Тре́тій Константино́польський собо́р або Шостий Вселенський собор — вселенський собор християнської церкви, скликаний імператором Костянтином IV у 680—681 роках у Константинополі, щоб засудити вчення моноенергістів і монофелітів. Рішенням собору відомий монофеліт Антіохійський патріарх Макарій І був засуджений та зміщений з посади, а папа Гонорій I посмертно був підданий анафемі.
| Третій Константинопольський собор | |
| Менеджер/директор | George I of Constantinopled і Агафон |
|---|---|
| Місце розташування | Константинополь |
| Головний предмет твору | монофеліти |
| Попередник | Другий Константинопольський собор |
| Наступник | Другий Нікейський собор і Трулльський собор |
| Час/дата початку | 7 листопада 680 |
| Час/дата закінчення | 16 вересня 681 |
| Організатор | Костянтин IV |
| Кількість учасників | 300 |
Передісторія Редагувати
У 638 патріарх Константинопольський Сергій І переконав імператора Іраклія, що вчення про одну волю і одну дію у Христі більш узгоджене з Переданням церкви, ніж вчення про дві волі й дві дії. Бажаючи примиритися з монофізитами і навернути їх до Православної церкви, імператор Іраклій затвердив монофелітство офіційно своїм указом. Це рішення схвалив патріарх Сергій і його наступники тривалий час підтримували монофелітство.
Проти вчення виступив чернець і впливовий проповідник Максим Сповідник, який переконав Папу Мартина І засудити монофелітство як єресь на Латеранському соборі 649 року, за що пізніше Максим і Мартин були репресовані.
Спроба імператора Іраклія та його наступників примиритися з монофізитами і силою затвердити компромісну версію монофелітів виявилася невдалою і призвела лише до напруження в стосунках із Західною Церквою. Зрештою, офіційне прийняття монофелітства не принесло бажаного миру, а лише до гострих суперечок, для розв'язання яких був скликаний новий Вселенський Собор.
Скликання собору та представництво делегатів Редагувати
Ініціатором скликання синоду був імператор Костянтин IV, запрошуючи делегатів, він писав Римському Папі Агафону:
| Прошу надіслати благопотребних і здібних чоловіків, які мають пізнання у всьому богонатхненному Писанні і мають бездоганне знання догматів, чоловіків, які принесли б з собою потрібні книги. |
Шостий Вселенський собор став найдовшим з усіх соборів: Собор відкрився 7 листопада 680 року, а завершився 16 вересня 681 року. Кількість учасників синоду постійно зростало: відкривали собор 43 єпископи, на останньому засіданні було вже 174 делегати, серед яких були Константинопольський та Антіохійський патріархи і три легати Римського Папи. При складання правил були присутніми 240 учасників. Сам імператор був присутнім на перших 11-ти засіданнях і на останньому 18-му, де підписався під соборними протоколами з формулюванням «читав і схвалив».
Перебіг синоду Редагувати
Головним предметом собору стали суперечки навколо вчення монофелітів, які вважали, що Ісус Христос, маючи божественну і людську природу, мав, однак, лише божественну волю і дію.
Один з учасників собору, чернець Поліхромій, щоб переконати присутніх у правильності вчення монофелітів, пообіцяв воскресити мертвого. При великому зібранні народу чудо не сталося, що також посприяло засудженню монофелітів. Зокрема, Антіохійський патріарх Макарій І, який сповідував монофелітство, був засуджений та зміщений з посади.
Зрештою, Третій Константинопольський собор засудив і відкинув вчення монофелітів як єресь, і ухвалив визнавати в Ісусові Христі два єства: Божественне й людське — і за цими двома єствами — дві волі; проте так, що людська воля в Христі не противна, а покірна Його божественній волі.
Серед рішень собору було засудження і піддання анафемі папи Гонорія I (†638), свого часу, відомого прихильника монофілітів, який помер ще за сорок років до синоду.
Примітки Редагувати
- Третій Константинопольський Собор. HISTORYMAPS (укр.). Процитовано 16 вересня 2023.
- ↑ 6 СОБОР – ТРЕТІЙ КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ. Про головне (укр.). Процитовано 16 вересня 2023.
- ↑ Гонорий I. Хронос (рос.). Процитовано 16 вересня 2023.
- ↑ VI Вселенский собор (680-681гг.). Православная беседа (рос.). Процитовано 16 вересня 2023.
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
- Вселенские Соборы. Париж, 1963 // Глава: VI Вселенский собор (680–681гг.) [ 6 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Catholic Encyclopedia: Third Council of Constantinople [ 7 травня 2018 у Wayback Machine.]
- Third Council of Constantinople [ 16 березня 2019 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про християнство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |