Франсуаза Арді (нар. 17 січня 1944, Париж, Франція) — французька акторка та співачка.
| Франсуаза Арді | |
|---|---|
| фр. Françoise Hardy | |
| Ім'я при народженні | фр. Françoise Madeleine Hardy |
| Народилася | 17 січня 1944 (79 років) IX округ Парижа, Франція |
| Громадянство | Франція |
| Діяльність | авторка-виконавиця, астролог, співачка, авторка пісень, письменниця, акторка |
| Alma mater | Сорбонна |
| Роки діяльності | 1962 — 2021 |
| У шлюбі з | Жак Дютрон |
| Діти | Thomas Dutroncd |
| IMDb | nm0362634 |
| Автограф | |
| Нагороди та премії | |
| Victoires de la Musique – Female artist of the yeard (2005) | |
| | |
| Франсуаза Арді у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Француаза Мадлєн Арді (МФА: [fʁɑ̃swaz madlɛn aʁdi]) народилася 17 січня 1944 року. В минулому французька авторка та виконавиця пісень. Найбільше відома виконанням меланхолічних сентиментальних балад.
Арді була важливою постаттю французької популярної музики починаючи з дебюту та протягом своєї більш ніж п'ятдесятирічної кар’єри, видавши більш ніж тридцять альбомів. Вона здобула популярності на початку шістдесятих років двадцятого сторіччя, як одна із лідерів музичної течії є-є, жанру французької молодіжної популярної музики, в якому було адаптовано американські та британські музичні нововведення того часу. Відрізнялася від сучасників виконанням власного матеріалу, що тоді було нетиповим для молодих виконавців, які переважно виконували пісні інших, доволі часто старших, авторів.
У період творчого розквіту, вона була найбільш популярною французькою співачкою за межами Франції, здобула міжнародне визнання та співала власні пісні також англійською, італійською та німецькою мовами. Також вона виконувала ролі другого плану у кінострічках Замок в Швеції за мотивами п’єси Франсуази Саган та Куля в Серці (Une balle au cœur), фільмі Жана-Люка Годара Чоловіче-Жіноче, фільмі Вуді Аллена Що нового, кицюню? а також в американському багато-бюджетному фільмі Гран Прі та інших. Попри це, вона ніколи не прагнула зробити більш-менш значущу акторську кар’єру. У середині шістдесятих, вона здобула статус ікони популярної музики та моди за допомогою фотографа Жана Мари Пер’є (Jean-Marie Périer), стала музою таких відомих дизайнерів як Андре Курреж, Ів Сен-Лоран та Пако Рабанн. Навіть зараз, через декілька років після завершення музичної кар’єри, та через декілька десятиріч після після своєї всесвітньої слави в середині шістдесятих років двадцятого сторіччя, Арді є однією з найбільш комерційно успішних французьких співачок та дуже впливовою фігурою як у світі музики, так і моди. ЇЇ пісні з’являються в різноманітних переліках найкращих творів багатьох світових видань.
| Цей розділ потребує доповнення. |
Вплив ред.
Музичний вплив Арді здебільшого виявляється у творчості франкофонних виконавців, таких як Коралі Клеман, La Femme, Жюльєт Арманет, Melody's Echo Chamber, Керен Ан та Карла Бруні, що використовувала Арді як приклад, під час свого музичного дебюту.
Вибіркова фільмографія ред.
- 1963 «Замок в Швеції»
- 1965 Що нового, кицюню?
- 1966 Куля в Серці
- 1966 Гран Прі
- 1966 Чоловіче — жіноче
Дискографія ред.
- Tous les garçons et les filles (1962)
- Le Premier Bonheur du jour (1963)
- Mon amie la rose (1964)
- In Deutschland (1965)
- L'Amitié (1965)
- Françoise Hardy Sings in English (1966)
- La maison où j'ai grandi (1966)
- Ma jeunesse fout le camp (1967)
- Comment te dire adieu ? (1968)
- En Anglais (1969)
- One-Nine-Seven-Zero (1969)
- Alone (1970)
- Träume (1970)
- Françoise (1970)
- Soleil (1970)
- La Question (1971)
- Et si je m'en vais avant toi (1972)
- If You Listen (1972)
- Message Personnel (1973)
- Entr'acte (1974)
- Star (1977)
- Musique saoûle (1978)
- Gin Tonic (1980)
- À Suivre… (1981)
- Quelqu'un qui s'en va (1982)
- Décalages (1988)
- Le Danger (1996)
- Clair-obscur (2000)
- Tant de belles choses (2004)
- (Parenthèses…) (2006)
- La Pluie sans parapluie (2010)
- L'Amour fou (2012)
Примітки ред.
- VIAF (Virtual International Authority File) — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #124910106 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Encyclopædia Universalis (Франція) — Encyclopædia Britannica.
- Французька Вікіпедія — 2001.
- Françoise Hardy e Suas Meninas. Monkeybuzz (pt-BR). 17 жовтня 2013. Процитовано 28 листопада 2021.
- La Femme : "Mystère". Rock&Folk (fr-FR). 17 вересня 2016. Процитовано 28 листопада 2021.
- Nast, Condé (18 липня 2018). Pourquoi Françoise Hardy nous enchante toujours. Vanity Fair (fr-FR). Процитовано 28 листопада 2021.
- Studarus, Laura. Melody’s Echo Chamber. www.undertheradarmag.com (англ.). Процитовано 28 листопада 2021.
- Sprague, David; Sprague, David (25 серпня 2004). Keren Ann. Variety (амер.). Процитовано 28 листопада 2021.