Толстой Петро Олегович

Петро Олегович Толстой (нар. (20 червня 1969 року, Москва, СРСР) — російський політик, телеведучий, пропагандист, журналіст. Заступник голови Думи РФ VII скликання з 5 жовтня 2016 року. Заступник голови Парламентської асамблеї Ради Європи з 28 січня 2020 року.

Петро Олегович Толстой
Петро Олегович Толстой
Заступник голови Думи РФ VII скликання
Нині на посаді
На посаді з	5 жовтня 2016
Президент	Володимир Путін
Прем'єр-міністр	Дмитро Медведєв Михайло Мішустін
Заступник голови Парламентської асамблеї Ради Європи
На посаді з	28 січня 2020
Народився	20 червня 1969(1969-06-20) (54 роки) Москва, СРСР
Відомий як	журналіст, політик, розумовий гравець, телеведучий, депутат Державної Думи РФ
Громадянство	Росія
Освіта	МДУ Факультет журналістики МДУ
Alma mater	МДУ і факультет журналістики МДУ
Політична партія	Єдина Росія
Рід товсті
Батько	Олег Товстої
Мати	Ольга Томара
У шлюбі з	Дар'я Євенко
Діти	Олександра
Нагороди	ТЕФІ
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Депутат Думи РФ. Член Громадської палати РФ (2012–2014). Колишній ведучий пропагандистських політичних передач на російському Першому каналі:

• недільного випуску програми «Час» (2005–2012),
• ток-шоу «Політика» (2013–2016),
• «Час покаже» (2014–2016),

Заступник директора Дирекції соціальних і публіцистичних програм «Першого каналу» (2009–2016).

Життєпис

Закінчив школу № 1231 в Москві. Служив у Радянській армії у частині 55201, Пенза-19.

Робота в ЗМІ

Закінчив міжнародне відділення факультету журналістики МДУ 1993 році.

1992—1994 — працював у московському корпункті французької газети Ле Монд. З 1994 по 1996 — кореспондент московського бюро інформаційного агентства Франс прес.

На телебаченні — з 1996 по 2016 рік. У жовтні 1996 став заступником головного редактора телекомпанії «BID», у вересні 2002 року залишив цю посаду. Був продюсером програми «Скандали тижня», керівником служби інформаційного забезпечення телекомпанії «BID».

З жовтня 1997 року по листопад 2001 року вів програму «Скандали тижня» (з осені 2001 року назву було змінено на «Звичаї») на телеканалі ТВ-6.

З жовтня 1998 по серпень 1999 року також вів програму «У світі людей» на тому ж телеканалі. Пішов з ТБ-6 незадовго до закриття каналу місцевою владою в січні 2002 року.

У 2002—2008 роках працював на «Третьому каналі» (ЗАТ ТРВК «Московія»), перейшов на запрошення Андрія Писарєва. З жовтня 2002 по серпень 2005 року вів суботню аналітичну програму «Висновки». З березня 2004 року — головний редактор «Третього каналу», з липня 2004 року генеральний директор «Третього каналу». Пропрацював в ТРВК «Московія» до середини 2008 року.

З 28 серпня 2005 по 8 липня 2012 року — ведучий інформаційно-аналітичної програми «Першого каналу» «Недільний час», змінив на цьому місці Петра Марченко і Андрія Батурина. Перейшов на «Перший канал» разом зі своєю журналістською командою з «Третього каналу». У перші 3 роки роботи на «Першому каналі» він працював з трудовим договором і поєднував роботу ведучого з адміністративною діяльністю — залишався заступником гендиректора «Третього каналу».

• 2008 — перейшов працювати в штат російського Першого каналу.
• 2009—2016 — заступник директора Дирекції соціальних і публіцистичних програм «Першого каналу».
• 2009—2010 — вів ток-шоу по боротьбі з алкоголізмом «Проект „Спільна справа“» на тому ж каналі в парі з Марією Шукшиною.
• 2011—2012 — вів передвиборні теледебати кандидатів у депутати Думи і президента РФ по черзі з Аріною Шараповою. Також вів ефір «Першого каналу» після виборів 4 березня 2012 року в парі з Олександром Гордоном.
• У червні 2012 — покинув програму «Недільний час», зайнявся новим проектом на тому ж каналі.
• 8 липня 2012 — востаннє провів програму «Недільний час».
• З 11 квітня 2013 по 29 червня 2016 року — ведучий суспільно-політичного ток-шоу «Політика» у парі з Олександром Гордоном (згодом одноосібно) на «Першому каналі».
• З 15 вересня 2014 по 7 липня 2016 — вів політичне шоу на тому ж телеканалі — «Час покаже», у парі з Катериною Стриженовою.
• З 12 жовтня по 14 грудня 2014 року — ведучий ток-шоу «Толстой. Неділя» на «Першому каналі».
• Пішов з телебачення у вересні 2016 року в зв'язку з обранням депутатом Державної думи сьомого скликання.

Депутат Державної думи VII скликання

• 6 лютого 2016 року був обраний до вищої ради партії «Єдина Росія».
• 10 лютого 2016 року набрав Керуючий Рада московської школи № 1363.
• Тоді ж, до початку 2016 року в ЗМІ з'явилася інформація про можливу участь Толстого в попередньому голосуванні партії «Єдина Росія». Інформація була підтверджена самим відомим телеведучим в інтерв'ю одному з місцевих видань.
• В ході попередніх підрахунків голосування Толстой набрав 75,8 % голосів і посів перше місце за 199 одномандатному адміністративному округу, в кілька разів обігнавши всіх своїх конкурентів.
• Влітку 2016 року став співголовою ради прихильників партії «Єдина Росія», також увійшовши в передвиборчий штаб партії.
• За підсумками виборів 18 вересня 2016 року здобув перемогу в Люблінському одномандатному виборчому окрузі № 199 (Москва) та став депутатом думи РФ VII скликання.
• 5 жовтня того ж року, на першому пленарному засіданні, був обраний заступником голови Державної думи РФ.
• 27 січня 2017 року обраний керівником делегації Росії в Парламентській асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі.

• У липні 2017 року призначений керівником наглядової ради створюваної «Парламентська телебачення Державної Думи Федеральних Зборів РФ».
• 28 січня 2020 року Толстой став заступником Голови Парламентської асамблеї Ради Європи.

Сім'я

• Батько — Олег Володимирович Толстой (1927—1992),
• мати — Ольга Олексіївна Томара (нар. 1935).
• Був одружений на Дар'я Євенко (у шлюбі з 1992 по 2017 рік)
• Троє дітей
  • Донька — Олександра
• Праправнук письменника Льва Толстого, троюрідний брат телеведучої Фьокли Толстої

Доходи

Задекларований дохід за 2016 рік склав 44 млн руб, за 2017 рік — 5 млн руб.

Санкції

У 2014 році занесений Україною до санкційного списку за антиукраїнську позицію, щодо війни на сході України і анексії Криму Росією.

Наприкінці лютого 2022 року, після визнання Росією самопроголошених ДНР і ЛНР, потрапив під санкції Євросоюзу, як "центральна фігура урядової пропаганди" і як особа, що "підриває територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України"

За аналогічними підставами також занесений до санкційних списків США, Великої Британії, Канади, Швейцарії, Австралії, Японії та Нової Зеландії.

Примітки

1. Толстой Петро Олегович. Державна Дума РФ (ru-RU). Процитовано 5 жовтня 2016. 
2. «На Арбаті ми живемо» - 75-річний ювілей школи імені Полєнова!. Прессуха. 5 грудня 2011. 
3. . Архів оригіналу за 26 лютого 2015. Процитовано 16 квітня 2018. 
4. . Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 16 квітня 2018. 
5. Дивимося телевізор. Повертається мода на телевізійну аналітику?. Радіо Свобода. 28 лютого 2005. 
7. ЧИМ ВАС ПОРАДУВАВ, І ЗАСМУТИВ ТЕЛЕЕКРАН НА МИНУЛОМУ ТИЖНІ?. Праця. 18 травня 2000. 
8. ПЕТРО ТОЛСТОЙ — ОДИН ВЕЛИКИЙ СКАНДАЛ. Московський комсомолець. 5 квітня 2001. 
9. Євген Кисельов перекроїв ТВ-6. Комсомольская правда. 31 серпня 2001. ^{[недоступне посилання з липня 2019]}
10. П'єр Безухов і Мар'я Болконська — Петро і Текля Товсті сьогодні. «Війна і мир» — телеверсія. Московський комсомолець. 9 грудня 2014. 
11. Перейшов межу осілості. Радіо Свобода. 24 січня 2017. 
12. Петро Толстой: «У нас вистачить сили на російську CNN». Незалежна газета. 28 січня 2005. 
13. Культура Портал: Петро Толстой — про програму «Висновки» на каналі ТВЦ. оригіналу за 9 серпня 2011. Процитовано 9 серпня 2011. 
14. Петро Толстой: "Не можу мовчати". Московський комсомолець. 17 березня 2005. 
15. Три конверти Володимира Желонкина
16. Петро Толстой: — Видання МК
17. . Афіша. 22 травня 2012. Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 16 квітня 2018. 
18. Петро Толстой поміняє «Третій канал» «Первый». Lenta.ru. 19 серпня 2005. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 16 квітня 2018. 
19. Коммерсант-Газета — «Перший канал» придбав особа Толстого
20. Чорти російського капіталізму. Правда. 9 вересня 2005. ^{[недоступне посилання з липня 2019]}
21. Петро Толстой: «Останкіно мені вже набридло» — Журнал «МК-Бульвар» — МК
22. Обличчя Першого каналу Петро Толстой не вміє кататися на ковзанах. Незалежна газета. 16 лютого 2007. 
23. Смирнов, Сергій Сергійович (червень 2009). «Третій канал» на телевізійному ринку московського регіону. Медіа альманах, видавництво НП "Партнерство фак. журналістики". 
24. ЗМІ: Інститут прихильників «Єдиної Росії» очолять громадські. Погляд. 21 березня 2016. 
25. Петро Толстой: "Пияцтво в Росії прийняло розміри національної загрози". Праця. 24 червня 2009. 
26. Передвиборні дебати на федеральних каналах будуть вести Аріна Шарапова, Петро Толстой і Володимир Соловйов. NEWSru.com. 31 жовтня 2011. 
27. Біля телевізорів зросла явка. Державні канали зібрали 4 березня високі рейтинги. Коммерсантъ. 6 березня 2012. 
28. Петро Толстой покине «Недільний„Время“». Коммерсантъ. 5 червня 2012. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 16 квітня 2018. 
29. Петро Толстой підтвердив чутки про вихід з програми«Время». Лента.ру. 6 липня 2012. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 16 квітня 2018. 
30. Петро Толстой стане ведучим політичного ток-шоу на Першому каналі
31. . Журналіст. 31 липня 2013. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 16 квітня 2018. 
32. Людина з телевізора. Політика для домогосподарок — абсолютне ноу-хау Першого каналу. Ехо Москви. 20 вересня 2014. 
33. Упирі від Рембрандта. Ось вже рік, як країна впала в духовний палеоліт. Нова газета. 21 жовтня 2014. 
34. . Riafan. 21 вересня 2016. Архів оригіналу за 26 серпня 2018. Процитовано 16 квітня 2018. 
35. Сповідь пропагандиста. Частина II. Як роблять політичні ток-шоу на державному ТБ. TheInsider. 20 липня 2017. ^{[недоступне посилання з липня 2019]}
36. Тимур Кізяков і Петро Толстой увійшли до Вищої ради «Єдиної Росії» [ 7 лютого 2016 у Wayback Machine.] «Йод», 06.02.2016
37. . uvao.mos.ru. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2016. 
38. . sch1363uv.mskobr.ru. Архів оригіналу за 18 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2016. 
39. Петро Толстой може висунутися до Держдуми від «Єдиної Росії» :: NewsRbk.ru/publisher=NewsRbk.ru/accessdate=2016-05-30. 
40. Олександр ЛУЗАНОВ (10.03.2016). петро толстой-п/ Відомий телеведучий Петро Толстой на прохання ветеранів вирушить на вибори в Держдуму від ЮВАО. "Західний Кур'єр". ^{[недоступне посилання з липня 2019]}
41. Попереднє голосування. pg.er.ua. Процитовано 30 травня 2016. ^{[недоступне посилання з липня 2019]}
42. «Михайло Рубін». Креативом «Єдиної Росії» займеться топ-менеджер ВГТРК «РБК», 21.07.2016
43. Постанову Центральної виборчої комісії Російської Федерації від 23 вересня 2016 р. N 56/541-7 р. Москва «Про встановлення загальних результатів виборів депутатів Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації сьомого скликання». Російська газета — Федеральний випуск № 70831 (215). 24 вересня 2016. Процитовано 5 жовтня 2016. 
44. Петров, Віталій (5 жовтня 2016). Держдума обрала віце-спікерів і голів комітетів. Російська газета. Процитовано 5 жовтня 2016.  Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
45. Петро Толстой очолив російську делегацію в ПА ОБСЄ. Інтерфакс. 27 січня 2017. Процитовано 27 січня 2017.  Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
46. Юршина, Марина. (19 липня 2017). Держдума створює «Парламентська телевидение». Известия. Процитовано 20 липня 2017.  Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
47. Держдума заснувала ЗМІ «Парламентська телебачення». Коммерсантъ. 20 липня 2017. Процитовано 20 липня 2017.  Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)^{[недоступне посилання з липня 2019]}
48. Дачу телеведучого Петра Толстого міг спалити з помсти його колишній водій
49. Дочь Петра Толстого раскрыла подробности развода родителей | STARHIT. www.starhit.ru (рос.). Процитовано 27 лютого 2023. 
50. Влади України опублікували список нев'їзних російських журналістів. Росбалт. 28 серпня 2014. 
51. COUNCIL REGULATION (EU) 2022/259 (англійською). Процитовано 27.02.2023. 
52. Владимир Соловьев, Маргарита Симоньян, Мария Захарова и Петр Толстой попали под европейские санкции. The Insider (рос.). Процитовано 27 лютого 2023. 
53. Inc, TV Rain (23 лютого 2022). «Радио Свобода»: под санкции ЕС попали Маргарита Симоньян, Мария Захарова и Владимир Соловьев. tvrain.tv. Процитовано 27 лютого 2023. 
54. ТОЛСТОЙ Петро Олегович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 27 лютого 2023.