Томас Ерл «Том» Рімі (23 грудня 1935, Вудсон, Техас — 4 листопад 1977, Індепенденс (Міссурі)) — американський письменник-фантаст, активний учасник руху любителів фантастики. Він написав один роман Blind Voices (укр. Сліпі голоси), який був опублікований посмертно, і декілька повістей та оповідань. Також був редактором фензинів і активним учасником руху фанатів фантастики в 60-тих і 70-тих роках. В 1976 році виграв Премію Джона В. Кемпбелла найкращому новому письменнику-фантасту, проте помер від серцевого нападу наступного року.
| Том Рімі | |
|---|---|
| Tom Reamy | |
| Ім'я при народженні | Томас Ерл Рімі (англ. Thomas Earl Reamy) |
| Народився | 23 січня 1935 Вудсон, Техас, США |
| Помер | 4 листопада 1977 (42 роки) Індепенденс (Міссурі), США |
| Поховання | Цвинтар Вудсон, Техас |
| Громадянство | США |
| Діяльність | письменник |
| Мова творів | американська англійська |
| Роки активності | 1965 — 1977 |
| Напрямок | наукова фантастика, фентезі |
| Премії | Премія Небюла, Премія Джона В. Кемпбелла |
| |
Біографія ред.
Томас Ерл Рімі народився 23 грудня 1935 в Вудсоні, і з дитинства був фанатом фантастики. З початку 50-тих він почав писати фатастичні оповідання, а також малювати. Проте він не був задоволений своїми історіями і не намагався продати їх в офіційні літературні журнали.
Восени 1953 року він заснував перший клуб любителів фантастики в Техасі: «The Dallas Futurian Society», цей клуб проіснував до літа 1958 року, і протягом свого існування випускав фензин CriFanAc (скорочення від «Critical Fan Activity»), в якому публікувались письменники аматори Техасу. Том Рімі був редактором журналу, а також працював з іншими фензинами того часу.
Разом з членами клубу Джеймсом і Грегорі Бенфордами Рімі організував перший з'їзд любителів фантастики в Далласі 5-6 липня 1958 року, почесними гостями на з'їзді були Фредерік Браун і Меріон Зіммер Бредлі.
В 60-тих роках Том Рімі працював ілюстатором для авіаційної компанії "Collins Radio" в Далласі, і протягом цього часу був видавцем і редактором фензину Trumpet. Для першого випуску Рімі сам намалював обкладинку. В період з 1965 до 1969 року вийшло десять випусків (одинадцятий і останні вийшов 1974 року), останні мали кольорові обкладинки. В 1966 році Trumpet отримав достатньо голосів, що б ввійти в номінанти премії «Г'юго», але не визнався дійсним через наявність умови на мінімальну кількість випусків. Проте в 1967 і 1969 він ввійшов в короткий список нагороди. Рімі був одним з засновників школи письменників в Далласі «Turkey City Writer's Workshop», яку відвідували багато майбутніх фантастів (Тед Чан, Корі Докторов і інші).
Також в кінці 60-тих Рімі активно виступав за проведення Всесвітнього конвенту любителів фантастики (Worldcon)в Далласі. Він випускав великим тиражем (6000+) брошуру The Dallascon Bulletin, в якій пояснював чому 31 Worldcon має проводитись саме там. Але не зважаючи на його старання, Worldcon відбувся в Торонто. Проте йому вдалось переконати провести Worldcon 76 року в Канзас-Сіті (Міссурі) куди він переїхав жити в липні 1974.
Переїхавши до Канзас-сіті, Рімі почав видавати новий фензин Nickelodeon, а також разом з Кен Келлером заснував студію дизайну і графіки «Nickelodeon Graphics Arts Service».
Хоча до 1974 року Том Рімі не публікувався в офіційних журналах, в фензинах він видав три твори. В 1974 році в вересневому випуску The Magazine of Fantasy and Science Fiction з'явилась його повість «Твілла» (англ. «Twilla»), яка в тому ж році номінувалась на премію Небюла.
Том Рімі помер 4 листопада 1977 року в Індепенденс (Міссурі) в своєму домі від серцевого нападу. Загалом до його смерті було опубліковано дев'ять його оповідань і повістей. Єдиний його роман «Сліпі голоси» (англ. «Blind Voices») був виданий посмертно, як і ще п'ять оповідань. Всі його коротші твори було видано в збірці «San Diego Lightfoot Sue and Other Stories» в 1979 році.
Нагороди ред.
- 1967 — Номінант на премію Г'юго за кращий фензин Trumpet
- 1969 — Номінант на премію Г'юго за кращий фензин Trumpet
- 1974 — Номінант на премію Небюла за кращу коротку повість Twilla
- 1975 — Премія Небюла за кращу коротку повість San Diego Lightfoot Sue
- 1976 — Номінант на премію Г'юго за кращу коротку повість San Diego Lightfoot Sue
- 1976 — Премія Джона В. Кемпбелла найкращому новому письменнику-фантасту
- 1978 — Номінант на премію Небюла за найкращий роман Blind Voices
- 1979 — Номінант на премію Г'юго за найкращий роман Blind Voices
Бібліографія ред.
Романи ред.
- «Сліпі голоси» (англ. «Blind Voices», 1978)
Оповідання і повісті ред.
- 1954 — Jenny's Friends
- 1965 — The Wondrous Adventures of Grady Goodmonster or My Vacation
- 1966 — Poul Anderson's The Broken Sword
- 1974 — Beyond the Cleft
- 1974 — Twilla
- 1975 — Sting!
- 1975 — Under the Hollywood Sign
- 1975 — San Diego Lightfoot Sue
- 1976 — The Mistress of Windraven
- 1976 — The Sweetwater Factor
- 1976 — Dinosaurs
- 1977 — The Detweiler Boy
- 1977 — Wonder Show
- 1978 — Insects in Amber
- 1978 — Waiting for Billy Star
- 1979 — 2076: Blue Eyes
- 1981 — M Is For the Million Things
Джерела ред.
- Budrys, Algis. "Tom Reamy: A Masterful Fantasist". Trumpet magazine #12, Fall, 1980, Kansas City, MO.
- Cadigan, Pat. "Interview: The Genie-us of Tom Reamy." Shayol magazine #1, November 1977, Flight Unlimited, Kansas City, MO.
- Sanders, Joe. Science Fiction Fandom. Greenwood Press, Westport, CT., 1994. ISBN 0-313-23380-2.
- Waldrop, Howard. "Tom Reamy Dies", Locus #206 (Vol. 10, No, 9), November 1977
- Waldrop, Howard. "Tom, Tom! A Reminiscence", 1979, Earthlight Publishers, Kansas City, MO. ISBN 0-935128-00-X.
- Warner, Jr., Harry. A Wealth of Fable: An Informal History of Science Fiction Fandom in the 1950s. SciFi Press, Van Nuys, CA., 1992. ISBN 0-9633099-0-0.
- Tom Reamy на сайті Internet Speculative Fiction Database (англ.)