www.wikidata.uk-ua.nina.az

Угринів Івано Франківський район У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Угринів Угри нів село центр Угрині

Угринів (Івано-Франківський район)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Угринів.

Угри́нів — село, центр Угринівської сільської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

село Угринів
Країна  Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Громада Угринівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA26040370010026626
Основні дані
Засноване на початку ХІІІ століття, в часи Данила Романовича
Населення 6500
Площа 18,6 км²
Поштовий індекс 77423
Телефонний код +380 03436
Географічні дані
Географічні координати 48°58′08″ пн. ш. 24°39′57″ сх. д. / 48.96889° пн. ш. 24.66583° сх. д. / 48.96889; 24.66583Координати: 48°58′08″ пн. ш. 24°39′57″ сх. д. / 48.96889° пн. ш. 24.66583° сх. д. / 48.96889; 24.66583
Водойми струмки Угринівський Потік, Панський Потік. Церковний потік, ріка Золота Бистриця
Найближча залізнична станція Угринів
Місцева влада
Адреса ради 77423 Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, с. Угринів, вул. Польова, 1
Карта
Угринів
Угринів
Мапа

 Угринів у Вікісховищі

Історія Редагувати

Дослідники вважають, що поселення з назвою Угринів виникло в проміжку між 1212 і 1237 роками, і виникло як південний форпост столичного Галича. Можливо,тут у ті роки перебував військовий загін, очолюваний угрином (родом з Угорщини), що прийшов з юним Данилом Галицьким допомогти відвоювати йому батьківські землі. Як відомо, малолітній Данило Романович разом з матір'ю Анною після смерті батька знайшов прихисток у короля Угорщини і повернувся у 1212 році в Галич із угорською дружиною.

Перша письмо згадка про Угринів датується 1440 роком.

За Королівською люстрацією 1565 року в селі налічувались 6 господарів, господарство вдови, 3 порожні дворища, 2 загородники, корчмар (отже, була корчма) і піп (отже, була й церква).

Перша письмова згадка про Угринівський монастир стосується 1612 року, де мова йде про Преподобного Іова Княгиницького (родом з Тисмениці) та Преподобного Феодосія (родом з Галича) — засновників-будівничих нової обителі  Манявського скита. На захід від Угринова, на північ від села Загвіздя і південніше села Рибне, є гора Угринів, а поряд з нею урочище Монастир (на австрійській мапі 1880-го року показані три будівлі та контури монастирських угідь з написом «Manaster»).

Село позначене на мапі 1650 року, виданій у Данціґу В. Гондіусом «Delineatio specialis et accurata Ukrainae. Cum suis Palatinatibus ac Distictibq, Provincycq adiacentibus» («Спеціальний і докладний план України разом з належними до неї воєводствами, округами та провінціями»), яка складалася з 8 аркушів. Ця карта — основна картографічна праця французького інженера і військового картографа Гійома Левассе́рa де Бопла́нa (Guillaume Le Vasseur de Beauplan), на якій зображені українські землі в період з початку 1630-х до 1637 року. На цій карті на берегу річки Бистриці (BiStris R.) посередині між містами Галичем (Halicz) і Тисменицею (Tiszmenicza) є село з назвою «Oriniw».

У березні 1722 року в Угринові перебував гетьман Пилип Орлик, де мав зустріч з Томашем Заленським, що був особистим духівником воєводи Йосифа Потоцького та ректором Станіславської колегії, з яким домовився про таємне листування із своєю дружиною і дочками.

З 1835 року до 1848 року священником в Угринові був Григорій Шашкевич (1809-18.08.1888) — дядько Маркіяна Шашкевича. 1848 року отець Григорій Шашкевич став співзасновником і заступником голови Станиславської окружної руської ради — філії Головної Руської Ради у Львові, а згодом Послом до австрійського парламенту (райхстагу).

6 листопада 1848 року отець Григорій Шашкевич разом із депутацією Головної Руської Ради подав цісареві Фердинандові такі вимоги від українців Галичини:

  • Поділити Галичину на польську і українську провінції.
  • Допустити створення української національної гвардії, легіону.
  • Ввести українську мову в усіх школах і в усіх урядах української Галичини.
  • Установити комісії для вирішення справ про ґрунти і ліси між дворами (поміщиками) і громадянами.
  • Усунути урядовців, неприхильних нашому народові.
  • Зрівняти в усіх правах греко-католицьке духовенство з духовенством латинським.

