То́рунь — село в Україні, в Міжгірській селищній громаді Закарпатської області.
| село Торунь | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Хустський район |
| Громада | Міжгірська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA21120190220057530 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1600 |
| Населення | 1344 |
| Поштовий індекс | 90015 |
| Телефонний код | +380 3146 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°40′27″ пн. ш. 23°36′12″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 685 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 90015, Закарпатська обл., Міжгірський р-н, с. Торунь, 503 |
| Карта | |
Торунь | |
Торунь | |
| Мапа | |
| Торунь у Вікісховищі |
Географія Редагувати
У селі річка Торунька впадає у річку Ріка. Торунь дав назву перевалу, що веде з Прикарпаття на Закарпаття.
Присілки Редагувати
Щора Редагувати
Згадки: перша згадка у 1770. Інші згадки за хронологією: 1904 — Fenyvesvölgy, Scsora, 1907 — Fenyvesvölgy, 1913 — Fenyvesvölgy, 1944 — Scsora, Щора.
Рапалосалаш Редагувати
Згадується в 1655 як Rapalloszallasa alias Izapataka.
Згідно з інвентарним описом Жигмонда Ліпчеї 1646-го року, поселення Рапалосалаш (себто, "Рапіловичів салаш") знаходилось недалеко від місця злиття присліпської та торунської рік, а іншу свою назву ("Ізапоток" або "Чорна Іза") воно якраз і отримало від давньої назви річки Присліпчанки. Окрім того, в документі 1646-го року Жигмонд Ліпчеї доволі детально описав історію про те, як його батько — Гергей Ліпчеї — після купівлі села Рапалосалаш вигнав звідти кенеза Рапіловича (самого засновника поселення), замінивши його своєю людиною із Ляхівця (суч. Лісковця) — Іваном Куручичем.
Історія Редагувати
Перша достовірна згадка про село Торунь відноситься до 1635-го року.
Село належало до володінь Липчеїв.
Саме з цього періоду в документах починає фігурувати комонім «Turun-Patak», який спочатку без змін використовувався для позначення невеликого гірського поселення, а з часом трансформувався в «Toronya» і «Torun». Чеський дослідник Владімір Шмілауер (1895—1983) вважав, що в назві даного населеного пункту чітко прослідковується слов'янська лексема «ТОУРЪ», себто «тур» — слово, яким колись позначали нині вже вимерлих представників роду європейських диких биків (останнього тура було вбито у 1627 році). Згідно з даними Шмілауера назву села можна вивести від імені реально існуючої (можливо на час заснування села вже лише живої в абстрактних поняттях) тварини. Цікаво, що ще й зараз на околиці села Торунь живою і загальновживаною є назва одного із місцевих урочищ — «Турово», що деякою мірою підкріплює подані вище висновки.
На Торуньському перевалі є австрійський військовий цвинтар часів Першої світової війни, також угорський ДОТ приблизно 1940 р.
Релігія Редагувати
Церква Введення пр. богородиці (1809) Редагувати
Докладніше: Церква Введення в храм Пресятої Богородиці
У 1751 р. в селі згадують церкву Стрітення: «деревяна, добра… Образами украшена, нижні нові, верхні старі… Кладбище вода миєт, что опасностю угрожает саму церков, однакож огороженна плотом».
У 1801 році «Прислоп з Торуном має дві церкви деревяні: єдну в Торуни (очевидно, в Прислопі) рока 1797 поставлену, но ся не маєт вежі, ани креста ани чаші, на что просят вірники 255 ринских из фонда религійного. Друга церква в Торуни доста добра, вміщаєт 210 вірников, снарядами посередно сооружена».
Теперішню церкву, збудовану із смереки, датують 1809 pоком, і вона настільки подібна до прислопської церкви, що напрошується думка про спільних авторів обох церков. Тризрубна церква має високу башту з бароковим завершенням, покритим бляхою, чудовий ґанок з різьбленими стовпчиками, різьблений карниз та вінці зрубів, профільовані в формі «качурів». Це декоративне багатство доповнюється в інтер'єрі різьбленим проходом між бабинцем та навою, перекритою коробовим склепінням. Нижній ярус іконостаса має дев'ять полів, а другий і третій — по дванадцять.
На жаль, у 1994 р. церкву і дзвіницю оббито блискучим металевим покриттям, а ґанок засклено.
Біля церкви стоїть дерев'яна дзвіниця, яка своєю художньою вартістю та архаїкою форм не поступається більшій дзвіниці в сусідньому Прислопі. Споруджена із соснових напівколод, дзвіниця має двоє воріт у нижньому ярусі, аркові отвори у верхньому, профільовані випуски вінців зрубів.
Населення Редагувати
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1432 особи, з яких 687 чоловіків та 745 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1341 особа.
Мова Редагувати
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,70 % |
| російська | 0,30 % |
Відомі люди Редагувати
- Степан Гинилевич (псевдо: «Дубик») — командант станиці національної оборони Карпатської України в Торуні. Загинув поблизу села.
Галерея Редагувати
Примітки Редагувати
- Sebestyén Zsolt. Máramaros megye helységneveinek etimológiai szótára
- Церква Введення в Храм Пр. Богородиці 1809
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Торунь (село) |
- Погода в селі
- Інформація на сайті Дерев'яні Храми України
- Владислав Никитенко: Міжгірський район. Торунь
- http://castles.com.ua/torun0.html
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |