Фернандо Ботеро Ангуло (ісп. Fernando Botero Angulo; 19 квітня 1932 — 15 вересня 2023) — колумбійський художник, маляр, скульптор, працював в техніці фігуративізму. Його стиль, що також називають «ботеризм», зображує людей товстунами, сюжети переважно на побутову тематику, але є й приклади робіт на соціально-політичні теми. Вважається найбільш визнаним і комерційно успішним художником з Латинської Америки, його твори представлені в багатьох містах світу.
Фернандо Ботеро | |
---|---|
ісп. Fernando Botero | |
| |
При народженні | ісп. Luis Fernando Botero Angulo |
Народження | 19 квітня 1932[…] Медельїн, Колумбія |
Смерть | 15 вересня 2023 (91 рік) |
Монако (пневмонія) | |
Національність | Колумбійці |
Країна | Колумбія Франція |
Жанр | фігуративізм, алегорія[d] і портрет |
Навчання | Національний університет Колумбії і Королівська академія витончених мистецтв Сан-Фернандо |
Діяльність | художник, скульптор, рисувальник, ілюстратор, архітектурний кресляр |
Напрямок | скульптура, фігуративізм і живопис |
Роки творчості | 1947 — 2012–2012 |
Член | Баварська академія витончених мистецтв |
Твори | The Bullfightd, The death of Luis Chalmetad і The Raval Catd |
У шлюбі з | Gloria Zead і Sophía Várid |
Діти (4) | Fernando Botero Zead |
Нагороди | |
Автограф | |
| |
Фернандо Ботеро у Вікісховищі |
Прославився завдяки перемозі на виставці колумбійських художників у 1958 році. Почав займатися скульптурою після переїзду до Парижа в 1973 році, на початок 1990-х він вже був всесвітньо відомим митцем.
Біографія ред.
Фернандо Ботеро був другим із трьох синів Девіда Ботеро (1895—1936) та Флори Ангуло (1898—1972). Девід Ботеро помер, коли Фернандо було чотири роки. Його мати працювала швачкою. Велику роль у його вихованні відіграв дядько.
Початкову освіту отримав в Антіокії Атенео (Antioquia Ateneo) і завдяки стипендії продовжив середню освіту в єзуїтській школі Болівара. У 1944 році дядько Ботеро на два роки відправив його до школи матадорів. У 1948 році Ботеро у 16 років опублікував свої перші ілюстрації у недільному додатку до «El Colombiano», однієї з найважливіших газет у Медельїні, де тоді жив.
Кар'єра ред.
Роботи Ботеро вперше були представлені на груповій виставці колумбійських художників у 1948 році.
З 1949 по 1950 рік Ботеро працював сценографом, у 1961 році переїхав до Боготи. Його перша персональна виставка відбулась у «Galería Leo Matiz» в Боготі. У 1952 році Ботеро поїхав з групою художників до Барселони, пізніше переїхав до Мадрида.
У Мадриді Ботеро навчався в Академії де Сан-Фернандо.
У 1953 році Ботеро переїхав до Парижа, де вивчав твори мистецтв у Луврі, потім жив рік у Флоренції. В останні десятиліття прожив більшу частину часу в Парижі, але проводить один місяць на рік у рідному місті Медельїн.
У 2014 році встановив рекорд ціни на свої роботи. На аукціоні Christie's бронзову скульптуру було продано за рекордні 2,573 мільйонів доларів.
Стиль ред.
Хоча серед його робіт є натюрморти та пейзажі, кількісно переважають ситуаційні портреті. Його картини та скульптури характеризуються пропорційно перебільшеними або пишними фігурами.
У 2004 році Ботеро виставив серію з 27 малюнків та 23 картин про насильство у Колумбії, до якого причетні наркокартелі. Він подарував твори Національному музею Колумбії, де вони вперше були виставлені.
У 2005 році Ботеро привернув значну увагу до себе серією про тортури в Абу-Грейб, перша виставки якої відбулась в Європі. Сюжет походить з інформації, що стала публічною, про тортури, що чинили військові США над полоненими в Абу-Грейб під час війни в Іраку. У 2007 році відбулось кілька виставок у США. За словами автора серію він хотів подарувати американському музею, але пропозиції відхиляли.
Приклади робіт ред.
Примітки ред.
- ↑ RKDartists
- Fernando Botéro // Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2018. — ISBN 978-0-19-977378-7 — doi:10.1093/BENZ/9780199773787.ARTICLE.B00023854
- SNAC — 2010.
- ↑ RKDartists
- Urgente: murió Fernando Botero, el artista colombiano más grande de todos los tiempos — El Tiempo, 2023.
- ↑ Fernando Botero, Colombian artist of rotund and whimsical imagery, dies at 91 — Вашингтон пост.
- Le peintre et sculpteur colombien Fernando Botero est mort à l’âge de 91 ans — MSN.
- Colombian painter and sculptor Fernando Botero has died in Monaco at age 91, his daughter says — ABC News, 2023.
- S’ha mort Fernando Botero, un dels escultors més reconeguts del món — Vilaweb, 2023.
- Зведений список імен діячів мистецтва
- Encyclopædia Britannica
- Museum of Modern Art online collection
- ↑ Czech National Authority Database
- Doornbusch E. Sophia Vari // hedendaagsesieraden.nl — 2019.
- https://www.buscabiografias.com/biografia/verDetalle/15/Fernando%20Botero
- . The New York Times. 8 травня 2005. Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 27 жовтня 2016.
- Oyb, Marina. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 жовтня 2016.
- TORREÓN, NOTIMEX / EL SIGLO DE. . Архів оригіналу за 25 травня 2017. Процитовано 27 жовтня 2016.
- Kristin G. Congdon; Kara Kelley Hallmark (2002). . Greenwood Publishing Group. с. 40. ISBN 978-0-313-31544-2. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 19 серпня 2020.
- . Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 27 жовтня 2016.
- . Biography. 2 квітня 2014. Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 15 листопада 2019.
- John Sillevis (2006). . Yale University Press. ISBN 978-0-300-12359-3. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 19 серпня 2020.
- «Fernando Botero» [ 14 жовтня 2014 у Wayback Machine.], AskArt
- ↑ «Fernando Botero» [ 5 жовтня 2012 у Wayback Machine.], ArtFact
- Hanstein, Mariana (2003). . Taschen. с. 15. ISBN 9783822821299. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 2 липня 2016.
- . euronews (uk-UA). 15 листопада 2011. Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 20 серпня 2020.
- Mexican surrealists top Latin American auction, Botero sets record. Reuters (англ.). 25 листопада 2014. Процитовано 20 серпня 2020.
- «Fernando Botero: at Thomas Gibson Fine Art» [ 28 листопада 2019 у Wayback Machine.], LondonNet, 20 September 2010
- . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 20 серпня 2020.
- Erica Jong, Review: «Botero Sees the World's True Heavies at Abu Ghraib» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.], The Washington Post, 4 November 2007. Retrieved 20 September 2010
- . «Музейний простір». 29-09-2006. Архів оригіналу за 28 червня 2014.
Посилання ред.
- Фернандо Ботеро: «Не змінив переконань, не зрадив себе…» [ 19 липня 2018 у Wayback Machine.]