www.wikidata.uk-ua.nina.az

Укріплення Ханьї низка оборонних мурів та інших укріплень які оточують місто Ханья на Криті Греція 35 31 05 пн ш 24 00 4

Укріплення Ханьї

Укріплення Ханьї — низка оборонних мурів та інших укріплень, які оточують місто Ханья на Криті, Греція.

Укріплення Ханьї

35°31′05″ пн. ш. 24°00′49″ сх. д. / 35.51824500002777540° пн. ш. 24.01365900002777920° сх. д. / 35.51824500002777540; 24.01365900002777920Координати: 35°31′05″ пн. ш. 24°00′49″ сх. д. / 35.51824500002777540° пн. ш. 24.01365900002777920° сх. д. / 35.51824500002777540; 24.01365900002777920
Тип фортифікаційна споруда
Країна  Греція
Розташування Ханья
Засновано 1336
Укріплення Ханьї (Греція)
 Укріплення Ханьї у Вікісховищі

Історія ред.

Еллінські та візантійські мури ред.

У давнину на місці сучасної Ханії існувало поселення, відоме як Сидонія. До елліністичного періоду, приблизно в ІІІ столітті до нашої ери, Сидонія була оточена мурами. Вони були укріплені Візантійською імперією у VI та VII століттях, до того, як місто було зруйноване сарацинами у 828 році.

Врешті-решт, візантійці під проводом Нікіфора Фокаса у 961 р. знову заволоділи містом та збудували нову фортецю на пагорбі Кастеллі, щоб запобігти другій арабській навалі та укріпити свої позиції на Криті та Егейському регіоні. Для будівництва було використано каміння з інших будівель зруйнованої Сидонії. Деякі частини візантійської стіни в середині міста досі існують на вулиці Сіфака.

Венеційське панування ред.

Після Четвертого хрестового походу у 1204 р. Крит перейов до Боніфаціо, маркіза Монферрата, який продав його за 100 марок срібла венеційцям. В Ханьї венеційці заснували адміністративний центр та спочатку оселилися у візантійських укріпленнях на пагорбі Кастеллі, але врешті-решт поселення розрослося і за міськими стінами розвинулася низка поселень. У 1336 році було вирішено будувати стіни навколо поселень, які завершили протягом 20 років. Стіни з часом змінювалися і їх висота збільшувалася.

На початку XVI століття розширення Османської імперії стала головною загрозою для венеційців, і вони вирішили побудувати нові укріплення в Ханії, а також Іракліоні та Ретимно. Робота над новими укріпленнями розпочалася в 1536 році за проектом Мікеле Санміхелі та вони були завершені в 1568 році. Периметр стін склав 3085 м., та вони були оточені оборонним ровом. Будівництво укріплень Ханьї, а також фортеці на острові Святого Теодора коштувало загалом 87 000 дукатів. У 1620 році для захисту гавані Ханьї була побудована фортеця Фіркас. У 1630 році місто було озброєне 319 гарматами, 30 695 гарматними ядрами та 413,274 фунтами пороху.

Османське панування ред.

Кандійська війна розпочалась, коли в червні 1645 року прибув османський флот. Османи спочатку висадилися за 15 миль на захід від Ханії, і місцеве ополчення втекло. Місто було в облозі до серпня коли були зруйновані стіни на південно-західній частині міста, втративши загалом під час облоги і штурмів 40 тис. чоловік. Після облоги османи перетворили міські церкви на мечеті, зокрема домініканську церкву Святого Миколая в центральну мечеть (турецька: Hünkar Camısı), відновили зруйновані стіни, а згодом модернізували та відреставрували їх. Ханія залишалась під османським контролем до листопада 1898 року.

Частини стін з південної сторони були знесені Критською державою на початку XX століття, оскільки вони обмежили зростання міста. Об'єднання Критської держави з Грецією відзначався у фортеці Фіркас 1 грудня 1913 року.

Укріплення ред.

Укріплення Ханьї мали приблизно квадратну форму, зі стінами висотою до 20 м., побудованими під кутом для рикошету ядер, які були оточені ровом шириною 60 м і глибиною 15 м., а кути були посилені такими бастіонами:

Бастіон Святого Сальватора (також відомий як Бастіон Грітті), на північно-західному куті;

Бастіон Святого Димитрія (також відомий як Бастіон Скіаво або Бастіо Ладо), на південно-західному куті;

Бастіон Святої Люсії, на південно-східному куті;

Бастіон Моценіго (також відомий як "Бастіон Сабіонера" або "Піщаний бастіон") у північно-східному куті;

Фортеця Фіркас, розташована недалеко від Бастіону Святого Сальватора.

"Піщаний бастіон"

Також було три головні ворота:

Ворота Святого Сальватора, на західній стороні;

Ворота Ретимно, з південного боку в сторону Ретимно;

Ворота Саббіонара або "Піщані ворота", на східній стороні.

Деякі укріплення були знесені у XX столітті, але частини візантійської та венеційської стін залишаються цілими.

Фортеця Фіркас ред.

Фортеця (фото) побудована на вході в міську гавань. На її стінах збереглися отвори для кріплення гармат, які розміщені низько для обстрілу ворожих кораблів на вході в гавань. Вхід в фортецю розташовано з південної сторони фортеці, де розташовано Морський музей Криту. У часи венеційського правління там розташовувався штаб губернатора та казарми, які в такій якості також використовували і османи. Також ці укріплення використовувались османаями як в'язниця.

План оборонних споруд міста 1651 р.

Бастіон Святої Люсії ред.

Напівкруглий бастіон Святої Люсії був побудований у 1568 році та названий в честь церкви, розташованої на вулиці Міной, де збереглись його залишки. Він охоплював південну частину східної сторони укріплень поруч з "Піщаним бастіоном". Бастіон був закопаний в 1930 роках у зв'язку з будівництвом нових вулиць.

Стіни венеційської доби

Піщаний бастіон і Піщані ворота ред.

Піщаний бастіон розташовано в північно-східній частині укріплень на штучному півострові, насипаному венеційцями в морі. Бастіон прикрашає знак Венеційської республіки — Лев Святого Марка.

На південь від "Піщаного бастіону" венеційцями було побудовано "Піщані ворота", що ведуть до піщаного пляжу. Османи частково перебудували ці ворота, зменшивши їх розмір.

