Антоній Осипович (Йосипович) Томишко (уроджений Антонін Томишка, чес. Antonín Tomíška; 6 квітня (25 березня) 1851, Пардубице, Чехія — 20 (8) жовтня 1900, Санкт-Петербург, Росія) — російський архітектор чеського походження, педагог, дійсний член Академії мистецтв (з 1893 року). Автор архітектурно-будівельних проєктів Російської імперії та Болгарії, включно з будівельним комплексом петербурзької в'язниці «Хрести».
| Томишко Антоній Осипович | |
|---|---|
| чеськ. Antonín Tomíška | |
| Народження | 6 квітня 1851 Heřmanův Městecd |
| Смерть | 8 (21) жовтня 1900 (49 років) або 8 жовтня 1900 (49 років) |
| Країна (підданство) | Російська імперія |
| Навчання | Петербурзька академія мистецтв (1875) |
| Діяльність | архітектор, педагог, художник |
| Архітектурний стиль | еклектизм |
| Заклад | Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв |
| Нагороди | |
| Томишко Антоній Осипович у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Антоній Томишко народився в невеликому містечку Гержманув Местец (чес. Heřmanův Městec) поблизу Пардубице в Чехії. Його батько був скульптором. В юного Антонія рано розвинулись здібності до малювання.
У 1870—1874 роках Антоній Томишко навчався в Петербурзькій Академії мистецтв. Був нагороджений медалями: 2 срібними (1872), 1 срібною (1873) і 2 золотими (1873).
1874 року Антонію Осипович Томишко одержав громадянство Російської імперії й переїхав до Санкт-Петербурга.
1875 року отримав звання класного художника І ступеня та як пенсіонер Академії мистецтв вдосконалював свою майстерність за кордоном впродовж чотирьох років.
1879 року Антонію Томишко присвоїли звання академіка за «Проєкт православного собору на 3000 осіб» й інші роботи.
З 1879 року розпочав викладацьку діяльність в Академії мистецтв, а 1888 року був удостоєний звання професора.
Антоній Томишко керував майстернею Вищого художнього училища Академії в період з 1894 по 1900 роки. Був обраний ректором училища — 1897—1898 роки.
Антоній Осипович Томишко помер 1900 року в Санкт-Петербурзі. Був похований на Нікольському кладовищі, яке розташовано на території Олександро-Невської лаври, могила не збереглась.
Творчість Редагувати
Антоній Томишко прославився численними архітектурними будівлями, зазвичай оформлених у російському стилі. Автор архітектурно-будівельних меморіальних комплексів Болгарії й тюремних будівель Російської імперії.
Вибрані будівлі:
- Волковська богадільня — Санкт-Петербург, набережна річки Волковки, 3
- Фельдшерське училище — Санкт-Петербург, проспект Суворовський, 4
- За ініціативою громадського діяча Константина Грота на ділянці колишнього Карповського кладовища за проєктом архітектора Антонія Томишко було збудовано триповерхову будівлю Олександро-Маріїнського училища для сліпих (1887—1889) — Санкт-Петербург, вул. Професора Попова 37б
- Єдиним палацом в архітектурній практиці Антонія Томишка був чотириповерховий Нижній або Новий палац Миколи ІІ, відомий як Нижня дача. Палац був побудований за власним проєктом архітектора і розташований на березі Фінської затоки в парковому комплексі Олександрія, Петергоф (1885, 1895—1896)
- Антоній Томишко разом з Леонтієм Бенуа, брав участь у реалізації проєкту Великокнязівської усипальниці в Петропавлівській фортеці поряд з Петропавлівським собором у Санкт-Петербурзі (1897—1908)
- Визнання Антонія Томишка принесло будівництво тюремних установ, включно з комплексом в'язниці «Хрести» і пересильною тюрьмою — Санкт-Петербург, набережна річки Монастирки, 13-15 (1884—1890)
- Тюремний замок — комплекс в'язниці побудований за проєктом «Хрести» у співавторстві з Левом Влодеком, Одеса, Люстдорфська дорога, (1891—1894)
Примітки Редагувати
- http://en.isabart.org/person/54443
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ The Fine Art Archive — 2003.
- Великокняжеская усыпальница [ 15 серпня 2018 у Wayback Machine.] на сайте энциклопедии Санкт-Петербурга
- . Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 15 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 28 листопада 2018. Процитовано 15 серпня 2018.
- (Антоний Осипович Томишко)[недоступне посилання] Антик. История, культура, архитектура
- ВОЛКОВСКАЯ АЛЕКСАНДРОВСКАЯ БОГАДЕЛЬНЯ (ВОЛКОВО-ГОРОДСКАЯ БОГАДЕЛЬНЯ) [ 15 серпня 2018 у Wayback Machine.] на сайте энциклопедии Санкт-Петербурга
- . Архів оригіналу за 17 серпня 2018. Процитовано 17 серпня 2018.
Посилання Редагувати
- Эрика Сидорова. Не только Кресты: Наследие архитектора Томишко не исчерпывается известными тюремными постройками // Санкт-Петербургские Ведомости, 08.03.2011, № 047
- Тимофієнко В. Г. Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть: Біографічний довідник. - К.: НДІТІАМ, 1999. - 477 с (Головне управління містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації)