Тихоголос санта мартійський Охоронний статусБлизький до загрозливого МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Ядерні Euka

?

Тихоголос санта-мартійський

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Passerellidae
Рід:	Тихоголос (Arremon)
Вид:	Тихоголос санта-мартійський

Біноміальна назва

Arremon basilicus
(Bangs, 1898)

Ареал виду

Синоніми

Arremon torquatus basilicus
Buarremon basilicus

Посилання

Вікісховище:	Arremon basilicus
Віківиди:	Arremon basilicus
ITIS:	997746
МСОП:	22724893
NCBI:	2928200

Тихоголос санта-мартійський (Arremon basilicus) — вид горобцеподібних птахів родини Passerellidae. Ендемік Колумбії.

Таксономія ред.

Санта-мартійський тихоголос раніше вважався підвидом строкатоголового заросляка (A. torquatus), однак в 2010 році був визнаний Південноамериканський класифікаціний комітет окремим видом, разом з низкою інших підвидів Arremon torquatus.

Поширення і екологія ред.

Санта-мартійський тихоголос є ендеміком Колумбії. Він живе на узліссях і в підліску тропічних вологих гірських лісів гірського масиву Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта на висоті до 3300 м над рівнем моря.

Збереження ред.

Це рідкісний птах, що має вузький ареал. МСОП вважає стан збереження цього виду близьким до загрозливого. Популяцію оцінюють у 10000-20000 птахів.

Примітки ред.

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 6 липня 2021.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2020). . IOC World Bird List Version 10.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 31 May 2020.
Cadena, C. D., and A. M. Cuervo (2009). Molecules, ecology, morphology, and songs in concert: how many species is Arremon torquatus (Aves: Emberizidae)? Biological Journal of the Linnean Society 99(1): 152-176
Ridgely, R. S., & J. A. Gwynne, Jr. (1989). A Guide to the Birds of Panama with Costa Rica, Nicaragua, and Honduras. 2nd edition. Princeton University Press. ISBN 0-691-08529-3
Restall, R. L., C. Rodner, & M. Lentino (2006). Birds of Northern South America. Christopher Helm. ISBN 0-7136-7243-9 (vol. 1). ISBN 0-7136-7242-0 (vol. 2).

Посилання ред.

South American Classification Committee (September 2010). Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 24 липня 2012.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 6 липня 2021.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2020). . IOC World Bird List Version 10.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 31 May 2020.

[CadenaCuervo-4] Cadena, C. D., and A. M. Cuervo (2009). Molecules, ecology, morphology, and songs in concert: how many species is Arremon torquatus (Aves: Emberizidae)? Biological Journal of the Linnean Society 99(1): 152-176

[Panama-5] Ridgely, R. S., & J. A. Gwynne, Jr. (1989). A Guide to the Birds of Panama with Costa Rica, Nicaragua, and Honduras. 2nd edition. Princeton University Press. ISBN 0-691-08529-3

[NorthernSouthAmerica-6] Restall, R. L., C. Rodner, & M. Lentino (2006). Birds of Northern South America. Christopher Helm. ISBN 0-7136-7243-9 (vol. 1). ISBN 0-7136-7242-0 (vol. 2).