Баге́т, також францу́зька бу́лка, французький багет (фр. baguette (de pain) — традиційний французький хлібо-булочний виріб.
Походження | Франція |
---|---|
Необхідні компоненти | борошно, вода, дріжджі і кухонна сіль |
|
Опис ред.
Французька булка (багет) — це довга і відносно тонка (невелика в діаметрі) булка білого хліба, м'якого всередині, і обов'язково з хрусткою скоринкою, іноді присипаного борошном чи якимось насінням.
Зазвичай багет близько 50-70 см завдовжки, 5-6 см завширшки і 3-4 см завтовшки. Вага становить приблизно 250 г.
Багет потребує менше часу для піднімання тіста і випікання, ніж звичайний хліб, і в принципі розрахований на термінове споживання, оскільки має властивість швидко черствіти. Зазвичай французьку булку не ріжуть ножем, а ламають руками.
Історія і сучасність ред.
Французька булка, попри поширену думку про її традиційність і давнину, є відносно пізнім винаходом — поширення вона набула у 1920-х роках, коли оригінальний рецепт її випікання винайшли паризькі пекарі під тиском нормативного акту, що забороняв їм починати роботу до четвертої ранку, відтак часу на замішування і виготовлення традиційних круглих хлібин було обмаль. Дуже швидко багет полюбився не лише парижанам та мешканцям інших французьких міст, а й став справжнім символом Франції і набув популярності у всьому світі.
І дотепер у Парижі щодня продається понад півмільйона багетів. Паризька французька булка є еталонною, вона важить рівно 200 г. Тісто для неї складається з борошна (лише пшеничного), солі, води і дріжджів, яке замішується близько 10 хвилин, потім відстоюється близько 20 хвилин, а тоді його розділяють на довгі хлібини, на поверхні яких роблять три насічки ножем і залишають ще на 40 хвилин для того, щоб тісто піднялося, і нарешті поміщають до печі, де булки випікаються чверть години. Зразковим є продаж багетів ще гарячих, прямо «з печі».
В Україні (тоді УРСР), зокрема, у Києві, з французькими булками «познайомилися» у середині 1980-х, коли вони (вироблені в кооперативних приватних пекарнях) з'явилися в комерційному продажі на противагу державному хлібу. Багет відразу став популярним у киян і правив скоріше за ласощі, ніж за звичайний хліб. Тоді в місті було лише декілька «точок» з продажу французьких булок (одна з них у колишньому Печерському універсамі), в яких з'являлися довжелезні черги. Вже на початку 1990-х багети стали звичайною справою для українців.
Види багетів ред.
На «батьківщині» багета, у Франції, можна придбати декілька його видів, що відрізняються за формою і смаковими властивостями:
- традиційний багет (baguette tradition або une tradition);
- селянський багет (baguette de campagne);
- багет патрона, тобто за особливим рецептом пекаря (baguette du patron);
- тонкий багет (ficelle, досл. «ниточка») тощо
Чимало пекарів роблять багети різної форми, з додатками, пропікаючи у різний спосіб з метою задоволення смакових потреб своїх клієнтів. Нерідко спосіб випікання або рецептура є своєрідним ноу-хау пекарів.
Примітки ред.
- Representative List of the Intangible Cultural Heritage of Humanity, Liste représentative du patrimoine culturel immatériel de l’humanité, Lista Representativa del Patrimonio Cultural Inmaterial de la Humanidad
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Baguettes |