www.wikidata.uk-ua.nina.az

Український П ємонт метафора часто вживана щодо Східної Галичини та її столиці Львова Ґрунтується на тому що П ємонт був

Український П'ємонт

Український П'ємонт — метафора, часто вживана щодо Східної Галичини та її столиці Львова. Ґрунтується на тому, що П'ємонт був тим регіоном Італії, звідки почалося визволення країни від чужинців (австрійців) і об'єднання італійських земель.

П'ємонт Редагувати

П’ємонт — королівство на півночі Апенінського півострова, в якому розпочалися об’єднавчі процеси усіх італійських земель в одну державу Італію.

Еволюція ідеї Редагувати

Приклад італійців став імпульсом для визвольних рухів “недержавних” народів у Європі, які розпочали шукати свій “П’ємонт”. Українці не стали винятком. Лідери громадівського руху В.Антонович та О.Кониський після жорстких репресивних дій російського уряду 70-х рр. ХІХ ст. запропонували перенести центр українського національного відродження в Галичину. Основоположником ідеї “українського Пємонту” є Володимир Антонович.

Львіський дослідник Ігор Чорновол говорить, що поняття «український П’ємонт» народилося в київському «старогромадівському» оточенні на початку 1880-х років після поїздки Володимира Боніфатійовича до Галичини та Італії. Після Емського указу 1876 р. галицько-наддніпрянські контакти особливо активізувалися, адже на Західній України не було національно-мовних обмежень, тому сюди перекидається національно-суспільний рух з Надніпрянщини.

Метафора «українського П'ємонту» міцно закріпилася за Галичиною після двох статей Михайла Грушевського, опублікованих 1906 року: «Украинскій Піемонтъ» (рос. мова; тижневик «Украинскій Вѣстникъ») і «Галичина і Україна» (Літературно-науковий вісник) 1907 року стаття з’явилась у збірнику: Освобождение России... – С. 115–120. В наступні роки стаття перевидавалась двічі – 1916 року у віденському журналі: Вістник СВУ: – 3 грудня. – С. 787–788, а 1993 року в київському журналі: Трибуна – № 5. – С. 26–27.

У статті «Український П'ємонт» історик писав:

В останнє десятиліття XIX століття Галичина, незважаючи на власні досить важкі умови національного і економічного існування, стає центром економічного руху і щодо українських земель Росії відіграє роль культурного арсеналу, де створювались і вдосконалювались засоби національного культурного та політико-громадського відродження українського народу.

Водночас у статті «Галичина і Україна» Грушевський свідчив:

Не було тайною ... те, що й на Україні поруч людей, які від перших заборон українського слова дивили ся на Галичину як на український Піємонт, як на ту всеукраїнську фабрику, де мусить вести ся національна робота для цілої України, до слушного часу, — були все елєменти, яким сей наклін до Галичини дуже не подобав ся, які все твердо стояли на тім, що "малорусскій вопрос можетъ быть разрѣшенъ только на русской почвѣ", в тїсній і нерозривній звязи з росийським лїберальним чи якимсь иньшим рухом; в очах одних се братаннє з Галичиною стягало на українство небажані підозріння в офіціяльних сферах; иньші бояли ся ... занечищення, викривлення галицькими елєментами українського руху, українського елєменту в Росії.

Первісне походження метафори досі не з'ясоване. Дехто з дослідників виводить її з творів Володимира Антоновича, інші посилаються на Пантелеймона Куліша, Олександра Кониського та Михайла Драгоманова.

Зокрема, можливо, вираз було створено у 1880-х роках у «старогромадівських» колах після подорожей Володимира Антоновича до Галичини й Італії. Деякі сучасні дослідники стверджують, що на початку 1880-х Антонович наполягав на тому, що треба «зробити з Галичини український П'ємонт», а в наступні роки ще більше захопився цією ідеєю (проте ці дослідники не вказують першоджерел). Згодом цей вислів без сумніву вживав М.Драгоманов у тексті «Чудацькі думки про українську національну справу» («Народ», 1891).

Перед Першою світовою війною галицькі українці завдяки широкій громадсько-політичній і культурній діяльності перетворилися у самосвідому національну спільноту, метою якої було самостійне політичне життя.

Ідея "українського П’ємонту" знайшла логічне продовження в український політичній думці міжвоєнного періоду. Публіцист і філософ В.Кучабський стверджував, що український народ наділений кордонами чужих держав і об’єднаний лише усвідомленням своєї етнокульрної єдності ніколи не зможе, особливо при імперсивній політиці цих держав, створити власну державу. Зародком майбутньої української нації може стати глибоко пройнята ідеями національного відродження, міцно згуртована, компактно розміщена територіальна спільнота. Таким П’ємонтом, на його думку, могла стати Галичина, де склалися для цього найсприятливіші умови. Військові, на його думку, могли б стати провідною верствою в українському державотворенні у 1917-1920 pp. – тоді, коли, інші верстви виявилися нездатними до цього. Провідну ж верству, що зберегла в собі консервативні лицарські риси, несе відповідальність за державну справу, гарантує стабільність внутрішнього устрою держави, В. Кучабський вбачав у великих землевласниках. Ідея пошуку «землі обітованої» стала частиною ідеології українського консерватизму. В.Кучабський називав свою державотворницьку концепцію позитивним мілітаризмом. Ця концепція, провідну роль у побудові монархічної держави відводила військовій еліті з національним світоглядом, військовим хистом, аристократизмом і вождистським спрямуванням.

В період утворення ОУН центром національно-визвольного руху залишилась Галичина, а «Українським П’ємонтом» — Львів. Організації «Луг», «Сокіл», «Пласт» готували молодь до нових визвольних змагань. Товариство «Просвіта» ширило в селах мережу читалень. Молоді націоналісти плекали надію, що сама на Галичині відновиться Українська незалежна держава.

Після Другої світової війни радянській владі вдалося ненадовго придушити вияви національної свідомості..

У 1952 р. публіцист І. Кедрин. написав статтю «Чи справді П’ємонт?». У ній він погоджується з тим, що порівняння української Галичини з італійським П’ємонтом шкутильгає, оскільки й історію італійського народу цілком неможливо порівняти з історією українського народу. Його робота цінна визначенням образу-поняття: «Галицький П’ємонт – це фортеця тугости цієї за­хідної вітки великого українського народу. Галицький П’є­монт – це та частина великої української землі, де могли витворюватися вартості всенаціонального значення тоді, коли інші землі тієї змоги не мали. Галицький П’ємонт – це взі­рець всенаціонального патріотизму, що в наші революційні роки, ген аж під кінець Першої світової війни, зумів на неве­личкій території поставити розмірно найчисленнішу, висо­коідейну і здисципліновану регулярну збройну силу, що бо­ролася не тільки за цю свою вужчу батьківщину…».

У 1953 р. з початком періоду “відлиги” розпочався і новий процес “п’ємонтизації” Галичини, активними діячами котрого стали “шістдесятники”. На сході України почалися жорстокі утиски митців, тому починаючи з 1962 року спостерігається “експорт революції” на Захід до Львова. Контакти львівських і київських шістдесятників ставали дедалі міцнішими. Львів і Західна Україна в цілому залишалися в уявленнях національне свідомої інтелігенції "українським П’ємонтом". Складність полягала в тому, що саме у Львові національне свідома інтелігенція була предметом особливої уваги партійних органів і КГБ. Політична атмосфера Львіву була набагато важчою, ніж у Києві. В той час, як у столиці України буяла "відлига", вечори поетів-шістдесятників збирали тисячні аудиторії, у Львові кожний прояв вільної думки ставав предметом розборів, нагінок і адміністративних заходів. Головним наслідком персональних контактів київських і львівських шістдесятників, з точки зору розвитку руху духовного й інтелектуального опору, можна вважати початок процесу їх диференціації на тих, хто все більше цікавився політичними і соціальними аспектами культурництва, й тих, хто вважав доцільнішим обмежуватись суто мистецькими справами.

У 80-х рр. ХХ ст. З початком періоду “перебудови” розпочинається новий етап розвитку “Українського П’ємонту”. В цей час у внутрішньополітичній сфері відбувалася демократизація суспільного життя. Однією із складових перебудови була політика гласності. В цей період починається ліквідація т.з. “білих плям” в історії, та зацікавленість населення своїм минулим. Галичина в котрий раз стає «Українським Пємонтом». В Львові починають працювати молоді дослідники, які прагнуть віднайти істину, яку намагалася знищити радянська влада.

З досягненням незалежності та початком національного відродження знову почали говорити про Галичину, як про П’ємонт українських земель. Це було спричинене тим, що перший Президент України Леонід Кравчук звернувся до політичних партій з проханням про допомогу у створенні національної ідеї для молодої Української Держави.

Культуролог Галичини – Тарас Возняк вважає: «Галичина є заручником української національної ідеї»

«Польський П'ємонт» Редагувати

Польський історик Юзеф Бушко стверджує, що конкурентне означення Галичини як «польського П'ємонту» з'явилось і в середовищі польських лібералів під час російсько-турецької війни 1877—1878.

Примітки Редагувати

  1. Першопублікація: Грушевский М. Украинскій Пьемонтъ // Украинскій Вѣстникъ / Под редакцией М. А. Славинского и при ближайшем участии проф. М. С. Грушевского, проф. Д. Н. Овсянико-Куликовского и А. А. Русова. – 1906. – № 2 (28 мая). – С. 104–108.
  2. ↑ [1] е-АРХІВ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО.
  3. ↑ . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 11 грудня 2015. 
  4. ↑ Міхаель Мозер. Український П'ємонт? Дещо про значення Галичини для формування, розбудови й збереження української мови. — Львів: Центр гуманітарних досліджень; Київ: Смолоскип, 2011. 160 с.
  5. . Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2020. 

Література Редагувати

Міхаель Мозер. Український П'ємонт? Дещо про значення Галичини для формування, розбудови й збереження української мови. — Л.: Центр гуманітарних досліджень; К.: Смолоскип, 2011. — 160 с. (серія «Університетські діалоги», № 14)

Посилання Редагувати

Український П'ємонт
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Галичина»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ukrayinskij P yemont metafora chasto vzhivana shodo Shidnoyi Galichini ta yiyi stolici Lvova Gruntuyetsya na tomu sho P yemont buv tim regionom Italiyi zvidki pochalosya vizvolennya krayini vid chuzhinciv avstrijciv i ob yednannya italijskih zemel Zmist 1 P yemont 2 Evolyuciya ideyi 3 Polskij P yemont 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaP yemont RedaguvatiP yemont korolivstvo na pivnochi Apeninskogo pivostrova v yakomu rozpochalisya ob yednavchi procesi usih italijskih zemel v odnu derzhavu Italiyu Evolyuciya ideyi RedaguvatiPriklad italijciv stav impulsom dlya vizvolnih ruhiv nederzhavnih narodiv u Yevropi yaki rozpochali shukati svij P yemont Ukrayinci ne stali vinyatkom Lideri gromadivskogo ruhu V Antonovich ta O Koniskij pislya zhorstkih represivnih dij rosijskogo uryadu 70 h rr HIH st zaproponuvali perenesti centr ukrayinskogo nacionalnogo vidrodzhennya v Galichinu Osnovopolozhnikom ideyi ukrayinskogo Pyemontu ye Volodimir Antonovich Lviskij doslidnik Igor Chornovol govorit sho ponyattya ukrayinskij P yemont narodilosya v kiyivskomu starogromadivskomu otochenni na pochatku 1880 h rokiv pislya poyizdki Volodimira Bonifatijovicha do Galichini ta Italiyi Pislya Emskogo ukazu 1876 r galicko naddnipryanski kontakti osoblivo aktivizuvalisya adzhe na Zahidnij Ukrayini ne bulo nacionalno movnih obmezhen tomu syudi perekidayetsya nacionalno suspilnij ruh z Nadnipryanshini Metafora ukrayinskogo P yemontu micno zakripilasya za Galichinoyu pislya dvoh statej Mihajla Grushevskogo opublikovanih 1906 roku Ukrainskij Piemont ros mova tizhnevik Ukrainskij Vѣstnik 1 2 i Galichina i Ukrayina Literaturno naukovij visnik 3 4 1907 roku stattya z yavilas u zbirniku Osvobozhdenie Rossii S 115 120 V nastupni roki stattya perevidavalas dvichi 1916 roku u videnskomu zhurnali Vistnik SVU 3 grudnya S 787 788 a 1993 roku v kiyivskomu zhurnali Tribuna 5 S 26 27 2 U statti Ukrayinskij P yemont istorik pisav nbsp V ostannye desyatilittya XIX stolittya Galichina nezvazhayuchi na vlasni dosit vazhki umovi nacionalnogo i ekonomichnogo isnuvannya staye centrom ekonomichnogo ruhu i shodo ukrayinskih zemel Rosiyi vidigraye rol kulturnogo arsenalu de stvoryuvalis i vdoskonalyuvalis zasobi nacionalnogo kulturnogo ta politiko gromadskogo vidrodzhennya ukrayinskogo narodu nbsp Vodnochas u statti Galichina i Ukrayina Grushevskij svidchiv nbsp Ne bulo tajnoyu te sho j na Ukrayini poruch lyudej yaki vid pershih zaboron ukrayinskogo slova divili sya na Galichinu yak na ukrayinskij Piyemont yak na tu vseukrayinsku fabriku de musit vesti sya nacionalna robota dlya ciloyi Ukrayini do slushnogo chasu buli vse elyementi yakim sej naklin do Galichini duzhe ne podobav sya yaki vse tverdo stoyali na tim sho malorusskij vopros mozhet byt razrѣshen tolko na russkoj pochvѣ v tyisnij i nerozrivnij zvyazi z rosijskim lyiberalnim chi yakims inshim ruhom v ochah odnih se bratannye z Galichinoyu styagalo na ukrayinstvo nebazhani pidozrinnya v oficiyalnih sferah inshi boyali sya zanechishennya vikrivlennya galickimi elyementami ukrayinskogo ruhu ukrayinskogo elyementu v Rosiyi nbsp 4 Pervisne pohodzhennya metafori dosi ne z yasovane Dehto z doslidnikiv vivodit yiyi z tvoriv Volodimira Antonovicha inshi posilayutsya na Pantelejmona Kulisha Oleksandra Koniskogo ta Mihajla Dragomanova 3 Zokrema mozhlivo viraz bulo stvoreno u 1880 h rokah u starogromadivskih kolah pislya podorozhej Volodimira Antonovicha do Galichini j Italiyi Deyaki suchasni doslidniki stverdzhuyut sho na pochatku 1880 h Antonovich napolyagav na tomu sho treba zrobiti z Galichini ukrayinskij P yemont a v nastupni roki she bilshe zahopivsya ciyeyu ideyeyu prote ci doslidniki ne vkazuyut pershodzherel Zgodom cej visliv bez sumnivu vzhivav M Dragomanov u teksti Chudacki dumki pro ukrayinsku nacionalnu spravu Narod 1891 4 Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu galicki ukrayinci zavdyaki shirokij gromadsko politichnij i kulturnij diyalnosti peretvorilisya u samosvidomu nacionalnu spilnotu metoyu yakoyi bulo samostijne politichne zhittya Ideya ukrayinskogo P yemontu znajshla logichne prodovzhennya v ukrayinskij politichnij dumci mizhvoyennogo periodu Publicist i filosof V Kuchabskij stverdzhuvav sho ukrayinskij narod nadilenij kordonami chuzhih derzhav i ob yednanij lishe usvidomlennyam svoyeyi etnokulrnoyi yednosti nikoli ne zmozhe osoblivo pri impersivnij politici cih derzhav stvoriti vlasnu derzhavu Zarodkom majbutnoyi ukrayinskoyi naciyi mozhe stati gliboko projnyata ideyami nacionalnogo vidrodzhennya micno zgurtovana kompaktno rozmishena teritorialna spilnota Takim P yemontom na jogo dumku mogla stati Galichina de sklalisya dlya cogo najspriyatlivishi umovi Vijskovi na jogo dumku mogli b stati providnoyu verstvoyu v ukrayinskomu derzhavotvorenni u 1917 1920 pp todi koli inshi verstvi viyavilisya nezdatnimi do cogo Providnu zh verstvu sho zberegla v sobi konservativni licarski risi nese vidpovidalnist za derzhavnu spravu garantuye stabilnist vnutrishnogo ustroyu derzhavi V Kuchabskij vbachav u velikih zemlevlasnikah Ideya poshuku zemli obitovanoyi stala chastinoyu ideologiyi ukrayinskogo konservatizmu V Kuchabskij nazivav svoyu derzhavotvornicku koncepciyu pozitivnim militarizmom Cya koncepciya providnu rol u pobudovi monarhichnoyi derzhavi vidvodila vijskovij eliti z nacionalnim svitoglyadom vijskovim histom aristokratizmom i vozhdistskim spryamuvannyam V period utvorennya OUN centrom nacionalno vizvolnogo ruhu zalishilas Galichina a Ukrayinskim P yemontom Lviv Organizaciyi Lug Sokil Plast gotuvali molod do novih vizvolnih zmagan Tovaristvo Prosvita shirilo v selah merezhu chitalen Molodi nacionalisti plekali nadiyu sho sama na Galichini vidnovitsya Ukrayinska nezalezhna derzhava Pislya Drugoyi svitovoyi vijni radyanskij vladi vdalosya nenadovgo pridushiti viyavi nacionalnoyi svidomosti U 1952 r publicist I Kedrin napisav stattyu Chi spravdi P yemont U nij vin pogodzhuyetsya z tim sho porivnyannya ukrayinskoyi Galichini z italijskim P yemontom shkutilgaye oskilki j istoriyu italijskogo narodu cilkom nemozhlivo porivnyati z istoriyeyu ukrayinskogo narodu Jogo robota cinna viznachennyam obrazu ponyattya Galickij P yemont ce fortecya tugosti ciyeyi za hidnoyi vitki velikogo ukrayinskogo narodu Galickij P ye mont ce ta chastina velikoyi ukrayinskoyi zemli de mogli vitvoryuvatisya vartosti vsenacionalnogo znachennya todi koli inshi zemli tiyeyi zmogi ne mali Galickij P yemont ce vzi rec vsenacionalnogo patriotizmu sho v nashi revolyucijni roki gen azh pid kinec Pershoyi svitovoyi vijni zumiv na neve lichkij teritoriyi postaviti rozmirno najchislennishu viso koidejnu i zdisciplinovanu regulyarnu zbrojnu silu sho bo rolasya ne tilki za cyu svoyu vuzhchu batkivshinu U 1953 r z pochatkom periodu vidligi rozpochavsya i novij proces p yemontizaciyi Galichini aktivnimi diyachami kotrogo stali shistdesyatniki Na shodi Ukrayini pochalisya zhorstoki utiski mitciv tomu pochinayuchi z 1962 roku sposterigayetsya eksport revolyuciyi na Zahid do Lvova Kontakti lvivskih i kiyivskih shistdesyatnikiv stavali dedali micnishimi Lviv i Zahidna Ukrayina v cilomu zalishalisya v uyavlennyah nacionalne svidomoyi inteligenciyi ukrayinskim P yemontom Skladnist polyagala v tomu sho same u Lvovi nacionalne svidoma inteligenciya bula predmetom osoblivoyi uvagi partijnih organiv i KGB Politichna atmosfera Lvivu bula nabagato vazhchoyu nizh u Kiyevi V toj chas yak u stolici Ukrayini buyala vidliga vechori poetiv shistdesyatnikiv zbirali tisyachni auditoriyi u Lvovi kozhnij proyav vilnoyi dumki stavav predmetom rozboriv naginok i administrativnih zahodiv Golovnim naslidkom personalnih kontaktiv kiyivskih i lvivskih shistdesyatnikiv z tochki zoru rozvitku ruhu duhovnogo j intelektualnogo oporu mozhna vvazhati pochatok procesu yih diferenciaciyi na tih hto vse bilshe cikavivsya politichnimi i socialnimi aspektami kulturnictva j tih hto vvazhav docilnishim obmezhuvatis suto misteckimi spravami U 80 h rr HH st Z pochatkom periodu perebudovi rozpochinayetsya novij etap rozvitku Ukrayinskogo P yemontu V cej chas u vnutrishnopolitichnij sferi vidbuvalasya demokratizaciya suspilnogo zhittya Odniyeyu iz skladovih perebudovi bula politika glasnosti V cej period pochinayetsya likvidaciya t z bilih plyam v istoriyi ta zacikavlenist naselennya svoyim minulim Galichina v kotrij raz staye Ukrayinskim Pyemontom V Lvovi pochinayut pracyuvati molodi doslidniki yaki pragnut vidnajti istinu yaku namagalasya znishiti radyanska vlada Z dosyagnennyam nezalezhnosti ta pochatkom nacionalnogo vidrodzhennya znovu pochali govoriti pro Galichinu yak pro P yemont ukrayinskih zemel Ce bulo sprichinene tim sho pershij Prezident Ukrayini Leonid Kravchuk zvernuvsya do politichnih partij z prohannyam pro dopomogu u stvorenni nacionalnoyi ideyi dlya molodoyi Ukrayinskoyi Derzhavi Kulturolog Galichini Taras Voznyak vvazhaye Galichina ye zaruchnikom ukrayinskoyi nacionalnoyi ideyi 5 Polskij P yemont RedaguvatiPolskij istorik Yuzef Bushko stverdzhuye sho konkurentne oznachennya Galichini yak polskogo P yemontu z yavilos i v seredovishi polskih liberaliv pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 3 4 Primitki Redaguvati Pershopublikaciya Grushevskij M Ukrainskij Pemont Ukrainskij Vѣstnik Pod redakciej M A Slavinskogo i pri blizhajshem uchastii prof M S Grushevskogo prof D N Ovsyaniko Kulikovskogo i A A Rusova 1906 2 28 maya S 104 108 a b 1 e ARHIV MIHAJLA GRUShEVSKOGO a b v Mikola Ryabchuk Perevinajdennya Galichini Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 11 grudnya 2015 a b v g Mihael Mozer Ukrayinskij P yemont Desho pro znachennya Galichini dlya formuvannya rozbudovi j zberezhennya ukrayinskoyi movi Lviv Centr gumanitarnih doslidzhen Kiyiv Smoloskip 2011 160 s Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2020 Procitovano 22 zhovtnya 2020 Literatura RedaguvatiMihael Mozer Ukrayinskij P yemont Desho pro znachennya Galichini dlya formuvannya rozbudovi j zberezhennya ukrayinskoyi movi L Centr gumanitarnih doslidzhen K Smoloskip 2011 160 s seriya Universitetski dialogi 14 Posilannya RedaguvatiUkrayinskij P yemontu sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Galichina Mikola Ryabchuk Perevinajdennya Galichini Zbruch 31 03 2015 Arhivovano 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Galichina Ukrayinskij P yemont Sajt Volodimira Litvina Arhivovano 24 travnya 2011 u Wayback Machine Andrij Mikitin Galicki mifi Mif 3 Galichina ukrayinskij P yemont Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ukrayinskij P 27yemont amp oldid 40651812