У 1845—1865 роках був радником Міністерства освіти у Відні, керував департаментом галицького шкільництва, був цензором шкільних підручників. По поверненні до Галичини став послом до Галицького сейму (1867 рік). Григорій Шашкевич відомий як пристрасний оборонець народної мови та противник москвофільської тенденції в письменстві, він є автором меморандуму, спрямованого проти проекту латинізації української писемності (1859). Був автором однієї з перших граматик української мови для народних шкіл (1862).

Кінець ХІХ-го — початок ХХ-го століть знаменується в Угринові створенням філій «Просвіти» і потужного кооперативного господарства, організаторами якого стали Лазар Винничук і Йосиф Гурик.

У серпні 1920 року в садибі Йосифа Гурика перебував Головний отаман військ УНР Симон Петлюра.

Пластовий гурток в Угринові постав 15 листопада 1926  року, гурток належав до 45 куреня імені Святослава Завойовника, що в основному базувався в Павелчі. Наставником угринівського гуртка був Микола Третяк з Павлівки, який спеціально приходив до Угринова проводити з дітьми заняття. В угринівському гуртку фігурують наступні особи: Терешкун Лазар, Михайло Саведчук, Столярчук Остап, Саведчук Роман, Якубчак Адам, Саведчук Федь, Маланюк Б., Кардаш І., Терешкун І., Вівчарено Ос., Вівчаренко Ю.

У 1928 році в Угринові Долішному збудований Народний дім, що на той час був найбільшим у Станиславівському повіті.

До 1945 р. село було офіційно поділено на три частини: Угринів Долішній (Uhrynów Dolny), Угринів Шляхетський (Uhrynów Szlachecki) та Угринів Горішній (Uhrynów Górny) і належало до Станиславівського повіту, а з 1940 р. — до Станіславського району. До 1945 р. це були три окремі громади з своїми управами і своїм окремим громадським і культурним життям. У кожному з цих сіл була початкова школа, читальня «Просвіти», кооперативна крамниця. При читальнях «Просвіти» діяли аматорські гуртки. Треба згадати, що Угринів Шляхоцький прилягав до колишнього фільварку дідича Бужинського і там жили в біль­шості поляки, а власне римо-католики. Натомість в селах Угринові Горішньому і Долішньому жило біля 90 відсотків українців.

Влітку 1950 року за вбивство дільничного міліціонера в Угринові Горішньому заложниками стали 100 осіб — 27 угринівських родин виселили до Сибіру.

У 50-х роках ХХ-го століття село було у складі Станіславського району, на початку 60-х — входило до Лисецького району Станіславської області. З 6 грудня 1966 року це вже село Івано-Франківського району (із адміністративним центром в м. Івано-Франківську, райком компартії і райвиконком знаходились в Угорниках).

«Історія міст і сіл Української РСР в 26 томах. Івано-Франківська область», що була видана у радянські часи у 1971 р. публікує таку інформацію: «Угринів — село, центр сільської Ради, розташоване від районного центру за 4 км. Через село проходять автомагістраль і залізниця Івано-Франківськ — Львів. Населення — 2208 чоловік. Сільраді підпорядковане село Клузів. Радгосп „Комсомолець“ має 1700 га земельних угідь. Виробничий напрям — молочне тваринництво та овочівництво. В Угринові — гімназія та ліцей, 2 бібліотеки, 2 клуби, 2 медпункти. Вищу й середню освіту здобули 250 вихідців села. Вперше згадується село 1440 року. На території села знайдено крем'яні знаряддя праці доби міді. В 1648—1654 pp. загін повстанців села й навколишніх місць під керівництвом С. Малишковича брав участь у боротьбі проти польської шляхти».

З 11 березня 1982 року район перейменований на Тисменицький із адміністративним центром в Тисмениці.

Сучасність Редагувати

Нині село входить до Івано-Франківського району. Сучасна Угринівська ОТГ об'єднує села: Горішній Угринів, Долішній Угринів і Клузів. Площа громади — 18,6 км² (є найменшою за площею сільською громадою України), населення — 3 395 мешканців (2020).

На території Угринівської ОТГ функціонують два заклади загальної середньої освіти: Угринівський ліцей (Угринів Долішній) та Угринівська гімназія (Угринів Горішний). Кожен із цих закладів містить дошкільний підрозділ: Угринівський ліцей — 5 дошкільних груп, Угринівська гімназія — 1 дошкільна група. Загальна чисельність здобувачів освіти — 578, з них 506 — учні ліцею, 72 — учні гімназії. Загальна кількість вихованців у дошкільному підрозділі ліцею — 149, у дошкільному підрозділі гімназії — 22. Кадрове забезпечення ЗЗСО — 111 працівників, з них — 78 педагогічних та 33 непедагогічних. На базі закладів освіти функціонують групи подовженого дня, у 2020—2021 н.р. їх було 4. У 2021—2022 н.р. свою роботу розпочне Угринівська дитяча школа мистецтв, з орієнтовним контингентом учнів — 80-85 осіб.

Культурними осередками є Будинок культури в Угринові Долішньому і клуб на Горішному Угринові. Працює дві бібліотеки. На балансі громади — три футбольні команди в Угринові Горішному, Угринові Долішньому і на Клузові.

Медичну допомогу мешканці ОТГ мають змогу отримувати в сучасному Центрі первинної медико-санітарної допомоги (збудована в 2019 р.).

Мешканці Угринівської ОТГ — віряни УГКЦ — мають змогу відвідувати храм Святого Архістратига Михаїла (мікрорайон Шляхта, між Угриновом Долішнім і Горішним), храм Пресвятої Трійці (с. Клузів), церкву Вознесіння Господнього в Угринові Долішньому (мікрорайон Парцеляція, збудований на землі, заповіданій о. Іваном Демушкою). Віряни Православної Церкви України мають змогу відвідувати храм Святого Миколаю на Долина́х (вул. Тролейбусна). Церква Христа Спасителя на вулиці Галицькій належить громаді Біблійної місіонерської церкви. До пам'яток історії Угринова належить римо-католицький собор, збудований у 1931 році, що з 1947 року переданий до релігійної громади Святого Архістратига Михаїла.

Відомі люди Редагувати

Народились Редагувати

Померли Редагувати

Посилання Редагувати

  • Сайт Верховної Ради України. Села Тисменицького району

Примітки Редагувати

  1. М. Грушевський. Жерела до істориї України-Руси, т. І — Львів, НТШ, 1895. — с. 64.
  2. Сергій АДАМОВИЧ. Нереабілітовані: Терниста дорога.
  3. Історія міст і сіл Української РСР в 26 томах. — Івано-Франківська область / Голова редколегії О. О. Чернов. — К.: Інститут Історії Академії Наук УРСР, 1971. стор. 242
  4. На Прикарпатті розбудовуються заклади первинної медико-санітарної допомоги (відеосюжет)
  5. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с., іл. — С. 123. — (Львівська сотня).
  6. Визвольні змагання
  7. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 128.


Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ugriniv Ugri niv selo centr Ugrinivskoyi silskoyi gromadi Ivano Frankivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo UgrinivKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Ivano Frankivskij rajonGromada Ugrinivska silska gromadaKod KATOTTG UA26040370010026626Osnovni daniZasnovane na pochatku HIII stolittya v chasi Danila RomanovichaNaselennya 6500Plosha 18 6 km Poshtovij indeks 77423Telefonnij kod 380 03436Geografichni daniGeografichni koordinati 48 58 08 pn sh 24 39 57 sh d 48 96889 pn sh 24 66583 sh d 48 96889 24 66583 Koordinati 48 58 08 pn sh 24 39 57 sh d 48 96889 pn sh 24 66583 sh d 48 96889 24 66583Vodojmi strumki Ugrinivskij Potik Panskij Potik Cerkovnij potik rika Zolota BistricyaNajblizhcha zaliznichna stanciya UgrinivMisceva vladaAdresa radi 77423 Ivano Frankivska oblast Ivano Frankivskij rajon s Ugriniv vul Polova 1KartaUgrinivUgrinivMapa Ugriniv u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Suchasnist 3 Vidomi lyudi 3 1 Narodilis 3 2 Pomerli 4 Posilannya 5 PrimitkiIstoriya RedaguvatiDoslidniki vvazhayut sho poselennya z nazvoyu Ugriniv viniklo v promizhku mizh 1212 i 1237 rokami i viniklo yak pivdennij forpost stolichnogo Galicha Mozhlivo tut u ti roki perebuvav vijskovij zagin ocholyuvanij ugrinom rodom z Ugorshini sho prijshov z yunim Danilom Galickim dopomogti vidvoyuvati jomu batkivski zemli Yak vidomo malolitnij Danilo Romanovich razom z matir yu Annoyu pislya smerti batka znajshov prihistok u korolya Ugorshini i povernuvsya u 1212 roci v Galich iz ugorskoyu druzhinoyu Persha pismo zgadka pro Ugriniv datuyetsya 1440 rokom Za Korolivskoyu lyustraciyeyu 1565 roku v seli nalichuvalis 6 gospodariv gospodarstvo vdovi 3 porozhni dvorisha 2 zagorodniki korchmar otzhe bula korchma i pip otzhe bula j cerkva 1 Persha pismova zgadka pro Ugrinivskij monastir stosuyetsya 1612 roku de mova jde pro Prepodobnogo Iova Knyaginickogo rodom z Tismenici ta Prepodobnogo Feodosiya rodom z Galicha zasnovnikiv budivnichih novoyi obiteli Manyavskogo skita Na zahid vid Ugrinova na pivnich vid sela Zagvizdya i pivdennishe sela Ribne ye gora Ugriniv a poryad z neyu urochishe Monastir na avstrijskij mapi 1880 go roku pokazani tri budivli ta konturi monastirskih ugid z napisom Manaster Selo poznachene na mapi 1650 roku vidanij u Dancigu V Gondiusom Delineatio specialis et accurata Ukrainae Cum suis Palatinatibus ac Distictibq Provincycq adiacentibus Specialnij i dokladnij plan Ukrayini razom z nalezhnimi do neyi voyevodstvami okrugami ta provinciyami yaka skladalasya z 8 arkushiv Cya karta osnovna kartografichna pracya francuzkogo inzhenera i vijskovogo kartografa Gijoma Levasse ra de Bopla na Guillaume Le Vasseur de Beauplan na yakij zobrazheni ukrayinski zemli v period z pochatku 1630 h do 1637 roku Na cij karti na beregu richki Bistrici BiStris R poseredini mizh mistami Galichem Halicz i Tismeniceyu Tiszmenicza ye selo z nazvoyu Oriniw U berezni 1722 roku v Ugrinovi perebuvav getman Pilip Orlik de mav zustrich z Tomashem Zalenskim sho buv osobistim duhivnikom voyevodi Josifa Potockogo ta rektorom Stanislavskoyi kolegiyi z yakim domovivsya pro tayemne listuvannya iz svoyeyu druzhinoyu i dochkami Z 1835 roku do 1848 roku svyashennikom v Ugrinovi buv Grigorij Shashkevich 1809 18 08 1888 dyadko Markiyana Shashkevicha 1848 roku otec Grigorij Shashkevich stav spivzasnovnikom i zastupnikom golovi Stanislavskoyi okruzhnoyi ruskoyi radi filiyi Golovnoyi Ruskoyi Radi u Lvovi a zgodom Poslom do avstrijskogo parlamentu rajhstagu 6 listopada 1848 roku otec Grigorij Shashkevich razom iz deputaciyeyu Golovnoyi Ruskoyi Radi podav cisarevi Ferdinandovi taki vimogi vid ukrayinciv Galichini Podiliti Galichinu na polsku i ukrayinsku provinciyi Dopustiti stvorennya ukrayinskoyi nacionalnoyi gvardiyi legionu Vvesti ukrayinsku movu v usih shkolah i v usih uryadah ukrayinskoyi Galichini Ustanoviti komisiyi dlya virishennya sprav pro grunti i lisi mizh dvorami pomishikami i gromadyanami Usunuti uryadovciv neprihilnih nashomu narodovi Zrivnyati v usih pravah greko katolicke duhovenstvo z duhovenstvom latinskim U 1845 1865 rokah buv radnikom Ministerstva osviti u Vidni keruvav departamentom galickogo shkilnictva buv cenzorom shkilnih pidruchnikiv Po povernenni do Galichini stav poslom do Galickogo sejmu 1867 rik Grigorij Shashkevich vidomij yak pristrasnij oboronec narodnoyi movi ta protivnik moskvofilskoyi tendenciyi v pismenstvi vin ye avtorom memorandumu spryamovanogo proti proektu latinizaciyi ukrayinskoyi pisemnosti 1859 Buv avtorom odniyeyi z pershih gramatik ukrayinskoyi movi dlya narodnih shkil 1862 Kinec HIH go pochatok HH go stolit znamenuyetsya v Ugrinovi stvorennyam filij Prosviti i potuzhnogo kooperativnogo gospodarstva organizatorami yakogo stali Lazar Vinnichuk i Josif Gurik U serpni 1920 roku v sadibi Josifa Gurika perebuvav Golovnij otaman vijsk UNR Simon Petlyura Plastovij gurtok v Ugrinovi postav 15 listopada 1926 roku gurtok nalezhav do 45 kurenya imeni Svyatoslava Zavojovnika sho v osnovnomu bazuvavsya v Pavelchi Nastavnikom ugrinivskogo gurtka buv Mikola Tretyak z Pavlivki yakij specialno prihodiv do Ugrinova provoditi z ditmi zanyattya V ugrinivskomu gurtku figuruyut nastupni osobi Tereshkun Lazar Mihajlo Savedchuk Stolyarchuk Ostap Savedchuk Roman Yakubchak Adam Savedchuk Fed Malanyuk B Kardash I Tereshkun I Vivchareno Os Vivcharenko Yu U 1928 roci v Ugrinovi Dolishnomu zbudovanij Narodnij dim sho na toj chas buv najbilshim u Stanislavivskomu poviti Do 1945 r selo bulo oficijno podileno na tri chastini Ugriniv Dolishnij Uhrynow Dolny Ugriniv Shlyahetskij Uhrynow Szlachecki ta Ugriniv Gorishnij Uhrynow Gorny i nalezhalo do Stanislavivskogo povitu a z 1940 r do Stanislavskogo rajonu Do 1945 r ce buli tri okremi gromadi z svoyimi upravami i svoyim okremim gromadskim i kulturnim zhittyam U kozhnomu z cih sil bula pochatkova shkola chitalnya Prosviti kooperativna kramnicya Pri chitalnyah Prosviti diyali amatorski gurtki Treba zgadati sho Ugriniv Shlyahockij prilyagav do kolishnogo filvarku didicha Buzhinskogo i tam zhili v bil shosti polyaki a vlasne rimo katoliki Natomist v selah Ugrinovi Gorishnomu i Dolishnomu zhilo bilya 90 vidsotkiv ukrayinciv Vlitku 1950 roku za vbivstvo dilnichnogo milicionera v Ugrinovi Gorishnomu zalozhnikami stali 100 osib 27 ugrinivskih rodin viselili do Sibiru 2 U 50 h rokah HH go stolittya selo bulo u skladi Stanislavskogo rajonu na pochatku 60 h vhodilo do Liseckogo rajonu Stanislavskoyi oblasti Z 6 grudnya 1966 roku ce vzhe selo Ivano Frankivskogo rajonu iz administrativnim centrom v m Ivano Frankivsku rajkom kompartiyi i rajvikonkom znahodilis v Ugornikah Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR v 26 tomah Ivano Frankivska oblast sho bula vidana u radyanski chasi u 1971 r publikuye taku informaciyu Ugriniv selo centr silskoyi Radi roztashovane vid rajonnogo centru za 4 km Cherez selo prohodyat avtomagistral i zaliznicya Ivano Frankivsk Lviv Naselennya 2208 cholovik Silradi pidporyadkovane selo Kluziv Radgosp Komsomolec maye 1700 ga zemelnih ugid Virobnichij napryam molochne tvarinnictvo ta ovochivnictvo V Ugrinovi gimnaziya ta licej 2 biblioteki 2 klubi 2 medpunkti Vishu j serednyu osvitu zdobuli 250 vihidciv sela Vpershe zgaduyetsya selo 1440 roku Na teritoriyi sela znajdeno krem yani znaryaddya praci dobi midi V 1648 1654 pp zagin povstanciv sela j navkolishnih misc pid kerivnictvom S Malishkovicha brav uchast u borotbi proti polskoyi shlyahti 3 Z 11 bereznya 1982 roku rajon perejmenovanij na Tismenickij iz administrativnim centrom v Tismenici Suchasnist RedaguvatiNini selo vhodit do Ivano Frankivskogo rajonu Suchasna Ugrinivska OTG ob yednuye sela Gorishnij Ugriniv Dolishnij Ugriniv i Kluziv Plosha gromadi 18 6 km ye najmenshoyu za plosheyu silskoyu gromadoyu Ukrayini naselennya 3 395 meshkanciv 2020 Na teritoriyi Ugrinivskoyi OTG funkcionuyut dva zakladi zagalnoyi serednoyi osviti Ugrinivskij licej Ugriniv Dolishnij ta Ugrinivska gimnaziya Ugriniv Gorishnij Kozhen iz cih zakladiv mistit doshkilnij pidrozdil Ugrinivskij licej 5 doshkilnih grup Ugrinivska gimnaziya 1 doshkilna grupa Zagalna chiselnist zdobuvachiv osviti 578 z nih 506 uchni liceyu 72 uchni gimnaziyi Zagalna kilkist vihovanciv u doshkilnomu pidrozdili liceyu 149 u doshkilnomu pidrozdili gimnaziyi 22 Kadrove zabezpechennya ZZSO 111 pracivnikiv z nih 78 pedagogichnih ta 33 nepedagogichnih Na bazi zakladiv osviti funkcionuyut grupi podovzhenogo dnya u 2020 2021 n r yih bulo 4 U 2021 2022 n r svoyu robotu rozpochne Ugrinivska dityacha shkola mistectv z oriyentovnim kontingentom uchniv 80 85 osib Kulturnimi oseredkami ye Budinok kulturi v Ugrinovi Dolishnomu i klub na Gorishnomu Ugrinovi Pracyuye dvi biblioteki Na balansi gromadi tri futbolni komandi v Ugrinovi Gorishnomu Ugrinovi Dolishnomu i na Kluzovi Medichnu dopomogu meshkanci OTG mayut zmogu otrimuvati v suchasnomu Centri pervinnoyi mediko sanitarnoyi dopomogi zbudovana v 2019 r 4 Meshkanci Ugrinivskoyi OTG viryani UGKC mayut zmogu vidviduvati hram Svyatogo Arhistratiga Mihayila mikrorajon Shlyahta mizh Ugrinovom Dolishnim i Gorishnim hram Presvyatoyi Trijci s Kluziv cerkvu Voznesinnya Gospodnogo v Ugrinovi Dolishnomu mikrorajon Parcelyaciya zbudovanij na zemli zapovidanij o Ivanom Demushkoyu Viryani Pravoslavnoyi Cerkvi Ukrayini mayut zmogu vidviduvati hram Svyatogo Mikolayu na Dolina h vul Trolejbusna Cerkva Hrista Spasitelya na vulici Galickij nalezhit gromadi Biblijnoyi misionerskoyi cerkvi Do pam yatok istoriyi Ugrinova nalezhit rimo katolickij sobor zbudovanij u 1931 roci sho z 1947 roku peredanij do religijnoyi gromadi Svyatogo Arhistratiga Mihayila Vidomi lyudi RedaguvatiNarodilis Redaguvati Ulyana Bodnar Vinnichuk Lazar vijt direktor pochatkovoyi shkoli sela posol Galickogo krajovogo sejmu v 1895 1901 1908 1914 rokah delegat Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi ZUNR 5 6 Gurik Josif selyanin mulyar budivnichij mostiv u Stanislavovi gromadskij diyach posol do Galickogo Sejmu v 1889 1895 1901 1907 rokah 7 Obidva diyachi buli organizatorami velikogo kooperativnogo gospodarstva pomerli oboye v ridnomu seli Teodor Fedik 1873 1949 ukrayinskij kanadskij narodnij poet Idzo Viktor Svyatoslavovich istorik ta ukrayinoznavec redaktor zhurnalu Ukrayinoznavec organizator konferencij avtor 260 naukovih statej 84 monografij 50 naukovih broshur Savedchuk Mihajlo Mihajlovich 1916 1945 strilec UPA Hristina Stuj ukrayinska legkoatletka bronzova prizerka Olimpiadi 2012 Pomerli Redaguvati Katamaj Mikola ukrayinskij vijskovij diyach horunzhij UPA komandir sotni Strila TV 22 Chornij lis Posilannya RedaguvatiSajt Verhovnoyi Radi Ukrayini Sela Tismenickogo rajonuPrimitki Redaguvati M Grushevskij Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi t I Lviv NTSh 1895 s 64 Sergij ADAMOVICh Nereabilitovani Ternista doroga Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR v 26 tomah Ivano Frankivska oblast Golova redkolegiyi O O Chernov K Institut Istoriyi Akademiyi Nauk URSR 1971 stor 242 Na Prikarpatti rozbudovuyutsya zakladi pervinnoyi mediko sanitarnoyi dopomogi videosyuzhet Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu Lviv Triada plyus 2010 228 s il S 123 Lvivska sotnya Vizvolni zmagannya Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu S 128 nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ugriniv Ivano Frankivskij rajon amp oldid 39339442