Фо́льке Бернадо́т, граф Вісборзький (швед. Folke Bernadotte af Wisborg; 2 січня 1895, Стокгольм — 17 вересня 1948, Єрусалим) — шведський політичний діяч і дипломат, член королівського дому Швеції, племінник короля Густава V, хресний батько короля Карла XVI Густафа. Завдяки дружині американці був знайомий із видними представниками політичних і ділових кругів США.
| Фольке Бернадот | |
|---|---|
| швед. Folke Bernadotte | |
| Фольке Бернадот | |
| Ім'я при народженні | швед. Folke Bernadotte af Wisborg |
| Народився | 2 січня 1895 Стокгольм |
| Помер | 17 вересня 1948 (53 роки) Єрусалим ·вбитий терористами з «Лехі» |
| Поховання | |
| Громадянство | Швеція |
| Національність | швед |
| Діяльність | шведський політичний діяч і дипломат |
| Знання мов | шведська |
| Заклад | Організація Об’єднаних Націй |
| Титул | граф, член королівського дому Швеції |
| Конфесія | лютеранство |
| Рід | Бернадоти |
| Батько | Оскар Карл Август Бернадотт |
| Мати | Ебба Бернадот |
| Брати, сестри | Carl Oscar Bernadotted, Elsa Cedergrend, Countess Maria Bernadotte af Wisborgd і Sophia Bernadotted |
| У шлюбі з | Естель Менвілл |
| Діти | Густав, Фольке, Фредрік, Бертіль (у шлюбі) Жанна (поза шлюбом) |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 4952825 |
|
Під час Другої світової війни Бернадот як представник шведського Червоного Хреста організував обмін військовополоненими, непридатними до подальшої військової служби, між Німеччиною і союзниками. У 1943 році став віце-президентом, а в 1946 — президентом шведського Червоного Хреста. Від імені цієї організації Бернадот вів переговори з Гіммлером. Напередодні краху Третього рейху Гіммлер намагався використовувати Бернадота як посередника для припинення бойових дій. Вони зустрічалися чотири рази — 12 лютого, 2, 21 і 23—24 квітня 1945 р., обговорювали з Бернадотом можливість передачі гітлерівських концентраційних таборів під опіку Міжнародного Червоного хреста. В результаті перемовин у березні-квітні 1945 р. з Терезієнштадту (Терезин) було звільнено понад сім тисяч громадян скандинавських країн. Бернадот сприяв також звільненню декількох тисяч єврейських жінок із концтабору Равенсбрюк; більшість їх знайшли притулок у Швеції.
Після війни шведська преса зробила з нього національного героя за його внесок в справу визволяння євреїв із нацистської Німеччини.
20 травня 1948 р. Рада Безпеки ООН призначила Бернадота посередником в арабо-ізраїльському конфлікті. 11 червня йому вдалося добитися угоди про чотиритижневе припинення вогню, проте продовжено його не було. Бернадот пропонував плани з врегулюванню конфлікту: спочатку конфедерацію арабської і єврейської держав, потім дві окремі держави, але план був відкинутий ворогуючими сторонами і не дістав схвалення Генеральної Асамблеї ООН у листопаді 1948 р.
17 вересня 1948 р. Бернадот був убитий в Єрусалимі терористами з угруповання Лехі («Борці за свободу Ізраїля»). Після вбивства угруповання було роззброєно ізраїльським урядом, і члени на короткий час заарештовані, але формального звинувачення у вбивстві не висувалося.
Книги Бернадота Редагувати
Примітки Редагувати
- Bernadotte af Wisborg, FOLKE — Svenskagravar.se.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Skeppsholms kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/SSA/0014/C I/6 (1885-1900), bildid: 00025760_00084, sida 82