамбера. Протягом 1960-х років Жаккотте працює над перекладами (Фрідріха Гельдерліна) та Джузеппе Унгаретті. 1968 року у видавництві (Ґаллімар) було опубліковано його монографію про Гюстава Ру. 1974 року помирають матір та вітчим Жаккотте. В цей же час Жаккотте познайомився з поетом П'єром Анрі Журданом.
Нагороди
- (Велика премія Французької академії за поезію) (1992),
- (Велика національна премія поезії) (1995),
- (Ґонкурівська премія) з поезії (2003)
- (Премія Шиллера) (2010)
Вибрані твори
- (1947) Реквієм (фр. Requiem)
- (1953) Пугач (фр. L'Effraie)
- (1956) Елементи одного сновидіння (фр. Éléments d'un songe)
- (1958) Невіглас (фр. L'Ignorant)
- (1963) Пора сівби (фр. La Semaison)
- (1969) Уроки (фр. Leçons)
- (1970) Краєвиди з відсутніми фігурами (фр. Paysages avec figures absentes)
- (1988) Прогулянка під деревами (фр. La promenade sous les arbres)
Переклади українською
- Жаккотте Ф. Поезія 1946—1967 / З фр. пер. (О. Жупанський), передм. (Ж. Старобінські). — Київ: Юніверс, 2003. — 176 с.
- Жаккотте Ф. Зошит зелені: вибрані твори; пер. з франц. (Дмитра Чистяка). Київ: Саміт-книга, 2020. 488 с.
Література
(Чистяк Д.О.) Інтермедіальний полілог у поезії Ф.Жаккотте // Фрізманівські читання: науково-методична спадщина, продовження традицій: мат. Всеукр.наук.-практ.конф., м.Харків, 24.09.2020 р. Харків: ХНПУ ім.Г.Сковороди, 2020. С.97-98.
Примітки
- https://actualitte.com/article/99071/auteurs/l-ecrivain-et-critique-litteraire-philippe-jaccottet-est-mort
- Fichier des personnes décédées
- (Le Monde) / J. Fenoglio — Paris: Société éditrice du Monde, 1944. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
- Czech National Authority Database
- (Bibliothèque nationale de France) BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- LIBRIS — 2012.
- Жан Старобінські. Говорити голосом дня // Жаккотте, Ф. Поезія 1946—1967. — Київ: Юніверс, 2003. — с. 7.
Це незавершена стаття про (літератора). Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет