Уго Тоньяцці (італ. Ugo Tognazzi; 23 березня 1922, Кремона, Королівство Італія — 27 жовтня 1990, Рим) — італійський актор театру і кіно.
| Уго Тоньяцці | |
|---|---|
| італ. Ugo Tognazzi | |
| | |
| Ім'я при народженні | Оттавіо Тоньяцці |
| Народився | 23 березня 1922 Кремона, Ломбардія, Королівство Італія |
| Помер | 27 жовтня 1990 (68 років) Рим, Лаціо, Італія |
| Громадянство | Італія Королівство Італія |
| Діяльність | кінорежисер, актор, письменник, сценарист, кіноактор, студійний музикант |
| Роки діяльності | 1950-1990 |
| Дружина | Франка Бретоя (1972-1990) |
| Діти | Ріккардо Тоньяцціd, Thomas Robsahmd, Gianmarco Tognazzid і Maria Sole Tognazzid |
| IMDb | ID 0865575 |
| Нагороди та премії | |
| Премія «Срібна стрічка» за найкращу чоловічу роль другого плануd (1966) Silver Shell for Best Actord премія «Давид ді Донателло» за найкращу чоловічу роль (1971) премія «Давид ді Донателло» за найкращу чоловічу роль (1976) | |
| | |
| Уго Тоньяцці у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
| Цей розділ не містить посилань на джерела. (Серпень 2023) |
Народився в сім'ї інспектора страхової компанії. Вперше вийшов на театральну сцену театру Доніцетті ді Бергамо в чотири роки.
У 1936 році у віці 14-ти років почав працювати на фабриці з виробництва ковбас Negroni.
Під час Другої світової війни виступав у концертних бригадах на фронті. У 1944 році в рідному місті Кремоні працював архіваріусом.
З 1945 року виступав на естраді, в ревю, в театрі. Був актором Міланського театру Пуччіні, працював у театральній трупі Ванди Осіріс.
Кінокар'єра Уго Тоньяцці почалася в 1950 році у фільмі режисера Маріо Маттолі «Хлопчаки-курсанти». В 1954—1960 роки з великим успіхом виступає в телешоу Раймондо Віанелло на італійському ТБ з комічними номерами і скетчами. В 1950-х роках грав в незначних кінокомедіях у ролі дурнуватих, що не позбавлених хитрості хлопців.
У 1961 році з блиском виконав гротескну роль анархіста у фільмі «Як добре жити», створив карикатурний образ фашиста Прімо Арковаззі в фільмі «Фашистський вожак» (1961). Грав комедійні, мелодраматичні і трагікомічні ролі, в деяких з них піднімався до справжнього драматизму: безробітний актор Баггіні у фільмі «Я її добре знав» (1965, реж. Антоніо П'єтранджелі), Альфонсо в фільмі «Бджолина матка / Королева бджіл / Сучасна історія» (1963), Антоніо в картині «Жінка-мавпа» (1963), Ауреліано Діас в «Аудієнції» (1971), «Велике жрання» (1973) — усі режисера Марко Феррері, Умберто в комедії «Терзати, але тільки досита чоломкалася / Убий мене поцілунками»(1968), Тамістокле в трагікомедії «Кімната єпископа / Спальня єпископа» (1977) — обидва реж. Діно Різі, Джузеппе Трітоні в комедії «Хочемо полковників» (1973), Джуліо в «Народному романі» (1974), Лелло Маскетті в фільмах «Мої друзі» (1975, премія «Давид Донателло», 1976) і «Мої друзі II» (1983) і «Мої друзі III» (1985) — все режисера Маріо Монічеллі.
Значні роботи Уго Тоньяцці — Ренато Балді в фільмах Едуара Молінаро «Клітка для диваків» (1978) і «Клітка для диваків 2» (1980), «Клітка для диваків 3» (1985), Прімо Спагьяррі в драмі Бернардо Бертолуччі «Трагедія смішної людини» (1981, Премія на МКФ в Каннах, 1981).
В 1980-і роки працював головним чином в театрі. У 1961 році поставив фільм «Сутенер», в якому зіграв головну роль. Потім зняв ряд фільмів за своїми сценаріями, в тому числі — «Свисток в носі» (1966), «Так, синьйор» (1968), «Погані думки» (1976), «Вечірні мандрівники» (1979) та інші.
Уго Тоньяцці неодноразовий лауреат премії — «Срібна стрічка» (1964, 1966, 1968, 1982), «Давид Донателло» (1970, 1976) і ін.
Уго Тоньяцці помер восени 1990 року, раптово уві сні від інсульту.
Фільмографія Редагувати
| Рік | Українська назва | Мовою оригіналу | Режисер | Роль |
|---|---|---|---|---|
| 1950 | Гасконські кадети | I cadetti di Guascogna[it] | Маріо Маттолі | Уго Боссі |
| 1951 | Поздоровляю і бажаю дітей — тільки хлопчиків | Auguri e figli maschi![it] | Джорджо Сімонеллі | Маріо |
| Страх — це дев'яносто | La paura fa 90[it] | Джорджо Сімонеллі | Анастасіо Лапін | |
| Несамовита брюнетка | Una bruna indiavolata[it] | Карло Брагалья | Карло Сольді | |
| 1953 | Чарівний ворог | L'incantevole nemica[it] | Клаудіо Гора | директор фабрики |
| Ми усі міланці | Siamo tutti milanesi[it] | Маріо Ланді | Філіппо | |
| Кохання в місті (епізод «Італійці обертаються») | L'amore in città[it] | Альберто Латтуада | — | |
| Його високість сказав: ні! | Sua Altezza ha detto: no![it] | Марио Базальо | Ронші | |
| Кафешантан | Café chantant[it] | Камілло Мастрочінкуе | грає сам себе | |
| Якби я виграв сто мільйонів | Se vincessi cento milioni[it] | Карло Московіні | Уго | |
| 1954 | Міланці в Неаполі | Milanesi a Napoli[it] | Енцо ді Джанні | — |
| Сміятися! Сміятися! Сміятися! | Ridere! Ridere! Ridere! | Едоардо Антон | лікар | |
| 1955 | Дружина однакова для усіх | La moglie è uguale per tutti[it] | Джорджо Сімонеллі | Уго |
| 1958 | Неділя завжди неділя | Domenica è sempre domenica[it] | Камілло Мастрочінкуе | Уго |
| Тото на місяці | Totò nella luna[it] | Стено | Акіле Паолоні | |
| Моряки, жінки і біди | Marinai, donne e guai[it] | Джорджо Сімонеллі | Капо Кампана | |
| Грізний Теодоро | Il terribile Teodoro[it] | Роберто Монтеро | — | |
| 1959 | Привиди і злодії | Fantasmi e ladri[it] | Джорджо Сімонеллі | Гаєтано |
| Не втрачатимемо голови | Non perdiamo la testa[it] | Маріо Маттолі | Тоні | |
| Спис на Тихому океані | La Pica sul Pacifico[it] | Роберто Монтеро | Роберто Де Нобель | |
| Покоївки | Le cameriere[it] | Карло Брагалья | ||
| Дивіться на них, але не чіпайте | Guardatele ma non toccatele[it] | Маріо Маттолі | ||
| Психоаналітик для панянок | Psicanalista per signora[it] | Жан Буає | Цезар | |
| Жінка — шериф | La sceriffa[it] | Роберто Монтеро | Колорадо Джо | |
| Ми двоє утікачів | Noi siamo due evasi[it] | Джорджо Сімонеллі | Бернардо Чезаротті | |
| Вексель | La cambiale[it] | Камілло Мастрочінкуе | Альфредо Бальзаріні | |
| Молодці з пляжу | Tipi da spiaggia[it] | Маріо Маттолі | Пасубіо Джовінезза | |
| Вакханалії Тиберія | I baccanali di Tiberio[it] | Джорджо Сімонеллі | Прімо | |
| Герцогиня Санта Лючія | La duchessa di Santa Lucia[it] | Роберто Монтеро | адвокат | |
| Полікарп | Policarpo, ufficiale di scrittura[it] | Маріо Сольдаті | монах | |
| 1960 | Батьки в синіх джинсах | Genitori in blue-jeans[it] | Камілло Мастрочінкуе | |
| Що ти на це скажеш? | Tu che ne dici?[it] | Сільвіо Амадіо | ||
| Красень князь | Il principe fusto[it] | Мауріціо Арена | ||
| Мій друг Джекіль | Il mio amico Jekyll[it] | Маріно Джироламі | професор Фабіус / Джіачінто Флоріа | |
| Нам подобається холодніше | A noi piace freddo...![it] | Стено | Уго Бевілакья | |
| На долар страху | Un dollaro di fifa[it] | Джорджо Сімонеллі | Аламо | |
| Олімпіади чоловіків | Le olimpiadi dei mariti[it] | Джорджо Б'янкі | Уго Бітетті | |
| Розкішні жінки | Femmine di lusso[it] | Джорджо Б'янкі | Уго Лемені | |
| 1961 | Як радісно жити | Che gioia vivere | Рене Клеман | анархіст |
| Бездоганні | Gli incensurati[it] | Франческо Джакуллі | Фарінон | |
| Суперпсихоз | Psycosissimo[it] | Стено | Уго Бетолацці | |
| Його Світлість припиняє жерти | Sua Eccellenza si fermò a mangiare[it] | Маріо Маттолі | Ернесто | |
| П'ять морських піхотинців на сто дівчат | Cinque marines per cento ragazze[it] | Маріо Маттолі | сержант Імпарато | |
| Федеральний секретар («Фашистський вожак») | Il federale[it] | Лучано Сальче | Прімо Арковаззі | |
| Чудова трійка | I magnifici tre[it] | Джорджо Сімонеллі | Домінго | |
| Тисячемісячна дівчина | La ragazza di mille mesi[it] | Стено | Мауріціо д'Альтені | |
| Альфонс | Il mantenuto[it] | Уго Тоньяцці | ||
| Бійки, лялечки і моряки | Pugni pupe e marinai[it] | Даніеле Д'Анца | Капо Кампана / Тоньяцці | |
| 1962 | Безумне бажання | La voglia matta[it] | Лучано Сальче | |
| Літньою неділею | Una domenica d'estate[it] | Джуліо Петроні | — | |
| Вільготне життя | La cuccagna[it] | Лучано Сальче | ||
| Тромбони Фра Д'яволо | I tromboni di fra' Diavolo[it] | Джорджо Сімонеллі і Мігель Льюч | ||
| Моторизовані | I motorizzati[it] | Камілло Мастрочінкуе | Ахілл Пестані | |
| Похід на Рим | La marcia su Roma[it] | Діно Різі | Умберто Гавацца | |
| РоГоПаГ (епізод «Вільне курча») | Ro.Go.Pa.G. | Уго Грегоретті | Тоґні, батько родини | |
| 1963 | Найкоротший день | Il giorno più corto | Серджо Корбуччі | вівчар |
| Часи кохання | Le ore dell'amore[it] | Лучано Сальче | Джанні | |
| Чужа дружина завжди красивіша (епізод «Медовий місяць») | La donna degli altri è sempre più bella[it] | Маріно Джироламі | ||
| Сучасна історія: Королева бджіл | Una storia moderna: l'ape regina[it] | Марко Феррері | Альфонсо | |
| Ліола | Liolà[it] | Алессандро Блазетті | Ліола | |
| Чудовиська | I mostri | Діно Різі | ||
| Незаконні шлюби | I fuorilegge del matrimonio[it] | Валентино Орсіні и Паоло і Вітторіо Тавіані | Васко Тімбалло | |
| 1964 | Вища невірність (епізод «Сучасні люди») | Alta infedeltà | Маріо Монічеллі | Чезаре |
| Жінка-мавпа | La donna Scimmia[it] | Марко Феррері | Антоніо | |
| Гірке життя | La vita agra[it] | Карло Ліццані | Лучано Б'янші | |
| Розкішний рогоносець | Il magnifico cornuto | Антоніо П'єтранджелі | Андреа Артузі | |
| Карусель (епізод «Професор») | Controsesso[it] | Марко Феррері | професор | |
| 1965 | Дружина — американка | Una moglie americana[it] | Джан Луїджі Полідоро | Рікардо Ванці |
| Комплекси (епізод «Комплекс нубійського раба») | I complessi | Франко Россі | професор Джільдо Беоці | |
| Сімейне життя по-італійському | Menage all'italiana[it] | Франко Індовіна | Карло Вігнола Федеріко Вельдезі | |
| Я її добре знав | Io la conoscevo bene | Антоніо П'єтранджелі | Джіджі Баджіні | |
| Весільний марш | L'uomo dei cinque palloni[it] | Марко Феррері | Френк | |
| Справа честі | Una questione d'onore[it] | Луїджі Дзампа | Ефізіо Мулас | |
| 1966 | Наші чоловіки (епізод «Чоловік Аттілії») | I nostri mariti | Діно Різі | |
| Свисток у носі | Marcia nuziale[it] | Уго Тоньяцці | Джузеппе Інцерна | |
| 1967 | Барбарелла | Barbarella | Роже Вадим | Марк Генд |
| Батько сімейства | Il padre di famiglia[it] | Нанні Лой | Ремо | |
| Аморальний | L'immorale[it] | П'єтро Джермі | Серджо Мазіні | |
| 1968 | Терзай мене, але насить поцілунками | Straziami, ma di baci saziami[it] | Діно Різі | Умберто |
| Слухаюся! (Так, сеньйор!) | Sissignore[it] | Уго Тоньяцці | Оскар Петтіні | |
| Велика лялька | La bambolona[it] | Франко Джиральді | Джуліо Броггіні | |
| 1969 | У рік господній | Nell'anno del Signore | Луїджі Маньї | кардинал Аґостіньо Ріварола |
| Сатирикон | Satyricon[it] | Джан Луїджі Полідоро | Трімальчоне | |
| Комісар Пепе | Il commissario Pepe[it] | Етторе Скола | комісар Антоніо Пепе | |
| Свинарник | Porcile | П'єр Паоло Пазоліні | Хердхітце | |
| Самотні серця | Cuori solitari[it] | Франко Джиральді | Стефано | |
| 1970 | Каліффа | La Califfa[it] | Альберто Бевілакья | Добердо |
| Блиск і убогість мадам Руаяль | Splendori e miserie di Madame Royale[it] | Вітторіо Капріолі | Алессіо / мадам Руаяль | |
| Приходьте випити у нас чашку кави | Venga a prendere il caffè da noi[it] | Альберто Латтуада | Емеренціано Паронціні | |
| Аудієнція | L'udienza[it] | Марко Феррері | Ауреліано Діас | |
| 1971 | Кімната 17-17, фінансове управління, відділ податків | Stanza 17-17 palazzo delle tasse, ufficio imposte[it] | Мікеле Лупо | Уго ла Стріцца |
| Суперсвідок | La supertestimone | Франко Джиральді | Маріно Ботеччіа на прізвисько «Мокассіно» | |
| Іменем італійського народу (у радянському прокаті «Півмільярда за алібі») | In nome del popolo italiano | Діно Різі | суддя Маріано Боніфаці | |
| 1972 | Майстер і Маргарита | Il maestro e Margherita | Александр Петровіч | Ніколай Максудов (Майстер) |
| 1973 | Власність більше не крадіжка | La proprietà non è più un furto[it] | Еліо Петрі | М'ясник |
| Велике їдло | La grande abbuffata | Марко Феррері | Уго | |
| Хочемо полковників | Vogliamo i colonnelli[it] | Маріо Монічеллі | Джузеппе Трітоні | |
| 1974 | Народний роман | Romanzo popolare | Маріо Монічеллі | Джуліо |
| Не чіпай білу жінку | Non toccare la donna bianca[it] | Марко Феррері | Мітч | |
| 1975 | Мої друзі | Amici miei | Маріо Монічеллі | Лельо Маскетті |
| Качка під апельсиновим соусом | L'anatra all'arancia | Лучано Сальче | Лівіо Стефані | |
| 1976 | Білі телефони | Telefoni bianchi[it] | Діно Різі | Адельмо |
| Погані думки | Cattivi pensieri | Уго Тоньяцці | Маріо Марані | |
| Пані та панове, на добраніч | Signore e signori, buonanotte[it] | Луїджі Коменчіні, Нанні Лой та ін. | генерал у туалеті | |
| 1977 | Кімната єпископа | La stanza del vescovo[it] | Діно Різі | Фемістокл Орімбеллі |
| Нові чудовиська | I nuovi mostri | Маріо Монічеллі, Діно Різі і Етторе Скола | — | |
| Перше кохання | Primo amore[it] | Діно Різі | Уго Кремонезе «Дятел» | |
| Нене | Nené | Сальваторе Сампері | ||
| Казотто | Casotto[it] | Серджо Чітті | ||
| 1978 | Затор — неймовірна історія | L'ingorgo | Луїджі Коменчіні | |
| Клітка для диваків | Il vizietto | Едуар Молінаро | Ренато Балді | |
| Кіт | Il gatto[it] | Луїджі Коменчіні | Амедео Пекараро | |
| Куди ти їдеш у відпустку? (епізод «Я буду вся твоя») | Dove vai in vacanza?[it] | Мауро Болоньїні | Енріко | |
| 1979 | Тераса | La terrazza[it] | Етторе Скола | Амедео |
| Затор — неймовірна історія | L'ingorgo — Una storia impossibile | Луїджі Коменчіні | професор | |
| 1980 | Клітка для диваків 2 | Il vizietto II | Едуар Молінаро | Ренато Балді |
| Я фотогенічний | Sono fotogenico | Діно Різі | ||
| Недільні коханці (епізод «Записник Армандо») | I seduttori della domenica | Діно Різі | Армандо | |
| 1981 | Трагедія смішної людини | La tragedia di un uomo ridicolo | Бернардо Бертолуччі | Прімо Спагьяррі |
| 1982 | Мої друзі 2 | Amici miei — Atto II°[it] | Маріо Монічеллі | Лелло Маскетті |
| 1983 | Ключ | La chiave | Тінто Брасс | |
| Жарт долі, що підстерігає, як бандит з великої дороги | Scherzo del destino in agguato dietro l'angolo come un brigante da strada[it] | Ліна Вертмюллер | ||
| 1984 | Бертольдо, Бертольдіно і Дурнева Довбешка | Bertoldo, Bertoldino e Cacasenno[it] | Маріо Монічеллі | Бертольд |
| Даґоберт (фільм)Даґоберт | Dagobert | Діно Різі | ||
| 1985 | Клітка для диваків 3 | Matrimonio con vizietto (Il vizietto III) | Жорж Лотнер | Ренато Балді |
| Мої друзі 3 | Amici miei — Atto III°[it] | Нанні Лой | Лелло Маскетті | |
| Дитина на замовлення | Fatto su misura[it] | Франческо Лаудадіо | доктор Натан | |
| 1986 | Єврейський зв'язковий | Yiddish Connection[it] | Пол Бужена | Моше |
| 1988 | Дні комісара Амброзіо | I giorni del commissario Ambrosio[it] | Серджо Корбуччі | Джильо Амброзіо |
| До побачення і спасибі | Arrivederci e grazie[it] | Серджо Капітані | Карло | |
| Остання хвилина | Ultimo minuto[it] | Пупі Аваті | Вальтер Ферроні | |
| 1989 | Терпимість | Tolérance[it] | П'єр-Анрі Сальфарі | Мармант |
| 1990 | Битва трьох королів | La battaglia dei tre tamburi di fuoco | Сухейль Бен-Барка, Учкун Назаров | Карло ді Пальма |
Посилання Редагувати
- Уго Тоньяцці на сайті IMDb (англ.)
| Це незавершена стаття про італійського актора або акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |