Френк Бухзер нім Frank Buchser 15 серпня 1828 22 листопада 1890 швейцарський художник і мандрівник Франс Бухзер нім Fran

Френк Бухзер (нім. Frank Buchser; 15 серпня 1828 — 22 листопада 1890) — швейцарський художник і мандрівник.

Френк Бухзер (Франс Бухзер)
нім. Frank Buchser

графічний портрет художника
Народження	15 серпня 1828(1828-08-15) Фелдбруннен-Сан Ніклаус, Швейцарія, кантон Золотурн
Смерть	22 листопада 1890(1890-11-22) (62 роки)
	, Фелдбруннен-Сан Ніклаус, Швейцарія, кантон Золотурн
Національність	швейцарець
Країна	Швейцарія
Жанр	живопис
Навчання	Генріх фон Аг, римська академія св. Луки
Діяльність	художник
Напрямок	реалізм

Френк Бухзер у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився в місті Фелдбруннен-Сан Ніклаус, Швейцарія, кантон Золотурн. Мав просте походження, його батько та мати були селянами-фермерами. Батьки віддали його в учні до майстра музичних інструментів (котрий виготовляв органи та клавесини). Юнак водночас почав навчатися малюванню і живопису, його вчителем був художник Генріх фон Аг (1802—1858).

Навчання в Римі ред.

1847 року в нього зміцніло бажання стати художником і він відправився в Італію. В Римі, би заробляти на життя, влаштувався у Швейцарську гвардію по охороні папи римського та Ватикану. Водночас він не полишав художніх вправ і виклопотав собі право навчатися у римській Академії св. Луки. 1848 року він залишив Рим і приєднався до вояків Джузеппе Гарібальді.

Навчання і подорожі по Європі ред.

Він покинув Італію і в період 1849—1850 років навчався в Парижі, а потім перебрався у Антверпен, де працював у 1850-1852 роках. До 1853 року працював у Іспанії, що надзвичайно збагатило його досвідом і новими враженнями.

Праця в Сполучених Штатах. Афроамериканці ред.

В Сполучені Штати він відбув у 1866 р. Його привабила можливість заробити гроші на створенні портретів громадських та військових діячів. Офіційно він мав завдання створити картину примирення у США, але для офіційної установи в столиці Швейцарії, котра теж пережила громадянську війну через міжконфесійний конфлікт між католиками та протестантами. Військовий конфлікт у США мав зовсім інший характер.

Серед творів цього періоду — парадний портрет генерала Вільяма Текумзе Шермана. Спілкувався художник і з емігрантами-швейцарцями, що оселились у США (Джон Саттер та інші).

Але далися екзотичні ознаки розбурханої реальності Сполучених Штатів, що важко виходили з громадянської війни. В країні розпочалися реформи. Аби залучити на власний бік негритянське населення південних штатів, столичні політики північних штатів скасували рабство та рабовласництво, чим суттєво підірвали економіку південних штатів, переважно сільськогосподарських і без розвиненої промисловості, зосередженої на півночі країни. Розпочався масовий перехід афроамериканців на північ США. Залучення афроамериканців до військового і громадянського життя йшло через надзвичайний спротив агресивно-консервативних білих мешканців. На появу афроамериканців у військовому та громадянському житті жваво відгукнувся і швейцарський художник. В творчості західноєвропейського майстра це була нова і надзвичайно цікава тема.

Не схильний і раніше ідеалізувати напівфеодальну реальність країн Західної Європи ХІХ століття та цілком середньовічну реальність арабських країн, він цілком реалістично підійшов і до відтворення життя та побуту афроамериканців, цих «забутих» мешканців країни. Серед творів цього періоду або пов'язаних з цим періодом — «Аскеза і розкоші життя для небагатьох» на західноєвропейську тематику, «Пісня про страждання Мері Блейн», «Така солодка, як кавуни», «Афроамериканський художник-початківець». Картина «Повернення афроамериканця-волонтера з громадянської війни» стане програмним твором швейцарського художника американського періоду.

Жебракуючі і неприбрані, в подертому одязі, цілком небуржуазні і щойно залучені до нового періоду життя, афроамериканці на картинах художника справили приголомшливе враження на буржуазну публіку, котра була головним споживачем мистецтва і живопису у США і орієнтувалась лише на приємні, побутові твори, бажано безсюжетні і безтривожні. Про картини з афроамериканцями доволі точно висловився один з небагатьох аналітиків-критиків зі США, котрий писав про майже лякаючий реалізм швейцарця, здатного бачити більше, ніж будь-який художник у Сполучених Штатах о ту пору.

Щоденник і вивчення творчості художника ред.

Про декотрі сторінки життя швейцарського художника (особливо періоду праці у США) дізнались з його щоденника.

На кінець ХХ ст. продовжувалось повільне вивчення творчості художника. Схильність митця до демократичних сюжетів в картинах з персонажами низьких суспільних станів (фермерів, мандрівних музик, жебраків, маргіналів, викинутих з життя) призвела до звинувачень в друкованій літературі у авантюризмі.

Серед тих, хто вивчав твори художника, Готфрід Волчлі (1899—1960). Повного переліку творів художника не існувало. Його творче надбання окреслюють в одну тисячу картин олійними фарбами, серед котрих лише приблизно триста (300) із закінченими сюжетами. Всі інші — численні ескізи, замальовки, малюнки різної художньої вартості (як і у більшості художників).

Обрані твори (неповний перелік) ред.

Френк Бухзер. «Аскеза і розкоші життя для небагатьох», 1865 р.

«Автопортрет з рукою на грудях», 1852 р.
« Два приятелі перед портретом невідомого», 1853 р.
«Іспанська танцівниця»
« Солодке дозвілля», 1857 р.
" Вулиця у місті Фес ", 1858 р.
" Повернення додому гірським шляхом ", 1859 р.
"Томас Хоувелл та його син Тимоті ", 1861 р.
«Пані художниця під парасолькою», 1862 р.
«Бідні мандрівні музи́ки в Іспанії», 1862 р.
«Три мандрівні музики, що просять милостиню», 1862 р., другий варіант
« Іспанський безхатько»
«Аскеза і розкоші життя для небагатьох», 1865 р.
«Портрет Іди Фішер», 1865 р.
"Йоган Август Шуттер ", 1866 р.
«Мандрівний цирк у місті Вудсток», 1867 р.
«Халупка афроамериканців у Вірджинії»
" Повернення афроамериканця-волонтера з громадянської війни ", 1867 р.
«Генерал Вільям Текамсе Шерман»
«Генерал Роберт Едвард Лі»
«Вільям Каллен Байант» (1868 р.), поет зі Сполучених Штатів
«Джон Харт в офіційному вбранні мера»
«Річка Сент Мері», 1868 р.
«Така солодка, як кавуни», бл. 1869 р.
«Стара Вірджинія, США», 1870 р.
«Бедуїн біля річки»
«Сценка з іспанською танцівницею»
«Портрет Петера Борена», 1873 р.
«Портрет Бенджаміна Бруннера», 1875 р.
«Портрет мулатки», 1875 р.
"Афроамериканський художник-початківець ", 1878 р.
« Портрет Майкла Вейтлі», 1879 р.
"Італієць з волинкою на узбережжі "
«Старий жебрак в Гранаді»
« Милосердя двох чорниць»
« Штудія фігури афроамериканця»
«Пастух, привабливий як божество», 1882 р.
«Пастух в тірольському вбранні»
"Портрет юнака в полі "
"Портрет Генрі Таубла "
«Рейдер, що сховався у хащах»
«Індіанці в кущах»
«Пейзаж з кафедральним собором (у Англії)»
«Пейзаж з деревами біля шляху»
"Зайці на схилі пагорба ", недатовано
«Дівчина марокканка», 1880 р.
" Дервіш в пустелі ", 1880 р.
" Пісня про страждання Мері Блейн ", 1880 р.
«Ринок у місті Танжер», 1880 р.
"Пастушка ", 1881 р.
" Портрет невідомого з острова Корфу ", 1883 р.
«Жіноча модель, художник і критик», 1888 р.
" "

Портрети роботи художника ред.

Обрані твори (галерея) ред.

Див. також ред.

Джерела ред.

Gottfried Wälchli: Frank Buchser 1828—1890. Leben und Werk, Zürich/Leipzig: Orell Füssli Verlag 1941
Gottfried Wälchli: Frank Buchser. Mein Leben und Streben in Amerika. Begegnungen und Bekenntnisse eines Schweizer Malers. 1866—1871, Zürich/Leipzig: Orell Füssli Verlag 1942
Roman Hollenstein, Petra ten-Doesschate Chu u. a.: Frank Buchser. 1828—1890, Ausst.-Kat. Kunstmuseum Solothurn, 9. Juni bis 16. Sept. 1990, Solothurn: Kunstmuseum 1990