www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тифозна Мері опис зображення ширина Mary Mallon зображення з газетної публікації 1909 рокуНародилася 23 вересня 1869 186

Тифозна Мері

Тифозна Мері
Mary Mallon
Тифозна Мері (зображення з газетної публікації 1909 року
Народилася 23 вересня 1869(1869-09-23)
Кукстаун, Тірон, Ірландія[d], Сполучене Королівство
Померла 11 листопада 1938(1938-11-11) (69 років)
Норт-Бротер-Айленд, Бронкс, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
·пневмонія
Поховання Saint Raymonds Cemeteryd
Країна  Сполучене Королівство
 США
Діяльність Відома як перший здоровий носій черевного тифу
Знання мов англійська

Мері Меллон (англ. Mary Mallon; 23 вересня 1869 — 11 листопада 1938), також відома як Тифо́зна Мері (англ. Typhoid Mary) — перша людина у США, що визнана безсимптомним носієм черевного тифу. За час її роботи кухарем від неї заразились мінімум 53 людини, троє з яких померли. Стала відомою через своє категоричне заперечення наявності захворювання та відмови від припинення роботи у харчовій індустрії. Мері двічі примусово була відправлена у карантин державою, другий карантин був пожиттєвим. Вважається, що Мері Меллон народилася з цією хворобою, оскільки її мати хворіла на черевний тиф під час вагітності .

Біографія ред.

Ранні роки ред.

Мері Меллон народилася у 1869 рокові в ірландському графстві Тирон і емігрувала звідти у Сполучені Штати Америки у 1884 році, у віці 15 років. У Штатах вона спочатку проживала зі своїми дядьком та тіткою, але потім почала працювати кухаркою у багатих сім'ях.

За спогадами сучасників, в 1907 році, коли її вже виявили як носія тифу, Меллон була жінкою в самому розквіті сил. Близько 170 см на зріст, вона була блондинкою з яскравими блакитними очима, вольовим обличчям і атлетичною фігурою.

Кар'єра кухарки ред.

Мері Меллон працювала кухаркою в штаті Нью-Йорк з 1900 по 1907 роки, в різні періоди попрацювавши у восьми сім'ях, в семи з яких сталися масові зараження тифом. Під час її двотижневої роботи в місті Мамаронек (англ. Mamaroneck) в 1900 році в місті з'явилися хворі на черевний тиф. Потім Мері переїхала в Мангеттен і в 1901 році у членів сім'ї, на яку вона працювала, з'явилися характерні лихоманка та діарея, а прачка, яка працювала в тій же сім'ї, померла. Мері перейшла працювати в сім'ю місцевого адвоката, в якій незабаром заразилися сім з восьми членів сім'ї. Мері провела кілька місяців, доглядаючи за хворими, але її допомога лише сприяла подальшому поширенню захворювання. У 1904 році Мері почала працювати в сім'ї адвоката Генрі Джилсі. Її найняли 1 червня, а вже 8-го числа прачка в тому ж домогосподарстві захворіла на тиф. Оскільки слуги жили окремо, ніхто з сім'ї Генрі не захворів, але 4 з 7 слуг, які розділяли спільний дім, злягли з тифом. Лікар Роберт Вілсон, який досліджував спалах інфекції, вирішив, що переносником інфекції була сама прачка, хоча довести свою версію не зміг. Після появи перших хворих Мері переїхала в Таксідо-Парк, де влаштувалась на роботу куховаркою в сім'ю Джорджа Кесслера. Вже через два тижні прачка в родині Кесслерів захворіла на тиф і була доставлена ​​в лікарню Патерсона, де стала першим пацієнтом з тифом за довгий час.

З літа 1906 року вона почала працювати кухарем на сім'ю багатого нью-йоркського банкіра Чарльза Генрі Воррена. Воррени орендували у Джорджа Томпсона будинок в Лонг-Айленді, і Мері переїхала туди з ними; 27 серпня в однієї з дочок Воррена почалася лихоманка, до 3 вересня шестеро з 11 домочадців злягли з черевним тифом. Розуміючи, що репутація переносника хвороби не дозволить особняку здаватися, власник Джордж Томпсон найняв кілька незалежних експертів, щоб виявити джерело інфекції. Протягом двох тижнів вони досконало дослідили водопровідну і каналізаційну систему будинку, зразки забиралися з усіх зчленувань труб, кранів, насосів, але в жодній з проб води не було виявлено бацил тифу. Тифозні бактерії вмирають при термічній обробці, але не вся їжа піддається такій, а у Мері однією з найбільш затребуваних авторських страв було персикове морозиво. Після появи перших хворих у сім'ї Воррена, Мері перейшла на нове місце роботи.

