www.wikidata.uk-ua.nina.az

Уряд Нью Йорка орган виконавчої законодавчої та судової влади міста Нью Йорку є одним із найстаріших у США Ратуша Нью Йо

Уряд Нью-Йорка

Уряд Нью-Йорка — орган виконавчої, законодавчої та судової влади міста Нью-Йорку. Уряд Нью-Йорка є одним із найстаріших у США.

Ратуша Нью-Йорка

Уряд Нью-Йорка, що має свою штаб-квартиру у міській ратуші у Нижньому Мангеттені, організований у рамках Хартії міста Нью-Йорка[en] та передбачає «потужну» систему правління «мер-рада». Мер міста обирається строком на чотири роки та відповідає за керування міським урядом. Міська рада Нью-Йорка — однопалатний орган влади, що складається із 51 члена, кожен із яких обирається із відповідного виборчого округу, зазвичай також терміном на чотири роки. Усі обрані чиновники — крім тих, що були обрані до 2010 року та чий строк правління обмежений трьома послідовними термінами — мають обмеження строків правління двома послідовними термінами. Судова система складається із двох загальноміських та трьох загальноштатських судів.

В уряді Нью-Йорка налічується 325 тисяч працівників — більше, ніж у будь-якому іншому місті США та штаті, окрім трьох: Каліфорнії, Техасу та Нью-Йорка. Уряд міста відповідає за державну освіту, виправні заклади, громадську безпеку, рекреаційні об'єкти, каналізацію, водопостачання та соціальні послуги.

Політична географія Нью-Йорка є унікальною — місто складається із п'яти боро, кожне із яких відповідає одному із п'яти округів штату Нью-Йорк: Бруклін — це округ Кінгз, Бронкс — округ Бронкс, Мангеттен — округ Нью-Йорк, Квінз — округ Квінз, а Стейтен-Айленд — округ Річмонд. Коли місто Нью-Йорк було об'єднане у тому вигляді, яким воно є зараз, у 1898 році, усі попередні міські та окружні уряди були скасовані на користь нинішніх п'яти боро та уніфікованого централізованого міського уряду. Втім, кожен округ досі має власного окружного прокурора[en], що розслідує злочини, а також більша частина судової системи сконцентрована навколо округів.

Історія Редагувати

У 1664 році Новий Амстердам перейшов під контроль англійців. Міський уряд складався із мера, чотирьох олдерменів та шерифа, якого призначав безпосередньо губернатор. У 1686 році згідно із постановою губернатора Томаса Донгана місто було поділене на чотири райони: північний, південний, західний, східний, а також доковий та зовнішній, у якому розташовувалися північні ферми. Згідно із цією ж постановою вводилася нова міська рада, до якої входили мер, рекордер[en] , якого призначав безпосередньо губернатор, олдермен та його заступники, що обиралися від кожного району. Рекордер виконував функції юрисконсульта у суді мера та міській раді, у якій головував за відсутності мера. Заступники олдермена у суді мера виступали у ролі радників (англ. adviser). У 1683 році колонія Нью-Йорк була поділена на 12 округів, серед яких опинились округи, що зараз представлені п'ятьма боро Нью-Йорка: Мангеттен (тоді — округ Нью-Йорк), Бруклін (Кінгс), Стейтен-Айленд (Річмонд), Квінз та південна частина Бронкса (Вестчестер). У 1688 році в Англії відбувся переворот під назвою Славна революція; одним із його наслідків стало повстання Лейслера[en], невдовзі придушене англійцями, проте антироялістські настрої вже встигли поширитися у Нью-Йорку. У 1691 році за наказом Вільгельма ІІІ новий губернатор Генрі Слотер провів вибори до законодавчої асамблеї, у яку увійшли 18 членів. У різні роки до асамблеї обиралися по 4 представники від округу Нью-Йорка та до двох від кожного з інших округів. Політика, яку проводила у ті роки міська влада та колоніальна асамблея, була відчутно ангажованою. Членство в асамблеї ділилося порівну між групами, представленими торговцями, великою буржуазією та дрібними фермерами, лавочниками та ремісниками. Від Нью-Йорка до асамблеї традиційно обирались торговці, які лобіювали ухвалення актів, що регулювали якість та упаковку продуктів і будівельних матеріалів, що вироблялись у колонії за межами міста.

У XVIII столітті боротьба за посаду голови міста велася загалом між вихідцями із шляхетних сімей. Мерами та членами міської ради ставали зазвичай торговці та заможні містяни. Окрім цього міська рада також була частково представлена ремісниками та лавочниками, які забезпечували більш широкий громадський інтерес до виборів. У 1731 році губернатор Джон Монтгомері затвердив міський статут, згідно із яким на північному сході міста був створений новий район Монтгомері. Цей статут діяв до самого приходу британців[en] у Нью-Йорк під час Війни за незалежність.

На той час електорат міської ради був представлений майновласниками. Положення мера значною мірою залежало від політичної ситуації на рівні легіслатури штату Нью-Йорк, зокрема від домінування тієї чи іншої партії. У той же час у міського населення назрівав попит на більш гнучку та незалежну політичну систему. У 1804 році члени міської ради добилися представництва у легіслатурі та пролобіювали введення паперових бюлетенів. До 1820-х рр. легіслатура скасувала майновий ценз для білого населення. У 1821 році право обирати мера перейшло від легіслатури до міської ради. У 1830 році мер отримав право накладати вето на рішення ради. Остання була поділена на раду олдерменів та раду заступників олдерменів. У 1833 році було введено всезагальні вибори мера. У проведених у 1834 році виборах мера взяло участь більше 35 тисяч виборців. У 1840-х рр. було організовано міську поліцію, покращено покриття та освітлення вулиць, а також розвинуто системи водопостачання та соціального забезпечення. Наприкінці десятиліття було утворено декілька міських департаментів, згодом поділених на боро. Всі департаменти, за винятком поліцейського, очолювали виборні посадовці. Водночас із цим у політичних колах міста значно зріс рівень корупції. Станом на 1853 рік ситуація погіршилась настільки, що влада штату була змушениаввести новий міський статут та розділити міський уряд на дві ради: міську, що складалася із 60 членів, та рада, до якої входили 22 олдермени. Члени міської ради обиралися від міських районів, тоді як олдермени — від більших міських округів. Згідно із новим статутом, мер отримав право накладати вето на рішення уряду; таким чином олдермени були позбавлені більшої частини привілеїв. Згідно із прийнятим ще 4 роки потому новому статуту, легіслатура штату надала меру право призначати міських контролерів, голів вуличних департаментів та завідувача Кротонського акведуку[en]. Обрані ревізор та муніципальний юрисконсульт очолили фінансовий та юридичний департаменти. Той самий статут загострив давній конфлікт між республіканцями із легіслатури та міськими демократами. Уряд штату об'єднав поліцію Нью-Йорка, Брукліна та їх передмість у єдиний департамент, призначений легіслатурою штату, та реформував наглядову раду Нью-Йорка у незалежний виборний орган, у якому місця розподілялися рівномірно між республіканцями та демократами. Станом на 1861 рік протистояння досягло такого масштабу, що мер Вуд запропонував розглянути питання про вихід Нью-Йорка зі складу штату. Міський уряд у боротьбі з легіслатурою консолідував політичну силу навколо таких посад, як міський управляючий (англ. chamberlain) та шериф округу. Врешті-решт наприкінці 1860-х рр. Таммані-холл[en] за допомогою хабарів пролобіював прийняття легіслатурою нового статуту, згідно із яким місту поверталися численні повноваження. Статут вводив у Нью-Йорку 10 нових адміністративних департаментів, а мер отримував право призначати їх керівників; у свою чергу окружна наглядова рада розпускалася. Терміни повноважень членів ради збільшилися, але посилилося і право вето мера, яке могло бути скасоване лише 3⁄4 голосів ради. У 1873 році був введений новий статут, що перетворював двопалатну раду у раду, що складалася із 21 олдермена, 6 із яких призначалися голосуванням. Тим самим статутом вводилася нова рада з оцінки вартості та пропорційного розподілення (англ. Board of Estimate and Apportionment), до завдань якої входила розробка та прийняття бюджетів міських департаментів. До складу департаменту входило чотири посадовці, серед яких були президент ради олдерменів та мер. У 1884 році легіслатура штату поширила дію закону про громадянську відповідальність на Нью-Йорк. Хоч це і дозволило знизити вплив Таммані-холла, повністю виключити його не вдалося; він орієнтувався на підприємців, що співчували демократам. У 1896 році громаді вдалося досягти вибрання мером Абрама Г'юїтта. Реформатор та успішний бізнесмен, він влаштовував як демократів, так і республіканців, реформаторів та робочий клас.

У 1896 році легіслатура прийняла рішення включити до меж Нью-Йорка округи Бруклін, Квінз та Стейтен-Айленд. Середній клас Брукліна виступав проти об'єднання, але підприємці чекали, що об'єднання сприятиме економічному розвитку, і податкові ставки будуть знижені. У 1897 році, за рік до об'єднання, було прийнято статут, що вводив посаду президента боро[en]. З об'єднанням округів населення Нью-Йорка збільшилося більше, ніж удвічі, і тепер становило близько 3,5 млн осіб. Законодавча влада відходила до двопалатної асамблеі, судова — муніципальному суду. Термін повноважень мера був розширений удвічі: з двох років до чотирьох, але мер втратив можливість обиратися два терміни поспіль. У той самий час право вето мера було ще більше посилено: тепер для його подолання асамблея повинна було зібрати 5⁄6 голосів. Мер зберігав контроль майже над усіма адміністративними департаментами за винятком ради з оцінки вартості та пропорційного розподілення — вона отримала право контролювати надання франшиз у сфері громадських послуг (англ. public service). Однією з цілей об'єднання було зниження впливу Таммані-холла, втім, першим після об'єднання посаду мера посів ставленик Таммані-холла Роберт ван Вік, який став одним із найкорумпованіших мерів в історії міста. У відповідь на це у 1901 році легіслатура знизила строк повноважень мера до двох років, а президенти боро у свою чергу були включені до ради з оцінки та рівномірного розподілення. Двопалатна асамблея була перетворена на однопалатну раду олдерменів. Наступник ван Віка, Сет Лоу, хоч і перебував на посаді всього два роки, показав себе як гарного господарника, проте не зміг перемогти на виборах 1903 року та передав повноваження черговому ставленику Таммані-холла Джорджу Макклеллану-молодшому. У 1923 році було прийнято новий статут, згідно із яким було знову створено муніципальну асамблею, що складалася із ради олдерменів та президентів боро. Асамблея отримала право приймати будь-які постанови, що не суперечили законам штату. У 1933 році за підтримки президента Франкліна Рузвельта мером Нью-Йорка став Фіорелло Ла Гуардія[en], прихильник «Нового курсу», який здійснив популярні громадські проєкти. Новий статут, прийнятий у 1936 році, знову розширяв строк повноважень мера до чотирьох років та надавав йому право призначати свого заступника за допомогою значно спрощеної процедури. Статут також вводив комісію міського планування, до завдань якої входила розробка генерального плану, підготовка громадських проєктів та зонування, а рада олдерменів була скороченою. Окрім цього вносилася можливість подання петицій з вимогою про внесення змін до статуту за умови збору 50 тисяч підписів та більше. Після правління Ла Гуардії Таммані-холл різко втратив свій вплив і у середині 1960-х років припинив своє існування.

Незважаючи на занепад Таммані-холла позиції демократів не слабшали: з 1945 по 1994 роки мерами ставали члени Демократичної партії. Винятками стали лише Вінсент Імпелліттері, який не зміг заручитися підтримкою партії і обирався як незалежний кандидат, та Джон Ліндсей[en], який певний час був членом Республіканської партії, але потім перейшов до Демократичної. Починаючи з виборів 1969 року, на який Ліндсей був переобраний на другий термін, вплив партій на виборах почав знижуватися, у той час, як на перше місце почали виходити програма та особисті якості безпосередньо кандидата; велику роль у цьому також відігравали ЗМІ. На початку 1970-х рр. місто спіткав серйозний бюджетний дефіцит. Станом на 1975 рік ситуація погіршилася настільки, що банки відмовилися надавати місту кредити. У рамках антикризових заходів були створені Корпорація муніципальної допомоги[en] (англ. Municipal Assistance Corporation) та екстрена рада з фінансової допомоги. До їх завдань входила реструктуризація боргу та контроль бюджету і угод про заробітну плату. Окрім цього було отримано додаткову фінансову допомогу від штату, забезпечено гарантії по кредитах від федерального уряду, скорочено заробітну плату у 60 тисяч муніципальних службовців, а із зберігачами пенсійного фонду було досягнуто низку домовленостей про інвестування у муніципальні облігації. У 1980-х роках, коли на посаді мера перебував Ед Коч, економічне становище покращилося, за цей період міський бюджет був подвоєний, проте у 1989 році в економіці Нью-Йорка намітився новий спад. На початку 1990-х років було затверджено новий статут, що передавав деякі повноваження рад меру та міській раді. У тому ж десятилітті завдяки заходам, вжитим Рудольфом Джуліані, криміногенна обстановка у місті значно покращилася. Економічна ситуація налагодилася із приходом на пост мера Майкла Блумберга.

Виконавча гілка Редагувати

Виконавчу гілку уряду Нью-Йорка представляють мер міста та численні департаменти, ради і комісії. Мер також призначає низку заступників мера з певних питань, які очолюють головні підрозділи виконавчої гілки уряду. Щодня (окрім офіційних свят) публікується офіційне видання The City Record[en], що містить офіційніповідомлення від міських установ; правила і положення зібрані у Правилах міста Нью-Йорка[en].

Також до виконавчої гілки уряду Нью-Йорка належать громадський адвокат, скарбник та п'ять президентів боро Нью-Йорка[en]. Мер, громадський адвокат та скарбник — єдині три посадовці у міській адміністрації Нью-Йорка, які обираються напряму.

Мер Редагувати

Мер Нью-Йорка Білл де Блазіо

Мер Нью-Йорка — головний виконавчий директор міста та магістрату, який призначає та усуває з посадів усіх невиборних службовців та здійснює всі надані йому повноваження за винятком випадків, передбачених законом, а також відповідає за ефективність та інтеграцію операцій міської адміністрації. Мер міста обирається загальним голосуванням на чотирирічний термін. Він також відповідає за створення бюджету міста через Офіс з питань менеджменту та бюджету, який представляється на ухвалення, а не розробку, до міської ради.

Установи мерії Редагувати

Громадський адвокат Редагувати

Громадський адвокат Нью-Йорка — це виборний посадовець, член міської ради без права голосу, відповідальний за полегшення відносин громадськості із урядом, розгляд скарг на адресу міських установ, який також виступає посередником у врегулюванні спорів між установами (агентствами) міста та його громадянами, а також є омбудсменом міста та радником мера у відносинах між спільнотами. Також громадський адвокат є першим у лінії наступництва посади мера міста.

Скарбник Редагувати

Скарбник Нью-Йорка проводить перевірку ефективності та фінансовий аудит всіх агенцій міста, готує річний звіт, а також виступає як довірена особа у п'яти громадських пенсійних фондах міста із загальними активами у майже $160 млрд, здійснює всесторонній нагляд за бюджетом міста та фіскальним положенням, переглядає контракти на цілісність, підзвітність та податкову відповідність, керує чесними та ефективними врегулюваннями скарг на адресу міста, забезпечує прозорість та підзвітність у процесі встановлення переважаючого рівня заробітної плати, забезпечує виконання законів про заробітну плату та прожитковий мінімум.

Скарбник є другим у лінії наступництва на посаді мера міста після громадського адвоката, якщо мер неспроможний виконувати свої обов'язки.

Законодавча гілка Редагувати

Законодавча влада міста Нью-Йорк представлена Міською радою Нью-Йорка. Конституція Нью-Йорка[en] уповноважує місцеві уряди приймати місцеві закони на додачу до постанов, резолюцій, правил та положень.

Ратуша Нью-Йорка — місце засідань міського уряду

Міська рада — однопалатний орган влади, що складається із 51 члена ради, округи яких визначені географічними межами населення, — кожен містить близько 157 тисяч осіб. Члени ради обираються кожні чотири роки, окрім випадку, коли після кожного перепису населення, що проходить у роки, що діляться на 20, округи проводяться повторно, тим самим спричиняючи два послідовні дворічні терміни повноважень, другий із яких проводиться у перепроведених округах. Спікер ради, якого обирає 51 її член, часто вважається другим найвпливовішим посадовцем в уряді Нью-Йорка після мера міста.

Законопроєкти, прийняті простою більшістю голосів, надсилаються меру, який може підписати їх як закони. Якщо мер накладає вето на законопроєкт, рада має 30 днів на те, щоб переважити його двома третинами голосів. Місцевий закон має статус еквівалентного до закону, прийнятого Легіслатурою штату Нью-Йорк (за умови певних винятків та обмежень) та має перевагу над старішими формами муніципального законодавства, як, наприклад, постанови, резолюції, правила та положення. Кодифіковані закони міста містяться у Адміністративному кодексі Нью-Йорка[en].

Міська рада має низку комітетів, що здійснюють контроль над різноманітними функціями міського уряду. Кожен член ради обіймає посади у як мінімум трьох або постійних, або виборних підкомітетах. Постійні комітети засідають щонайменше раз на місяць. Спікер міської ради, лідер більшості та меншості є членами ex officio кожного комітету.

До 1990 року місто також мало потужну Раду з оцінки вартості (англ. Board of Estimate) — унікальний законодавчо-виконавчий орган влади. Хоча вона не могла приймати закони, вона розділяла владу над міським бюджетом із міською радою та контролювала такі функції, як використання землі, муніципальні контракти, франшизи, а також показники водозабезпечення та каналізації. До членів цієї ради належали мер, скарбник, президент міської ради та п'ять президентів боро[en]. Троє загальноміських посадовців могли подавати по два голоси кожен, а президенти боро — по одному. У 1989 році Верховний суд США скасував Раду з оцінки вартості як ту, що порушувала принцип «одна людина — один голос» через надзвичайно нерівну кількість виборців, яких представляв кожен президент боро. Місто згодом прийняло свої нинішні домовленості шляхом референдуму.

Суди Редагувати

Судова система[en] у місті Нью-Йорк має два загальноміські суди — Кримінальний та Громадянський суд, а також низку загальноштатських судів, Верховний суд, Суд у справах спадку та Сімейний суд. На відміну від решти штату Нью-Йорк, округи міста Нью-Йорка не мають типових окружних судів. Кожен загальноштатський суд знаходиться у кожному із п'яти округів (боро) Нью-Йорка. Також є численні позасудові адміністративні суди[en], які є виконавчими органами, а не частиною уніфікованої судової системи штату.

Кримінальний суд Нью-Йорка[en] (англ. New York City Criminal Court) розглядає проступки (зазвичай це злочини, що караються штрафом або ув'язненням на строк до одного року) та менші злочини, а також проводить пред'явлення звинувачень (перші судові засідання після арешту) та попередні слухання у фелонічних справах.

Громадянський суд Нью-Йорка[en] (англ. New York City Civil Court) вирішує судові спори, що містять скарги на завдані збитки обсягом до $25,000 та включає малі претензії у зв'язку зі скаргами на суми до $5,000, а також житлові питання у відносинах домовласника та орендаря та займається іншими громадянськими справами, переданими Верховним судом. Він розглядає приблизно 25% від загальної кількості усіх судових паперів у судах штату Нью-Йорк та місцевих судах.

Також існує низка інших загальноштатських судів залежно від округу. Верховний суд Нью-Йорка[en] (англ. New York Supreme Court) — це суд першої інстанції загальної юрисдикції, який у місті Нью-Йорк слухає фелонічні та великі громадянські справи (менші кримінальні та громадянські справи розглядаються у Кримінальному та Громадянському судах відповідно). Сімейний суд Нью-Йорка[en] (англ. New York Family Court) — це суд у сімейних справах, що розглядає справи, у яких залучені діти та родини. Суд Нью-Йорка у справах спадку[en] (англ. New York Surrogate's Court) — це суд у спадкових справах, який контролює складання заповітів та керує майном.

Також є низка позасудових адміністративних судів. Офіс адміністративних процесів та слухань Нью-Йорка[en] (англ. New York City Office of Administrative Trials and Hearings) виносить рішення для всіх агенцій міста, якщо інше не передбачене урядовою постановою, правилом, законом або на основі колективних договорів. Арбітражна група Департаменту фінансів Нью-Йорка[en] (Бюро порушень паркування) виносить рішення щодо порушень паркування, а Апеляційний податковий трибунал розглядає спори щодо керованих містом податками, у той час як претензії до оцінки нерухомості розглядає міська податкова комісія. Міське Бюро порушень правил дорожнього руху[en] Департаменту автотранспорту США розглядає порушення правил дорожнього руху, які не пов'язані із паркуванням.

Боро та місцеве самоуправління Редагувати

Нью-Йорк складається із п'яти боро (округів), які загалом охоплюють 59 адміністративних округів.

Президенти боро Редагувати

Будівля боро Брукліна[en]

Кожен із п'яти боро має свого виборного президента; президенти боро обираються на 4 роки. Президенти боро можуть мати законодавство, представлене у раді, рекомендувати капітальні проєкти, проводити публічні слухання з приводу громадських інтересів, робити рекомендації для мера та інших міських посадовців, робити рекомендації з приводу виконання договорів, що забезпечують здійснення послуг, в інтересах населення своїх боро. Також вони мають право призначати членів громадських рад боро, ради з питань освіти та комісії міського планування.

Ради боро Редагувати

Кожен із п'яти боро має свою раду, що складається із президента боро, членів міської ради від боро та голови кожної громадської ради[en] у боро. Ради боро можуть проводити або контролювати громадські або приватні слухання, приймати підзаконні акти,готувати комплексні та цільові плани та робити рекомендації щодо використання землі і планування, бути посередником в урегулюванні спорів між двома та більше громадськими радами, представляти вичерпную доповідь про витрати та пріоритети і потребу капітального бюджету, оцінювати прогрес капітального будівництва та якість і кількість послуг, наданих агенціями, та іншим чином враховувати потреби боро.

Громадські ради Редагувати

Кожен із 59 адміністративних округів Нью-Йорка має власну громадську раду[en], що складається із до 50 добровольців, призначених президентом[en] даного боро, а наполовину із призначених міською радою членів, що представляють свій громадський округ (наприклад, чий округ, у якого є рада, покриває частину громадського округу). Громадські ради дають поради з приводу використання землі та зонування, беруть участь у процесі міського бюджету та здійснюють надання послуг у своїх округах. Громадські ради виступають у якості консультантів, не маючи офіційного повноваження приймати або приводити у дію закони.

Уряд штату та округів Редагувати

Окружні прокурори Редагувати

Кожен із п'яти округів міста Нью-Йорка обирає власного окружного прокурора[en] (англ. district attorney, DA) терміном на 4 роки, обов'язком якого є розслідування усіх злочинів та правопорушень, визнаних судами округу. Існує також шостий окружний прокурор, спеціальний прокурор Нью-Йорка у справах, пов'язаних із наркотиками[en], якого не обирають, а призначають п'ять обраних окружних прокурорів.

Політичні партії Редагувати

Закон штату про вибори визначає структуру політичних партій. Згідно із ним, кожна партія має мати державний комітет, а також він дозволяє їм організовувати окружні комітети. Окружні комітети складаються із щонайменше двох членів, що обираються від кожного виборчого округу (що складається із максимум 950–1150 зареєстрованих виборців). Закон також дозволяє вибори лідерів асамблейних округів. Окружні виконавчі комітети політичних партій зазвичай обирають кандидатів для місцевих офісів, що підтверджують повні окружні комітети. Багато малих партій не мають окружних комітетів та призначають кандидатів на рівні штату. Судові конвенції з призначення кандидатур політичних партій обирають кандидатів на посади судей Верховного суду Нью-Йорка[en]. Кандидати на загальноміські посади мера, скарбника та громадського адвоката призначаються спільно виконавчими комітетами кожної партії п'яти округів. У більшості випадків інсургенти, що є членами партій, можуть оспорити кандидатів, призначених партією шляхом подання петиції про первинні вибори.

Органи державної влади Редагувати

Нью-Йоркський метрополітен керується компанією Metropolitan Transportation Authority[en] (MTA), яка є некомерційною громадською організацією штату Нью-Йорк.

Бруклінська публічна бібліотека[en] та Публічна бібліотека Квінза[en] — системи публічних бібліотек відповідних боро. Нью-Йоркська публічна бібліотека — це приватна неурядова бібліотека, що обслуговує Бронкс, Мангеттен і Стейтен-Айленд та отримує державне фінансування. Управління житлового господарства Нью-Йорка[en] (англ. New York City Housing Authority, NYCHA) надає державне житло для мало- та середньозабезпечених громадян міста. Компанія NYC Health + Hospitals[en] керує громадськими лікарнями та клініками. Корпорація економічного розвитку міста Нью-Йорка[en] (англ. New York City Economic Development Corporation, NYCEDC) відповідно є міською корпорацією економічного розвитку[en].

Неміські агенції Редагувати

Компанія Metropolitan Transportation Authority[en] (MTA) керує громадським транспортом Нью-Йорка, хоча її гілкою є Управління пасажирського транспорту Нью-Йорка[en] (англ. New York City Transit Authority, NYCTA). Незважаючи на свою назву, NYCTA, як і решта MTA, була створена Легіслатурою штату Нью-Йорк як некомерційна корпорація, яку контролюють власне легіслатура та губернатор Нью-Йорка. MTA також керує залізницею Стейтен-Айленда[en] у межах міста Нью-Йорка, а також залізницею Лонг-Айленда[en] та залізницею Metro-North Railroad[en], обидві з яких є пасажирськими лініями, що мають кінцеві точки у межах міста, проте проходять здебільшого у приміських округах штату Нью-Йорк та Коннектикут.

Інші регіональні транспортні системи керуються Портовим управлінням Нью-Йорка та Нью-Джерсі[en], включно із мостами та тунелями між містом Нью-Йорк та Нью-Джерсі, а також всіма аеро- та морськими портами у межах міста. Саме Портове управління контролюють губернатор Нью-Джерсі[en] та губернатор Нью-Йорка.

Геральдика Редагувати

Печатка Нью-Йорка[en], прийнята у більш ранньому вигляді у 1686 році, містить девіз SIGILLVM CIVITATIS NOVI EBORACI, який означає «Печатка міста Нью-Йорка»; Eboracum — римська назва Йорку, титулярний престол короля Якова ІІ як герцога Йоркського. Два підтримувачі символізують союз між корінними народами Америки та колонізаторами, чотири лопаті вітряка нагадують про історію міста як нідерландської колонії Новий Амстердам, а бобри із бочками борошна — найперші товари, якими торгувало місто (див. Історія Нью-Йорка). Над гербом розміщений американський орел, доданий після Американської революції. «1625», дата під гербом, була обрана для того, щоб підкреслити нідерландське походження міста, проте була названа видатними міськими істориками «випадковою» та «просто неправильною» (Новий Амстердам був насправді заснований у 1624 році).

Прапор Нью-Йорка був затверджений у 1915 році. Він складається із синьої, білої та помаранчевої смуг, що представляють нідерландський прапор, який майорів над тоді ще Новим Амстердамом у 1620-х — 1660-х рр. Посередині прапора міститься синій відтиск офіційної Печатки Нью-Йорка без девізу латиною.

Існує 2 офіційні варіанти прапора Нью-Йорка. На прапорі над офісом мера міста додана арка із п'яти синіх п'ятиконечних зірок (кожна з яких репрезентує один із боро міста), розміщених над печаткою, а на прапорі, що майорить над міською радою, над печаткою додано слово «COUNCIL» (Рада) у синьому кольорі.

Див. також Редагувати

  • Уряд та політика Брукліна[en]
  • Уряд штату Нью-Йорк[en]
  • Список будівель боро та муніципальних споруд Нью-Йорка[en]
  • Політика Нью-Йорка[en]

Примітки Редагувати

  1. Hernández, Javier (3 листопада 2010). . The New York Times. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 27 лютого 2018. 
  2. . New York. Архів оригіналу за June 6, 2013. 
  3. Schmitt, John. . cepr.net. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 27 квітня 2020. 
  4. . City of New York. July 2004. Архів оригіналу за 8 травня 2009. Процитовано 19 липня 2009. 
  5. (вид. 6th). New York State Department of State. 2009. с. 56. Архів оригіналу за 13 січня 2016. Процитовано 27 квітня 2020. 
  6. The Encyclopedia of New York City, 2010, с. 519-537, Patricia U. Bonomi, Edward K. Spann, John Mollenkopf.
  7. . New York City Department of Citywide Administrative Services. Архів оригіналу за 28 квітня 2014. Процитовано 13 червня 2014. 
  8. Durkin, Erin (26 травня 2014). . New York Daily News. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 17 квітня 2020. 
  9. Gibson та Manz, 2004, с. 473.
  10. New York City Charter § 3
  11. ↑ New York City Charter § 8
  12. New York City Charter § 6
  13. New York City Charter § 22
  14. ↑ . New York City Public Advocate. Архів оригіналу за 2 December 2014. Процитовано 3 грудня 2014. 
  15. The Encyclopedia of New York City, 2010, с. 297, Neal C. Garelik.
  16. . New York City Comptroller. Архів оригіналу за 10 грудня 2014. Процитовано 4 грудня 2014. 
  17. New York City Charter § 93
  18. The Mayor. What makes New York City run? : a citizen's guide to how city government works (English) (вид. Third). New York, N.Y.: League of Women Voters of the City of New York Education Fund. 2001. с. 30–31. ISBN 0-916130-02-9.  Проігноровано невідомий параметр |chapter-format= (довідка)
  19. Gibson, Ellen M.; Manz, William H. (2004). (вид. 3rd). Wm. S. Hein Publishing. с. 258. ISBN 1-57588-728-2. LCCN 2004042477. OCLC 54455036. Архів оригіналу за 2 серпня 2019. Процитовано 23 квітня 2020. 
  20. . James A. Coon Local Government Technical Series. New York State Department of State. May 1998. с. 1–3. Архів оригіналу за 12 серпня 2019. Процитовано 23 квітня 2020. 
  21. ↑ NYSDOS, 1998, с. 10.
  22. NYSDOS, 1998, с. 3-10.
  23. Gibson та Manz, 2004, с. 450.
  24. Gibson та Manz, 2004, с. 458.
  25. Cornell Law School Supreme Court Collection: Board of Estimate of City of New York v. Morris [ 24 вересня 2013 у Wayback Machine.], accessed June 12, 2006
  26. Greenhouse, Linda (23 березня 1989). . New York Times. Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 18 серпня 2016. 
  27. ↑ . New York State Office of Court Administration. 2000. с. 4. OCLC 68710274. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 грудня 2014. 
  28. ↑ . New York State Office of Court Administration. 2010. с. 2. OCLC 668081412. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 грудня 2014. 
  29. . New York State Office of Court Administration. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 17 серпня 2014. 
  30. . с. 18. Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 24 квітня 2020. 
  31. . Committee on Family Law and Family Court of the Association of the Bar of the City of New York. February 2012. с. 1. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2020. 
  32. . New York City Department of City Planning. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 3 грудня 2014. 
  33. New York City Charter § 81
  34. New York City Charter § 82
  35. The Encyclopedia of New York City, 2010, с. 146, Nora L. Mandel.
  36. ↑ New York City Charter § 85(a)
  37. New York City Charter § 85(b)
  38. New York City Charter § 2800(a)
  39. ↑ . NYC Mayor's Community Affairs Unit. Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 26 листопада 2016. 
  40. ↑ Berg, Bruce (2007). . Rutgers University Press. с. 277. ISBN 9780813543895. Архів оригіналу за 19 травня 2020. Процитовано 25 квітня 2020. 
  41. Шаблон:Nycl
  42. Шаблон:Nycl
  43. . mtprauhwprtlcouncil.nyc.gov. 23 травня 2016. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 24 квітня 2020. 
  44. . Office of the Special Narcotics Prosecutor. Архів оригіналу за 20 травня 2017. Процитовано 25 травня 2017. 
  45. Election Law article 2
  46. Zimmerman, Joseph F. (2008). (вид. 2nd). SUNY Press. ISBN 978-0-7914-7435-8. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2020. 
  47. ↑ Zimmerman, 2008, с. 55.
  48. Шаблон:Nycl
  49. New York City Bar Association Council on Judicial Administration (March 2014). . New York City Bar Association. с. 23–27. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2020. 
  50. Sayre, Wallace; Kaufman, Herbert (1960). Governing New York City: Politics in the Metropolis. Russell Sage Foundation. с. 147–148. ISBN 9781610446860. LCCN 60008408. 
  51. The New York Public Library, Astor, Lenox and Tilden Foundations. Financial Statements and Supplemental Schedules, June 2016, page 8. "The Library is a private, not-for-profit educational corporation that provides certain free services to users on its facilities. Although the Library is not a governmental institution, ..."
  52. Roberts, Sam (14 липня 2008). . The New York Times. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 12 січня 2017. 
  53. ↑ . NYC Citywide Administrative Services. Архів оригіналу за 28 квітня 2015. Процитовано 12 січня 2017. 

