www.wikidata.uk-ua.nina.az

Уральский следопыт Ура льский следопы т укр Уральський слідопит популярний щомісячний літературно публіцистичний просвіт

Уральский следопыт

«Ура́льский следопы́т» (укр. Уральський слідопит) — популярний щомісячний літературно-публіцистичний, просвітницький журнал про туризм та краєзнавство, що видається у Єкатеринбурзі з радянських часів. «Уральський слідопит» — член Свердловського відділення Російського географічного товариства. У журналі також публікуються науково-фантастичні, детективні та пригодницькі твори.

Уральський слідопит
Уральский следопыт
Країна видання  СРСР ->  Росія
Тематика молодіжний культурно-просвітницький, освітній журнал
Періодичність виходу щомісячно
Мова російська
Головний редактор Максим Фірсов
Засновано 1958
ISSN 0134-241X, 0134-241X
OCLC 103440544
uralstalker.com

Історія журналу ред.

Оповідання письменника-фантаста Олександра Бєляєва у першому номері «Уральского следопита» (1935)

Журнал був заснований Володимиром Поповим. Перший номер журналу вийшов у квітні 1935 року, потім, після дев'яти випусків, видання було припинено.

Друге народження журнал пережив у 1958 році. У першому номері було надруковане науково-фантастичне оповідання «Сліпий політ» Олександра Бєляєва, який співпрацював з журналом ще у 1935 році. Надалі в журналі друкувались письменники та художники: Віталий Волович, Владислав Крапівін, Віктор Астаф'єв, Сергій Другаль, Марк Гроссман, Юрій Курочкін, Сергій Лук'яненко, Віталій Каплан, Олексій Іванов, Володимир Шустов, Клавдія Рождєствєнська, Спартак Кіпрін, Герман Дробіз, Олександр Папченко,Микола Куштум, Нік. Моос, Микола Ніконов, Борис Рябінін, Володимир Пєчьонкін, Володимир Константіновіч, Борис Путілов, Степан Вартанов, поети Лев Сорокін, Михайло Найдіч, Венедикт Станцев, Олег Поскрєбишев.

Офіційний статус журналу у 1970-х — початку 1980-х років визначався наступним чином:

літературно-художній науково-популярний щомісячний журнал для дітей та юнацтва; орган Спілки письменників РРФСР, Свердловської письменницької організації та Свердловського обкому ВЛКСМ; видається з квітня 1958 року

До початку 1990-х рр. у журналі вказувалося:

Засновники — Союз письменників Росії, асоціація радянських книговидавців, трудовий колектив журналу, Видавець — Середньо-Уральське книжкове видавництво

Про 1958 р.:

У рік заснування „Уральський слідопит“ налічував 50 тисяч передплатників

Тираж № 3 за 1980 р. — 249 тис.; ціна 35 коп.

Про 1981—1982 рр.:

Нині «Уральський слідопит» налічує 255 тисяч передплатників. Половина тиражу розходиться на Урал, половина — за його межами, головним чином в Сибіру, центральних районах країни, в Україні та у Казахстані. Багато років, поки не була «переорієнтована» «Аврора», журнал по суті був єдиним у країні виданням, розрахованим на підлітків

Тираж № 6 за 1991 р. — 415 тис. прим.; ціна — 80 коп.

Тираж № 7 за 1991 р. — 410 тис. прим.; ціна — 80 коп.

На вершині популярності, в середині вісімдесятих, його тираж досягав п'ятисот тисяч примірників.

У 1979 році завідувач відділу публіцистики журналу Юрій Борісіхін став першопідкорювачем однієї з вершин Приполярного Уралу, та в честь видання дав їй ім'я пік «Уральський слідопит». Через декілька років на вершині була встановлена пам'ятна плита із зображенням символу журналу: фігурки мандрівника з льодорубом у руках.

Керівники журналу ред.

  • 1935 — Володимир Олексійович Попов-Штарк
  • 1958—1961 — Вадим Кузьмич Очеретін
  • 1961—1965 — Володимир Миколайович Шустов
  • 1966—1970 — Іван Іванович Акулов
  • 1971—1993 — Станіслав Федорович Мешавкін
  • 1993—1999 — Герман Володимирович Іванов
  • 1999—2002 — Олег Водоп'янов
  • 2002— теперішній час — Максим Юрійович Фірсов

Розділи журналу ред.

Заходи журналу ред.

У 1981 році редакція журналу «Уральський слідопит» заснувала фестиваль фантастики «Аеліта», на якому вручається літературна премія «Аеліта», що є першою великою літературною премією в Уральському регіоні та першою літературною премією у галузі фантастики у країні.

Щорічно журнал «Уральський слідопит» проводить у Історичному сквері міста Єкатеринбург молодіжно-патріотичні змагання «Травневий екстрим». Традиції цих змагань, закладені у 1997 році турклубом УрДУ, продовжують розвиватися.

Головне завдання «Травневого екстриму» — популяризація серед Свердловської молоді екстремальних видів спорту та активних видів відпочинку в цілому, просування ідеї сімейного самодіяльного та організованого туризму.

«Травневий екстрим» включає в себе видовищні та пізнавальні моменти:

  • показові рятувальні роботи спелеологів у створі Греблі;
  • водні конкурси: родео на бурхливій воді, виступи каякерів, ескімоські перевороти, популярний конкурс «Лосось йде на нерест», який змушує учасників підніматися проти потужних струменів зливу з-під Греблі, та траверс спокійної ділянки річки з обов'язковим оверкілем судна та постановкою його в початкове положення. Старт водної гонки — на Греблі, фініш — біля мосту у парку ім. Маяковського;
  • змагання зі скелелазіння альпіністів високого класу на спеціально встановленому мобільному скеледромі;
  • змагання з ВМХ,
  • змагання зі слалому ролерів;
  • змагання на акваторії Ісеті рибалок;
  • виставка спорядження, обладнання та екіпіровки.

Щозими на площі ім. 1905 року у Льодовому містечку «Уральський Слідопит» проводить змагання з льодолазання.

Цілі та завдання змагання:

  • Популяризація спортивного туризму та альпінізму на Уралі;
  • Демонстрація проведення рятувальних робіт;
  • Пропаганда здорового способу життя та активного відпочину серед молодежі.
  • Проведення виставки спорядження та спортивного обладнання.

Примітки ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ura lskij sledopy t ukr Uralskij slidopit populyarnij shomisyachnij literaturno publicistichnij prosvitnickij zhurnal pro turizm ta krayeznavstvo sho vidayetsya u Yekaterinburzi z radyanskih chasiv Uralskij slidopit chlen Sverdlovskogo viddilennya Rosijskogo geografichnogo tovaristva U zhurnali takozh publikuyutsya naukovo fantastichni detektivni ta prigodnicki tvori Uralskij slidopitUralskij sledopyt Krayina vidannya SRSR gt RosiyaTematika molodizhnij kulturno prosvitnickij osvitnij zhurnalPeriodichnist vihodu shomisyachnoMova rosijskaGolovnij redaktor Maksim FirsovZasnovano 1958ISSN 0134 241X 0134 241XOCLC 103440544uralstalker com Zmist 1 Istoriya zhurnalu 2 Kerivniki zhurnalu 3 Rozdili zhurnalu 4 Zahodi zhurnalu 5 Primitki 6 PosilannyaIstoriya zhurnalu red nbsp Opovidannya pismennika fantasta Oleksandra Byelyayeva u pershomu nomeri Uralskogo sledopita 1935 Zhurnal buv zasnovanij Volodimirom Popovim Pershij nomer zhurnalu vijshov u kvitni 1935 roku potim pislya dev yati vipuskiv vidannya bulo pripineno Druge narodzhennya zhurnal perezhiv u 1958 roci U pershomu nomeri bulo nadrukovane naukovo fantastichne opovidannya Slipij polit Oleksandra Byelyayeva yakij spivpracyuvav z zhurnalom she u 1935 roci Nadali v zhurnali drukuvalis pismenniki ta hudozhniki Vitalij Volovich Vladislav Krapivin Viktor Astaf yev Sergij Drugal Mark Grossman Yurij Kurochkin Sergij Luk yanenko Vitalij Kaplan Oleksij Ivanov Volodimir Shustov Klavdiya Rozhdyestvyenska Spartak Kiprin German Drobiz Oleksandr Papchenko Mikola Kushtum Nik Moos Mikola Nikonov Boris Ryabinin Volodimir Pyechonkin Volodimir Konstantinovich Boris Putilov Stepan Vartanov poeti Lev Sorokin Mihajlo Najdich Venedikt Stancev Oleg Poskryebishev Oficijnij status zhurnalu u 1970 h pochatku 1980 h rokiv viznachavsya nastupnim chinom nbsp literaturno hudozhnij naukovo populyarnij shomisyachnij zhurnal dlya ditej ta yunactva organ Spilki pismennikiv RRFSR Sverdlovskoyi pismennickoyi organizaciyi ta Sverdlovskogo obkomu VLKSM vidayetsya z kvitnya 1958 roku nbsp Do pochatku 1990 h rr u zhurnali vkazuvalosya nbsp Zasnovniki Soyuz pismennikiv Rosiyi asociaciya radyanskih knigovidavciv trudovij kolektiv zhurnalu Vidavec Seredno Uralske knizhkove vidavnictvo nbsp Pro 1958 r nbsp U rik zasnuvannya Uralskij slidopit nalichuvav 50 tisyach peredplatnikiv nbsp Tirazh 3 za 1980 r 249 tis cina 35 kop Pro 1981 1982 rr nbsp Nini Uralskij slidopit nalichuye 255 tisyach peredplatnikiv Polovina tirazhu rozhoditsya na Ural polovina za jogo mezhami golovnim chinom v Sibiru centralnih rajonah krayini v Ukrayini ta u Kazahstani Bagato rokiv poki ne bula pereoriyentovana Avrora zhurnal po suti buv yedinim u krayini vidannyam rozrahovanim na pidlitkiv nbsp Tirazh 6 za 1991 r 415 tis prim cina 80 kop Tirazh 7 za 1991 r 410 tis prim cina 80 kop Na vershini populyarnosti v seredini visimdesyatih jogo tirazh dosyagav p yatisot tisyach primirnikiv U 1979 roci zaviduvach viddilu publicistiki zhurnalu Yurij Borisihin stav pershopidkoryuvachem odniyeyi z vershin Pripolyarnogo Uralu ta v chest vidannya dav yij im ya pik Uralskij slidopit Cherez dekilka rokiv na vershini bula vstanovlena pam yatna plita iz zobrazhennyam simvolu zhurnalu figurki mandrivnika z lodorubom u rukah Kerivniki zhurnalu red Zaviduvach redakciyeyu1935 Volodimir Oleksijovich Popov ShtarkGolovni redaktori1958 1961 Vadim Kuzmich Ocheretin 1961 1965 Volodimir Mikolajovich Shustov 1966 1970 Ivan Ivanovich Akulov 1971 1993 Stanislav Fedorovich Meshavkin 1993 1999 German Volodimirovich Ivanov 1999 2002 Oleg Vodop yanov 2002 teperishnij chas Maksim Yurijovich FirsovRozdili zhurnalu red Richka chasu Aelita Zustrichnij viter Svichka gorilaZahodi zhurnalu red U 1981 roci redakciya zhurnalu Uralskij slidopit zasnuvala festival fantastiki Aelita na yakomu vruchayetsya literaturna premiya Aelita sho ye pershoyu velikoyu literaturnoyu premiyeyu v Uralskomu regioni ta pershoyu literaturnoyu premiyeyu u galuzi fantastiki u krayini Shorichno zhurnal Uralskij slidopit provodit u Istorichnomu skveri mista Yekaterinburg molodizhno patriotichni zmagannya Travnevij ekstrim Tradiciyi cih zmagan zakladeni u 1997 roci turklubom UrDU prodovzhuyut rozvivatisya Golovne zavdannya Travnevogo ekstrimu populyarizaciya sered Sverdlovskoyi molodi ekstremalnih vidiv sportu ta aktivnih vidiv vidpochinku v cilomu prosuvannya ideyi simejnogo samodiyalnogo ta organizovanogo turizmu Travnevij ekstrim vklyuchaye v sebe vidovishni ta piznavalni momenti pokazovi ryatuvalni roboti speleologiv u stvori Grebli vodni konkursi rodeo na burhlivij vodi vistupi kayakeriv eskimoski perevoroti populyarnij konkurs Losos jde na nerest yakij zmushuye uchasnikiv pidnimatisya proti potuzhnih strumeniv zlivu z pid Grebli ta travers spokijnoyi dilyanki richki z obov yazkovim overkilem sudna ta postanovkoyu jogo v pochatkove polozhennya Start vodnoyi gonki na Grebli finish bilya mostu u parku im Mayakovskogo zmagannya zi skelelazinnya alpinistiv visokogo klasu na specialno vstanovlenomu mobilnomu skeledromi zmagannya z VMH zmagannya zi slalomu roleriv zmagannya na akvatoriyi Iseti ribalok vistavka sporyadzhennya obladnannya ta ekipirovki Shozimi na ploshi im 1905 roku u Lodovomu mistechku Uralskij Slidopit provodit zmagannya z lodolazannya Cili ta zavdannya zmagannya Populyarizaciya sportivnogo turizmu ta alpinizmu na Urali Demonstraciya provedennya ryatuvalnih robit Propaganda zdorovogo sposobu zhittya ta aktivnogo vidpochinu sered molodezhi Provedennya vistavki sporyadzhennya ta sportivnogo obladnannya Primitki red Posilannya red Sajt zhurnalu Arhivovano 22 veresnya 2017 u Wayback Machine Zhurnal Uralskij slidopit na sajti eLIBRARY ru Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Uralskij sledopyt amp oldid 38570298