www.wikidata.uk-ua.nina.az

Домашній Флот Ця стаття про британські військово морські формування Про американські військово морські формування 1838 1

Домашній Флот

Ця стаття про британські військово-морські формування. Про американські військово-морські формування 1838-1861 р.р. та американське військово-морське формування 1865-1902 р.р., яке інколи називали "Домашня ескадра" див. Домашня ескадра та Північно-Атлантична ескадра.

Домашній Флот (англ. Home Fleet) — був флотом Королівських ВМС, який діяв у територіальних водах Об'єднаного Королівства з 1902 року, із перервами, до 1967 року. Перед Першою світовою війною він складався з чотирьох кораблів охорони портів; протягом Першої світової війни він включив деякі старі кораблі Королівського Флоту, але під час Другої світової війни він був основними бойовими силами Королівського Флоту у Європейських водах.

Домашній Флот
Home Fleet
HMS Нептун веде Домашній Флот.
На службі 1 жовтня 1902–1904, 1932–1967
Країна  Велика Британія
Вид Королівські ВМС
Тип військовий флот
Командування
Визначні
командувачі		 Джон Тові, Брюс Фрезер

Перед Першою світовою війною ред.

1 жовтня 1902 року, адмірал суперінтендант військово-морського резерву, тоді віцеадмірал Жерар Ноель[en] отримав додаткове призначення головнокомандувачем Домашнього Флоту і йому виділили контрадмірала для служби під його керівництвом, як командир Домашньої Ескадри.

…ядро Домашнього Флоту мало складатися з чотирьох кораблів охорони портів, які мали бути відкликаними з різних розкиданих доків і перетворені на об'єднану та постійну морську команду — Домашню Ескадру — місце базування у Портланді. Також під керівництвом головнокомандувача Домашнього Флоту мали бути кораблі берегової охорони, які мали залишатися на стоянці у своїх гаванях відповідальності більшу частину часу задля виконання локальних обов'язків, але мали долучатися до Домашньої Ескадри для виходу у море не менше трьох разів на рік, і в цей момент об'єднані сили — Домашня Ескадра та кораблі берегової охорони — мали спільну назву, Домашній Флот.

Контрадмірал Джордж Аткінсон-Віллс[en] був заступником головнокомандувача Домашнього Флоту, зі своїм прапором на лінкорі HMS Імператриця Індії[en], на той час. У травні 1903 року Ноель отримав наступником, як головнокомандувача Віцеадмірала Сера Артура Вілсона[en].

14 грудня 1904 року Флот Каналу був перетворений у Атлантичний Флот і Домашній Флот став Флотом Каналу. У 1907 році Домашній Флот був реформований під командуванням віцеадмірала Френсіса Брідгемана[en], наступником якого став адмірал Сер Вільям Мей[en] у 1909 році. Брідгеман прийняв командування знову у 1911 році і у тому ж році його наступником став адмірал Сер Джордж Каллаган[en]. 4 серпня 1914 року, з початком Першої світової війни, Джон Джелліко отримав наказ взяти командування флотом, який за його наказом був перейменований у Великий Флот.

Головнокомандувачі протягом довоєнного періоду:

  • Віцеадмірал Сер Жерар Ноель[en] (1902—1903)
  • Віцеадмірал Сер Артур Вілсон[en] (1903—1904)
  • Віцеадмірал Сер Френсіс Брідгеман[en] (1907—1909)
  • Віцеадмірал Сер Вільям Мей[en] (1909—1911)
  • Віцеадмірал Сер Френсіс Брідгеман (березень 1911 — листопад 1911)
  • Віцеадмірал Сер Джордж Каллаган[en] (1911—1914)

Міжвоєнний період ред.

Коли Великий Флот був розформований у квітні 1919 року, найпотужніші кораблі були переведені до складу Атлантичного Флоту, а старі кораблі переводились до складу Домашнього Флоту; такий розподіл тривав до осені 1919 року, коли кораблі Домашнього Флоту стали Резервним Флотом.

Назва «Домашній Флот» була відроджена у березні 1932 року, як нова назва для Атлантичного Флоту, після Інвергордонського заколоту[en]. Головнокомандувачем Домашнього Флоту у 1933 році був адмірал Сер Джон Келлі[en]. Домашній Флот включав флагман Нельсон, який вів сили, що включали 2-гу бойову ескадру[en] (ще п'ять лінійних кораблів), ескадру лінійних крейсерів (Гуд та Ріновн), 2-гу ескадру крейсерів (віцеадмірал Едвард Естлі-Раштон[en]), великих крейсерів, з гідропланами на борту «Дорсетшира» (три крейсери), три ескадри есмінців (27), флотилію підводних човнів (6), два авіаносці і закріплені за ними кораблі.

Друга світова війна ред.

Домашній Флот був основними бойовим підрозділом Королівського флоту у європейських водах протягом Другої світової війни. 3 вересня 1939 року, під прапором адмірала Форбса на Нельсоні у Скапа-Флоу, він складався з 2-ї бойової ескадри[en], ескадри лінійних крейсерів, 18-ї ескадри крейсерів, контрадмірал, есмінців, контрадмірал, підводні човни (2-га флотилія підводних човнів, Данді, 6-та флотилія підводних човнів, Блайт, Нортумберленд), віцеадмірал, авіаносці (віцеадмірал Л. В. Уеллс, з кораблями Арк Роял, Фьюріос і Пегас), та бази у Оркні та Шетланді. Його головним завданням було стримування Кріґсмаріне нацистської Німеччини від прориву за межі Північного моря. З цією метою була відновлена база часів Першої світової війни у Скапа-Флоу, оскільки її положення ідеально підходило для перехоплення кораблів, які намагалися прорватися крізь блокаду.

Двома найбільш непередбачуваними втратами Домашнього Флоту протягом раннього етапу війни були затоплення старого лінкора Ройал Оак у очікувано безпечній бухті Скапа-Флоу німецькою субмариною U-47 і втрата гордості флоту, лінійного крейсеру Гуд у бою з німецьким лінкором Бісмарк.

Оперативні зони Домашнього Флоту ніяк не обмежувались і окремі кораблі передавались до інших зон абсолютно вільно. З усім тим, у південних районах Північного моря і Ла-Маншу були створені окремі командування для легких сил і зростальна інтенсивність Битви за Атлантику призвела до створення Командування Західних підходів. Лише зі знищенням німецького лінкора Тірпіц у 1944 році пріоритетність Домашнього Флоту була зменшена і більша частина його важких одиниць була відкликана для відрядження на Далекий Схід.

Головнокомандувачі протягом Другої світової війни:

Післявоєнний період ред.

Після Другої світової війни Домашній Флот прийняв назад усі свої довоєнні обов'язки Королівського Флоту у власних територіальних водах, а також у північній та південній Атлантиці. З початком Холодної війни основний фокус було зроблено на захисті північної Атлантики від Радянського Союзу у взаємодії з іншими країнами в рамках НАТО. Адмірал Сер Родерік Мак-Грігор[en] спостерігав за спільними навчаннями Західного Союзу, які включали кораблі британського, французького та нідерландського флотів у червні-липні 1949 року. Адмірал Мак-Грігор перебував на авіаносці Імплейсебл, який також брав участь у навчаннях, разом з Вікторіос і Енсон, поряд із крейсерами та есмінцями. Під час навчань об'єднані сили відвідали затоку Маунтсбей[en] у Корнуолі протягом 30 червня — 4 липня 1949 року.

Адмірал Сер Філіп Віан, який був головнокомандувачем протягом 1950–1952 років, тримав свій прапор на Венгарді. У кінці 1951 року Тесей приєднався до флоту, як флагман 2-ї авіаносної ескадри.

Головнокомандувач Домашнього Флоту отримав додаткові обов'язки у рамках НАТО, як головнокомандувач сил східної Атлантики, як частини SACLANT, коли було утворене військова структура командування НАТО у 1953 році зі штабом у Нортвуді[en] в північно-західному Лондоні. Проте, прапор головнокомандувача Домашнього Флоту продовжував знаходитись на Тайн у Портсмуті. Протягом навчань Мейнбрейс у 1952 році, військово-морські сили НАТО вперше були зібрані разом для навчань по захисту північної Європи; Данії та Норвегії. Результатом акту МакМехона[en] стали складнощі викликані потенційним британським контролем над ударними авіаносцями ВМС США озброєними ядерною зброєю і це призвело до створення до кінця 1952 року окремого Ударного Атлантичного Флоту, який безпосередньо підпорядковувався командуванню Атлантичного Флоту США, на своїй позиції у НАТО як SACLANT.

Плавуча база підводних човнів Мейдстоун[en] була флагманом флоту в 1956 році. У 1960 році головнокомандувач Домашнього Флоту був переведений до Нортвуду і у 1966 році командування Каналу НАТО (пост який також займав головнокомандувач Домашнього Флоту) було перенесено з Портсмуту у Нортвуд.

У квітні 1963 року було введено в експлуатацію військово-морську одиницю штабу Нортвуд[en], як HMS Уорріор під командуванням тодішнього Прапор-капітана. Домашній Флот був об'єднаний з Середземноморським Флотом у 1967 році. Зі значним розширенням зони відповідальності і зміною основних обов'язків із захисту територіальних вод, назву флоту було змінено на Західний Флот.

  • Адмірал Сер Едвард Сіфрет (1945—1948)
  • Адмірал Сер Родерік Мак-Ґріґор[en] (1948—1950)
  • Адмірал Сер Філіп Віан (1950—1952)
  • Адмірал Сер Джордж Крісі[en] (1952—1954)
  • Адмірал Сер Майкл Денні[en] (1954—1955)
  • Адмірал Сер Джон Еклс[en] (1955—1958)
  • Адмірал Сер Вільям Девіс[en] (1958—1960)
  • Адмірал Сер Вілфрід Вудс[en] (1960—1963)
  • Адмірал Сер Чарльз Мадден[en] (1963—1965)
  • Адмірал Сер Джон Фревен[en] (1965—1967)

Примітки ред.

  1. Matthew S. Seligmann, A prelude to the reforms of Admiral Sir John Fisher: the creation of the Home Fleet, 1902-3[недоступне посилання з квітня 2019], Historical Research, 2009
  2. Seligmann 2009, drawing upon T.N.A.: P.R.O., ADM 1/7606, docket Coast Guard, 24 March 1902, proposal by Sir Gerard Noel, 14 May 1902, and memorandum by Lord Walter Kerr, 17 May 1902.
  3. Seligmann 2009
  4. Heathcote, p. 195
  5. National Archives record searches
  6. . Архів оригіналу за 22 жовтня 2009. Процитовано 26 жовтня 2009. 
  7. Leo Niehorster, Home Fleet, 3 September 1939 [ 10 червня 2011 у Wayback Machine.], accessed January 2009
  8. Whitaker's Almanacks 1939–1945
  9. Unit Histories [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.], accessed July 2009
  10. . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 9 березня 2015. 
  11. Biography: Philip Vian [ 15 липня 2008 у Wayback Machine.] Royal Naval Museum, accessed November 2009
  12. Naval-history.net, HMS Theseus [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], accessed October 2011
  13. Sean Maloney, Securing Command of the Sea, Masters' thesis, University of New Brunswick, 1992, p.234-247
  14. Міністерство оборони Великої Британії, Northwood Headquarters [Архівовано 12 грудня 2012 у UK Government Web Archive], accessed July 2009
  15. Whitaker's Almanacks 1945–1963

Джерела ред.

