Фарос Фа рос араб منارة Манара грец Φάρος невеликий півострів колишній острів розташований на північному узбережжі Єгипт

Фа́рос (араб. منارة‎ — Манара, грец. Φάρος — Фарос) — невеликий півострів, колишній острів, розташований на північному узбережжі Єгипту біля входу в порт Александрія. Острів відомий насамперед тим, що на ньому розташовувалося одне із семи чудес світу — Александрійський маяк, також відомий як Фароський.

Фарос منارة
Карта порту Александрії
31°12′07″ пн. ш. 29°52′15″ сх. д. / 31.20194° пн. ш. 29.87083° сх. д. / 31.20194; 29.87083Координати: 31°12′07″ пн. ш. 29°52′15″ сх. д. / 31.20194° пн. ш. 29.87083° сх. д. / 31.20194; 29.87083
Довколишні води	Середземне море
Країна	Єгипет
Регіон	Александрія
Фарос

У 285 році до н. е. острів було з'єднано з материковою Александрією молом, який розділив західний і східний порти. Так само молом острів сполучений з іншим невеликим островом, на якому знаходився маяк. На цих двох молах за Птолемеїв був збудований шлях, названий Гептастадієм (лат. Heptastade) за свою довжину, що складала 7 стадіїв.

Александрійський маяк Редагувати

Острів Фарос з Александрійським маяком і Гептастадієм, 1630

Фароський маяк був побудований за династії Птолемеїв між 280 та 247 рр. до н. е. Маяк сягав 100 метрів заввишки і протягом багатьох століть лишався однією з найвищих споруд у світі. Маяк був сильно пошкоджений землетрусами 956, 1303 і 1323 років, унаслідок чого споруда перетворилася на закинуті руїни. Остаточно Александрійський маяк був зруйнований 1480 року, коли останні з його каменів використали для зведення фортеці Кайтбея.

У культурі Редагувати

За давньогрецькою міфологією, саме на острові Фарос цар Давньої Спарти Менелай по 8 роках морських блукань змусив Протея показати спосіб повернення на батьківщину.

Поет, лідер українських неокласиків Микола Зеров згадує острів Фарос у поезії Олександрія зі збірки Камена:

«Ми скрізь були, нас вабив світ сирен,
Сарматський степ, і мармури Антен,
І Сапфо чорна скеля на Левкаді;
Але ніщо не хвилювало так,
Як Фарос твій, твій білий Гептастадій,
І тінню чорного піднесений маяк».

Примітки Редагувати

Khalid S. Al-Hagla. . International Cetre for Research on the Economics of Culture, Institutions, and Creativity (EBLA). Архів оригіналу за 21 липня 2007.
Clayton, Peter A. (2013). . У Peter A. Clayton; Martin J. Price. The Seven Wonders of the Ancient World. London: Routledge. с. 147. ISBN 9781135629281. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 25 лютого 2018.
Зеров, Микола (1924). . Слово. Архів оригіналу за 17 лютого 2018. Процитовано 25 лютого 2018.

[wp-1] Khalid S. Al-Hagla. . International Cetre for Research on the Economics of Culture, Institutions, and Creativity (EBLA). Архів оригіналу за 21 липня 2007.

[2] Clayton, Peter A. (2013). . У Peter A. Clayton; Martin J. Price. The Seven Wonders of the Ancient World. London: Routledge. с. 147. ISBN 9781135629281. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 25 лютого 2018.

[3] Зеров, Микола (1924). . Слово. Архів оригіналу за 17 лютого 2018. Процитовано 25 лютого 2018.