www.wikidata.uk-ua.nina.az

У нас це неможливо англ It Can t Happen Here роман 1935 року американського письменника Сінклера Льюїса Опублікований у

У нас це неможливо

«У нас це неможливо» (англ. It Can’t Happen Here) — роман 1935 року, американського письменника Сінклера Льюїса. Опублікований у період підйому фашизму у Європі. Роман описує зліт Базза Уіндріпа, популістського сенатора, який обирається на посаду президента США, пообіцявши докорінні економічні та соціальні реформи, пропагуючи повернення до патріотизму та традиційних цінностей. Після свого обрання Уіндріп отримує повний контроль над урядом та встановлює тоталітарне правління за допомогою військової сили, на зразок Гітлера та ЗЗ. У центрі романа зображений журналіст Доремус Джессап, його опозиція режиму та його подальша боротьба з ним. Рецензенти та літературні критики підкреслювали зв'язок роману з політиком від Луїзіани Г'юї Лонгом, який готувався балотуватися на пост президента у 1936 році, коли з'явився роман.

"У нас це неможливо"
"It can't happen here"
Постер театральної постановки 1936 р. Детройт
Жанр науково-фантастичний роман, антиутопічний роман[d] і політичний романd
Тема фашизм і Свобода преси
Автор Сінклер Льюїс
Мова Англійська
Опубліковано 1935
Країна  США
Видавництво Doubleday
 Цей твір у Вікісховищі

Сюжет ред.

У 1936 році сенатор Берцеліус «Базз» Уіндріп, харизматичний та владолюбний політик, виграє вибори на пост президента Сполучених Штатів за допомогою популістської програми, обіцяючи призвести країну до процвітання та величі, й обіцяючи кожному громадянину дохід у п'ять тисяч доларів США на рік (близько $ 80 000, з урахуванням інфляції). Зображуючи себе захисником традиційних американських цінностей, Уіндріп легко перемагає своїх супротивників, сенатора Троубріджа та президента Франкліна Делано Рузвельта. Незабаром після обрання Уіндріп починає переслідувати інакодумство, ізолює політичних ворогів у концентраційних таборах, та створює воєнізовану організацію «Мінітмени», що тероризує громадян та просуває політику Уіндріпа і його «корпоративного» режиму. Одним з перших кроків Уіндріпа на посаді президента є усунення впливу Конгресу США, що викликає гнів багатьох громадян, включно з самими законодавцями. «Мінітмени» реагують на протести розгоном демонстрацій багнетами. На додаток до цих дій, адміністрація Уіндріпа, обмежує права жінок та меншин, а також ліквідує штати, розділивши країну на адміністративні сектори. Керують цими секторами відомі бізнесмени або офіцери. Особи, звинувачені у злочинах проти уряду постають перед судом де головують «військові судді». Незважаючи на диктаторський характер таких заходів, більшість американців схвалює їх, бачачи у них хоча й болісні але необхідні кроки для відновлення американської потужності. Інші, що мають менше ентузіазму з приводу перспектив корпоратизму, заспокоюють один одного, кажучи що фашизм «у нас неможливий», звідси і назва роману.

Супротивники Уіндріпа, на чолі з сенатором Троубріджем, утворюють організацію під назвою «Нове підпілля», допомагаючи дисидентам утікати до Канади на манір порятунку рабів за допомогою підпільної залізниці. Один з новобранців «Нового підпілля» — Джессап, головний герой роману, традиційний американський соціал-ліберал, супротивник як корпоратизму, так і комунізму (прихильники комунізму переслідуються адміністрацією Уіндріпа). Участь Джессапа у організації призводить його до роботи у газеті, в якій він пише передовиці й засуджує зловживання нової влади. В результаті його заарештовують і, підкупивши охоронців, він змушений утікати до Канади.

У Канаді він знову приєднається до «Нового підпілля», та їде на північний схід США як шпигун, закликаючи місцевих мешканців протистояти Уіндріпу.

З часом режим Уіндріпа слабшає, оскільки обіцяне економічне процвітання не матеріалізується та зростає кількість розчарованих американців, разом з ними і віце-президент Бікрофт, що також утікає до Канади.

Потім відбувається переворот і до влади приходить держсекретар Сарасон, а президента виганяють до Франції. Сарасон, як виявилося, відносно слабкий правитель, і відбувається ще один переворот де перемагає Генерал Хайк, який з військами входить до Білого Дому, вбиває Сарасона та його сподвижників, та проголошує себе президентом. Після двох переворотів починається певна ерозія влади Корпоративної держави й Хайк відчайдушно намагається пробудити патріотизм невиправданим вторгненням у Мексику. Після наклепи на адресу Мексики у державних газетах, Хайк оголошує мобілізацію для вторгнення в цю країну, що дратує навіть тих, які до цього були твердими прихильниками корпоративної держави. По всій країні спалахують бунти.

Генерал Кун, один з старших офицерів Хайка, дезертує і веде у опозицію більшу частину своєї армії, що дає сили руху опору. Хоча Хайк продовжує контролювати більшу частину країни, невдовзі спалахує громадянська війна. На цьому роман закінчується — армія опозиції намагається зміцнитися на Середньому Заході, Джессап, як і раніше, працює шпигуном опору.

Адаптація та вплив ред.

У 1936 році Льюїс та Джон С. Моффітт написали однойменне інсценування роману, яке ставиться до сих пір. Прем'єра сценічної версії відбулася 27 жовтня 1936 року у двадцяти одному театрі США у сімнадцяти штатах. Кіноверсія MGM знаходилась вже на стадії підготовки, коли глава студії Луїс Майєр скасував виробництво, після чого отримав публічну подяку від нацистського режиму у Німеччині. Вілл Гейз, «головний цензор Голлівуду», чиє ім'я отримав Кодекс Гейза, повідомив Майєру про своє занепокоєння що після виходу такого фільму у Голлівуда почнуться проблеми на німецькому ринку.

У 1968 році вийшов один пілотний епізод серіалу «Тінь на землі» (альтернативна назва: «США: Це не може статися тут»), знята Screen Gems, що віддалено базується на сюжеті книги.

Натхненний книгою, режисер-постановник Кеннет Джонсон у 1982 році написав адаптацію під назвою «Штормові попередження». Сценарій був представлений на розгляд NBC, для виробництва телевізійного міні-серіалу, але керівники NBC відкинули первинну версію, стверджуючи, що вона була занадто «мізкуватою» (cerebral) для середнього американця. Щоб зробити сценарій зрозумілішим для пересічних американців, американські фашисти були замінені людожерами-прибульців. Фільм перетворили у фантастичний. Його було названо V.

Г'юї Лонг ред.

Рецензенти та літературні критики підкреслювали зв'язок роману з політиком з Луїзіани Г'юї Лонгом, який готувався балотуватися на пост президента у 1936 році. Льюїс зображував американського диктатора на кшталт Гітлера. Починаючи з 1936 року Управління громадських робіт (Works Progress Administration), — агентство, що просувало Новий курс Рузвельта, — ставило театральні версії роману по всій країні.

Примітки ред.

  1. The Broadway League, IBdB.
  2. Flanagan, 1940.
  3. David Mikies «Hollywood's Creepy Love Affair With Adolf Hitler, in Explosive New Detail», Tablet, 10 June 2013
  4. Simpson.
  5. Perry, 2004.
  6. Boulard, 1998.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U nas ce nemozhlivo angl It Can t Happen Here roman 1935 roku amerikanskogo pismennika Sinklera Lyuyisa Opublikovanij u period pidjomu fashizmu u Yevropi Roman opisuye zlit Bazza Uindripa populistskogo senatora yakij obirayetsya na posadu prezidenta SShA poobicyavshi dokorinni ekonomichni ta socialni reformi propaguyuchi povernennya do patriotizmu ta tradicijnih cinnostej Pislya svogo obrannya Uindrip otrimuye povnij kontrol nad uryadom ta vstanovlyuye totalitarne pravlinnya za dopomogoyu vijskovoyi sili na zrazok Gitlera ta ZZ U centri romana zobrazhenij zhurnalist Doremus Dzhessap jogo opoziciya rezhimu ta jogo podalsha borotba z nim Recenzenti ta literaturni kritiki pidkreslyuvali zv yazok romanu z politikom vid Luyiziani G yuyi Longom yakij gotuvavsya balotuvatisya na post prezidenta u 1936 roci koli z yavivsya roman U nas ce nemozhlivo It can t happen here Poster teatralnoyi postanovki 1936 r DetrojtZhanr naukovo fantastichnij roman antiutopichnij roman d i politichnij romandTema fashizm i Svoboda presiAvtor Sinkler LyuyisMova AnglijskaOpublikovano 1935Krayina SShAVidavnictvo Doubleday Cej tvir u Vikishovishi Zmist 1 Syuzhet 2 Adaptaciya ta vpliv 3 G yuyi Long 4 PrimitkiSyuzhet red U 1936 roci senator Bercelius Bazz Uindrip harizmatichnij ta vladolyubnij politik vigraye vibori na post prezidenta Spoluchenih Shtativ za dopomogoyu populistskoyi programi obicyayuchi prizvesti krayinu do procvitannya ta velichi j obicyayuchi kozhnomu gromadyaninu dohid u p yat tisyach dolariv SShA na rik blizko 80 000 z urahuvannyam inflyaciyi Zobrazhuyuchi sebe zahisnikom tradicijnih amerikanskih cinnostej Uindrip legko peremagaye svoyih suprotivnikiv senatora Troubridzha ta prezidenta Franklina Delano Ruzvelta Nezabarom pislya obrannya Uindrip pochinaye peresliduvati inakodumstvo izolyuye politichnih vorogiv u koncentracijnih taborah ta stvoryuye voyenizovanu organizaciyu Minitmeni sho terorizuye gromadyan ta prosuvaye politiku Uindripa i jogo korporativnogo rezhimu Odnim z pershih krokiv Uindripa na posadi prezidenta ye usunennya vplivu Kongresu SShA sho viklikaye gniv bagatoh gromadyan vklyuchno z samimi zakonodavcyami Minitmeni reaguyut na protesti rozgonom demonstracij bagnetami Na dodatok do cih dij administraciya Uindripa obmezhuye prava zhinok ta menshin a takozh likviduye shtati rozdilivshi krayinu na administrativni sektori Keruyut cimi sektorami vidomi biznesmeni abo oficeri Osobi zvinuvacheni u zlochinah proti uryadu postayut pered sudom de golovuyut vijskovi suddi Nezvazhayuchi na diktatorskij harakter takih zahodiv bilshist amerikanciv shvalyuye yih bachachi u nih hocha j bolisni ale neobhidni kroki dlya vidnovlennya amerikanskoyi potuzhnosti Inshi sho mayut menshe entuziazmu z privodu perspektiv korporatizmu zaspokoyuyut odin odnogo kazhuchi sho fashizm u nas nemozhlivij zvidsi i nazva romanu Suprotivniki Uindripa na choli z senatorom Troubridzhem utvoryuyut organizaciyu pid nazvoyu Nove pidpillya dopomagayuchi disidentam utikati do Kanadi na manir poryatunku rabiv za dopomogoyu pidpilnoyi zaliznici Odin z novobranciv Novogo pidpillya Dzhessap golovnij geroj romanu tradicijnij amerikanskij social liberal suprotivnik yak korporatizmu tak i komunizmu prihilniki komunizmu peresliduyutsya administraciyeyu Uindripa Uchast Dzhessapa u organizaciyi prizvodit jogo do roboti u gazeti v yakij vin pishe peredovici j zasudzhuye zlovzhivannya novoyi vladi V rezultati jogo zaareshtovuyut i pidkupivshi ohoronciv vin zmushenij utikati do Kanadi U Kanadi vin znovu priyednayetsya do Novogo pidpillya ta yide na pivnichnij shid SShA yak shpigun zaklikayuchi miscevih meshkanciv protistoyati Uindripu Z chasom rezhim Uindripa slabshaye oskilki obicyane ekonomichne procvitannya ne materializuyetsya ta zrostaye kilkist rozcharovanih amerikanciv razom z nimi i vice prezident Bikroft sho takozh utikaye do Kanadi Potim vidbuvayetsya perevorot i do vladi prihodit derzhsekretar Sarason a prezidenta viganyayut do Franciyi Sarason yak viyavilosya vidnosno slabkij pravitel i vidbuvayetsya she odin perevorot de peremagaye General Hajk yakij z vijskami vhodit do Bilogo Domu vbivaye Sarasona ta jogo spodvizhnikiv ta progoloshuye sebe prezidentom Pislya dvoh perevorotiv pochinayetsya pevna eroziya vladi Korporativnoyi derzhavi j Hajk vidchajdushno namagayetsya probuditi patriotizm nevipravdanim vtorgnennyam u Meksiku Pislya naklepi na adresu Meksiki u derzhavnih gazetah Hajk ogoloshuye mobilizaciyu dlya vtorgnennya v cyu krayinu sho dratuye navit tih yaki do cogo buli tverdimi prihilnikami korporativnoyi derzhavi Po vsij krayini spalahuyut bunti General Kun odin z starshih oficeriv Hajka dezertuye i vede u opoziciyu bilshu chastinu svoyeyi armiyi sho daye sili ruhu oporu Hocha Hajk prodovzhuye kontrolyuvati bilshu chastinu krayini nevdovzi spalahuye gromadyanska vijna Na comu roman zakinchuyetsya armiya opoziciyi namagayetsya zmicnitisya na Serednomu Zahodi Dzhessap yak i ranishe pracyuye shpigunom oporu Adaptaciya ta vpliv red U 1936 roci Lyuyis ta Dzhon S Moffitt napisali odnojmenne inscenuvannya romanu 1 yake stavitsya do sih pir Prem yera scenichnoyi versiyi vidbulasya 27 zhovtnya 1936 roku u dvadcyati odnomu teatri SShA u simnadcyati shtatah 2 Kinoversiya MGM znahodilas vzhe na stadiyi pidgotovki koli glava studiyi Luyis Majyer skasuvav virobnictvo pislya chogo otrimav publichnu podyaku vid nacistskogo rezhimu u Nimechchini Vill Gejz golovnij cenzor Gollivudu chiye im ya otrimav Kodeks Gejza povidomiv Majyeru pro svoye zanepokoyennya sho pislya vihodu takogo filmu u Gollivuda pochnutsya problemi na nimeckomu rinku 3 U 1968 roci vijshov odin pilotnij epizod serialu Tin na zemli alternativna nazva SShA Ce ne mozhe statisya tut znyata Screen Gems sho viddaleno bazuyetsya na syuzheti knigi Nathnennij knigoyu rezhiser postanovnik Kennet Dzhonson u 1982 roci napisav adaptaciyu pid nazvoyu Shtormovi poperedzhennya Scenarij buv predstavlenij na rozglyad NBC dlya virobnictva televizijnogo mini serialu ale kerivniki NBC vidkinuli pervinnu versiyu stverdzhuyuchi sho vona bula zanadto mizkuvatoyu cerebral dlya serednogo amerikancya Shob zrobiti scenarij zrozumilishim dlya peresichnih amerikanciv amerikanski fashisti buli zamineni lyudozherami pribulciv Film peretvorili u fantastichnij Jogo bulo nazvano V 4 G yuyi Long red Recenzenti ta literaturni kritiki pidkreslyuvali zv yazok romanu z politikom z Luyiziani G yuyi Longom yakij gotuvavsya balotuvatisya na post prezidenta u 1936 roci 5 6 Lyuyis zobrazhuvav amerikanskogo diktatora na kshtalt Gitlera Pochinayuchi z 1936 roku Upravlinnya gromadskih robit Works Progress Administration agentstvo sho prosuvalo Novij kurs Ruzvelta stavilo teatralni versiyi romanu po vsij krayini Primitki red The Broadway League IBdB Flanagan 1940 David Mikies Hollywood s Creepy Love Affair With Adolf Hitler in Explosive New Detail Tablet 10 June 2013 Simpson Perry 2004 Boulard 1998 Boulard Garry 1998 Huey Long invades New Orleans the siege of a city 1934 36 Flanagan Hallie 1940 Arena The Story of the Federal Theatre New York Duell Sloan and Pearce Procitovano 21 serpnya 2011 Lingeman Richard R 2005 Sinclair Lewis Rebel from Main Street St Paul Minn Borealis Books ISBN 978 0 87351 541 2 Perry Keith 2004 The Kingfish in fiction Huey P Long and the modern American novel Simpson MJ Kenneth Johnson interview MJSimpson co uk Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2007 Procitovano 12 veresnya 2011 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title U nas ce nemozhlivo amp oldid 38234562