Див також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ . cretanbeaches.com. Архів оригіналу за 8 August 2011. 
  2. ↑ Papathanassiou, Manolis. Venetian Walls of Chania. Καστρολόγος (англ.). Процитовано 22 липня 2020. 
  3. The Byzantine Wall - Chania. Terrabook (амер.). Процитовано 22 липня 2020. 
  4. ↑ The fortifications of Chania. west-crete.com. Процитовано 25 серпня 2015. 
  5. ↑ Venetian Walls - Chania. Terrabook (амер.). Процитовано 22 липня 2020. 
  6. Setton, Kenneth Meyer (1991). Venice, Austria, and the Turks in the Seventeenth Century. DIANE Publishing. с. 126–127. ISBN 0-87169-192-2. 
  7. The Fortifications of Chania. crete.tournet.gr. Процитовано 25 серпня 2015. 
  8. The Walls of Chania. Destination Crete. Процитовано 25 серпня 2015. 
  9. The Byzantine and Venetian fortifications of Chania. www.west-crete.com. Процитовано 22 липня 2020. 
  10. Chania - The Firkas Fortress in the Harbour. https://www.chania-crete-greece.com. Процитовано 22 липня 2020. 
  11. The Santa Lucia Bastion - Chania. Terrabook (амер.). Процитовано 22 липня 2020. 
  12. Koum Kapi, Chania, Crete. https://www.chania-crete-greece.com. Процитовано 23 липня 2020. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ukriplennya Hanyi nizka oboronnih muriv ta inshih ukriplen yaki otochuyut misto Hanya na Kriti Greciya Ukriplennya Hanyi35 31 05 pn sh 24 00 49 sh d 35 51824500002777540 pn sh 24 01365900002777920 sh d 35 51824500002777540 24 01365900002777920 Koordinati 35 31 05 pn sh 24 00 49 sh d 35 51824500002777540 pn sh 24 01365900002777920 sh d 35 51824500002777540 24 01365900002777920Tip fortifikacijna sporudaKrayina Greciya ISO3166 1 alpha 3 GRC ISO3166 1 cifrovij 300 Roztashuvannya HanyaZasnovano 1336Ukriplennya Hanyi Greciya Ukriplennya Hanyi u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 1 1 Ellinski ta vizantijski muri 1 2 Venecijske panuvannya 1 3 Osmanske panuvannya 2 Ukriplennya 2 1 Fortecya Firkas 2 2 Bastion Svyatoyi Lyusiyi 2 3 Pishanij bastion i Pishani vorota 3 Div takozh 4 PrimitkiIstoriya red Ellinski ta vizantijski muri red U davninu na misci suchasnoyi Haniyi isnuvalo poselennya vidome yak Sidoniya Do ellinistichnogo periodu priblizno v III stolitti do nashoyi eri Sidoniya bula otochena murami Voni buli ukripleni Vizantijskoyu imperiyeyu u VI ta VII stolittyah do togo yak misto bulo zrujnovane saracinami u 828 roci 1 Vreshti resht vizantijci pid provodom Nikifora Fokasa u 961 r znovu zavolodili mistom ta zbuduvali novu fortecyu na pagorbi Kastelli shob zapobigti drugij arabskij navali ta ukripiti svoyi poziciyi na Kriti ta Egejskomu regioni Dlya budivnictva bulo vikoristano kaminnya z inshih budivel zrujnovanoyi Sidoniyi 2 3 Deyaki chastini vizantijskoyi stini v seredini mista dosi isnuyut na vulici Sifaka 4 Venecijske panuvannya red Pislya Chetvertogo hrestovogo pohodu u 1204 r Krit perejov do Bonifacio markiza Monferrata yakij prodav jogo za 100 marok sribla venecijcyam V Hanyi venecijci zasnuvali administrativnij centr ta spochatku oselilisya u vizantijskih ukriplennyah na pagorbi Kastelli ale vreshti resht poselennya rozroslosya i za miskimi stinami rozvinulasya nizka poselen 2 U 1336 roci bulo virisheno buduvati stini navkolo poselen yaki zavershili protyagom 20 rokiv Stini z chasom zminyuvalisya i yih visota zbilshuvalasya 1 Na pochatku XVI stolittya rozshirennya Osmanskoyi imperiyi stala golovnoyu zagrozoyu dlya venecijciv i voni virishili pobuduvati novi ukriplennya v Haniyi a takozh Iraklioni ta Retimno Robota nad novimi ukriplennyami rozpochalasya v 1536 roci za proektom Mikele Sanmiheli ta voni buli zaversheni v 1568 roci Perimetr stin sklav 3085 m ta voni buli otocheni oboronnim rovom 5 Budivnictvo ukriplen Hanyi a takozh forteci na ostrovi Svyatogo Teodora koshtuvalo zagalom 87 000 dukativ U 1620 roci dlya zahistu gavani Hanyi bula pobudovana fortecya Firkas U 1630 roci misto bulo ozbroyene 319 garmatami 30 695 garmatnimi yadrami ta 413 274 funtami porohu 1 4 Osmanske panuvannya red Kandijska vijna rozpochalas koli v chervni 1645 roku pribuv osmanskij flot Osmani spochatku visadilisya za 15 mil na zahid vid Haniyi i misceve opolchennya vteklo Misto bulo v oblozi do serpnya koli buli zrujnovani stini na pivdenno zahidnij chastini mista vtrativshi zagalom pid chas oblogi i shturmiv 40 tis cholovik 2 6 7 Pislya oblogi osmani peretvorili miski cerkvi na mecheti zokrema dominikansku cerkvu Svyatogo Mikolaya v centralnu mechet turecka Hunkar Camisi vidnovili zrujnovani stini a zgodom modernizuvali ta vidrestavruvali yih Haniya zalishalas pid osmanskim kontrolem do listopada 1898 roku 1 2 Chastini stin z pivdennoyi storoni buli zneseni Kritskoyu derzhavoyu na pochatku XX stolittya oskilki voni obmezhili zrostannya mista Ob yednannya Kritskoyi derzhavi z Greciyeyu vidznachavsya u forteci Firkas 1 grudnya 1913 roku 8 Ukriplennya red Ukriplennya Hanyi mali priblizno kvadratnu formu zi stinami visotoyu do 20 m pobudovanimi pid kutom dlya rikoshetu yader yaki buli otocheni rovom shirinoyu 60 m i glibinoyu 15 m a kuti buli posileni takimi bastionami Bastion Svyatogo Salvatora takozh vidomij yak Bastion Gritti na pivnichno zahidnomu kuti Bastion Svyatogo Dimitriya takozh vidomij yak Bastion Skiavo abo Bastio Lado na pivdenno zahidnomu kuti Bastion Svyatoyi Lyusiyi na pivdenno shidnomu kuti Bastion Mocenigo takozh vidomij yak Bastion Sabionera abo Pishanij bastion u pivnichno shidnomu kuti Fortecya Firkas roztashovana nedaleko vid Bastionu Svyatogo Salvatora nbsp Pishanij bastion Takozh bulo tri golovni vorota Vorota Svyatogo Salvatora na zahidnij storoni Vorota Retimno z pivdennogo boku v storonu Retimno 5 Vorota Sabbionara abo Pishani vorota na shidnij storoni 4 9 Deyaki ukriplennya buli zneseni u XX stolitti ale chastini vizantijskoyi ta venecijskoyi stin zalishayutsya cilimi Fortecya Firkas red Fortecya foto pobudovana na vhodi v misku gavan Na yiyi stinah zbereglisya otvori dlya kriplennya garmat yaki rozmisheni nizko dlya obstrilu vorozhih korabliv na vhodi v gavan Vhid v fortecyu roztashovano z pivdennoyi storoni forteci de roztashovano Morskij muzej Kritu U chasi venecijskogo pravlinnya tam roztashovuvavsya shtab gubernatora ta kazarmi yaki v takij yakosti takozh vikoristovuvali i osmani Takozh ci ukriplennya vikoristovuvalis osmanayami yak v yaznicya 10 nbsp Plan oboronnih sporud mista 1651 r Bastion Svyatoyi Lyusiyi red Napivkruglij bastion Svyatoyi Lyusiyi buv pobudovanij u 1568 roci ta nazvanij v chest cerkvi roztashovanoyi na vulici Minoj de zbereglis jogo zalishki Vin ohoplyuvav pivdennu chastinu shidnoyi storoni ukriplen poruch z Pishanim bastionom Bastion buv zakopanij v 1930 rokah u zv yazku z budivnictvom novih vulic 11 nbsp Stini venecijskoyi dobiPishanij bastion i Pishani vorota red Pishanij bastion roztashovano v pivnichno shidnij chastini ukriplen na shtuchnomu pivostrovi nasipanomu venecijcyami v mori Bastion prikrashaye znak Venecijskoyi respubliki Lev Svyatogo Marka Na pivden vid Pishanogo bastionu venecijcyami bulo pobudovano Pishani vorota sho vedut do pishanogo plyazhu Osmani chastkovo perebuduvali ci vorota zmenshivshi yih rozmir 12 Div takozh red Frangokastello Fortecya Izeddin Kules Kasarma Ukriplennya IraklionaPrimitki red a b v g The Castle of Chania cretanbeaches com Arhiv originalu za 8 August 2011 a b v g Papathanassiou Manolis Venetian Walls of Chania Kastrologos angl Procitovano 22 lipnya 2020 The Byzantine Wall Chania Terrabook amer Procitovano 22 lipnya 2020 a b v The fortifications of Chania west crete com Procitovano 25 serpnya 2015 a b Venetian Walls Chania Terrabook amer Procitovano 22 lipnya 2020 Setton Kenneth Meyer 1991 Venice Austria and the Turks in the Seventeenth Century DIANE Publishing s 126 127 ISBN 0 87169 192 2 The Fortifications of Chania crete tournet gr Procitovano 25 serpnya 2015 The Walls of Chania Destination Crete Procitovano 25 serpnya 2015 The Byzantine and Venetian fortifications of Chania www west crete com Procitovano 22 lipnya 2020 Chania The Firkas Fortress in the Harbour https www chania crete greece com Procitovano 22 lipnya 2020 The Santa Lucia Bastion Chania Terrabook amer Procitovano 22 lipnya 2020 Koum Kapi Chania Crete https www chania crete greece com Procitovano 23 lipnya 2020 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ukriplennya Hanyi amp oldid 40467849