Васи́ль Фе́дорович Турчи́н (нар. 5 липня 1922 — пом. 3 листопада 1980) — радянський військовик часів Другої світової війни, сержант. Герой Радянського Союзу (1945).
| Василь Федорович Турчин | |
|---|---|
| Народження | 5 липня 1922 Нова Прага |
| Смерть | 3 листопада 1980 (58 років) Калінінград |
| Поховання | Калінінград |
| Країна | СРСР |
| Вид збройних сил | сухопутні війська |
| Рід військ | кавалерія |
| Роки служби | 1941–1946 |
| Партія | КПРС |
| Звання | сержант |
| Формування | 3-я гвардійська кавалерійська дивізія |
| Війни / битви | німецько-радянська війна |
| Нагороди |
Життєпис ред.
Народився 5 липня 1922 року в селищі Нова Прага, нині Олександрійського району Кіровоградської області, в селянській родині. Українець. У 1937 році закінчив місцеву семирічку й працював у колгоспі «Червоний прапор». З 1939 року очолював комсомольську організацію колгоспу.
До лав РСЧА призваний Новопразьким РВК в липні 1941 року. Закінчив курси кулеметників у Ворошиловграді. На фронтах німецько-радянської війни з листопада 1941 року. Воював на Західному, Центральному, Брянському і 1-у Білоруському фронтах. Чотири рази був поранений. Член ВКП(б) з 1945 року.
Особливо командир обслуги станкового кулемета 3-го кавалерійського ескадрону 12-го гвардійського кавалерійського полку 3-ї гвардійської кавалерійської дивізії 2-го гвардійського кавалерійського корпусу сержант В. Ф. Турчин відзначився при проведенні Берлінської операції. 22 квітня 1945 року під час форсування річки Шпрее під сильним рушнично-кулеметним і артилерійським вогнем супротивника першим змайстрував з підручних засобів плот і на ньому разом з кулеметом і обслугою переправився на західний беріг. Зайнявши вогневий рубіж, вогнем кулемета відбив дві контратаки ворога, знищивши при цьому до 50 ворожих солдатів. Після того, як вибули в ладу навідник кулемета і його помічник, вів щільний вогонь по супротивнику, доки не скінчились набої. В критичний момент бою, коли ворог наблизився впритул до позиції, сержант Турчин гранатами і вогнем з автомата знищив ще 8 солдатів ворога. Після того, як піднощик приніс коробки з патронами, продовжував вести кулеметний вогонь до підходу підкріплення.
У 1946 році демобілізувався. Мешкав у Калінінграді, працював на м'ясокомбінаті, в риболовецькому порту, в транспортній конторі зв'язку. Помер 3 листопада 1980 року.
Нагороди ред.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, сержантові Турчину Василю Федоровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».
Також був нагороджений орденом Червоної Зірки (08.02.1945) і медалями.
Література ред.
- Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 314–316.
Примітки ред.
- Представлення до присвоєння звання Героя Радянського Союзу. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 29 березня 2015.