Уне́ча (рос. Унеча) — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Унецького району Брянської області. Знаходиться на території української історичної землі Стародубщина.
| місто Унеча | ||
|---|---|---|
| Унеча | ||
| ||
| Розташування міста Унеча | ||
| Країна | Росія | |
| Суб'єкт Російської Федерації | Брянська область | |
| Муніципальний район | Унецький район | |
| Код ЗКАТУ: | 15258501 | |
| Код ЗКТМО: | 15658101001 | |
| Основні дані | ||
| Час заснування | 1887 | |
| Статус міста | 1940 | |
| Населення | 22 820 осіб (2020) | |
| Площа | 15 км² | |
| Поштові індекси | 242220 | |
| Телефонний код | +7 48351 | |
| Географічні координати: | 52°51′00″ пн. ш. 32°41′00″ сх. д. / 52.850000000027776536626334° пн. ш. 32.6833333333607782833496458° сх. д.Координати: 52°51′00″ пн. ш. 32°41′00″ сх. д. / 52.850000000027776536626334° пн. ш. 32.6833333333607782833496458° сх. д. | |
| Часовий пояс | +3, влітку +4 | |
| Водойма | річка Унеча | |
| Найближча залізнична станція | Унеча | |
| Відстань | ||
| До центру регіону (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: | 111 | |
|
| ||
| Унеча у Вікісховищі |
Населення міста становить 22 820 осіб (2020) (27 076 в 2008, 29 039 в 2002, 30,9 тис. в 1999, 28,6 тис. в 1989, 21,7 тис. в 1970, 16,5 тис. в 1959, 14,0 в 1939).
Географія Редагувати
Місто розташоване у верхів'ях річки Унеча, лівої притоки Іпуті, басейн Сожу.
Походження назви Редагувати
Назву свою Унеча отримала від однойменної річки, на якій вона розташована. В свою чергу, річка Унеча, за однією з версій, походить своїм іменем від слова «юнеча», що означає «молода річка», «нове русло» (на відміну від «стариці» - русла старого, пересохлого). Перші населенні пункти з іменем Унечі виникають тут у XVII столітті – з 1672-го року відомим є хутір Унеча, а з 1770-го Унецька Рудня.
Історія Редагувати
Місто виникло в 1887 році як залізнична станція на Поліській залізниці. Після будівництва в 1929 році залізниці Харків-Орша, Унеча стає значним залізничним вузлом.
Економіка Редагувати
В місті працюють підприємства по обслуговуванню залізничного транспорту.
Примітки Редагувати
- Топорова В. Н., Трубачева О.Н. «Лингвистический анализ гидронимов Верхнего Поднепровья». М., 1962.(рос.)
Література Редагувати
Посилання Редагувати
| Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |