Володимир Костянтинович Устимчик (нар. 5 травня 1952, Кривий Ріг, УРСР, пом. 5 березня 2000, Кривий Ріг, Україна) — радянський футболіст та український тренер. Півзахисник. Бронзовий призер чемпіонату СРСР (1974). Майстер спорту СРСР (1974). Чемпіон СРСР (1983).
| Особисті дані | |||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Володимир Костянтинович Устимчик | ||||||||||||||||||
| Народження | 5 травня 1952 | ||||||||||||||||||
| Кривий Ріг, УРСР | |||||||||||||||||||
| Смерть | 5 березня 2000 (47 років) | ||||||||||||||||||
| Кривий Ріг, Україна | |||||||||||||||||||
| Зріст | 166 см | ||||||||||||||||||
| Вага | 62 кг | ||||||||||||||||||
| Громадянство | СРСР | ||||||||||||||||||
| Позиція | півзахисник | ||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | |||||||||||||||||||
| Поточний клуб | завершив кар'єру | ||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | |||||||||||||||||||
| 1973 | «Динамо» (Київ) | ||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | |||||||||||||||||||
| Нагороди | | ||||||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||
| ** Тільки на посаді головного тренера. |
Освіта вища. Закінчив Одеський політехнічний інститут.
Життєпис ред.
Вихованець криворізького футболу, почав грати в групі підготовки «Кривбасу» в 1966 році.
В одеський «Чорноморець» потрапив, погравши за «Кривбас» і дубль київського «Динамо». У 1974 році разом з «моряками» став бронзовим призером чемпіонату СРСР.
У 1975 році Устимчик з чотирма голами розділив лаври найкращого снайпера «Чорноморця» в компанії ще з трьома одноклубниками, а в 1976 році потрапив в число 33 найкращих футболістів Української РСР (№3 серед центральних півзахисників). Однак найпродуктивніші сезони в Одесі у нього вийшли, починаючи з 1977 року. Володимир багато грав і багато забивав, провів 2 гри в Кубку УЄФА. Його технічний футбол зачаровував уболівальників.
У «Дніпро» Володимир Устимчик прийшов в 29-річному віці, коли в радянському футболі гравці зазвичай закінчували кар'єру. Однак свого останнього слова у футболі він на той час ще не сказав, що незабаром і довів своєю блискучою грою. У сезоні 1983 року Устимчик в складі дніпропетровського клубу став чемпіоном СРСР. У золотому матчі проти «Спартака» 6 листопада 1983 року Володимира Устимчик вивів дніпропетровську команду з капітанською пов'язкою. В березні 1984 року покинув команду.
У грі Устимчик був технічний, легкий, рухливий. Добре орієнтувався на полі, мав диспетчерські здібності, корисно діяв в підіграванні партнерам.
Бутси на цвях Устимчик повісив в рідному Кривому Розі, відігравши за «Кривбас» ще два повноцінних сезони.
Після завершення кар'єри гравця футбольна кар'єра у великого майстра, на жаль, не склалася. Устимчик нерідко безслідно зникав з поля зору уболівальників, лише зрідка давав про себе знати. Як, наприклад, в 1994 році, коли працював головним тренером ізмаїльського «Дунаю». Це єдине, що відомо про його подальшу долю.
Через рік після смерті, в 2001 році, Володимир Устимчик був включений до числа найкращих футболістів Одеси ХХ століття і символічну збірну «Чорноморця» всіх часів.
Досягнення ред.
- Чемпіонат СРСР
- Чемпіон (1): 1983
- Бронзовий призер (1): 1974
Література ред.
- Усатюк Ю. І. «Відлиті в бронзі». - Одеса: ВМВ, 2014. - с. 368., іл. ISBN 978-966-413-496-2
Примітки ред.
- Статистика на сайті КЛІСФ: Володимир Устимчик в єврокубках
- Протокол матчу Дніпро (Дніпропетровськ) - Спартак (Москва), 06.11.1983 р
- Енциклопедія «Російський футбол за 100 років». - М .: Грегорі-Пейдж, 1997. - с.537.
Джерела ред.
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль гравця[недоступне посилання з липня 2019] на сайті «Історія та статистика українського футболу»
- Профіль гравця на сайті «Одеський футбол»
- Футболісти на У
- Профіль гравця на сайті klisf.net
- Профіль гравця на сайті sportbox.ru