З кінця 1906 року Мері Меллон стала працювати в забезпеченій сім'ї Волтера Бовена, яка проживала на Парк-авеню. Вже 23 січня 1907-го тифом захворіла покоївка Бовенів, а потім — дочка Волтера, яка невдовзі померла. Саме цей випадок дозволив вирахувати Мері як розповсюджувача інфекції: сім'я Чарльза Генрі Воррена ще в кінці 1906 року звернулася до дослідника черевного тифу Джорджа Сопера (англ. George Soper). Сопер вирахував Мері по «гарячих слідах», коли померла дочка Бовена. Перша зустріч Сопера з Меллон сталася на кухні особняка Бовена. Детектив сказав, що Мері заражає людей тифом, і запропонував їй здати аналізи, щоб підтвердити діагноз. В кінці розмови Мері схопила вилку для обробки м'яса і, погрожуючи, рушила на Сопера, в результаті чого він поспішно зник. Сопер знайшов коханця Мері та домовився з ним, влаштувавши зустріч в їхній кімнаті на Третій Авеню, куди він привів з собою лікаря Реймонда Хублера, в майбутньому — главу дитячої лікарні в Детройті. Мері була в люті від неочікуваної зустрічі й Сопер знову отримав відмову: Мері говорила, що тиф і так лютує всюди, а сама вона абсолютно здорова, симптомів ніколи не мала і не дозволить себе ні в чому звинуватити. Ймовірно, Сопер був недостатньо тактовний: в той час в США про ірландських емігрантів ходили англофобські стереотипи, що вони, як жителі нетрів, є переносниками хвороб. Разом з тим сам факт того, що переносником хвороби може бути здорова людина, не був відомий, і це вважалося неможливим. Пізніше, в мемуарах і статтях він зверхньо відгукувався про Меллон, припускаючи ремарки про її характер, зовнішність і манери, які не мали відношення до медичної сторони справи, проте і сам визнавав, що провів першу зустріч невдало і не доніс до Мері всю небезпеку її становища та свого бажання допомогти.

Перший карантин ред.

Обурена Мері Меллон (на ліжку у лівому куті фотографії) у шпиталі, під час свого першого карантину

Зазнавши невдачі в переговорах з Мері Меллон, Сопер звернувся в Департамент охорони здоров'я Нью-Йорка, у своїй доповіді він повідомив, що Мері являє собою величезну загрозу для суспільства і є «ходячою колбою для розмноження бацил», при невдалому збігу обставин здатна викликати епідемію. У департаменті взяли до уваги його слова і відправили розмовляти з Меллон лікаря Сару Жозефіну Бейкер. До того моменту Мері була переконана, що її переслідують, хоча вона не зробила нічого поганого. Вона також зізналася, що не дуже добре дотримувалася гігієни, заявивши, що не розуміє мети миття рук. Через кілька днів Бейкер з поліцією прийшли до Мері на роботу. Побачивши поліціянтів, Мері втекла, пізніше її знайшли у шафі, у якій вона заховалася. Поїздку в кареті швидкої допомоги Бейкер згадувала як «дику», оскільки Мері поводилася «як розлючена кішка в клітці», і в якийсь момент лікарю навіть довелося сісти на пацієнтку.

Поліціянти доправили Меллон в інфекційну лікарню Паркера, де ременями прив'язали до ліжка і взяли зразки крові для аналізів. У походах до вбиральні їй також було відмовлено, за допомогою медичного судна були отримані зразки калу і сечі. Відв'язати пацієнтку дозволили тільки через кілька днів, але постійний забір аналізів тривав ще 4 тижні. Потім їй почали давати експериментальні ліки.

Весь серпень і початок вересня 1907 року в аналізах Меллон не було виявлено бацил тифу, проте вже 11 вересня вони знову з'явилися, хоча пацієнтка залишалася абсолютно здоровою. Мері було запропоновано видалити жовчний міхур, але вона відмовилася: в ті роки подібна операція була досить ризикованою, від неї нерідко помирали. Посилаючись на розділи 1169 і 1170 законодавства штату, 19 березня 1907 року Мері відправили на трирічний карантин в лікарню, розташовану на острові Норт-Бразер. При цьому, не всі медики вважали карантин обов'язковим, позбавлення волі Меллон вважали занадто суворим заходом, наприклад, бактеріолог Йосип Мільтон і Чарльз Чепін. Заперечуючи Соперу, який наполягав на ізоляції, Мільтон і Чепін стверджували, що носія інфекції треба лише навчити жити з нею, дотримуючись запобіжних заходів і не створюючи загрози іншим людям.

Мері так і не повірила в те, що поширює тиф. Чималу роль в цьому зіграв той факт, що чверть з узятих 163 аналізів калу (з березня 1907 по червень 1909) були негативними. Через того коханця, в будинку якого її вирахував Сопер, Мері передавала зразки калу в незалежну лабораторію в Нью-Йорку, і в жодному з аналізів не були виявлені бацили тифу. У листі від 1909 року Мері скаржилася на ставлення до себе як до «піддослідного кролика» і розповідала, що їй виписують важке експериментальне «лікування»: уротропін тримісячними курсами, що загрожувало відмовою нирок, та гексаметиленімін в дозах, які підвищувалися. Хоча у неї тричі на тиждень брали аналізи, за пів року жодного разу не дозволили відвідати офтальмолога не зважаючи на те, що від нервового зриву при арешті у жінки паралізувало ліву повіку і їй доводилося опускати його руками, а на ніч зав'язувати хусткою.

За період першого карантину Меллон один раз відвідав Сопер і запропонував написати про неї книгу, пообіцявши віддати їй частину авторських відрахувань. Мері категорично відмовилася і закрилася в туалеті, поки він не пішов. Через два роки та 11 місяців її особистий лікар прийшов до висновку, що Мері можна звільнити з-під карантину за умови, що вона ніколи не піде працювати кухарем і вживатиме всіх можливих заходів для запобігання передачі інфекції. Мері прийняла ці умови, давши присягу 19 лютого 1910 року, була звільнена і повернулася на материк.

Другий карантин ред.

Постер про зараження їжі: «Так Тифозна Мері заражала сім'ю за сім'єю»

Після звільнення з-під першого карантину під прізвищем Бресхоф Мері намагалася працювати прачкою і навіть деякий час керувала невеликим пансіоном. Але ці заробітки були значно нижче, ніж працюючи кухарем. Незабаром Меллон пошкодила руку, рана інфікувалася, хвороба затягнулася і жінка кілька місяців не могла працювати. Не маючи власного житла, Мері відчувала гостру нужду. Через деякий час вона під псевдонімом Мері Браун знову стала готувати. Агентства, через які кухарки влаштовувалися на роботу в забезпечені сім'ї, більше не співпрацювали з нею, тому вона перейшла в більш масовий сектор: за п'ять років вона попрацювала на кухні декількох готелів, в ресторані на Бродвеї та навіть в санаторії в Нью Джерсі. Спалахи тифу траплялися, але зв'язати їх з Мері не вдавалося. Виявити Меллон змогли лише в 1915 році, коли вона працювала в жіночій лікарні Слоун. Головний лікар лікарні Едвард Крегін особисто зателефонував і викликав Сопера для допомоги з розслідуванням спалаху тифу — понад 20 осіб захворіли, одна з яких померла. Сопер упізнав Мері за описом працівників лікарні та впізнав її почерк в листах, які йому було надано. Мері заарештували на кухні її друга в Вестчестері, 27 березня 1915 року відправили на довічний карантин на острів Норт-Бротер-Айленд.

Про життя Меллон в період другого карантину відомо небагато. У 1918 році Мері дозволили одноденні поїздки на материк і дали роботу санітарки. У тому ж році влада Нью-Йорка почали надавати виявленим безсимптомним носіям тифу субсидії та допомогу в працевлаштуванні поза харчовим сектором. У 1925-му в лікарню на Норт-Бротер приїхала проходити інтернатуру лікарка Олександра Плавська. На другому поверсі каплиці вона організувала лабораторію і найняла Мері лаборанткою. Меллон не тільки мила пробірки, а й вела облікові записи, готувала зразки для патологоанатомів.

