Філемо́н і Бавкі́да (лат. Philemon et Baucis) — старе гостинне подружжя. Одного разу Юпітер і Меркурій під виглядом мандрівників зійшли на землю, щоб побачити, чи додержують люди священних законів. Після заходу сонця вони прибули в якесь селище і, йдучи від дому до дому, шукали, де переночувати. Однак перед двома подорожніми зачинялись усі двері, тільки Філемон і Бавкіда радо вітали чужинців. Тоді розгнівані боги затопили всю долину водою, лишивши неушкодженою тільки хатину старого подружжя. Ця хатина стала храмом, а двоє старих — жерцями, яким боги подарували довголіття. Філемон і Бавкіда так любили одне одного, що боги задовольнили їхнє бажання померти в один день. Після смерті Філемон став дубом, а Бавкіда — липою.
У трагедії Гете «Фауст» Філемон і Бавкіда стають жертвами підступних замірів Мефістофеля.
У переносному значенні Філемон і Бавкіда — нерозлучне старе подружжя.
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
Посилання Редагувати
- Філемон і Бавкіда // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 508.