Фоторушниця — спеціальний фотоапарат з довгофокусним об'єктивом (телеоб'єктивом), призначений для знімання з рук. Це фотокамера (зазвичай дзеркальна) з об'єктивом, забезпечена ложею подібно до рушничної, або тримальною конструкцією з пістолетним руків'ям і плечовим упором. Застосовується для знімання віддалених об'єктів в польових умовах (фотополювання, фоторепортаж, фоторозвідка тощо). Спуск затвора фотокамери проводиться натисненням на спусковий гачок. Зазвичай присутній механізм, що полегшує швидку наведення різкості.
Історія ред.
Перші застосування ред.
Перші конструкції, які можна назвати фоторушницею, були створені в кінці XIX ст. в Франції Етьєном-Жюлем Маре в 1882 р., у Великій Британії Сендс і Хантером (Sands & Hunter) в 1885 р., Лоуренсом (Lawrance) в 1892 р.. У 1915 р. фірма Thornton-Pickard за замовленням британських ВПС вмонтувала плівкову фотокамеру у кожух стовбура кулемета «Льюїс», цей агрегат застосовувався для тренування стрільців.
Фоторушниці в СРСР ред.
З пізніших зразків найбільш відомі радянські фоторушниці «Фотоснайпер», що вироблялися Красногорським механічним заводом (КМЗ). Перший «Фотоснайпер» невеликою партією був випущений в 1937 році в Державному оптичному інституті (рос. «ГОИ»), потім аналогічну модель під назвою «ФС-2» почали виробляти на КМЗ.
«ФС-2» (1944–1945) — доопрацьована далекомірна камера ФЕД із дзеркальним видошукачем-приставкою, об'єктивом «Таїр-2» (фокусна відстань 300 мм, відносний отвір 1:4,5) і дерев'яною ложею рушничного типу. «ФС-2» вироблявся для збройних сил і офіційно називався «ручний апарат для фоторозвідки».
У «Фотоснайпері ФС-3» (1965–1982) застосована дзеркальна камера «Зеніт-ЄС» (варіант камери «Зеніт-Е» з додатковою спусковою кнопкою на нижній стінці для сполучення зі спусковим механізмом фоторушниці) і об'єктив «Таїр-3ФС» (фокусна відстань 300 мм, відносний отвір 1:4,5, діафрагма з пружинним приводом, що вимагає попереднього взводу). Ложа металева, з пістолетним руків'ям. Камера могла зніматися з ложі й використовуватися окремо з будь-яким сумісним об'єктивом (в комплект постачання «ФС-3» входив об'єктив «Геліос-44-2» 2/58 мм). «ФС-3» і наступні моделі Красногорських «Фотоснайперів» призначалися для споживчого ринку.
У СРСР конструювання і виготовлення фоторушниць було помітним напрямком технічної творчості фотолюбителів.
Див. також ред.
Посилання ред.
- ↑ Bill Jay. The pistol / rifle camera in photografic history, 1858–1938
- Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 14 вересня 2012.