  • Heathcote, Tony (2002). The British Admirals of the Fleet 1734 – 1995. Pen & Sword Ltd. ISBN 0-85052-835-6. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya pro britanski vijskovo morski formuvannya Pro amerikanski vijskovo morski formuvannya 1838 1861 r r ta amerikanske vijskovo morske formuvannya 1865 1902 r r yake inkoli nazivali Domashnya eskadra div Domashnya eskadra ta Pivnichno Atlantichna eskadra Domashnij Flot angl Home Fleet buv flotom Korolivskih VMS yakij diyav u teritorialnih vodah Ob yednanogo Korolivstva z 1902 roku iz perervami do 1967 roku Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu vin skladavsya z chotiroh korabliv ohoroni portiv protyagom Pershoyi svitovoyi vijni vin vklyuchiv deyaki stari korabli Korolivskogo Flotu ale pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vin buv osnovnimi bojovimi silami Korolivskogo Flotu u Yevropejskih vodah Domashnij FlotHome FleetHMS Neptun vede Domashnij Flot Na sluzhbi 1 zhovtnya 1902 1904 1932 1967Krayina Velika BritaniyaVid Korolivski VMSTip vijskovij flotKomanduvannyaViznachnikomanduvachi Dzhon Tovi Bryus Frezer Zmist 1 Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu 2 Mizhvoyennij period 3 Druga svitova vijna 4 Pislyavoyennij period 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaPered Pershoyu svitovoyu vijnoyu red 1 zhovtnya 1902 roku admiral superintendant vijskovo morskogo rezervu todi viceadmiral Zherar Noel en otrimav dodatkove priznachennya golovnokomanduvachem Domashnogo Flotu i jomu vidilili kontradmirala dlya sluzhbi pid jogo kerivnictvom yak komandir Domashnoyi Eskadri 1 yadro Domashnogo Flotu malo skladatisya z chotiroh korabliv ohoroni portiv yaki mali buti vidklikanimi z riznih rozkidanih dokiv i peretvoreni na ob yednanu ta postijnu morsku komandu Domashnyu Eskadru misce bazuvannya u Portlandi Takozh pid kerivnictvom golovnokomanduvacha Domashnogo Flotu mali buti korabli beregovoyi ohoroni yaki mali zalishatisya na stoyanci u svoyih gavanyah vidpovidalnosti bilshu chastinu chasu zadlya vikonannya lokalnih obov yazkiv ale mali doluchatisya do Domashnoyi Eskadri dlya vihodu u more ne menshe troh raziv na rik i v cej moment ob yednani sili Domashnya Eskadra ta korabli beregovoyi ohoroni mali spilnu nazvu Domashnij Flot 2 Kontradmiral Dzhordzh Atkinson Vills en buv zastupnikom golovnokomanduvacha Domashnogo Flotu zi svoyim praporom na linkori HMS Imperatricya Indiyi en na toj chas 3 U travni 1903 roku Noel otrimav nastupnikom yak golovnokomanduvacha Viceadmirala Sera Artura Vilsona en 4 14 grudnya 1904 roku Flot Kanalu buv peretvorenij u Atlantichnij Flot i Domashnij Flot stav Flotom Kanalu 5 U 1907 roci Domashnij Flot buv reformovanij pid komanduvannyam viceadmirala Frensisa Bridgemana en nastupnikom yakogo stav admiral Ser Vilyam Mej en u 1909 roci Bridgeman prijnyav komanduvannya znovu u 1911 roci i u tomu zh roci jogo nastupnikom stav admiral Ser Dzhordzh Kallagan en 4 serpnya 1914 roku z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni Dzhon Dzhelliko otrimav nakaz vzyati komanduvannya flotom yakij za jogo nakazom buv perejmenovanij u Velikij Flot Golovnokomanduvachi protyagom dovoyennogo periodu Viceadmiral Ser Zherar Noel en 1902 1903 Viceadmiral Ser Artur Vilson en 1903 1904 Zauvazhennya mizh 1904 ta 1907 rokami ne isnuvalo Domashnogo FlotuViceadmiral Ser Frensis Bridgeman en 1907 1909 Viceadmiral Ser Vilyam Mej en 1909 1911 Viceadmiral Ser Frensis Bridgeman berezen 1911 listopad 1911 Viceadmiral Ser Dzhordzh Kallagan en 1911 1914 Mizhvoyennij period red Koli Velikij Flot buv rozformovanij u kvitni 1919 roku najpotuzhnishi korabli buli perevedeni do skladu Atlantichnogo Flotu a stari korabli perevodilis do skladu Domashnogo Flotu takij rozpodil trivav do oseni 1919 roku koli korabli Domashnogo Flotu stali Rezervnim Flotom Nazva Domashnij Flot bula vidrodzhena u berezni 1932 roku yak nova nazva dlya Atlantichnogo Flotu pislya Invergordonskogo zakolotu en Golovnokomanduvachem Domashnogo Flotu u 1933 roci buv admiral Ser Dzhon Kelli en Domashnij Flot vklyuchav flagman Nelson yakij viv sili sho vklyuchali 2 gu bojovu eskadru en she p yat linijnih korabliv eskadru linijnih krejseriv Gud ta Rinovn 2 gu eskadru krejseriv viceadmiral Edvard Estli Rashton en velikih krejseriv z gidroplanami na bortu Dorsetshira tri krejseri tri eskadri esminciv 27 flotiliyu pidvodnih chovniv 6 dva avianosci i zakripleni za nimi korabli 6 Golovnokomanduvachi u mizhvoyennij periodAdmiral Ser Dzhon Kelli en 1932 1933 Admiral Ser Vilyam Bojl 1933 1935 Admiral Ser Rodzher Bekgaus 1935 1938 Druga svitova vijna red Domashnij Flot buv osnovnimi bojovim pidrozdilom Korolivskogo flotu u yevropejskih vodah protyagom Drugoyi svitovoyi vijni 3 veresnya 1939 roku pid praporom admirala Forbsa na Nelsoni u Skapa Flou vin skladavsya z 2 yi bojovoyi eskadri en eskadri linijnih krejseriv 18 yi eskadri krejseriv kontradmiral esminciv kontradmiral pidvodni chovni 2 ga flotiliya pidvodnih chovniv Dandi 6 ta flotiliya pidvodnih chovniv Blajt Nortumberlend viceadmiral avianosci viceadmiral L V Uells z korablyami Ark Royal Fyurios i Pegas ta bazi u Orkni ta Shetlandi 7 Jogo golovnim zavdannyam bulo strimuvannya Krigsmarine nacistskoyi Nimechchini vid prorivu za mezhi Pivnichnogo morya Z ciyeyu metoyu bula vidnovlena baza chasiv Pershoyi svitovoyi vijni u Skapa Flou oskilki yiyi polozhennya idealno pidhodilo dlya perehoplennya korabliv yaki namagalisya prorvatisya kriz blokadu Dvoma najbilsh neperedbachuvanimi vtratami Domashnogo Flotu protyagom rannogo etapu vijni buli zatoplennya starogo linkora Rojal Oak u ochikuvano bezpechnij buhti Skapa Flou nimeckoyu submarinoyu U 47 i vtrata gordosti flotu linijnogo krejseru Gud u boyu z nimeckim linkorom Bismark Operativni zoni Domashnogo Flotu niyak ne obmezhuvalis i okremi korabli peredavalis do inshih zon absolyutno vilno Z usim tim u pivdennih rajonah Pivnichnogo morya i La Manshu buli stvoreni okremi komanduvannya dlya legkih sil i zrostalna intensivnist Bitvi za Atlantiku prizvela do stvorennya Komanduvannya Zahidnih pidhodiv Lishe zi znishennyam nimeckogo linkora Tirpic u 1944 roci prioritetnist Domashnogo Flotu bula zmenshena i bilsha chastina jogo vazhkih odinic bula vidklikana dlya vidryadzhennya na Dalekij Shid Golovnokomanduvachi protyagom Drugoyi svitovoyi vijni 8 Admiral Ser Charlz Forbs 1939 1940 Admiral Ser Dzhon Tovi 1940 1942 Admiral Ser Bryus Frezer 1942 1944 Admiral Ser Genri Mur 14 chervnya 1944 24 listopada 1945 9 Pislyavoyennij period red Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Domashnij Flot prijnyav nazad usi svoyi dovoyenni obov yazki Korolivskogo Flotu u vlasnih teritorialnih vodah a takozh u pivnichnij ta pivdennij Atlantici Z pochatkom Holodnoyi vijni osnovnij fokus bulo zrobleno na zahisti pivnichnoyi Atlantiki vid Radyanskogo Soyuzu u vzayemodiyi z inshimi krayinami v ramkah NATO Admiral Ser Roderik Mak Grigor en sposterigav za spilnimi navchannyami Zahidnogo Soyuzu yaki vklyuchali korabli britanskogo francuzkogo ta niderlandskogo flotiv u chervni lipni 1949 roku Admiral Mak Grigor perebuvav na avianosci Implejsebl yakij takozh brav uchast u navchannyah razom z Viktorios i Enson poryad iz krejserami ta esmincyami Pid chas navchan ob yednani sili vidvidali zatoku Mauntsbej en u Kornuoli protyagom 30 chervnya 4 lipnya 1949 roku 10 Admiral Ser Filip Vian yakij buv golovnokomanduvachem protyagom 1950 1952 rokiv trimav svij prapor na Vengardi 11 U kinci 1951 roku Tesej