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Уряд Нью-Йорка
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Uryad Nyu Jorka organ vikonavchoyi zakonodavchoyi ta sudovoyi vladi mista Nyu Jorku Uryad Nyu Jorka ye odnim iz najstarishih u SShA Ratusha Nyu JorkaUryad Nyu Jorka sho maye svoyu shtab kvartiru u miskij ratushi u Nizhnomu Mangetteni organizovanij u ramkah Hartiyi mista Nyu Jorka en ta peredbachaye potuzhnu sistemu pravlinnya mer rada Mer mista obirayetsya strokom na chotiri roki ta vidpovidaye za keruvannya miskim uryadom Miska rada Nyu Jorka odnopalatnij organ vladi sho skladayetsya iz 51 chlena kozhen iz yakih obirayetsya iz vidpovidnogo viborchogo okrugu zazvichaj takozh terminom na chotiri roki Usi obrani chinovniki krim tih sho buli obrani do 2010 roku ta chij strok pravlinnya obmezhenij troma poslidovnimi terminami 1 mayut obmezhennya strokiv pravlinnya dvoma poslidovnimi terminami 2 Sudova sistema skladayetsya iz dvoh zagalnomiskih ta troh zagalnoshtatskih sudiv V uryadi Nyu Jorka nalichuyetsya 325 tisyach pracivnikiv bilshe nizh u bud yakomu inshomu misti SShA ta shtati okrim troh Kaliforniyi Tehasu ta Nyu Jorka 3 Uryad mista vidpovidaye za derzhavnu osvitu vipravni zakladi gromadsku bezpeku rekreacijni ob yekti kanalizaciyu vodopostachannya ta socialni poslugi 4 Politichna geografiya Nyu Jorka ye unikalnoyu misto skladayetsya iz p yati boro kozhne iz yakih vidpovidaye odnomu iz p yati okrugiv shtatu Nyu Jork Bruklin ce okrug Kingz Bronks okrug Bronks Mangetten okrug Nyu Jork Kvinz okrug Kvinz a Stejten Ajlend okrug Richmond Koli misto Nyu Jork bulo ob yednane u tomu viglyadi yakim vono ye zaraz u 1898 roci usi poperedni miski ta okruzhni uryadi buli skasovani na korist ninishnih p yati boro ta unifikovanogo centralizovanogo miskogo uryadu 5 Vtim kozhen okrug dosi maye vlasnogo okruzhnogo prokurora en sho rozsliduye zlochini a takozh bilsha chastina sudovoyi sistemi skoncentrovana navkolo okrugiv Zmist 1 Istoriya 2 Vikonavcha gilka 2 1 Mer 2 1 1 Ustanovi meriyi 2 2 Gromadskij advokat 2 3 Skarbnik 3 Zakonodavcha gilka 4 Sudi 5 Boro ta misceve samoupravlinnya 5 1 Prezidenti boro 5 2 Radi boro 5 3 Gromadski radi 6 Uryad shtatu ta okrugiv 6 1 Okruzhni prokurori 6 2 Politichni partiyi 6 3 Organi derzhavnoyi vladi 6 4 Nemiski agenciyi 7 Geraldika 8 Div takozh 9 Primitki 10 Literatura 11 PosilannyaIstoriya RedaguvatiU 1664 roci Novij Amsterdam perejshov pid kontrol anglijciv Miskij uryad skladavsya iz mera chotiroh oldermeniv ta sherifa yakogo priznachav bezposeredno gubernator U 1686 roci zgidno iz postanovoyu gubernatora Tomasa Dongana misto bulo podilene na chotiri rajoni pivnichnij pivdennij zahidnij shidnij a takozh dokovij ta zovnishnij u yakomu roztashovuvalisya pivnichni fermi Zgidno iz ciyeyu zh postanovoyu vvodilasya nova miska rada do yakoyi vhodili mer rekorder en yakogo priznachav bezposeredno gubernator oldermen ta jogo zastupniki sho obiralisya vid kozhnogo rajonu Rekorder vikonuvav funkciyi yuriskonsulta u sudi mera ta miskij radi u yakij golovuvav za vidsutnosti mera Zastupniki oldermena u sudi mera vistupali u roli radnikiv angl adviser U 1683 roci koloniya Nyu Jork bula podilena na 12 okrugiv sered yakih opinilis okrugi sho zaraz predstavleni p yatma boro Nyu Jorka Mangetten todi okrug Nyu Jork Bruklin Kings Stejten Ajlend Richmond Kvinz ta pivdenna chastina Bronksa Vestchester U 1688 roci v Angliyi vidbuvsya perevorot pid nazvoyu Slavna revolyuciya odnim iz jogo naslidkiv stalo povstannya Lejslera en nevdovzi pridushene anglijcyami prote antiroyalistski nastroyi vzhe vstigli poshiritisya u Nyu Jorku U 1691 roci za nakazom Vilgelma III novij gubernator Genri Sloter proviv vibori do zakonodavchoyi asambleyi u yaku uvijshli 18 chleniv U rizni roki do asambleyi obiralisya po 4 predstavniki vid okrugu Nyu Jorka ta do dvoh vid kozhnogo z inshih okrugiv Politika yaku provodila u ti roki miska vlada ta kolonialna asambleya bula vidchutno angazhovanoyu Chlenstvo v asambleyi dililosya porivnu mizh grupami predstavlenimi torgovcyami velikoyu burzhuaziyeyu ta dribnimi fermerami lavochnikami ta remisnikami Vid Nyu Jorka do asambleyi tradicijno obiralis torgovci yaki lobiyuvali uhvalennya aktiv sho regulyuvali yakist ta upakovku produktiv i budivelnih materialiv sho viroblyalis u koloniyi za mezhami mista U XVIII stolitti borotba za posadu golovi mista velasya zagalom mizh vihidcyami iz shlyahetnih simej Merami ta chlenami miskoyi radi stavali zazvichaj torgovci ta zamozhni mistyani Okrim cogo miska rada takozh bula chastkovo predstavlena remisnikami ta lavochnikami yaki zabezpechuvali bilsh shirokij gromadskij interes do viboriv U 1731 roci gubernator Dzhon Montgomeri zatverdiv miskij statut zgidno iz yakim na pivnichnomu shodi mista buv stvorenij novij rajon Montgomeri Cej statut diyav do samogo prihodu britanciv en u Nyu Jork pid chas Vijni za nezalezhnist Na toj chas elektorat miskoyi radi buv predstavlenij majnovlasnikami Polozhennya mera znachnoyu miroyu zalezhalo vid politichnoyi situaciyi na rivni legislaturi shtatu Nyu Jork zokrema vid dominuvannya tiyeyi chi inshoyi partiyi U toj zhe chas u miskogo naselennya nazrivav popit na bilsh gnuchku ta nezalezhnu politichnu sistemu U 1804 roci chleni miskoyi radi dobilisya predstavnictva u legislaturi ta prolobiyuvali vvedennya paperovih byuleteniv Do 1820 h rr legislatura skasuvala majnovij cenz dlya bilogo naselennya U 1821 roci pravo obirati mera perejshlo vid legislaturi do miskoyi radi U 1830 roci mer otrimav pravo nakladati veto na rishennya radi Ostannya bula podilena na radu oldermeniv ta radu zastupnikiv oldermeniv U 1833 roci bulo vvedeno vsezagalni vibori mera U provedenih u 1834 roci viborah mera vzyalo uchast bilshe 35 tisyach viborciv U 1840 h rr bulo organizovano misku policiyu pokrasheno pokrittya ta osvitlennya vulic a takozh rozvinuto sistemi vodopostachannya ta socialnogo zabezpechennya Naprikinci desyatilittya bulo utvoreno dekilka miskih departamentiv zgodom podilenih na boro Vsi departamenti za vinyatkom policejskogo ocholyuvali viborni posadovci Vodnochas iz cim u politichnih kolah mista znachno zris riven korupciyi Stanom na 1853 rik situaciya pogirshilas nastilki sho vlada shtatu bula zmusheniavvesti novij miskij statut ta rozdiliti miskij uryad na dvi radi misku sho skladalasya iz 60 chleniv ta rada do yakoyi vhodili 22 oldermeni Chleni miskoyi radi obiralisya vid miskih rajoniv todi yak oldermeni vid bilshih miskih okrugiv Zgidno iz novim statutom mer otrimav pravo nakladati veto na rishennya uryadu takim chinom oldermeni buli pozbavleni bilshoyi chastini privileyiv Zgidno iz prijnyatim she 4 roki potomu novomu statutu legislatura shtatu nadala meru pravo priznachati miskih kontroleriv goliv vulichnih departamentiv ta zaviduvacha Krotonskogo akveduku en Obrani revizor ta municipalnij yuriskonsult ocholili finansovij ta yuridichnij departamenti Toj samij statut zagostriv davnij konflikt mizh respublikancyami iz legislaturi ta miskimi demokratami Uryad shtatu ob yednav policiyu Nyu Jorka Bruklina ta yih peredmist u yedinij departament priznachenij legislaturoyu shtatu ta reformuvav naglyadovu radu Nyu Jorka u nezalezhnij vibornij organ u yakomu miscya rozpodilyalisya rivnomirno mizh respublikancyami ta demokratami Stanom na 1861 rik protistoyannya dosyaglo takogo masshtabu sho mer Vud zaproponuvav rozglyanuti pitannya pro vihid Nyu Jorka zi skladu shtatu Miskij uryad u borotbi z legislaturoyu konsoliduvav politichnu silu navkolo takih posad yak miskij upravlyayuchij angl chamberlain ta sherif okrugu Vreshti resht naprikinci 1860 h rr Tammani holl en za dopomogoyu habariv prolobiyuvav prijnyattya legislaturoyu novogo statutu zgidno iz yakim mistu povertalisya chislenni povnovazhennya Statut vvodiv u Nyu Jorku 10 novih administrativnih departamentiv a mer otrimuvav pravo priznachati yih kerivnikiv u svoyu chergu okruzhna naglyadova rada rozpuskalasya Termini povnovazhen chleniv radi zbilshilisya ale posililosya i pravo veto mera yake moglo buti skasovane lishe 3 4 golosiv radi U 1873 roci buv vvedenij novij statut sho peretvoryuvav dvopalatnu radu u radu sho skladalasya iz 21 oldermena 6 iz yakih priznachalisya golosuvannyam Tim samim statutom vvodilasya nova rada z ocinki vartosti ta proporcijnogo rozpodilennya angl Board of Estimate and Apportionment do zavdan yakoyi vhodila rozrobka ta prijnyattya byudzhetiv miskih departamentiv Do skladu departamentu vhodilo chotiri posadovci sered yakih buli prezident radi oldermeniv ta mer U 1884 roci legislatura shtatu poshirila diyu zakonu pro gromadyansku vidpovidalnist na Nyu Jork Hoch ce i dozvolilo zniziti vpliv Tammani holla povnistyu viklyuchiti jogo ne vdalosya vin oriyentuvavsya na pidpriyemciv sho spivchuvali demokratam U 1896 roci gromadi vdalosya dosyagti vibrannya merom Abrama G yuyitta Reformator ta uspishnij biznesmen vin vlashtovuvav yak demokrativ tak i respublikanciv reformatoriv ta robochij klas U 1896 roci legislatura prijnyala rishennya vklyuchiti do mezh Nyu Jorka okrugi Bruklin Kvinz ta Stejten Ajlend Serednij klas Bruklina vistupav proti ob yednannya ale pidpriyemci chekali sho ob yednannya spriyatime ekonomichnomu rozvitku i podatkovi stavki budut znizheni U 1897 roci za rik do ob yednannya bulo prijnyato statut sho vvodiv posadu prezidenta boro en Z ob yednannyam okrugiv naselennya Nyu Jorka zbilshilosya bilshe nizh udvichi i teper stanovilo blizko 3 5 mln osib Zakonodavcha vlada vidhodila do dvopalatnoyi asamblei sudova municipalnomu sudu Termin povnovazhen mera buv rozshirenij udvichi z dvoh rokiv do chotiroh ale mer vtrativ mozhlivist obiratisya dva termini pospil U toj samij chas pravo veto mera bulo she bilshe posileno teper dlya jogo podolannya asambleya povinna bulo zibrati 5 6 golosiv Mer zberigav kontrol majzhe nad usima administrativnimi departamentami za vinyatkom radi z ocinki vartosti ta proporcijnogo rozpodilennya vona otrimala pravo kontrolyuvati nadannya franshiz u sferi gromadskih poslug angl public service Odniyeyu z cilej ob yednannya bulo znizhennya vplivu Tammani holla vtim pershim pislya ob yednannya posadu mera posiv stavlenik Tammani holla Robert van Vik yakij stav odnim iz najkorumpovanishih meriv v istoriyi mista U vidpovid na ce u 1901 roci legislatura znizila strok povnovazhen mera do dvoh rokiv a prezidenti boro u svoyu chergu buli vklyucheni do radi z ocinki ta rivnomirnogo rozpodilennya Dvopalatna asambleya bula peretvorena na odnopalatnu radu oldermeniv Nastupnik van Vika Set Lou hoch i perebuvav na posadi vsogo dva roki pokazav sebe yak garnogo gospodarnika prote ne zmig peremogti na viborah 1903 roku ta peredav povnovazhennya chergovomu stavleniku Tammani holla Dzhordzhu Makklellanu molodshomu U 1923 roci bulo prijnyato novij statut zgidno iz yakim bulo znovu stvoreno municipalnu asambleyu sho skladalasya iz radi oldermeniv ta prezidentiv boro Asambleya otrimala pravo prijmati bud yaki postanovi sho ne superechili zakonam shtatu U 1933 roci za pidtrimki prezidenta Franklina Ruzvelta merom Nyu Jorka stav Fiorello La Guardiya en prihilnik Novogo kursu yakij zdijsniv populyarni gromadski proyekti Novij statut prijnyatij u 1936 roci znovu rozshiryav strok povnovazhen mera do chotiroh rokiv ta nadavav jomu pravo priznachati svogo zastupnika za dopomogoyu znachno sproshenoyi proceduri Statut takozh vvodiv komisiyu miskogo planuvannya do zavdan yakoyi vhodila rozrobka generalnogo planu pidgotovka gromadskih proyektiv ta zonuvannya a rada oldermeniv bula skorochenoyu Okrim cogo vnosilasya mozhlivist podannya peticij z vimogoyu pro vnesennya zmin do statutu za umovi zboru 50 tisyach pidpisiv ta bilshe Pislya pravlinnya La Guardiyi Tammani holl rizko vtrativ svij vpliv i u seredini 1960 h rokiv pripiniv svoye isnuvannya Nezvazhayuchi na zanepad Tammani holla poziciyi demokrativ ne slabshali z 1945 po 1994 roki merami stavali chleni Demokratichnoyi partiyi Vinyatkami stali lishe Vinsent Impellitteri yakij ne zmig zaruchitisya pidtrimkoyu partiyi i obiravsya yak nezalezhnij kandidat ta Dzhon Lindsej en yakij pevnij chas buv chlenom Respublikanskoyi partiyi ale potim perejshov do Demokratichnoyi Pochinayuchi z viboriv 1969 roku na yakij Lindsej buv pereobranij na drugij termin vpliv partij na viborah pochav znizhuvatisya u toj chas yak na pershe misce pochali vihoditi programa ta osobisti yakosti bezposeredno kandidata veliku rol u comu takozh vidigravali ZMI Na pochatku 1970 h rr misto spitkav serjoznij byudzhetnij deficit Stanom na 1975 rik situaciya pogirshilasya nastilki sho banki vidmovilisya nadavati mistu krediti U ramkah antikrizovih zahodiv buli stvoreni Korporaciya municipalnoyi dopomogi en angl Municipal Assistance Corporation ta ekstrena rada z finansovoyi dopomogi Do yih zavdan vhodila restrukturizaciya borgu ta kontrol byudzhetu i ugod pro zarobitnu platu Okrim cogo bulo otrimano dodatkovu finansovu dopomogu vid shtatu zabezpecheno garantiyi po kreditah vid federalnogo uryadu skorocheno zarobitnu platu u 60 tisyach municipalnih sluzhbovciv a iz zberigachami pensijnogo fondu bulo dosyagnuto nizku domovlenostej pro investuvannya u municipalni obligaciyi U 1980 h rokah koli na posadi mera perebuvav Ed Koch ekonomichne stanovishe pokrashilosya za cej period miskij byudzhet buv podvoyenij prote u 1989 roci v ekonomici Nyu Jorka namitivsya novij spad Na pochatku 1990 h rokiv bulo zatverdzheno novij statut sho peredavav deyaki povnovazhennya rad meru ta miskij radi U tomu zh desyatilitti zavdyaki zahodam vzhitim Rudolfom Dzhuliani kriminogenna obstanovka u misti znachno pokrashilasya Ekonomichna situaciya nalagodilasya iz prihodom na post mera Majkla Blumberga 6 Vikonavcha gilka RedaguvatiVikonavchu gilku uryadu Nyu Jorka predstavlyayut mer mista ta chislenni departamenti radi i komisiyi Mer takozh priznachaye nizku zastupnikiv mera z pevnih pitan yaki ocholyuyut golovni pidrozdili vikonavchoyi gilki uryadu Shodnya okrim oficijnih svyat publikuyetsya oficijne vidannya The City Record en sho mistit oficijnipovidomlennya vid miskih ustanov 7 8 pravila i polozhennya zibrani u Pravilah mista Nyu Jorka en 9 Takozh do vikonavchoyi gilki uryadu Nyu Jorka nalezhat gromadskij advokat skarbnik ta p yat prezidentiv boro Nyu Jorka en Mer gromadskij advokat ta skarbnik yedini tri posadovci u miskij administraciyi Nyu Jorka yaki obirayutsya napryamu Mer Redaguvati Dokladnishe Mer Nyu Jorka nbsp Mer Nyu Jorka Bill de BlazioMer Nyu Jorka golovnij vikonavchij direktor mista ta magistratu 10 11 yakij priznachaye ta usuvaye z posadiv usih nevibornih sluzhbovciv ta zdijsnyuye vsi nadani jomu povnovazhennya za vinyatkom vipadkiv peredbachenih zakonom 12 11 a takozh vidpovidaye za efektivnist ta integraciyu operacij miskoyi administraciyi 11 Mer mista obirayetsya zagalnim golosuvannyam na chotiririchnij termin Vin takozh vidpovidaye za stvorennya byudzhetu mista cherez Ofis z pitan menedzhmentu ta byudzhetu yakij predstavlyayetsya na uhvalennya a ne rozrobku do miskoyi radi Ustanovi meriyi Redaguvati Dokladnishe Spisok ustanov Nyu Jorka en Gromadskij advokat Redaguvati Dokladnishe Gromadskij advokat Nyu Jorka en Gromadskij advokat Nyu Jorka ce vibornij posadovec chlen miskoyi radi 13 bez prava golosu vidpovidalnij za polegshennya vidnosin gromadskosti iz uryadom rozglyad skarg na adresu miskih ustanov yakij takozh vistupaye poserednikom u vregulyuvanni sporiv mizh ustanovami agentstvami mista ta jogo gromadyanami a takozh ye ombudsmenom mista ta radnikom mera u vidnosinah mizh spilnotami 14 Takozh gromadskij advokat ye pershim u liniyi nastupnictva posadi mera mista 14 Skarbnik Redaguvati Dokladnishe Skarbnik Nyu Jorka en Skarbnik Nyu Jorka provodit perevirku efektivnosti ta finansovij audit vsih agencij mista gotuye richnij zvit 15 a takozh vistupaye yak dovirena osoba u p yati gromadskih pensijnih fondah mista iz zagalnimi aktivami u majzhe 160 mlrd zdijsnyuye vsestoronnij naglyad za byudzhetom mista ta fiskalnim polozhennyam pereglyadaye kontrakti na cilisnist pidzvitnist ta podatkovu vidpovidnist keruye chesnimi ta efektivnimi vregulyuvannyami skarg na adresu mista zabezpechuye prozorist ta pidzvitnist u procesi vstanovlennya perevazhayuchogo rivnya zarobitnoyi plati zabezpechuye vikonannya zakoniv pro zarobitnu platu ta prozhitkovij minimum 16 17 Skarbnik ye drugim u liniyi nastupnictva na posadi mera mista pislya gromadskogo advokata yaksho mer nespromozhnij vikonuvati svoyi obov yazki 18 Zakonodavcha gilka RedaguvatiDokladnishe Miska rada Nyu JorkaZakonodavcha vlada mista Nyu Jork predstavlena Miskoyu radoyu Nyu Jorka Konstituciya Nyu Jorka en upovnovazhuye miscevi uryadi prijmati miscevi zakoni na dodachu do postanov rezolyucij pravil ta polozhen 19 20 21 nbsp Ratusha Nyu Jorka misce zasidan miskogo uryaduMiska rada odnopalatnij organ vladi sho skladayetsya iz 51 chlena radi okrugi yakih viznacheni geografichnimi mezhami naselennya kozhen mistit blizko 157 tisyach osib Chleni radi obirayutsya kozhni chotiri roki okrim vipadku koli pislya kozhnogo perepisu naselennya sho prohodit u roki sho dilyatsya na 20 okrugi provodyatsya povtorno tim samim sprichinyayuchi dva poslidovni dvorichni termini povnovazhen drugij iz yakih provoditsya u pereprovedenih okrugah Spiker radi yakogo obiraye 51 yiyi chlen chasto vvazhayetsya drugim najvplivovishim posadovcem v uryadi Nyu Jorka pislya mera mista Zakonoproyekti prijnyati prostoyu bilshistyu golosiv nadsilayutsya meru yakij mozhe pidpisati yih yak zakoni Yaksho mer nakladaye veto na zakonoproyekt rada maye 30 dniv na te shob perevazhiti jogo dvoma tretinami golosiv Miscevij zakon maye status ekvivalentnogo do zakonu prijnyatogo Legislaturoyu shtatu Nyu Jork za umovi pevnih vinyatkiv ta obmezhen 22 ta maye perevagu nad starishimi formami municipalnogo zakonodavstva yak napriklad postanovi rezolyuciyi pravila ta polozhennya 21 Kodifikovani zakoni mista mistyatsya u Administrativnomu kodeksi Nyu Jorka en 23 24 Miska rada maye nizku komitetiv sho zdijsnyuyut kontrol nad riznomanitnimi funkciyami miskogo uryadu Kozhen chlen radi obijmaye posadi u yak minimum troh abo postijnih abo vibornih pidkomitetah Postijni komiteti zasidayut shonajmenshe raz na misyac Spiker miskoyi radi lider bilshosti ta menshosti ye chlenami ex officio kozhnogo komitetu Do 1990 roku misto takozh malo potuzhnu Radu z ocinki vartosti angl Board of Estimate unikalnij zakonodavcho vikonavchij organ vladi Hocha vona ne mogla prijmati zakoni vona rozdilyala vladu nad miskim byudzhetom iz miskoyu radoyu ta kontrolyuvala taki funkciyi yak vikoristannya zemli municipalni kontrakti franshizi a takozh pokazniki vodozabezpechennya ta kanalizaciyi Do chleniv ciyeyi radi nalezhali mer skarbnik prezident miskoyi radi ta p yat prezidentiv boro en Troye zagalnomiskih posadovciv mogli podavati po dva golosi kozhen a prezidenti boro po odnomu U 1989 roci Verhovnij sud SShA skasuvav Radu z ocinki vartosti yak tu sho porushuvala princip odna lyudina odin golos cherez nadzvichajno nerivnu kilkist viborciv yakih predstavlyav kozhen prezident boro Misto zgodom prijnyalo svoyi ninishni domovlenosti shlyahom referendumu 25 26 Sudi RedaguvatiDokladnishe Sudova sistema shtatu Nyu Jork en Sudi Nyu Jorka en Sudova sistema en u misti Nyu Jork maye dva zagalnomiski sudi Kriminalnij ta Gromadyanskij sud a takozh nizku zagalnoshtatskih sudiv Verhovnij sud Sud u spravah spadku ta Simejnij sud Na vidminu vid reshti shtatu Nyu Jork okrugi mista Nyu Jorka ne mayut tipovih okruzhnih sudiv Kozhen zagalnoshtatskij sud znahoditsya u kozhnomu iz p yati okrugiv boro Nyu Jorka Takozh ye chislenni pozasudovi administrativni sudi en yaki ye vikonavchimi organami a ne chastinoyu unifikovanoyi sudovoyi sistemi shtatu Kriminalnij sud Nyu Jorka en angl New York City Criminal Court rozglyadaye prostupki zazvichaj ce zlochini sho karayutsya shtrafom abo uv yaznennyam na strok do odnogo roku ta menshi zlochini a takozh provodit pred yavlennya zvinuvachen pershi sudovi zasidannya pislya areshtu ta poperedni sluhannya u felonichnih spravah 27 28 Gromadyanskij sud Nyu Jorka en angl New York City Civil Court virishuye sudovi spori sho mistyat skargi na zavdani zbitki obsyagom do 25 000 ta vklyuchaye mali pretenziyi u zv yazku zi skargami na sumi do 5 000 a takozh zhitlovi pitannya u vidnosinah domovlasnika ta orendarya ta zajmayetsya inshimi gromadyanskimi spravami peredanimi Verhovnim sudom 27 28 Vin rozglyadaye priblizno 25 vid zagalnoyi kilkosti usih sudovih paperiv u sudah shtatu Nyu Jork ta miscevih sudah 29 Takozh isnuye nizka inshih zagalnoshtatskih sudiv zalezhno vid okrugu Verhovnij sud Nyu Jorka en angl New York Supreme Court ce sud pershoyi instanciyi zagalnoyi yurisdikciyi yakij u misti Nyu Jork sluhaye felonichni ta veliki gromadyanski spravi 30 menshi kriminalni ta gromadyanski spravi rozglyadayutsya u Kriminalnomu ta Gromadyanskomu sudah vidpovidno Simejnij sud Nyu Jorka en angl New York Family Court ce sud u simejnih spravah sho rozglyadaye spravi u yakih zalucheni diti ta rodini 31 Sud Nyu Jorka u spravah spadku en angl New York Surrogate s Court ce sud u spadkovih spravah yakij kontrolyuye skladannya zapovitiv ta keruye majnom Takozh ye nizka pozasudovih administrativnih sudiv Ofis administrativnih procesiv ta sluhan Nyu Jorka en angl New York City Office of Administrative Trials and Hearings vinosit rishennya dlya vsih agencij mista yaksho inshe ne peredbachene uryadovoyu postanovoyu pravilom zakonom abo na osnovi kolektivnih dogovoriv Arbitrazhna grupa Departamentu finansiv Nyu Jorka en Byuro porushen parkuvannya vinosit rishennya shodo porushen parkuvannya a Apelyacijnij podatkovij tribunal rozglyadaye spori shodo kerovanih mistom podatkami u toj chas yak pretenziyi do ocinki neruhomosti rozglyadaye miska podatkova komisiya Miske Byuro porushen pravil dorozhnogo ruhu en Departamentu avtotransportu SShA rozglyadaye porushennya pravil dorozhnogo ruhu yaki ne pov yazani iz parkuvannyam Boro ta misceve samoupravlinnya RedaguvatiNyu Jork skladayetsya iz p yati boro okrugiv yaki zagalom ohoplyuyut 59 administrativnih okrugiv 32 Prezidenti boro Redaguvati Dokladnishe Prezident boro Nyu Jorka en nbsp Budivlya boro Bruklina en Kozhen iz p yati boro maye svogo vibornogo prezidenta 33 prezidenti boro obirayutsya na 4 roki Prezidenti boro mozhut mati zakonodavstvo predstavlene u radi rekomenduvati kapitalni proyekti provoditi publichni sluhannya z privodu gromadskih interesiv robiti rekomendaciyi dlya mera ta inshih miskih posadovciv robiti rekomendaciyi z privodu vikonannya dogovoriv sho zabezpechuyut zdijsnennya poslug v interesah naselennya svoyih boro 34 Takozh voni mayut pravo priznachati chleniv gromadskih rad boro radi z pitan osviti ta komisiyi miskogo planuvannya 35 Radi boro Redaguvati Dokladnishe Radi boro Nyu Jorka en Kozhen iz p yati boro maye svoyu radu 36 sho skladayetsya iz prezidenta boro chleniv miskoyi radi vid boro ta golovi kozhnoyi gromadskoyi radi en u boro 36 Radi boro mozhut provoditi abo kontrolyuvati gromadski abo privatni sluhannya prijmati pidzakonni akti gotuvati kompleksni ta cilovi plani ta robiti rekomendaciyi shodo vikoristannya zemli i planuvannya buti poserednikom v uregulyuvanni sporiv mizh dvoma ta bilshe gromadskimi radami predstavlyati vicherpnuyu dopovid pro vitrati ta prioriteti i potrebu kapitalnogo byudzhetu ocinyuvati progres kapitalnogo budivnictva ta yakist i kilkist poslug nadanih agenciyami ta inshim chinom vrahovuvati potrebi boro 37 Gromadski radi Redaguvati Dokladnishe Gromadski radi Nyu Jorka en Kozhen iz 59 administrativnih okrugiv Nyu Jorka maye vlasnu gromadsku radu en sho skladayetsya iz do 50 dobrovolciv priznachenih prezidentom en danogo boro a napolovinu iz priznachenih miskoyu radoyu chleniv sho predstavlyayut svij gromadskij okrug napriklad chij okrug u yakogo ye rada pokrivaye chastinu gromadskogo okrugu 38 39 Gromadski radi dayut poradi z privodu vikoristannya zemli ta zonuvannya berut uchast u procesi miskogo byudzhetu ta zdijsnyuyut nadannya poslug u svoyih okrugah 40 Gromadski radi vistupayut u yakosti konsultantiv ne mayuchi oficijnogo povnovazhennya prijmati abo privoditi u diyu zakoni 39 40 Uryad shtatu ta okrugiv RedaguvatiOkruzhni prokurori Redaguvati Dokladnishe Okruzhnij prokuror Nyu Jorka en Okruzhnij prokuror Bronksa en Okruzhnij prokuror Bruklina en Okruzhnij prokuror Kvinza en Okruzhnij prokuror Richmonda en ta Specialnij prokuror Nyu Jorka u spravah pov yazanih iz narkotikami en Kozhen iz p yati okrugiv mista Nyu Jorka obiraye vlasnogo okruzhnogo prokurora en angl district attorney DA terminom na 4 roki 41 obov yazkom yakogo ye rozsliduvannya usih zlochiniv ta pravoporushen viznanih sudami okrugu 42 Isnuye takozh shostij okruzhnij prokuror specialnij prokuror Nyu Jorka u spravah pov yazanih iz narkotikami en 43 yakogo ne obirayut a priznachayut p yat obranih okruzhnih prokuroriv 44 Politichni partiyi Redaguvati Dokladnishe Vibori u shtati Nyu Jork en Zakon shtatu pro vibori viznachaye strukturu politichnih partij Zgidno iz nim kozhna partiya maye mati derzhavnij komitet a takozh vin dozvolyaye yim organizovuvati okruzhni komiteti 45 46 47 Okruzhni komiteti skladayutsya iz shonajmenshe dvoh chleniv sho obirayutsya vid kozhnogo viborchogo okrugu sho skladayetsya iz maksimum 950 1150 zareyestrovanih viborciv Zakon takozh dozvolyaye vibori lideriv asamblejnih okrugiv 48 47 Okruzhni vikonavchi komiteti politichnih partij zazvichaj obirayut kandidativ dlya miscevih ofisiv sho pidtverdzhuyut povni okruzhni komiteti 47 Bagato malih partij ne mayut okruzhnih komitetiv ta priznachayut kandidativ na rivni shtatu Sudovi konvenciyi z priznachennya kandidatur politichnih partij obirayut kandidativ na posadi sudej Verhovnogo sudu Nyu Jorka en 49 Kandidati na zagalnomiski posadi mera skarbnika ta gromadskogo advokata priznachayutsya spilno vikonavchimi komitetami kozhnoyi partiyi p yati okrugiv 50 U bilshosti vipadkiv insurgenti sho ye chlenami partij mozhut osporiti kandidativ priznachenih partiyeyu shlyahom podannya peticiyi pro pervinni vibori Organi derzhavnoyi vladi Redaguvati Dokladnishe Nekomercijni gromadski organizaciyi shtatu Nyu Jork en nbsp Nyu Jorkskij metropoliten keruyetsya kompaniyeyu Metropolitan Transportation Authority en MTA yaka ye nekomercijnoyu gromadskoyu organizaciyeyu shtatu Nyu Jork Bruklinska publichna biblioteka en ta Publichna biblioteka Kvinza en sistemi publichnih bibliotek vidpovidnih boro Nyu Jorkska publichna biblioteka ce privatna neuryadova biblioteka sho obslugovuye Bronks Mangetten i Stejten Ajlend ta otrimuye derzhavne finansuvannya 51 Upravlinnya zhitlovogo gospodarstva Nyu Jorka en angl New York City Housing Authority NYCHA nadaye derzhavne zhitlo dlya malo ta serednozabezpechenih gromadyan mista Kompaniya NYC Health Hospitals en keruye gromadskimi likarnyami ta klinikami Korporaciya ekonomichnogo rozvitku mista Nyu Jorka en angl New York City Economic Development Corporation NYCEDC vidpovidno ye miskoyu korporaciyeyu ekonomichnogo rozvitku en Nemiski agenciyi Redaguvati Kompaniya Metropolitan Transportation Authority en MTA keruye gromadskim transportom Nyu Jorka hocha yiyi gilkoyu ye Upravlinnya pasazhirskogo transportu Nyu Jorka en angl New York City Transit Authority NYCTA Nezvazhayuchi na svoyu nazvu NYCTA yak i reshta MTA bula stvorena Legislaturoyu shtatu Nyu Jork yak nekomercijna korporaciya yaku kontrolyuyut vlasne legislatura ta gubernator Nyu Jorka MTA takozh keruye zalizniceyu Stejten Ajlenda en u mezhah mista Nyu Jorka a takozh zalizniceyu Long Ajlenda en ta zalizniceyu Metro North Railroad en obidvi z yakih ye pasazhirskimi liniyami sho mayut kincevi tochki u mezhah mista prote prohodyat zdebilshogo u primiskih okrugah shtatu Nyu Jork ta Konnektikut Inshi regionalni transportni sistemi keruyutsya Portovim upravlinnyam Nyu Jorka ta Nyu Dzhersi en vklyuchno iz mostami ta tunelyami mizh mistom Nyu Jork ta Nyu Dzhersi a takozh vsima aero ta morskimi portami u mezhah mista Same Portove upravlinnya kontrolyuyut gubernator Nyu Dzhersi en ta gubernator Nyu Jorka Geraldika Redaguvati nbsp nbsp Pechatka Nyu Jorka en prijnyata u bilsh rannomu viglyadi u 1686 roci mistit deviz SIGILLVM CIVITATIS NOVI EBORACI yakij oznachaye Pechatka mista Nyu Jorka Eboracum rimska nazva Jorku titulyarnij prestol korolya Yakova II yak gercoga Jorkskogo Dva pidtrimuvachi simvolizuyut soyuz mizh korinnimi narodami Ameriki ta kolonizatorami chotiri lopati vitryaka nagaduyut pro istoriyu mista yak niderlandskoyi koloniyi Novij Amsterdam a bobri iz bochkami boroshna najpershi tovari yakimi torguvalo misto div Istoriya Nyu Jorka Nad gerbom rozmishenij amerikanskij orel dodanij pislya Amerikanskoyi revolyuciyi 1625 data pid gerbom bula obrana dlya togo shob pidkresliti niderlandske pohodzhennya mista prote bula nazvana vidatnimi miskimi istorikami vipadkovoyu ta prosto nepravilnoyu Novij Amsterdam buv naspravdi zasnovanij u 1624 roci 52 Prapor Nyu Jorka buv zatverdzhenij u 1915 roci Vin skladayetsya iz sinoyi biloyi ta pomaranchevoyi smug sho predstavlyayut niderlandskij prapor yakij majoriv nad todi she Novim Amsterdamom u 1620 h 1660 h rr Poseredini prapora mistitsya sinij vidtisk oficijnoyi Pechatki Nyu Jorka bez devizu latinoyu 53 Isnuye 2 oficijni varianti prapora Nyu Jorka Na prapori nad ofisom mera mista dodana arka iz p yati sinih p yatikonechnih zirok kozhna z yakih reprezentuye odin iz boro mista rozmishenih nad pechatkoyu a na prapori sho majorit nad miskoyu radoyu nad pechatkoyu dodano slovo COUNCIL Rada u sinomu kolori 53 Div takozh RedaguvatiUryad ta politika Bruklina en Uryad shtatu Nyu Jork en Spisok budivel boro ta municipalnih sporud Nyu Jorka en Politika Nyu Jorka en Primitki Redaguvati Hernandez Javier 3 listopada 2010 Once Again City Voters Approve Term Limits The New York Times Arhiv originalu za 2 lyutogo 2020 Procitovano 27 lyutogo 2018 Is Term Limit Vote a Big Smack at Mayor New York Daily News New York Arhiv originalu za June 6 2013 Schmitt John Wage Penalty cepr net Arhiv originalu za 11 kvitnya 2020 Procitovano 27 kvitnya 2020 New York City Charter City of New York July 2004 Arhiv originalu za 8 travnya 2009 Procitovano 19 lipnya 2009 Local Government Handbook vid 6th New York State Department of State 2009 s 56 Arhiv originalu za 13 sichnya 2016 Procitovano 27 kvitnya 2020 The Encyclopedia of New York City 2010 s 519 537 Patricia U Bonomi Edward K Spann John Mollenkopf About DCAS The City Record New York City Department of Citywide Administrative Services Arhiv originalu za 28 kvitnya 2014 Procitovano 13 chervnya 2014 Durkin Erin 26 travnya 2014 Councilman Ben Kallos wants city to publish government notices on its website New York Daily News Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2017 Procitovano 17 kvitnya 2020 Gibson ta Manz 2004 s 473 New York City Charter 3 a b v New York City Charter 8 New York City Charter 6 New York City Charter 22 a b About the Office New York City Public Advocate Arhiv originalu za 2 December 2014 Procitovano 3 grudnya 2014 The Encyclopedia of New York City 2010 s 297 Neal C Garelik The Duties of the Comptroller New York City Comptroller Arhiv originalu za 10 grudnya 2014 Procitovano 4 grudnya 2014 New York City Charter 93 The Mayor What makes New York City run a citizen s guide to how city government works English vid Third New York N Y League of Women Voters of the City of New York Education Fund 2001 s 30 31 ISBN 0 916130 02 9 Proignorovano nevidomij parametr chapter format dovidka Gibson Ellen M Manz William H 2004 Gibson s New York Legal Research Guide vid 3rd Wm S Hein Publishing s 258 ISBN 1 57588 728 2 LCCN 2004042477 OCLC 54455036 Arhiv originalu za 2 serpnya 2019 Procitovano 23 kvitnya 2020 Adopting Local Laws in New York State James A Coon Local Government Technical Series New York State Department of State May 1998 s 1 3 Arhiv originalu za 12 serpnya 2019 Procitovano 23 kvitnya 2020 a b NYSDOS 1998 s 10 NYSDOS 1998 s 3 10 Gibson ta Manz 2004 s 450 Gibson ta Manz 2004 s 458 Cornell Law School Supreme Court Collection Board of Estimate of City of New York v Morris Arhivovano 24 veresnya 2013 u Wayback Machine accessed June 12 2006 Greenhouse Linda 23 bereznya 1989 Justices Void New York City s Government Demand Voter Equality in All Boroughs New York Times Arhiv originalu za 27 serpnya 2016 Procitovano 18 serpnya 2016 a b The New York State Courts An Introductory Guide New York State Office of Court Administration 2000 s 4 OCLC 68710274 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 2 grudnya 2014 a b The New York State Courts An Introductory Guide New York State Office of Court Administration 2010 s 2 OCLC 668081412 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 2 grudnya 2014 Civil Court History New York State Office of Court Administration Arhiv originalu za 26 lyutogo 2021 Procitovano 17 serpnya 2014 State of New York Judiciary Budget FY 2014 15 s 18 Arhiv originalu za 18 veresnya 2017 Procitovano 24 kvitnya 2020 Introductory Guide to the New York City Family Court Committee on Family Law and Family Court of the Association of the Bar of the City of New York February 2012 s 1 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2021 Procitovano 24 kvitnya 2020 Community District Information New York City Department of City Planning Arhiv originalu za 15 kvitnya 2021 Procitovano 3 grudnya 2014 New York City Charter 81 New York City Charter 82 The Encyclopedia of New York City 2010 s 146 Nora L Mandel a b New York City Charter 85 a New York City Charter 85 b New York City Charter 2800 a a b About Community Boards NYC Mayor s Community Affairs Unit Arhiv originalu za 8 serpnya 2016 Procitovano 26 listopada 2016 a b Berg Bruce 2007 New York City Politics Governing Gotham Rutgers University Press s 277 ISBN 9780813543895 Arhiv originalu za 19 travnya 2020 Procitovano 25 kvitnya 2020 Shablon Nycl Shablon Nycl Budget report mtprauhwprtlcouncil nyc gov 23 travnya 2016 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 24 kvitnya 2020 Office of the Special Narcotics Prosecutor for the City of New York Office of the Special Narcotics Prosecutor Arhiv originalu za 20 travnya 2017 Procitovano 25 travnya 2017 Election Law article 2 Zimmerman Joseph F 2008 The Government and Politics of New York State vid 2nd SUNY Press ISBN 978 0 7914 7435 8 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2021 Procitovano 26 kvitnya 2020 a b v Zimmerman 2008 s 55 Shablon Nycl New York City Bar Association Council on Judicial Administration March 2014 Judicial Selection Methods in the State of New York A Guide to Understanding and Getting Involved in the Selection Process New York City Bar Association s 23 27 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2021 Procitovano 26 kvitnya 2020 Sayre Wallace Kaufman Herbert 1960 Governing New York City Politics in the Metropolis Russell Sage Foundation s 147 148 ISBN 9781610446860 LCCN 60008408 The New York Public Library Astor Lenox and Tilden Foundations Financial Statements and Supplemental Schedules June 2016 page 8 The Library is a private not for profit educational corporation that provides certain free services to users on its facilities Although the Library is not a governmental institution Roberts Sam 14 lipnya 2008 New York s Birth Date Don t Go by City s Seal The New York Times Arhiv originalu za 19 kvitnya 2015 Procitovano 12 sichnya 2017 a b NYC Green Book Highlights City Seal and Flag NYC Citywide Administrative Services Arhiv originalu za 28 kvitnya 2015 Procitovano 12 sichnya 2017 Literatura RedaguvatiThe Encyclopedia of New York City Kenneth T Jackson Lisa Keller Nancy Flood 2 Yale University Press 2010 1584 s ISBN 0300182570 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Uryad Nyu JorkaNYC gov Arhivovano 24 lyutogo 2011 u Wayback Machine Oficijna storinka Nyu Jorka New York City Charter the New York City Administrative Code and the Rules of the City of New York Arhivovano 21 listopada 2018 u Wayback Machine na storinci New York Legal Publishing Checkbook NYC 2 0 from the New York City Comptroller NYC Open Data Arhivovano 21 lyutogo 2017 u Wayback Machine from the New York City DoITT and Socrata Misto Nyu Jork Arhivovano 12 listopada 2020 u Wayback Machine na storinci GitHub Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Uryad Nyu Jorka amp oldid 39335590