www.wikidata.uk-ua.nina.az

Туко туко Ctenomys рід південноамериканських гризунів що виділяється в окрему родину тукотукових Період існування пізній

Туко-туко

Туко-туко (Ctenomys) — рід південноамериканських гризунів, що виділяється в окрему родину тукотукових.

Туко-туко
Період існування: пізній пліоцен — наш час
Ctenomys minutus
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Мишоподібні (Rodentia)
Підряд: Їжатцевиді (Hystricomorpha)
Інфраряд: Hystricognathi
Парворяд: Кавієвиді (Caviomorpha)
Надродина: Octodontoidea
Родина: Тукотукові (Ctenomyidae)
Lesson, 1842
Рід: Туко-туко (Ctenomys)
Blainville, 1826
Типовий вид
Ctenomys brasiliensis
Вікісховище: Ctenomys

На даний час до родини відносять 60 видів, що об'єднуються в рід Ctenomys. Назву роду «Ctenomys» можна перекласти з латинської мови як «миша з гребнями». Великій різноманітності видів сприяє мозаїчність ареалу — на більшості його ділянок туко-туко живуть ізольованими популяціями. Викопні залишки відносять появу тукотукових до раннього пліоцену. Мабуть, найближчими родичами тукотукових є гризуни з родини віскашевих.

Зовнішній вигляд ред.

Туко-туко — невеликі гризуни, вага знаходиться в діапазоні 100–700 г. Довжина тіла 17—25 см, хвоста 6—8 см. Морфологічні ознаки показують високий ступінь пристосованості до підземного способу життя. У туко-туко важка, масивна статура; велика, широка голова на короткій, товстій шиї. Очі невеликі, розташовані високо на голові; вушні раковини сильно зредуковані. Кінцівки короткі, м'язисті; передні кінцівки дещо коротші ніж задні. Стопи лап 5-палі, озброєні довгими, могутніми кігтями (сильніше розвинені на передніх лапах). Стопа облямована щіткою жорсткого щетінковидного волосся, яке збільшує її поверхню і служить гребенем при чищенні хутра. Хвіст короткий, товстий, покритий рідкісним коротким волоссям. Волосяний покрив різної висоти і довжини. Його забарвлення темно- або світло-коричневе, темно-сірувато-жовте або темно-жовте. У самки 3 пари сосків. Зубів 20; характерні великі, могутні різці. В цілому, туко-туко нагадують північноамериканських гоферів, але у них відсутні защічні мішки. Зубна формула: I 1/1, C 0/0, P 1/1, M 3/3; третій моляр рудиментний.

Спосіб життя ред.

Туко-туко мешкають в помірній і субтропічній зонах Південної Америки — від південного Перу і Мату-Гросу (Бразилія) до Вогняної Землі. У горах піднімаються на висоту до 5000 м над рівнем моря, воліючи триматися високогірних неосвоєних людиною ділянок. Ведуть підземний спосіб життя, будуючи складні розгалужені системи ходів з камерами гнізд, коморами і убиральнями. Для будівництва туко-туко віддають перевагу рихлим або піщаним ґрунтам. Водяний туко-туко (Ctenomys lewisi) будує нори по берегах водоймищ і, ймовірно, веде напівводний спосіб життя. Риють туко-туко в основному не передніми лапами, а різцями, потім відгортаючи землю задніми лапами. При небезпеці туко-туко швидко і вправно задкують углиб нори задом наперед — хвіст виступає у них органом дотику.

Активні туко-туко у вечірні та ранні ранкові години. Селяться зазвичай колоніями, оскільки ділянок ґрунтів, зручних для туко-туко, небагато. У сприятливих умовах на ділянці 1 км² живуть разом до 200 особин. Проте одну нору зазвичай займає одиночний звір або самка з молодняком. Свою назву отримали за характерні гучні крики «туку-туку-туко» або «тлок-ток-тлок», що застерігають інших тварин про небезпеку. Харчуються звірі в основному підземними, соковитими частинами рослин і стеблами, які можуть затягувати вниз під землю. Туко-туко завдають деякої шкоди посівам і плантаціям, ушкоджуючи коріння культурних рослин.

Протягом року у самки зазвичай буває один виводок з 1—5 дитинчатами. Вагітність триває 103–107 днів. Новонароджені добре розвинені, і вже через декілька днів можуть різноманітити молочну дієту рослинною їжею. У віці близько року вони стають статевозрілими. Тривалість життя в природі становить 3 роки.

Систематика ред.

Джерела ред.

  • вебсайт [Архівовано 16 серпня 2013 у WebCite] МСОП
  • Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski — Mammalogy / Jones & Bartlett Learning, 2010, p. 231
  • Зиков О. — Класифікація сучасних плацентарних ссавців (Eutheria): стан і проблеми, Праці зоологічного музею Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка, том 4, 2006 р.


Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Tuko tuko Ctenomys rid pivdennoamerikanskih grizuniv sho vidilyayetsya v okremu rodinu tukotukovih Tuko tukoPeriod isnuvannya piznij pliocen nash chasCtenomys minutusBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Pidryad Yizhatcevidi Hystricomorpha Infraryad HystricognathiParvoryad Kaviyevidi Caviomorpha Nadrodina OctodontoideaRodina Tukotukovi Ctenomyidae Lesson 1842Rid Tuko tuko Ctenomys Blainville 1826Tipovij vidCtenomys brasiliensisVikishovishe CtenomysNa danij chas do rodini vidnosyat 60 vidiv sho ob yednuyutsya v rid Ctenomys Nazvu rodu Ctenomys mozhna pereklasti z latinskoyi movi yak misha z grebnyami Velikij riznomanitnosti vidiv spriyaye mozayichnist arealu na bilshosti jogo dilyanok tuko tuko zhivut izolovanimi populyaciyami Vikopni zalishki vidnosyat poyavu tukotukovih do rannogo pliocenu Mabut najblizhchimi rodichami tukotukovih ye grizuni z rodini viskashevih Zmist 1 Zovnishnij viglyad 2 Sposib zhittya 3 Sistematika 4 DzherelaZovnishnij viglyad red Tuko tuko neveliki grizuni vaga znahoditsya v diapazoni 100 700 g Dovzhina tila 17 25 sm hvosta 6 8 sm Morfologichni oznaki pokazuyut visokij stupin pristosovanosti do pidzemnogo sposobu zhittya U tuko tuko vazhka masivna statura velika shiroka golova na korotkij tovstij shiyi Ochi neveliki roztashovani visoko na golovi vushni rakovini silno zredukovani Kincivki korotki m yazisti peredni kincivki desho korotshi nizh zadni Stopi lap 5 pali ozbroyeni dovgimi mogutnimi kigtyami silnishe rozvineni na perednih lapah Stopa oblyamovana shitkoyu zhorstkogo shetinkovidnogo volossya yake zbilshuye yiyi poverhnyu i sluzhit grebenem pri chishenni hutra Hvist korotkij tovstij pokritij ridkisnim korotkim volossyam Volosyanij pokriv riznoyi visoti i dovzhini Jogo zabarvlennya temno abo svitlo korichneve temno siruvato zhovte abo temno zhovte U samki 3 pari soskiv Zubiv 20 harakterni veliki mogutni rizci V cilomu tuko tuko nagaduyut pivnichnoamerikanskih goferiv ale u nih vidsutni zashichni mishki Zubna formula I 1 1 C 0 0 P 1 1 M 3 3 tretij molyar rudimentnij Sposib zhittya red Tuko tuko meshkayut v pomirnij i subtropichnij zonah Pivdennoyi Ameriki vid pivdennogo Peru i Matu Grosu Braziliya do Vognyanoyi Zemli U gorah pidnimayutsya na visotu do 5000 m nad rivnem morya voliyuchi trimatisya visokogirnih neosvoyenih lyudinoyu dilyanok Vedut pidzemnij sposib zhittya buduyuchi skladni rozgaluzheni sistemi hodiv z kamerami gnizd komorami i ubiralnyami Dlya budivnictva tuko tuko viddayut perevagu rihlim abo pishanim gruntam Vodyanij tuko tuko Ctenomys lewisi buduye nori po beregah vodojmish i jmovirno vede napivvodnij sposib zhittya Riyut tuko tuko v osnovnomu ne perednimi lapami a rizcyami potim vidgortayuchi zemlyu zadnimi lapami Pri nebezpeci tuko tuko shvidko i vpravno zadkuyut uglib nori zadom napered hvist vistupaye u nih organom dotiku Aktivni tuko tuko u vechirni ta ranni rankovi godini Selyatsya zazvichaj koloniyami oskilki dilyanok gruntiv zruchnih dlya tuko tuko nebagato U spriyatlivih umovah na dilyanci 1 km zhivut razom do 200 osobin Prote odnu noru zazvichaj zajmaye odinochnij zvir abo samka z molodnyakom Svoyu nazvu otrimali za harakterni guchni kriki tuku tuku tuko abo tlok tok tlok sho zasterigayut inshih tvarin pro nebezpeku Harchuyutsya zviri v osnovnomu pidzemnimi sokovitimi chastinami roslin i steblami yaki mozhut zatyaguvati vniz pid zemlyu Tuko tuko zavdayut deyakoyi shkodi posivam i plantaciyam ushkodzhuyuchi korinnya kulturnih roslin Protyagom roku u samki zazvichaj buvaye odin vivodok z 1 5 ditinchatami Vagitnist trivaye 103 107 dniv Novonarodzheni dobre rozvineni i vzhe cherez dekilka dniv mozhut riznomanititi molochnu diyetu roslinnoyu yizheyu U vici blizko roku voni stayut statevozrilimi Trivalist zhittya v prirodi stanovit 3 roki Sistematika red Rodina Ctenomyidae Tukotukovi Rid Ctenomys Tuko tuko Vid Ctenomys argentinus Tuko tuko argentinskij Vid Ctenomys australis Tuko tuko pivdennij Vid Ctenomys azarae Tuko tuko Azara Vid Ctenomys bergi Tuko tuko Berga Vid Ctenomys boliviensis Tuko tuko bolivijskij Vid Ctenomys bonettoi Tuko tuko Bonetto Vid Ctenomys brasiliensis Tuko tuko brazilskij Vid Ctenomys budini Tuko tuko Budina Vid Ctenomys colburni Tuko tuko Kolburna Vid Ctenomys coludo Tuko tuko puntilskij Vid Ctenomys conoveri Tuko tuko Konovera Vid Ctenomys coyhaiquensis Tuko tuko koyaikskij Vid Ctenomys dorbignyi Tuko tuko d Orbinyi Vid Ctenomys dorsalis Tuko tuko chakskij Vid Ctenomys emilianus Tuko tuko Emili Vid Ctenomys famosus Tuko tuko Famatini Vid Ctenomys flamarioni Tuko tuko dyunnij Vid Ctenomys fochi Tuko tuko Fosha Vid Ctenomys fodax Tuko tuko Lago Blanko Vid Ctenomys frater Tuko tuko lisovij Vid Ctenomys fulvus Tuko tuko korichnevij Vid Ctenomys goodfellowi Tuko tuko Gudfelou Vid Ctenomys haigi Tuko tuko Hejga Vid Ctenomys heniacamiare Vid Ctenomys johannis Tuko tuko san huanskij Vid Ctenomys juris Tuko tuko zhuzhujskij Vid Ctenomys knighti Tuko tuko Katamarki Vid Ctenomys lami Tuko tuko Lami Vid Ctenomys latro Tuko tuko krapchastij Vid Ctenomys leucodon Tuko tuko bilozubij Vid Ctenomys lewisi Tuko tuko Lyuyisa Vid Ctenomys magellanicus Tuko tuko magelanovij Vid Ctenomys maulinus Tuko tuko Maule Vid Ctenomys mendocinus Tuko tuko Mendosi Vid Ctenomys minutus Tuko tuko krihitnij Vid Ctenomys occultus Tuko tuko potajnij Vid Ctenomys opimus Tuko tuko visokogirnij Vid Ctenomys osvaldoreigi Tuko tuko Rajga Vid Ctenomys pearsoni Tuko tuko Pirsona Vid Ctenomys perrensi Tuko tuko Gojyi Vid Ctenomys peruanus Tuko tuko peruanskij Vid Ctenomys pilarensis Tuko tuko Pilara Vid Ctenomys pontifex Tuko tuko San Luyisa Vid Ctenomys porteousi Tuko tuko Porteausa Vid Ctenomys pulcer Vid Ctenomys pundti Tuko tuko Pundta Vid Ctenomys rionegrensis Tuko tuko Rio Negro Vid Ctenomys roigi Tuko tuko Rojga Vid Ctenomys saltarius Tuko tuko Salti Vid Ctenomys scagliai Tuko tuko Skagliyi Vid Ctenomys sericeus Tuko tuko oksamitovij Vid Ctenomys sociabilis Tuko tuko socialnij Vid Ctenomys steinbachi Tuko tuko Shtajnbaha Vid Ctenomys sylvanus Tuko tuko derevnij Vid Ctenomys talarum Tuko tuko Talasa Vid Ctenomys torquatus Tuko tuko Torkvato Vid Ctenomys tuconax Tuko tuko kremeznij Vid Ctenomys tucumanus Tuko tuko Tukumana Vid Ctenomys tulduco Tuko tuko Syerra del Tontal Vid Ctenomys validus Tuko tuko silnij Vid Ctenomys viperinus Tuko tuko Viposa Vid Ctenomys yolandae Tuko tuko Jolandi Dzherela red vebsajt Arhivovano 16 serpnya 2013 u WebCite MSOP Terry A Vaughan James M Ryan Nicholas J Czaplewski Mammalogy Jones amp Bartlett Learning 2010 p 231 Zikov O Klasifikaciya suchasnih placentarnih ssavciv Eutheria stan i problemi Praci zoologichnogo muzeyu Kiyivskogo Nacionalnogo Universitetu imeni Tarasa Shevchenka tom 4 2006 r nbsp Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tuko tuko amp oldid 39236197