priyednavsya do flotu yak flagman 2 yi avianosnoyi eskadri 12 Golovnokomanduvach Domashnogo Flotu otrimav dodatkovi obov yazki u ramkah NATO yak golovnokomanduvach sil shidnoyi Atlantiki yak chastini SACLANT koli bulo utvorene vijskova struktura komanduvannya NATO u 1953 roci zi shtabom u Nortvudi en v pivnichno zahidnomu Londoni Prote prapor golovnokomanduvacha Domashnogo Flotu prodovzhuvav znahoditis na Tajn u Portsmuti Protyagom navchan Mejnbrejs u 1952 roci vijskovo morski sili NATO vpershe buli zibrani razom dlya navchan po zahistu pivnichnoyi Yevropi Daniyi ta Norvegiyi Rezultatom aktu MakMehona en stali skladnoshi viklikani potencijnim britanskim kontrolem nad udarnimi avianoscyami VMS SShA ozbroyenimi yadernoyu zbroyeyu i ce prizvelo do stvorennya do kincya 1952 roku okremogo Udarnogo Atlantichnogo Flotu yakij bezposeredno pidporyadkovuvavsya komanduvannyu Atlantichnogo Flotu SShA na svoyij poziciyi u NATO yak SACLANT 13 Plavucha baza pidvodnih chovniv Mejdstoun en bula flagmanom flotu v 1956 roci U 1960 roci golovnokomanduvach Domashnogo Flotu buv perevedenij do Nortvudu i u 1966 roci komanduvannya Kanalu NATO post yakij takozh zajmav golovnokomanduvach Domashnogo Flotu bulo pereneseno z Portsmutu u Nortvud 14 U kvitni 1963 roku bulo vvedeno v ekspluataciyu vijskovo morsku odinicyu shtabu Nortvud en yak HMS Uorrior pid komanduvannyam todishnogo Prapor kapitana Domashnij Flot buv ob yednanij z Seredzemnomorskim Flotom u 1967 roci Zi znachnim rozshirennyam zoni vidpovidalnosti i zminoyu osnovnih obov yazkiv iz zahistu teritorialnih vod nazvu flotu bulo zmineno na Zahidnij Flot Golovnokomanduvachi pislya Drugoyi svitovoyi vijni 15 Admiral Ser Edvard Sifret 1945 1948 Admiral Ser Roderik Mak Grigor en 1948 1950 Admiral Ser Filip Vian 1950 1952 Admiral Ser Dzhordzh Krisi en 1952 1954 Admiral Ser Majkl Denni en 1954 1955 Admiral Ser Dzhon Ekls en 1955 1958 Admiral Ser Vilyam Devis en 1958 1960 Admiral Ser Vilfrid Vuds en 1960 1963 Admiral Ser Charlz Madden en 1963 1965 Admiral Ser Dzhon Freven en 1965 1967 Primitki red Matthew S Seligmann A prelude to the reforms of Admiral Sir John Fisher the creation of the Home Fleet 1902 3 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Historical Research 2009 Seligmann 2009 drawing upon T N A P R O ADM 1 7606 docket Coast Guard 24 March 1902 proposal by Sir Gerard Noel 14 May 1902 and memorandum by Lord Walter Kerr 17 May 1902 Seligmann 2009 Heathcote p 195 National Archives record searches Home Fleet listing for 1933 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2009 Procitovano 26 zhovtnya 2009 Leo Niehorster Home Fleet 3 September 1939 Arhivovano 10 chervnya 2011 u Wayback Machine accessed January 2009 Whitaker s Almanacks 1939 1945 Unit Histories Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine accessed July 2009 Visit of the Combined Western Union Fleet to Mount s Bay 30 June to 4 July Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 9 bereznya 2015 Biography Philip Vian Arhivovano 15 lipnya 2008 u Wayback Machine Royal Naval Museum accessed November 2009 Naval history net HMS Theseus Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine accessed October 2011 Sean Maloney Securing Command of the Sea Masters thesis University of New Brunswick 1992 p 234 247 Ministerstvo oboroni Velikoyi Britaniyi Northwood Headquarters Arhivovano 12 grudnya 2012 u UK Government Web Archive accessed July 2009 Whitaker s Almanacks 1945 1963Dzherela red Heathcote Tony 2002 The British Admirals of the Fleet 1734 1995 Pen amp Sword Ltd ISBN 0 85052 835 6 Posilannya red The Dreadnought Project Home Fleet Arhivovano 10 sichnya 2014 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Domashnij Flot amp oldid 37574360