Френсіс Аллен

Френсіс Елізабет Аллен (англ. Frances Elizabeth Allen; 4 серпня 1932 — 4 серпня 2020) — американська вчена, піонерка в галузі оптимізації компіляторів. У 2006 році стала першою жінкою, яка отримала премію Тюрінга.

Френсіс Аллен
англ. Frances Elizabeth Allen
Народилася	4 серпня 1932(1932-08-04) США
Померла	4 серпня 2020(2020-08-04) (88 років) Скенектаді, штат Нью-Йорк, США ·хвороба Альцгеймера
Країна	США
Діяльність	інформатик, викладачка університету, інженерка
Alma mater	Університет в Олбані^d (1954) Університет Мічигану (1957)
Галузь	інформатика
Заклад	IBM Університет Каліфорнії (Берклі) Нью-Йоркський університет Університет Каліфорнії в Сан-Дієго
Членство	Інститут інженерів з електротехніки та електроніки Американська академія мистецтв і наук Національна інженерна академія США Association for Computing Machinery Національна академія наук США
У шлюбі з	Jacob T. Schwartz^d
Нагороди	IBM Fellow^d (1989) премія Тюрінга (2006) CHM Fellow Awards (2000) Нагорода «Піонер комп'ютерної галузі» (2004) Programming Languages Achievement Award^d (1998) Anita Borg Institute Women of Vision Awards^d (2004) Зала слави жінок у технології^d (1997) Дійсний член ACM^d (1994) член IEEE^d Член Американської академії мистецтв і наук^[d] Karen Spärck Jones Lecture^d honorary doctorate from the University of Alberta^d (1991) Erna Hamburger Prize^d (2008) Премія Ади Лавлейс^d (2002)
Френсіс Аллен у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аллен.

Кар'єра

Аллен виросла на фермі в Перу, Нью-Йорк. Закінчила Нью-Йоркський державний коледж для вчителів (наразі він є частиною Державного університету Нью-Йорка в Олбані, США). У 1954 році отримала ступінь бакалавра і почала викладати у школі в Перу, Нью-Йорк. Через два роки вступила до Мічиганського університету й отримала ступінь магістра з математики у 1957

У 1957 році почала працювати у центрі досліджень у Паукіпсі, Нью-Йорк, як програміст. Аллен викладала також мову програмування під назвою «Альфа». Вона керувала командою оптимізації компіляторів для проектів Harvest і Stretch. У 1960-х роках вона сприяла проекту ACS-1, а в 1970-х — PL/I. З 1970 по 1971 рік стажувалась у Нью-Йоркському університеті і після виступала в якості ад'юнкт-професорки. У 1977 році стала працівницею Стенфордського університету.

Аллен стала першою співробітницею IBM у 1989 році. Вона вийшла з IBM у 2002 році, але залишається пов'язаною з корпорацією, як співробітниця Emeriti. У 2007 році IBM Ph.D. На її честь була створена стипендія.

Робота Фран Ален мала величезний вплив на дослідження і практику компіляторів. Вона створила багато абстракцій, алгоритмів і реалізацій, які заклали основу для автоматичної технології оптимізації програм. Робота Аллен 1966 року «Оптимізація програм» заклала концептуальну основу для системного аналізу та трансформації комп'ютерних програм. У цій роботі запропоновано використання теоретико-графових структур для кодування програмного змісту, автоматичного та ефективного виведення взаємозв'язків та визначення можливостей оптимізації.

У 1970 році були надруковані статті «Аналіз потоків управління» та «Основа для оптимізації програми», в яких вона встановила «інтервали» як контекст для ефективного та ефективного аналізу та оптимізації потоку даних.

У 1971 року у «Каталозі оптимізації перетворень» наведено перший опис і систематизацію оптимізувальних перетворень.

У 1976 році з Cocke описує одну з двох основних стратегій аналізу, що використовуються в оптимізації компіляторів сьогодні. Аллен розробила і впровадила свої методи як частину компіляторів для IBM STRETCH-HARVEST і експериментальної розширеної обчислювальної системи. Ця робота встановила доцільність і структуру сучасних машинномовних незалежних оптимізаторів. Вона продовжила роботу над проектом PTRAN з автоматичного паралельного виконання програм FORTRAN. Її команда PTRAN розробила нові схеми виявлення паралелізму і створила концепцію графу залежності від програми, основного методу структурування, використовуваного більшістю паралельних компіляторів.

Нагороди та відзнаки

Аллен є членкинею IEEE і ACM. У 2000 році вона стала членкинею Музею комп'ютерної історії «за її внесок у оптимізацію програми та компіляцію для паралельних комп'ютерів». Вона була обрана до Національної інженерної академії США в 1987 році, до Американського філософського товариства в 2001 році і до Національної академії наук у 2010 році Вона була названа побратимом американської Академії мистецтв і наук у 1994 році.

Вона отримала IEEE Computer Society Чарльз Беббідж Award в 1997 році і премію Computer Pioneer в IEEE Computer Society в 2004 році ^[12]У 1997 році Аллен була введена в WITI Зал слави . ^[13] Вона отримала нагороду від Асоціації жінок у галузі комп'ютерних технологій (Augusta Ada Lovelace) 2002 року. У 2004 році Аллен стала переможцем премії ABIE технічного керівництва від Аніти Борг інституту.^[14][15]

У 2006 році Аллен була визнана за роботу з обчисленнями премією Тюрінга.^[16][17] Вона стала першою жінкою-реципієнткою, яка вважається еквівалентом Нобелівської премії за обчислювальну техніку і надається Асоціацією обчислювальної техніки.^{[18][19][20][21][22]} В інтерв'ю після нагороди вона сподівалася, що це дасть більше «можливостей для жінок у науці, обчислювальній техніці та техніці».^[23]

У 2009 році вона була нагороджена почесною докторкою наук від Університету Макгілла за «новаторський внесок у теорію і практику оптимізації методів компілятора, які заклали основу для сучасних оптимізувальних компіляторів і автоматичного паралельного виконання».^[24]

Особисте життя

Аллен вступила у шлюб з Яковом Т. Шварцем в 1972 році. ^[10] Вони розлучилися десять років тому, дітей не мали.

Список літератури

• 1. Аллен, Френсіс Е. і Джон Коке. «Каталог оптимізаційних перетворень», у Рендал Рустін (ред.), Дизайн та оптимізація компіляторів (Prentice-Hall, 1972), 1-30.
• 2. Аллен, Френсіс Е., «Аналіз міжпроцедурних потоків даних», Праці з обробки інформації 74 , IFIP, Elsevier / North-Holland (1974), 398—402.
• 3. Аллен, Френсіс Е. і Дж. Коке, «Процедура аналізу потоку даних програми», повідомлень ACM , Vol. 19, Num. 3 (березень 1976), 137—147.
• 4. Allen, Frances E. et al., «Експериментальна система компіляції», IBM Journal of Research and Development , Vol. 24, Num. 6, (листопад 1980 р.), 695—715.
• 5. Аллен, Френсіс Е., «Історія процесорів мовних технологій в IBM», IBM Journal of Research and Development , Vol. 25, Num. 5 (вересень 1981), 535—548.

Посилання

• Френсіс Аллен на сайті IBM.

Примітки

1. https://ethw.org/Oral-History:Frances_%22Fran%22_Allen
2. Metz C. Frances Allen, Who Helped Hardware Understand Software, Dies at 88 — The New York Times, 2020.
   d:Track:Q9684
3. Remembering Frances E. Allen — IBM Research, 2020.
   d:Track:Q3146518
4. Frances Allen, first woman to win Turing Award for contributions to computing, dies at 88 // The Washington Post / S. Buzbee — Washington: Fred Ryan, 2020. — ISSN 0190-8286; 2641-9599
   d:Track:Q166032d:Track:Q106804665d:Track:Q5496202d:Track:Q61
5. https://www.washingtonpost.com/local/obituaries/frances-allen-first-woman-to-win-turing-award-for-contributions-to-computing-dies-at-88/2020/08/06/7ea7d7a2-d7f0-11ea-930e-d88518c57dcc_story.html
6. La científica Frances Allen falleció a los 88 años: fue la primera mujer en ganar el 'Nobel de la Informática' — 2020.
7. Френсіс Аллен author profile page at the ACM Digital Library
8. Abbate, Janet (2 серпня 2001). Oral-History:Frances "Fran" Allen. Archived at the ETHW. New Brunswick, New Jersey. Interview #573 for the IEEE History Center. Процитовано 16 квітня 2018. 
9. Френсіс Аллен. Публікації DBLP.
10. Steele Jr., Guy (2011). An interview with Frances E. Allen. Communications of the ACM 54: 39. doi:10.1145/1866739.1866752. 
11. «75-летняя Фрэнсис Аллен получила премию Тьюринга», 26 февраля 2007 года
12. Lohr, Steve (August 6, 2002). Scientist at Work: Frances Allen; Would-Be Math Teacher Ended Up Educating a Computer Revolution. The New York Times
13. Frances Allen interview transcript. 03.ibm.com. 5 квітня 2003. Процитовано 18 серпня 2017. 
14. IBM Creates Ph.D. Fellowship Award in Honor of First Female Turing Award Winner Fran Allen. 03.ibm.com (амер.). 19 жовтня 2007. Процитовано 2 листопада 2016. 
15. Frances Allen. Computer History Museum. Процитовано 16 квітня 2018. 
16. Frances E. Allen at the National Academy of Engineering. Retrieved 2018-04-16.
17. According to the APS member history.
18. Frances Allen. nasonline.org. National Academy of Sciences. Процитовано 18 серпня 2017. 
19. Book of Members, 1780–2010: Chapter A. American Academy of Arts and Sciences. Процитовано 15 квітня 2011.