Склотекстолі́т — це текстоліт на основі склотканини. Полімерний матеріал, що належить до склопластику — армований склопластик, що має шарувату структуру, виготовляється за допомогою процесу пресування склотканин під високими температурами. Склотканини насичені термореактивними складовими на основі поєднання епоксидної смоли та фенолформальдегідної складової.
Здебільшого оброблене полімером скловолокно або склотканину піддають пресуванню. Склотекстоліт має високу міцність і динамічну стійкість, добру електро- і радіоізоляцію. Його найчастіше застосовують у виробництві матеріалів органічного походження, в енергетиці, будівництві, транспортному машинобудуванню для виготовлення кузовів, невеликих суден і човнів, вагонів тощо. Склотекстоліт, покритий міддю (фольгований склотекстоліт), використовується при виробництві друкованих плат.
Склотекстоліт, як і інші склопластики, використовують в авіаційній та ракетній техніці.
Примітки ред.
- Енциклопедія Композитних Матеріалів (українська). Процитовано 20 січня 2021.
Джерела ред.
- Гончаров А. І., Середа І. П. Хімічна технологія. Ч.2. — Київ: Вища шк., 1980. — 280с.
- Будівельне матеріалознавство / За ред. П.В.Кривенко. — К. : Ліра-К, 2012. — 624 с. — ISBN 978-966-2609-04-2.
Посилання ред.
- Склопластики // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 179. — ISBN 978-966-7407-83-4.
| Це незавершена стаття про матеріал. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |