Міський електропоїзд Рейн-Майн (нім. S-Bahn Rhein-Main) також Франкфуртська міська електричка — система міського залізничного транспорту регіону Франкфурт/Рейн — Майн[en], який містить міста Франкфурт-на-Майні, Вісбаден, Майнц, Оффенбах-на-Майні, Ганау та Дармштадт
| Міська електричка Рейн — Майн | |
| Дата створення / заснування | 1978 |
|---|---|
| Зазвичай використовуваний транспортний засіб | DB Class 420d, DBAG Class 423d і DBAG Class 430d |
| Названо на честь | Рейн і Майн |
| Країна | Німеччина |
| Адміністративна одиниця | Frankfurt Rhine-Main Metropolitan Regiond |
| Оператор | Deutsche Bahn |
| Дата офіційного відкриття | 1978 |
| Ширина колії | європейська колія (1435 мм) |
| Щоденний пасажиропотік | 500 000 |
| Описано на сайті (за URL) | deutschebahn.com/pr-frankfurt-de/hintergrund/Themendienst_S-Bahn_Rhein-Main-3674698 |
| Стан використання | використовується[d] |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
| Офіційний сайт | |
| Міська електричка Рейн — Майн у Вікісховищі |
На 2009 пік S-Bahn має 111 зупинок, 303 кілометри залізничних колій, з яких 12 — підземні. 26 зупинок знаходяться в межах міста.
Станом на 2009 рік, мережа складається з дев'яти ліній S-Bahn, вісім з яких проходять через міський тунель — центр Франкфурта. Перша черга цього тунелю була відкрита 28 травня 1978 року. Подальші черги тунелю були відкриті в 1983 і 1990 роках, до його завершення в 1992 році. Мережа належить Rhein-Main-Verkehrsverbund[en] (RMV ) і управляється DB Regio, дочірньою компанією Deutsche Bahn.
Час у дорозі на дев’яти лініях мережі становить від 36 хвилин (на лінії S7) до 87 хвилин (на лінії S1). Найдовший час у дорозі до центру Франкфурта (Франкфурт-Гауптвахе) з будь-якої точки мережі становить 54 хвилини. Послуги на деяких лініях починаються незабаром після 4 ранку, тоді як на всіх лініях послуги починаються приблизно з 5 ранку. Повне обслуговування здійснюється з 6 ранку приблизно до 8 вечора, а дещо скорочене обслуговування здійснюється до пізнього вечора. Останні рейси відправляються з Франкфурта приблизно о 1:20 ночі, S8/S9 працює цілодобово.
Мережа S-Bahn досить тісно інтегрована з іншими компонентами транспортної системи регіону, такими як автобусне сполучення в різних містах і містечках, трамвайне сполучення в Майнці[en], Франкфурті та Дармштадті, а також франкфуртський U-Bahn. У Франкфурті можна зробити пересадку на Франкфурт-Гауптвахе або на сусідній станції Франкфурт-Констаблервахе між вісьмома міжміськими лініями S-Bahn і вісьмома з дев’яти міських ліній U-Bahn, тоді як станціях Франкфурт-на-Майні-Головний (S-Bahn) і Франкфурт-на-Майні-Південний можлива пересадка на шість ліній U-Bahn і будь-яку трамвайну лінію міста. Деякі можливості для пересадок також існують у передмістях Франкфурта.
Маршрути та лінії ред.
На вересень 2009 року працює 9 маршрутів міський електропоїзд Рейн-Майн.
| Лінія | Маршрут | Дата відкриття | Довжина | Кількість станцій | Час в дорозі | Середня швидкість |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Вісбаден-Головний — Франкфурт-Гехст — Франкфурт-на-Майні-Головний — міський тунель — Оффенбах-Східний — Редермарк-Обер-Роден | 1978-2003 | 72,1 км | 32 станції | 87 хвилин | 49,72 км/год | |
| Нідернгаузен — Франкфурт-Гехст — Франкфурт-на-Майні-Головний — міський тунель — Оффенбах-Східний — Дітценбах | 1978-2003 | 54,7 км | 27 станцій | 68 хвилин | 48,26 км/год | |
| Бад-Зоден — Франкфурт-Західний — Франкфурт-на-Майні-Головний — міський тунель — Ланген — Дармштадт-Головний | 1978—1997 | 49,0 км | 30 станцій | 65 хвилин | 45,23 км/год | |
| Кронберг — Франкфурт-Західний — Франкфурт-на-Майні-Головний — міський тунель — Ланген | 1978—1997 | 33,5 км | 22 станції | 48 хвилин | 41,88 км/год | |
| Фрідріхсдорф — Франкфурт-Західний — Франкфурт-на-Майні-Головний — міський тунель — Франкфурт-на-Майні-Південний | 1978—1990 | 28,9 км | 17 станцій | 39 хвилин | 44,46 км/год | |
| Фрідберг — Франкфурт-Західний — Франкфурт-на-Майні-Головний — міський тунель — Франкфурт-на-Майні-Південний | 1978—1990 | 39,1 км | 21 станцій | 50 хвилин | 46,92 км/ч | |
| Рідштадт-Годделау — Грос-Герау — Дорнберг — Франкфурт-на-Майні-Головний | 2002 | 35,2 км | 10 станцій | 36 хвилин | 58,67 км/год | |
| Вісбаден — Майнц-Головний — Аеропорт Франкфурта-на-Майні — Франкфурт-на-Майні-Головний — міський тунель — Оффенбах-Східний — Ганау-Головний | 1978—1995 | 70,3 км | 28 станцій | 84 хвилин | 43,86 км/год | |
| Вісбаден — Майнц-Кастель — Аеропорт Франкфурта-на-Майні — Франкфурт-на-Майні-Головний — міський тунель — Оффенбах-Східний — Ганау-Головний | 2000 | 66,1 км | 25 станцій | 77 хвилин | 51,51 км/год |
Історія ред.
Ранні роки ред.
Плани щодо залізничного сполучення між Франкфурт-на-Майні-Головний та Франкфурт-Гауптвахе, центральним пунктом приміського сполучення в місті, розглядались з початку 1960-х років. Будівельні роботи над проектом розпочалися в 1969 році. На етапі будівництва були проведені деякі зміни в мережі приміського сполучення в районі Франкфурта, включаючи створення сполучної лінії між Бад-Зоден і Нідергохштадтом.
У 1978 році була відкрита перша черга «міського тунелю» міської залізниці Рейн — Майн, де всі лінії прямували тунелем між Франкфурт-на-Майні-Головний та Франкфурт-Гауптвахе. Початкова мережа, яка повністю лежала на північ від річки Майн, містила такі лінії:
- S1: Вісбаден-Головний — Франкфурт-Гехст — Франкфурт-на-Майні-Головний – Франкфурт-Гауптвахе
- S2: Нідернгаузен – Гехст – Франкфурт-на-Майні-Головний – Франкфурт-Гауптвахе
- S3: Франкфурт-Гехст – Бад-Зоден – Франкфурт-Західний – Франкфурт-на-Майні-Головний – Франкфурт-Гауптвахе
- S4: Кронберг – Франкфурт-Західний – Франкфурт-на-Майні-Головний – Франкфурт-Гауптвахе
- S5: Фрідріхсдорф – Франкфурт-Західний – Франкфурт-на-Майні-Головний – Франкфурт-Гауптвахе
- S6: Фрідберг – Франкфурт-Західний – Франкфурт-на-Майні-Головний – Франкфурт-Гауптвахе
У 1980 році до мережі було додано ще дві лінії, що стало можливим завдяки будівництву нового залізничного мосту через річку Майн:
- S14: Вісбаден – Майнц-Головний – Аеропорт Франкфурт-на-Майні – Франкфурт-на-Майні-Головний
- S15: Аеропорт Франкфурт-на-Майні – Франкфурт-на-Майні-Головний – Франкфурт-Гауптвахе
Завершення в 1983 році продовження міського тунелю на схід завдовжки 600 м до Констаблервахе покращило можливості для розвороту поїздів у тунелі. На цьому етапі лінії S1–S6 і лінію S14 було продовжено до Констаблервахе, тоді як S15 було перенаправлено до головного залу Франкфурт-на-Майні-Головний.
Пізніші події ред.
У 1990 році міський тунель було подовжено, додавши до мережі підземні станції Остендштрасе та Локальбангоф, а також наземну станцію Франкфурт-Півленний. Усі лінії (за винятком S15) було продовжено до Франкфурт-Південний, тоді як S5 і S6 були продовжені через короткий час до нової станції Штреземаналлє, на південний захід від Франкфурт-Південний.
У 1992 році поїзди S1 і S2 були перенаправлені на нову підземну станцію метро Мюльберг, першу станцію в напрямку Оффенбаха. Це залишило S3, S4, S5 та S6 обслуговувати всі станції між Франкфурт-на-Майні-Головний та Франкфурт-Південний. S14, який тепер є S8, також обслуговував усі ці станції. У 1995 році запроваджений RMV збільшив частоту руху поїздів з 20/40/60 хвилин (залежно від часу доби) до 15/30/45/60 хвилин, який досі використовується в системі. На цьому етапі S15 припинив роботу.
Також у 1995 році була відкрита новий міський тунель через місто Оффенбах, що призвело до зміни маршруту S14 (перейменованого на S8) через Мюльберг до міського тунелю Оффенбах і Ганау. S1 також було продовжено до Оффенбаха, тоді як S2 повернувся до Франкфурт-Південний. У 1997 році маршрути S5 і S6 були трохи скорочені, так що вони курсували лише до Франкфурт-Південний, тоді як S3 і S4 були подовжені до Дармштадта і Лангена. Потяги S-Bahn S3 перестали обслуговувати дистанцію між Гехстом і Бад-Зоденом.
У 1999 році S8 було фактично розділено на дві лінії, S8 та S9, обидва курсують між Ганау та Вісбаденом через Майнц-Бішофсгайм. S8 курсує через центр Майнца, тоді як S9 прямує через Майнц-Кастель. Це означає, що між Вісбаденом, столицею землі Гессен, і Франкфуртом, найбільшим містом землі, можна подорожувати трьома різними маршрутами. У тому ж році була відкрита нова станція на лініях S3-S6 на виставковому майданчику Франкфурта (станція Франкфурт-Мессе).
У 2002 році до мережі було додано нову лінію S-Bahn, S7, між Франкфурт-на-Майні-Головний (головний зал прибуття) і Рідштадт-Годделау (замінивши лінію регіональних поїздів на північній частині залізниці Мангайм — Франкфурт[en]). Через брак пропускної спроможності в міському тунелі ці поїзди наразі не курсують до центральної частини Франкфурта та за 30-хвилинним розкладом через те, що кілька ліній ICE працюють на одних і тих же коліях.
У 2003 році Родгаубан[en], мережа приміської залізниці, що обслуговує Оффенбах та його околиці, була включена до мережі S-Bahn Рейн-Майн. Це призвело до того, що S1 було подовжено від Оффенбах-Східний до Редермарк-Обер Роден, тоді як S2 також було перенаправлено з Франкфурт-Південний, щоб обслуговувати Оффенбах-Східний і всі станції до нової кінцевої станції в Дітценбах.
Поточна мережа має майже 5-хвилинний інтервал для рейсів між Франкфуртом і Оффенбах-Східний і фактичний 5-хвилинний інтервал для рейсів між Франкфурт-Головний і Франкфурт-Південний. Група ліній S1, S2, S8 і S9 має 10 спільних станцій, як і група ліній S3, S4, S5 і S6. Усі лінії, за винятком S7, мають 5 спільних станцій. Спочатку така узгодженість викликала значні затримки, спричинені погано функціонуючою сигналізацією. Певною мірою це вдалося врегулювати, оскільки кожен другий поїзд S2 у західному напрямку в години пік направлявся до Оффенбах-Головний і кожен другий потяг S2 у східному напрямку в години пік до головного залу Франкфурт-Головний, замість того, щоб курсувати між цими станціями через міський тунель. Реконструкція сигнальної технології в міському тунелі дозволила всім поїздам S2, що прямують на захід, курсувати до Нідернгаузена з інтервалом 15 хвилин у 2010 році.
З 2015 року на станції Франкфурт-Головний почали монтувати нову сигнальну вежу для міського тунелю, яка замінила у 2018 році оригінальну сигнальну вежу, яка працювала з 1978 року.
31 липня — 18 серпня 2006 року міський тунель між Франкфурт-Головний та Констаблервахе був повністю закритий для заміни 30 стрілками. 13 травня 2007 року, який обслуговує S2, новий розривний пункт Франкфурт-Цайльсгайм був відкритий, 31 жовтня 2008 року обслуговується S3, одноколійний розривний пункт Швальбах-Північ.
Зі зміною розкладу 2017/18 було запроваджено безперервний нічний рух у вихідні дні.
Посилання ред.
- (нім.)