www.wikidata.uk-ua.nina.az

Траян Вуя рум Traian Vuia traˈjan ˈvuja 17 серпня 1872 3 вересня 1950 румунський винахідник й піонер авіації який спроек

Траян Вуя

Траян Вуя (рум. Traian Vuia, traˈjan ˈvuja, 17 серпня 1872 — 3 вересня 1950) — румунський винахідник й піонер авіації, який спроектував, побудував і випробував перший моноплан з двигуном. Під час першого успішного випробування політ становив близько 12 метрів (40 футів) 18 березня 1906 року, й його найдовша відстань становить 24 м (80 футів). Це був перший короткий політ або «переліт з двигуном» на моноплані. Вуя ніколи не досягнув стійкого, керованого польоту з його ранніми літаками, й його експерименти не результували прогресом в галузі авіації.

Траян Вуя
Вуя в своєму летаючому апараті
Народився 17 серпня 1872(1872-08-17)
Surducul Mic, Австро-угорська імперія (нині Траян Вуя, Румунія)
Помер 3 вересня 1950(1950-09-03) (78 років)
Бухарест, Румунія
Поховання
цвинтар Беллу : 

Країна  Королівство Румунія
 Франція
Місце проживання Тіміш
Діяльність Винахідник
Відомий завдяки Ранній летаючий апарат
Alma mater Будапештський університет
Знання мов румунська

Громадянин Франції з 1918 року, Вуя був зв'язаний з французьким опором під час Другої світової війни. Він повернувся до Румунії 1950 року.

Освіта та рання кар'єра ред.

Після закінчення середньої школи в Лугож, Банат 1892 року, що був в той час угорською частиною Австро-Угорської імперії, сьогодні в Румунії, він вступив у Школу механіки в Політехнічному університеті Будапешту, де отримав диплом інженера. Потім він перейшов на юридичний факультет в Будапешті (Угорщина), де отримав ступінь доктора філософії з юриспруденції (Ph.D.) в травні 1901 з дисертацією на тему «Військові та Промисловість, державне завідування контрактами».

Він повернувся в Лугож, де вивчав питання польоту людини й сконструював свій перший літальний апарат, який він назвав «літак-автомобіль». Вуя намагався побудувати машину, але через фінансові труднощі вирішив піти до Парижу в липні 1902 року, в надії знайти когось, зацікавленого у фінансуванні свого проекту, можливо з ентузіастів повітряних куль. Він наштовхнувся на скептицизм людей, які вважали, що важча за повітря машина не зможе літати. Потім він відвідав Віктора Татена(Victor Tatin), відомого теоретика й експериментатора, який побудував модель літака, що летіла 1879 року.

Татен був зацікавлений в проекті, але сумнівався, що Вуя мав двигуна який пасував або що його літак буде стабільним. Потім Вуя представив свій план Французькій академії наук в Парижі 16 лютого 1903 року, але був відхилений з коментарем:

Не віднаджений, Вуя подав заявку на патент, який йому надали 17 серпня 1903 й опублікований 16 жовтня 1903 року. Він почав будувати свій перший літальний апарат узимку 1902–1903 рр. Подолавши нові фінансові труднощі, він також почав будівництво двигуна власної конструкції, восени 1904 року й отримав патент на його того самого року у Великій Британії.

Листівка з Вуя й його літаком 1907 р. аероплян Вуя II

Льотні спроби ред.

В грудні 1905-го Вуя завершив будівництво свого першого літака, «Траян Вуя, 1» висококрильного монопляну на базі двигуна з вуглекислотою Рідкий двоокис вуглецю випаровувався в Серполет котлі, це додавало тепла робочій рідині, що дозволяло двигунові працювати близько трьох хвилин. Він обрав ділянку в Монтессоні, поблизу Парижу, для тестування. Найперше він використовував машину тільки як автомобіль, демонтувавши крила, щоби набратися досвіду водіння. 18 березня 1906 він вперше спробував летіти. Після прискорення коло 50 м завдовжки, літак відірвався від ґрунту й пролетів близько 1 м заввишки відстань приблизно 12 м, після чого приземлився. Британський історик авіації Чарльз Гарвард Гіббс-Сміт (Charles Harvard Gibbs-Smith) описав цей літак, як «першій моноплан, що транспортує людину і має в основному сучасну конфігурацію», хоча й «невдалий», оскільки він був неспроможний до стійкого польоту.

Румунські ентузіасти наголошують, що машина Вуя була в стані злетіти з плоскої поверхні бортовими засобами без сторонньої допомоги, такої як схил, рейки, або катапульта. Такі визначення мають намір відібрати звання «першого пілотованого, керованого польоту» в братів Райт, попри те, що 17 грудня 1903 року, Райти злетіли з землі без катапульти, за допомогою тільки залізничних рейок, що скеровували локомотив вузькоколійки або вантажівку, яка підкидала Wright Flyer біплан, піднімаючи його від землі. Крім того, Райти змогли добитися стійкого й контрольованого польоту повним колом у вересні 1904 року, повертаючись на той клаптик землі, де вони стартували.

Після підняття в повітря в березні 1906 р. Вуя зробив ще кілька стрибків або коротких перельотів пізніше в тому ж таки 1907 році. В серпні 1906 р. він побудував модифіковану версію свого літального апарату, «Вуя I bis.» Жоден з них не виявилися успішними в досягненні сталого польоту, тоді Вуя відмовився від них й з того часу він «перестав грати важливу роль в авіації», за Гіббсом-Смітом.

1907 року його літак «Вуя II» з двигуном внутрішнього згоряння Антуанетта 25 к.с. (19 кВт) виставлявся на першому авіаційному салоні в Парижі.

Піонер авіації Альберто Сантос-Дюмон, який здійснив відомі короткі перельоти в Парижі в жовтні й листопаді 1906 року, визнав Вуя «предтечею» його зусиль, як описано в Шарль Дольфюс(Charles Dollfus), куратора музею авіації в Парижі.

Документація ред.

Вуя здійснив свій перший політ або «потужній стрибок» 18 березня 1906 року, в присутності свого механіка та двох близьких друзів. Розрахунки цього тесту, опубліковані в той час, а потім у вересні 1906 р. засновані на листах які він писав до L'Aérophile, офіційного часопису Аероклубу Франції Інший часопис того часу, Flight International, поставив йому в заслугу п'ятиметровий стрибок від 8 жовтня 1906 року, як найранішій внесок в списку його випробувань, показаних в таблиці «досягнень, які були зроблені» піонерами авіації. Жодну з цих коротких секунд польоту не можна кваліфікувати як стійкий, керований політ.

Пізніша кар'єра ред.

Між 1918 і 1921 рр. Вуя побудував два експериментальні гвинтокрили на летовищах Жувізі-сюр-Орж та Іссі-ле-Муліно.

Він був похований на Bellu цвинтарі в Бухаресті, Румунія .

Спадщина ред.

Іншим винаходом Вуя був парогенератор з внутрішнім згорянням, що може генерувати дуже високий тиск понад 100 атм (10 МПа), який і досі використовується на теплових електростанціях.

27 травня 1946 Вуя був призначений почесним членом Румунської Академії.

Траян Вуя Міжнародний аеропорт (Timişoara International Airport Traian Vuia) (TSR), другий (за іншими даними — третій) за величиною аеропорт Румунії, носить його ім'я.

Див. також ред.

  • Клемент Адер
  • Дю Темпль моноплан
  • Ранні літальні апарати
  • Річард Пірс

Примітки ред.

  1. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  2. Monoplane. Encyclopædia Britannica, Encyclopædia Britannica Online. Encyclopædia Britannica Inc. Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано 18 березня 2012. 
  3. ↑ Hidarca, Dan. TRAIAN VUIA-in a Century of Aviation. Romanian Academy Library. Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано березень 18, 2012. 
  4. . Архів оригіналу за 9 жовтня 2007. Процитовано 24 березня 2012. 
  5. Traia Vuia History [ 18 квітня 2012 у Wayback Machine.] at EarlyAviators.com. Retrieved жовт. 14, 2010.
  6. ↑ Hargrave The Pioneers Traian Vuia. Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано черв. 29, 2010. «Based on: Gheorghiu, Constantin C., Romanian inventions and prioritites in aviation, Ed. Albatros, Bucharest, 1979 (румунською)»  
  7. Ten Years Ago. Flight. 19 жовтня 1916. с. 908. Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано 24 березня 2012. «Excerpts from the Auto (FLIGHT'S precursor and sister Journal) of October, 1906.»  
  8. ↑ Gibbs-Smith, Charles Harvard (3 квітня 1959).«Hops and Flights» [ 25 вересня 2019 у Wayback Machine.] Flight. стор. 469
  9. Gibbs-Smith, Charles Harvard (1970). . London: Her Majesty's Stationery Office. с. 100–102. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 24 березня 2012. 
  10. Gibbs-Smith 1970, p. 123
  11. Modest Experimenter-Vuias Powered Flights: the Successes of a Little Known Pioneer. Flight. 30 березня 1956. с. 365. Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано 24 березня 2012. 
  12. . Flight. 2 січня 1909: 12. Архів оригіналу за 18 березня 2015. Процитовано 24 березня 2012. 
  13. Catillon, Marcel (1997). (французька). Nouvelles Editions Latines. с. 160. ISBN 2723305295. Архів оригіналу за 30 червня 2014. Процитовано 24 березня 2012. 
  • Orna, Bernard (30 березня 1956). Modest Experimenter - Vuias Powered Flights: the Successes of a Little-known Pioneer. Flight. Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано 24 березня 2012. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Trayan Vuya rum Traian Vuia traˈjan ˈvuja 17 serpnya 1872 3 veresnya 1950 rumunskij vinahidnik j pioner aviaciyi yakij sproektuvav pobuduvav i viprobuvav pershij monoplan z dvigunom Pid chas pershogo uspishnogo viprobuvannya polit stanoviv blizko 12 metriv 40 futiv 18 bereznya 1906 roku j jogo najdovsha vidstan stanovit 24 m 80 futiv Ce buv pershij korotkij polit abo perelit z dvigunom na monoplani 2 3 4 Vuya nikoli ne dosyagnuv stijkogo kerovanogo polotu z jogo rannimi litakami j jogo eksperimenti ne rezultuvali progresom v galuzi aviaciyi Trayan VuyaVuya v svoyemu letayuchomu aparatiNarodivsya 17 serpnya 1872 1872 08 17 Surducul Mic Avstro ugorska imperiya nini Trayan Vuya Rumuniya Pomer 3 veresnya 1950 1950 09 03 78 rokiv Buharest RumuniyaPohovannya cvintar Bellu Krayina Korolivstvo Rumuniya FranciyaMisce prozhivannya TimishDiyalnist VinahidnikVidomij zavdyaki Rannij letayuchij aparatAlma mater Budapeshtskij universitetZnannya mov rumunska 1 Mediafajli u VikishovishiGromadyanin Franciyi z 1918 roku Vuya buv zv yazanij z francuzkim oporom pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Vin povernuvsya do Rumuniyi 1950 roku Zmist 1 Osvita ta rannya kar yera 2 Lotni sprobi 3 Dokumentaciya 4 Piznisha kar yera 5 Spadshina 6 Div takozh 7 Primitki 8 PosilannyaOsvita ta rannya kar yera red Pislya zakinchennya serednoyi shkoli v Lugozh Banat 1892 roku sho buv v toj chas ugorskoyu chastinoyu Avstro Ugorskoyi imperiyi sogodni v Rumuniyi vin vstupiv u Shkolu mehaniki v Politehnichnomu universiteti Budapeshtu de otrimav diplom inzhenera Potim vin perejshov na yuridichnij fakultet v Budapeshti Ugorshina de otrimav stupin doktora filosofiyi z yurisprudenciyi Ph D v travni 1901 z disertaciyeyu na temu Vijskovi ta Promislovist derzhavne zaviduvannya kontraktami 5 Vin povernuvsya v Lugozh de vivchav pitannya polotu lyudini j skonstruyuvav svij pershij litalnij aparat yakij vin nazvav litak avtomobil Vuya namagavsya pobuduvati mashinu ale cherez finansovi trudnoshi virishiv piti do Parizhu v lipni 1902 roku v nadiyi znajti kogos zacikavlenogo u finansuvanni svogo proektu mozhlivo z entuziastiv povitryanih kul Vin nashtovhnuvsya na skepticizm lyudej yaki vvazhali sho vazhcha za povitrya mashina ne zmozhe litati Potim vin vidvidav Viktora Tatena Victor Tatin vidomogo teoretika j eksperimentatora yakij pobuduvav model litaka sho letila 1879 roku Taten buv zacikavlenij v proekti ale sumnivavsya sho Vuya mav dviguna yakij pasuvav abo sho jogo litak bude stabilnim Potim Vuya predstaviv svij plan Francuzkij akademiyi nauk v Parizhi 16 lyutogo 1903 roku ale buv vidhilenij z komentarem Problema polotu mashini yaka vazhit bilshe nizh povitrya ne mozhe buti virishena i ce ye tilki mriya 6 Ne vidnadzhenij Vuya podav zayavku na patent yakij jomu nadali 17 serpnya 1903 j opublikovanij 16 zhovtnya 1903 roku Vin pochav buduvati svij pershij litalnij aparat uzimku 1902 1903 rr Podolavshi novi finansovi trudnoshi vin takozh pochav budivnictvo dviguna vlasnoyi konstrukciyi voseni 1904 roku j otrimav patent na jogo togo samogo roku u Velikij Britaniyi nbsp Listivka z Vuya j jogo litakom 1907 r aeroplyan Vuya IILotni sprobi red V grudni 1905 go Vuya zavershiv budivnictvo svogo pershogo litaka Trayan Vuya 1 visokokrilnogo monoplyanu na bazi dviguna z vuglekislotoyu 7 Ridkij dvookis vuglecyu viparovuvavsya v Serpolet kotli ce dodavalo tepla robochij ridini sho dozvolyalo dvigunovi pracyuvati blizko troh hvilin Vin obrav dilyanku v Montessoni poblizu Parizhu dlya testuvannya Najpershe vin vikoristovuvav mashinu tilki yak avtomobil demontuvavshi krila shobi nabratisya dosvidu vodinnya 18 bereznya 1906 vin vpershe sprobuvav letiti Pislya priskorennya kolo 50 m zavdovzhki litak vidirvavsya vid gruntu j proletiv blizko 1 m zavvishki vidstan priblizno 12 m pislya chogo prizemlivsya 3 Britanskij istorik aviaciyi Charlz Garvard Gibbs Smit Charles Harvard Gibbs Smith opisav cej litak yak pershij monoplan sho transportuye lyudinu i maye v osnovnomu suchasnu konfiguraciyu hocha j nevdalij oskilki vin buv nespromozhnij do stijkogo polotu 8 Rumunski entuziasti nagoloshuyut sho mashina Vuya bula v stani zletiti z ploskoyi poverhni bortovimi zasobami bez storonnoyi dopomogi takoyi yak shil rejki abo katapulta Taki viznachennya mayut namir vidibrati zvannya pershogo pilotovanogo kerovanogo polotu v brativ Rajt popri te sho 17 grudnya 1903 roku Rajti zletili z zemli bez katapulti za dopomogoyu tilki zaliznichnih rejok sho skerovuvali lokomotiv vuzkokolijki abo vantazhivku yaka pidkidala Wright Flyer biplan pidnimayuchi jogo vid zemli Krim togo Rajti zmogli dobitisya stijkogo j kontrolovanogo polotu povnim kolom u veresni 1904 roku povertayuchis na toj klaptik zemli de voni startuvali 9 Pislya pidnyattya v povitrya v berezni 1906 r Vuya zrobiv she kilka stribkiv abo korotkih perelotiv piznishe v tomu zh taki 1907 roci 6 V serpni 1906 r vin pobuduvav modifikovanu versiyu svogo litalnogo aparatu Vuya I bis Zhoden z nih ne viyavilisya uspishnimi v dosyagnenni stalogo polotu todi Vuya vidmovivsya vid nih j z togo chasu vin perestav grati vazhlivu rol v aviaciyi za Gibbsom Smitom 10 1907 roku jogo litak Vuya II z dvigunom vnutrishnogo zgoryannya Antuanetta 25 k s 19 kVt vistavlyavsya na pershomu aviacijnomu saloni v Parizhi Pioner aviaciyi Alberto Santos Dyumon yakij zdijsniv vidomi korotki pereloti v Parizhi v zhovtni j listopadi 1906 roku viznav Vuya predtecheyu jogo zusil yak opisano v Sharl Dolfyus Charles Dollfus kuratora muzeyu aviaciyi v Parizhi 3 Dokumentaciya red Vuya zdijsniv svij pershij polit abo potuzhnij stribok 18 bereznya 1906 roku v prisutnosti svogo mehanika ta dvoh blizkih druziv Rozrahunki cogo testu opublikovani v toj chas a potim u veresni 1906 r zasnovani na listah yaki vin pisav do L Aerophile oficijnogo chasopisu Aeroklubu Franciyi 11 Inshij chasopis togo chasu Flight International postaviv jomu v zaslugu p yatimetrovij stribok vid 8 zhovtnya 1906 roku yak najranishij vnesok v spisku jogo viprobuvan pokazanih v tablici dosyagnen yaki buli zrobleni pionerami aviaciyi 12 Zhodnu z cih korotkih sekund polotu ne mozhna kvalifikuvati yak stijkij kerovanij polit 8 Piznisha kar yera red Mizh 1918 i 1921 rr Vuya pobuduvav dva eksperimentalni gvintokrili na letovishah Zhuvizi syur Orzh ta Issi le Mulino 3 Vin buv pohovanij na Bellu cvintari v Buharesti Rumuniya 13 Spadshina red Inshim vinahodom Vuya buv parogenerator z vnutrishnim zgoryannyam sho mozhe generuvati duzhe visokij tisk ponad 100 atm 10 MPa yakij i dosi vikoristovuyetsya na teplovih elektrostanciyah 27 travnya 1946 Vuya buv priznachenij pochesnim chlenom Rumunskoyi Akademiyi Trayan Vuya Mizhnarodnij aeroport Timisoara International Airport Traian Vuia TSR drugij za inshimi danimi tretij za velichinoyu aeroport Rumuniyi nosit jogo im ya Div takozh red Klement Ader Dyu Templ monoplan Ranni litalni aparati Richard PirsPrimitki red Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Monoplane Encyclopaedia Britannica Encyclopaedia Britannica Online Encyclopaedia Britannica Inc Arhiv originalu za 27 lipnya 2013 Procitovano 18 bereznya 2012 a b v g Hidarca Dan TRAIAN VUIA in a Century of Aviation Romanian Academy Library Arhiv originalu za 27 lipnya 2013 Procitovano berezen 18 2012 U S Centennial of Flight Commission Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2007 Procitovano 24 bereznya 2012 Traia Vuia History Arhivovano 18 kvitnya 2012 u Wayback Machine at EarlyAviators com Retrieved zhovt 14 2010 a b Hargrave The Pioneers Traian Vuia Arhiv originalu za 27 lipnya 2013 Procitovano cherv 29 2010 Based on Gheorghiu Constantin C Romanian inventions and prioritites in aviation Ed Albatros Bucharest 1979 rumunskoyu Ten Years Ago Flight 19 zhovtnya 1916 s 908 Arhiv originalu za 27 lipnya 2013 Procitovano 24 bereznya 2012 Excerpts from the Auto FLIGHT S precursor and sister Journal of October 1906 a b Gibbs Smith Charles Harvard 3 kvitnya 1959 Hops and Flights Arhivovano 25 veresnya 2019 u Wayback Machine Flight stor 469 Gibbs Smith Charles Harvard 1970 Aviation an historical survey from its origins to the end of World War II London Her Majesty s Stationery Office s 100 102 Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 24 bereznya 2012 Gibbs Smith 1970 p 123 Modest Experimenter Vuias Powered Flights the Successes of a Little Known Pioneer Flight 30 bereznya 1956 s 365 Arhiv originalu za 27 lipnya 2013 Procitovano 24 bereznya 2012 Progress of Mechanical Flight Flight 2 sichnya 1909 12 Arhiv originalu za 18 bereznya 2015 Procitovano 24 bereznya 2012 Catillon Marcel 1997 Memorial aeronautique qui etait qui francuzka Nouvelles Editions Latines s 160 ISBN 2723305295 Arhiv originalu za 30 chervnya 2014 Procitovano 24 bereznya 2012 Orna Bernard 30 bereznya 1956 Modest Experimenter Vuias Powered Flights the Successes of a Little known Pioneer Flight Arhiv originalu za 27 lipnya 2013 Procitovano 24 bereznya 2012 Posilannya red The Pioneers An Anthology Trajan Vuia 1872 1950 Monash University Centre for Telecommunications and Information Engineering CTIE Arhiv originalu za 27 lipnya 2013 Procitovano 18 bereznya 2012 at www earlyaviators com Patents of Trajan Vuia Arhivovano 27 veresnya 2008 u Wayback Machine Site Officiel de la ville de Montesson fr Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Trayan Vuya amp oldid 37532164