Франческо Ламперті (італ. Francesco Lamperti, 11 березня 1813 − 1 травня 1892) — італійський вокальний педагог.
| Франческо Ламперті | |
|---|---|
| італ. Francesco Lamperti | |
| Народився | 11 березня 1813 Савона, Лігурія, Італія |
| Помер | 1 травня 1892 (79 років) Комо, Ломбардія, Королівство Італія |
| Поховання | Монументальне кладовище |
| Країна | Королівство Італія |
| Діяльність | музикант, письменник, музичний педагог, maestro |
| Alma mater | Міланська консерваторія |
| Вчителі | Pietro Rayd |
| Відомі учні | Emma Albanid, Carlotta Grossid, П'єтро Репетто, Anna de La Granged, Лисенко Софія Кононівна і Ludmila Jeske-Choińska-Mikorskad |
| Знання мов | італійська |
| Заклад | Міланська консерваторія |
| Діти | Giovanni Battista Lampertid |
Біографія Редагувати
Закінчив Міланську консерваторію як органіст. Працював диригентом, був директором оперного театру. Ламперті не був співаком-вокалістом, проте наявність у нього специфічного вокального слуху і досвід роботи зі співаками в оперному театрі дали йому змогу у 1850 році стати професором Міланської консерваторії. На цій посаді він попрацював 25 років. Мистецтво співу у нього опановувала ціла низка знаменитих співаків.
Педагогічна діяльність Редагувати
Ф. Ламперті вважав, співак-професіонал виховується завдяки вокальній школі. Навіть для найкращого голосу необхідне планомірне, систематичне тренування над вдосконаленням співочих якостей.
Ламперті надавав велике значення диханню у співі: «Школа дихання − це спеціальне мистецтво». А його афористичний вислів «школа співу − це школа дихання» не втрачає своєї актуальності й сьогодні. Він розробив вправи, що через дихання, дозволяли опановувати мистецтво співу.
Для перевірки рівномірної витрати дихання під час співу Ламперті пропонував піднести до рота запалену свічку − полум'я не повинно коливатися. Ця вправа використовується у сучасній педагогіці техніки мови в роботі над розділом дихання, зокрема при підготовці акторів.
Ф. Ламперті вважав важливим режим роботи, особливо на перших заняттях навчання. Для успішного розвитку співочого голосу необхідне розумне тренування, яке не втомлює голосовий апарат. Перші уроки повинні мати тривалість у десять − п'ятнадцять хвилин. Поступово тривалість уроку доводиться до максимально допустимої межі − двох годин на день, поділених перервами для відпочинку.
Викладав багатьом видатним співакам і співачкам: Альбані, Марії ван Зандт, Девіду Біспо, Антоніну Ваврі, Марселлі Сембріх, Ганні Лагранж, Корнелії ван Зантен, Софії Лисенко та іншим.
Праці Редагувати
Ламперті створив праці у галузі вокального мистецтва («Початкові заняття для голосу», «Вправи для розвитку трелі», «Віртуозні вправи для сопрано», «Теоретично-практичний початковий посібник для вивчення співу» (1868).
У праці «Мистецтво співу» (1892) він узагальнив правила італійської школи співу. Книга містить відомості, що стосуються фізіології голосу, співочого подиху, техніки співу (у тому числі прикрас), вимови, фразування, а також поради артистам. Вона не втратила своєї актуальності і по ній продовжують вивчати й використовувати методичні установки педагога.
Видання Редагувати
- Ламперти Ф. Искусство пения по классическим преданиям/ Ф. Ламперти. − М. : Музгиз, 1913. − 254с.
- Ламперти Франческо. Искусство пения (L'arte del canto). По классическим преданиям. Технические правила и советы ученикам и артистам [Текст]: учеб. пособие / Ф. Ламперти. — 2-е изд., испр. — СПб. и др. : Издательство «Лань»: «Издательство Планета музыки», 2009. — 192 с. : ил. — (Мир культуры, истории и философии). — ISBN 978-5-8114-0962-4
Примітки Редагувати
- ↑ International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Н. С. Ламперти, Франческо // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVII. — С. 305.
- http://www.treccani.it/enciclopedia/francesco-lamperti_(Dizionario-Biografico)/
- Kutsch K., Riemens L. Großes Sängerlexikon — 2004. — S. 1063/1064. — ISBN 978-3-598-44088-5 — doi:10.1515/9783598440885
Джерела Редагувати
- Гнидь Б. П. Історія вокального мистецтва. − К. : НМАУ, 1997. − 320 с.
- Азарова Л. Г. // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (педагогічні науки) № 11 (246), Ч. І, 2012
- Куракина К. В. Основы техники речи в трудах К. С. Станиславского — М.: ВТО, 1959—103 с.