Усв'яча — річка в Росії й Білорусі у Куньївському, Усвятському й Вітебському районах Псковської й Вітебської областей. Права притока річки Західної Двіни (басейн Балтійського моря).
| Усв'яча | |
|---|---|
| | |
| | |
| 55°50′39″ пн. ш. 31°12′52″ сх. д. / 55.84440000002777538° пн. ш. 31.21460000002777946° сх. д. | |
| Витік | із озера Усминського |
| • координати | 55°50′40″ пн. ш. 31°12′53″ сх. д. / 55.84444° пн. ш. 31.21472° сх. д. |
| Гирло | Західна Двіна |
| • координати | 55°26′04″ пн. ш. 30°44′41″ сх. д. / 55.43444° пн. ш. 30.74472° сх. д. |
| Похил, м/км | 0,15 % |
| Басейн | Балтійського моря |
| Країни: | Росія Білорусь Псковська й Вітебська області |
| Регіон | Вітебська область Псковська область |
| Довжина | 100 км |
| Площа басейну: | 2340 км² |
| Притоки: | Ovsyankad, Kholuytsad і Rudniad |
| Водойми в руслі | Usmynskoed, Ordosnod, Ozerond і Gorodnod |
Опис Редагувати
Довжина річки 100 км, похил річки 0,15 %, площа басейну водозбору 2340 км², середньорічний стік 15,0 м³/с. Формується притоками, безіменними струмками та загатами.
Розташування Редагувати
Бере початок із озера Усминського. Спочатку тече переважно на північний захід через озера Городно, Милицино та Озерон. Далі тече переважно на південний захід через озера Ордосне, Сорочине та Усвятське і на північно-східній стороні від селища Сураж впадає в річку Західну Двіну.
Примітки Редагувати
Джерела Редагувати
- ↑ openstreetmap.
- Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XII, лист: 9. Показаны территории: Витебской губернии, Могилевской губернии, Смоленской губернии.
- Slownik_geograficzny.
- Річка Усв'яча на Google.Maps
Посилання Редагувати
- Блакитна книга Білорусі: енциклопедія. / Редкол.: Н. А. Дісько, М. М. Курлович, Я. В. Малашевич та ін.; Худож. В. Г. Загародні. — Мн.: БелЕн, 1994. — 415 с. ISBN 5-85700-133-1 (біл.)
- Uświat ... al. Uświacza, rzeka, ... prawy dopływ Dźwiny . ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 848. (пол.)