Смерть ред.

У 1932 році Мері перенесла інсульт, від якого не змогла оговтатися та залишилася наполовину паралізованою . 11 листопада 1938 року у віці 69 років вона померла від пневмонії. Тіло підалли кремації, прах поховали на цвинтарі Святого Раймонда у Бронксі. На церемонії були присутні тільки 9 осіб. Згідно з деякими джерелами, у тому числі зі статтею Джорджа Сопера, розтин не проводився, а інформація про посмертне підтвердження осередку сальмонели у жовчному міхурі є лише міською легендою.

Етика та легальність ред.

Випадок з Мері Меллон став першим, коли безсимптомного носія захворювання вирахували та примусово ізолювали від суспільства. Етична та юридична дилема, що виникла в цьому випадку, досі не має однозначної відповіді. Права і свобода особистості, які є головною цінністю в Американській культурі, були порушені заради збереження здоров'я інших людей. Мері двічі заарештовували та протримали в ізоляції 26 років. Медицина на початку XX століття не була здатною запропонувати Мері стовідсоткового правильного рішення ситуації. Сучасні дослідники впевнені, що запропонована їй операція з видалення жовчного міхура не вплинула б на поширення бацил тифу, оскільки осередки могли перебувати й в кишківнику. Антибіотиків, які могли б в сучасному світі допомогти без операції видалити осередок сальмонели, тоді ще не існувало. У 2013 вчені зі Стенфорда опублікували дослідження, в якому довели, що бактерії тифу могли жити в макрофагах Меллон, а осередки знаходилися в лімфовузлах кишківника та селезінки.

У 1909 році Мері спробувала судитися з міністерством охорони здоров'я, звинувативши владу в незаконному позбавленні волі. Адвокат Меллон звертав увагу на те, що всі арешти були проведені без ордерів і дотримання юридичних процедур, а до самої Мері ставилися так само, як до вбивць, хоча вона жодного разу в житті нікому не заподіяла шкоди. Справа дійшла до Вищого Суду, який не задовольнив позов Меллон, пославшись на необхідність захищати здоров'я суспільства.

Преса створила вкрай негативний образ Меллон, акцент робився на її низькому соціальному становищі та іммігрантському статусі. Часто в долі Мері, якій не позаздриш звинувачували зовсім не інфекцію, а саму Меллон. Після 1915 року жінку демонізували та звинувачували в умисному зараженні людей вищого достатку. Її повернення до роботи кухаркою теж сприймали як злий намір, проте причина була в іншому — жінка була куховаркою обдарованою, тому їй легко вдавалося влаштуватися на роботу в хороші місця, а іншою роботою не могла заробляти на життя. Сама Мері до кінця життя була переконана у відсутності своєї провини у спалахах захворювання. Як і багато її сучасників, вона знала, що тиф легко поширюється через забруднені джерела води та продукти. Тільки за 1906 рік у Нью-Йорку було зафіксовано 3467 випадків захворювання, 639 осіб померло. Навіть Джордж Сопер, який її вирахував, спочатку сумнівався, чи могла кухарка переносити захворювання, адже їжа, приготовлена нею, проходила термічну обробку. Концепція безсимптомного носія була неясною навіть багатьом медикам того часу. Тому Мері до кінця життя була переконана, що стала жертвою державного і поліцейського свавілля, і дуже страждала від самотності. Соціальна стигматизація, якої зазнала жінка, посилювалася тим, що багато років її змушували брати участь в тестах та експериментах, і при цьому жодного разу не роз'яснили причин і особливостей її стану.

Вплив та схожі випадки ред.

У 1910 році, коли Меллон відпустили після першого карантину, в Чикаго була виявлена ​​ще одна носійка тифу — 56-річна Дженні Бармор, господарка невеликого пансіону. За рішенням суду її засудили до домашнього арешту до кінця життя. При цьому відомо про як мінімум одного чоловіка-носія, який працював будівельником і став причиною зараження мінімум 87 осіб та трьох померлих, неодноразово порушував приписи суду, переїжджав, не повідомляючи поліцію, і при цьому не був поміщений в карантин. У 1923 році у співробітниці кулінарії в Солт-Лейк-Сіті виявили тиф, а вона продовжила роботу на кухні, в результаті заразивши 188 осіб, з яких померло 13. При цьому в документах навіть не збереглося її імені. На момент смерті Мері Меллон в США були виявлені, за різними даними, від 237 до 400 безсимптомних носіїв тифу. Лікарка Джозефіна Бейкер говорила, що «Мері стала у величезній нагоді для людства та допомогла владі та медикам навчитися контролювати носіїв тифу, проте її життя і свободу довелося принести в жертву заради загального блага». До 1929 року протокол роботи з безсимптомними носіями тифу вже не передбачав примусового карантину в разі, якщо носій інфекції співпрацював з владою і сумлінно виконував запобіжні заходи.


У США в XX столітті були й інші знамениті здорові носії тифу: італійський іммігрант Тоні Лабелла (Tony Labella), який викликав близько сотні захворювань і п'ять смертей; адірондакський екскурсовод, прозваний «Тифозним Джоном», заразив 36 осіб, з яких померли двоє; і Альфонс Котільс (Alphonse Cotils), власник ресторану і пекарень, який працював з їжею і також заразив безліч людей. Ніхто з них не був засуджений до довічного карантину, як Меллон. У Великій Британії в період з 1907 до 1992 року в лікарні Лонг Гроув в Епсомі перебували на карантині 43 жінки, здорові носії тифу, деякі з них прожили в ізоляції понад 40 років.

У англійській мові словосполученням «Тифозна Мері» називають носіїв небезпечних захворювань, які становлять небезпеку для населення через відмову вжиття відповідних застережних заходів.

Примітки ред.

  1. ↑ Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  2. . New York Times. 12 листопада 1938. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 28 лютого 2010. «Mary Mallon, the first carrier of typhoid bacilli identified in America and consequently known as Typhoid Mary, died yesterday in Riverside Hospital on North Brother Island.»  
  3. . New York Times. 12 листопада 1938. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 28 лютого 2010. «Mary Mallon, the first carrier of typhoid bacilli identified in America and consequently known as Typhoid Mary, died yesterday in Riverside Hospital on North Brother Island.»  
  4. ↑ Adler, Mara, 2016, с. 137—145.
  5. Elsevier, 2013, с. 189.
  6. ↑ Adler, Mara, 2016, с. 137.
  7. Adler, Mara, 2016, с. 141.
  8. Soper, 1939, с. 703.
  9. ↑ Adler, Mara, 2016, с. 140—141.
  10. George A Soper, 1907, с. 2019—2020.
  11. Mikkelson, Barbara (26 вересня 2002). Did Typhoid Mary Cause the Deaths of Thousands of People? [«Виновна ли Тифозная Мэри в тысячах смертей?»] (англ.). Snopes. Процитовано 26 травня 2020. 
  12. ↑ Marineli, F., Tsoucalas, G., Karamanou, M., & Androutsos, G., 2013, с. 132—134.
  13. Soper, 1939, с. 704—712.
  14. Soper, 1939, с. 705.
  15. Rosenberg, Jennifer. Typhoid Mary. About.com. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 6 червня 2007. 
  16. (англ.). Forbes. 22 вересня 2017. Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 14 травня 2020. 
  17. Adler, Mara, 2016, с. 143.
  18. ↑ Brooks, 1996, с. 915.
  19. Hilgenkamp, 2006, с. 261.
  20. ↑ Caitlind L. Alexander, 2004.
  21. ↑ Judith Walzer Leavitt, Ronald L. Numbers, 1997, с. 560.
  22. Judith Walzer Leavitt, Ronald L. Numbers, 1997, с. 561.
  23. Mary Mallon (1909). . Архів оригіналу за 26 квітня 2010. Процитовано 11 травня 2020. 
  24. Soper, 1939, с. 708—710.
  25. ↑ Adler, Mara, 2016, с. 143—145.
  26. Marion Daily Mirror, 1910, с. 2.
  27. Carey, 1989, с. 20.
  28. Leavitt, Judith (12 жовтня 2004). . PBS Online. Архів оригіналу за 17 травня 2020. Процитовано 11 травня 2020. 
  29. ↑ (англ.). Greenwich Time. 4 квітня 2020. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 19 квітня 2020. 
  30. Leavitt, 1996, с. 195.
  31. Bartoletti, 2015, с. 141.
  32. Bartoletti, 2015, с. 143.
  33. Crane, 2010, с. 17.
  34. Rosenberg, Jennifer. Typhoid Mary. About.com. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 6 червня 2007. 
  35. (англ.). The New York Times. 12 листопада 1938. Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 14 травня 2020. 
  36. (англ.). National Geographic. 18 березня 2020. Архів оригіналу за 1 травня 2020. Процитовано 14 травня 2020. 
  37. Soper, 1939, с. 712.
  38. Women and Early Public Health, 1995, с. 154-156.
  39. Leavitt, 1996, с. 14.
  40. Judith Walzer Leavitt, Ronald L. Numbers, 1997, с. 559.
  41. Singer, Emily (16 серпня 2016). (англ.). Quanta Magazine. Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 26 травня 2020. 
  42. Monack, Denise (14 серпня 2013). (англ.). Stanford University School of Medicine. Архів оригіналу за 23 травня 2020. Процитовано 26 травня 2020. 
  43. . The Library of Congress. 9 жовтня 2014. Архів оригіналу за 25 квітня 2020. Процитовано 11 травня 2020. 
  44. Soper, 1939, с. 709.
  45. ↑ Leavitt, 1996, с. 10.
  46. Nina Strochlic (17 березня 2020). . National Geographic. Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 11 травня 2020. 
  47. The San Francisco Call, 1910, с. 4.
  48. Adler, Mara, 2016, с. 138.
  49. Emmeluth, Alcamo, 2004, с. 12—13.
  50. "Typhoid Mary" and the Public's Health, 1994, с. 32—33.
  51. Judith Walzer Leavitt, Ronald L. Numbers, 1997, с. 563.
  52. Loh-Hagan, 2019, с. 25.
  53. Gonzalez-Escobedo, Masrshall, Gunn та 2010, 9-14.
  54. (англ.). Time. 6 жовтня 2014. Архів оригіналу за 18 березня 2019. Процитовано 14 травня 2020. 

Література ред.

  • Adler, R. Mara, E. Typhoid Fever: A History. — McFarland, 2016. — С. 137—146. — ISBN 978-1-476622095.
  • Brooks, J. The sad and tragic life of Typhoid Mary // CMAJ : Canadian Medical Association journal = journal de l'Association medicale canadienne. — 1996. — Т. 154, № 6 (03). — С. 915—916. — PMID:8634973. з джерела 17 лютого 2021. Процитовано 17 червня 2020.
  • Alexander, Caitlind L. Typhoid Mary: The Story of Mary Mallon: Educational Version. — LearningIsland.com, 2004. — ISBN 9781301357642.
  • Campbell Bartoletti, Susan. Terrible Typhoid Mary: A True Story of the Deadliest Cook in America. — Boston : Houghton Mifflin Harcourt, 2015. — С. 142. — ISBN 978-0-544-31367-5.
  • Carey, Catherine. Mary Mallon's Trail of Typhoid // FDA Consumer. — 1989. — Vol. 23, iss. 1, (06). — P. 18-21.
  • Crane, John Kenny. The Secrets of North Brother Island: An Illustrated Novel of the Greatest Disaster before September 11, 2001. — Xlibris, 2010. — ISBN 978-1-4415-9537-9.
  • Emmeluth, D., Alcamo, Edward I. Typhoid Fever. — Philadelphia : Chelsea House Publishers, 2004. — С. 12—13. — ISBN 0-7910-7464-1.
  • Gonzalez-Escobedo, G., Masrshall, J. M., Gunn, J. S. Chronic and acute infection of the gall bladder by Salmonella Typhi: understanding the carrier state // Nature Reviews Microbiology. — 2011. — Iss. 9. — No. 1 (01). — P. 9-14. — DOI:10.1038/nrmicro2490. з джерела 9 березня 2021. Процитовано 17 червня 2020.
  • Hilgenkamp, Kathryn. The Case of "Typhoid Mary" // Environmental Health: Ecological Perspectives. — Sudbury, Massachusetts : Jones and Bartlett Publishers, 2006. — ISBN 0-7637-2377-0.
  • Loh-Hagan, Virginia. The Real Typhoid Mary. — Michigan : Cherry Lake Publishing, 2019. — ISBN 9781534129511.
  • Filio Marineli, Gregory Tsoucalas, Marianna Karamanou, George Androutsos. Mary Mallon (1869-1938) and the history of typhoid fever // Annals of gastroenterology. — 2013. — No. 26 (2) (2 November). — P. 132—134. з джерела 18 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020.
  • Merrill, R. M. , Timmreck, T. C. Chapter 1: Foundation of Epidemiology // Introduction to Epidemiology. — 4. — Sudbury, Massachusetts : Jones and Bartlett Publishers, 2005. — ISBN 978-0-7637-35821.
  • Коллектив авторов. Job Readiness for Health Professionals: Soft Skills Strategies for Success. — Missouri : Elsevier, 2013. — С. 189. — ISBN 9780323430265.
  • "Typhoid mary Strikes Back" // Sickness and Health in America: Readings in the History of Medicine and Public Health / Judith Walzer Leavitt, Ronald L. Numbers. — 3. — Wisconsin : The University of Wisconsin Press, 1997. — ISBN 0299153207.
  • The American Irish: A History. Routledge. 2014. с. 187. ISBN 978-1-317-88916-8. 
  • Soper, George A. The Curious Career of Typhoid Mary // Bulletin of the New York Academy of Medicine. — 1939. — . — 10. — P. 698—712. з джерела 14 листопада 2020. Процитовано 17 червня 2020.
  • Soper, George A. The Work of a Chronic Typhoid Germ Distributor // J Am Med Assoc.. — 1907. — Число 15. — 06. з джерела 21 грудня 2019. Процитовано 17 червня 2020.
  • Walzer Leavitt, Judith. Typhoid Mary: Captive to the Public's Health. — Boston : Beacon Press, 1996.
  • Walzer Leavitt, Judith. Women and Early Public Health // U.S. History as Women's History: New Feminist Essays / Linda K. Kerber, Alice Kessler-Harris, Kathryn Kish Sklar. — London : Chapel Hill, 1995. — С. 156. — ISBN 0-8078-4495-0.
  • Walzer Leavitt, Judith. Women and Health in America: Historical Readings. — Wisconsin : The University of Wisconsin Press, 1999. — С. 615. — ISBN 0-299-15964-7.
  • Walzer Leavitt, Judith. "Typhoid Mary" and the Public's Health / Mary Lou Beatty // Humanities. — 1994. — Vol. 15, no. 1 (03/04). — P. 32—33.
  • Typhoid Mary Is Released // The Marion Daily Mirror. — Marion, 1910. — 02. — P. 2. з джерела 24 травня 2020. Процитовано 17 червня 2020.
  • Typhoid Mary's Unhappy Plight // The San Francisco Call. — San Francisco, 1910. — . — 07. — P. 4. з джерела 24 травня 2020. Процитовано 17 червня 2020.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
opis zobrazhennya shirina Tifozna MeriMary MallonTifozna Meri zobrazhennya z gazetnoyi publikaciyi 1909 rokuNarodilasya 23 veresnya 1869 1869 09 23 1 Kukstaun Tiron Irlandiya d Spoluchene KorolivstvoPomerla 11 listopada 1938 1938 11 11 1 69 rokiv Nort Broter Ajlend Bronks Nyu Jork Nyu Jork SShA pnevmoniyaPohovannya Saint Raymonds CemeterydKrayina Spoluchene Korolivstvo SShADiyalnist Vidoma yak pershij zdorovij nosij cherevnogo tifuZnannya mov anglijska Mediafajli u VikishovishiMeri Mellon angl Mary Mallon 23 veresnya 1869 11 listopada 1938 takozh vidoma yak Tifo zna Meri angl Typhoid Mary persha lyudina u SShA sho viznana bezsimptomnim nosiyem cherevnogo tifu Za chas yiyi roboti kuharem vid neyi zarazilis minimum 53 lyudini troye z yakih pomerli 2 3 Stala vidomoyu cherez svoye kategorichne zaperechennya nayavnosti zahvoryuvannya ta vidmovi vid pripinennya roboti u harchovij industriyi Meri dvichi primusovo bula vidpravlena u karantin derzhavoyu drugij karantin buv pozhittyevim Vvazhayetsya sho Meri Mellon narodilasya z ciyeyu hvoroboyu oskilki yiyi mati hvorila na cherevnij tif pid chas vagitnosti 4 4 5 Zmist 1 Biografiya 1 1 Ranni roki 1 2 Kar yera kuharki 1 3 Pershij karantin 1 4 Drugij karantin 1 5 Smert 2 Etika ta legalnist 3 Vpliv ta shozhi vipadki 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaBiografiya red Ranni roki red Meri Mellon narodilasya u 1869 rokovi v irlandskomu grafstvi Tiron i emigruvala zvidti u Spolucheni Shtati Ameriki u 1884 roci u vici 15 rokiv U Shtatah vona spochatku prozhivala zi svoyimi dyadkom ta titkoyu ale potim pochala pracyuvati kuharkoyu u bagatih sim yah 6 Za spogadami suchasnikiv v 1907 roci koli yiyi vzhe viyavili yak nosiya tifu Mellon bula zhinkoyu v samomu rozkviti sil Blizko 170 sm na zrist vona bula blondinkoyu z yaskravimi blakitnimi ochima volovim oblichchyam i atletichnoyu figuroyu 7 Kar yera kuharki red Meri Mellon pracyuvala kuharkoyu v shtati Nyu Jork z 1900 po 1907 roki v rizni periodi popracyuvavshi u vosmi sim yah v semi z yakih stalisya masovi zarazhennya tifom 6 Pid chas yiyi dvotizhnevoyi roboti v misti Mamaronek angl Mamaroneck v 1900 roci v misti z yavilisya hvori na cherevnij tif Potim Meri pereyihala v Mangetten i v 1901 roci u chleniv sim yi na yaku vona pracyuvala z yavilisya harakterni lihomanka ta diareya a prachka yaka pracyuvala v tij zhe sim yi pomerla Meri perejshla pracyuvati v sim yu miscevogo advokata v yakij nezabarom zarazilisya sim z vosmi chleniv sim yi Meri provela kilka misyaciv doglyadayuchi za hvorimi ale yiyi dopomoga lishe spriyala podalshomu poshirennyu zahvoryuvannya U 1904 roci Meri pochala pracyuvati v sim yi advokata Genri Dzhilsi 8 Yiyi najnyali 1 chervnya a vzhe 8 go chisla prachka v tomu zh domogospodarstvi zahvorila na tif Oskilki slugi zhili okremo nihto z sim yi Genri ne zahvoriv ale 4 z 7 slug yaki rozdilyali spilnij dim zlyagli z tifom Likar Robert Vilson yakij doslidzhuvav spalah infekciyi virishiv sho perenosnikom infekciyi bula sama prachka hocha dovesti svoyu versiyu ne zmig Pislya poyavi pershih hvorih Meri pereyihala v Taksido Park de vlashtuvalas na robotu kuhovarkoyu v sim yu Dzhordzha Kesslera Vzhe cherez dva tizhni prachka v rodini Kessleriv zahvorila na tif i bula dostavlena v likarnyu Patersona de stala pershim paciyentom z tifom za dovgij chas 9 Z lita 1906 roku vona pochala pracyuvati kuharem na sim yu bagatogo nyu jorkskogo bankira Charlza Genri Vorrena Vorreni orenduvali u Dzhordzha Tompsona budinok v Long Ajlendi i Meri pereyihala tudi z nimi 27 serpnya v odniyeyi z dochok Vorrena pochalasya lihomanka do 3 veresnya shestero z 11 domochadciv zlyagli z cherevnim tifom Rozumiyuchi sho reputaciya perenosnika hvorobi ne dozvolit osobnyaku zdavatisya vlasnik Dzhordzh Tompson najnyav kilka nezalezhnih ekspertiv shob viyaviti dzherelo infekciyi Protyagom dvoh tizhniv voni doskonalo doslidili vodoprovidnu i kanalizacijnu sistemu budinku zrazki zabiralisya z usih zchlenuvan trub kraniv nasosiv ale v zhodnij z prob vodi ne bulo viyavleno bacil tifu 10 Tifozni bakteriyi vmirayut pri termichnij obrobci ale ne vsya yizha piddayetsya takij a u Meri odniyeyu z najbilsh zatrebuvanih avtorskih strav bulo persikove morozivo 11 Pislya poyavi pershih hvorih u sim yi Vorrena Meri perejshla na nove misce roboti 6 12 Z kincya 1906 roku Meri Mellon stala pracyuvati v zabezpechenij sim yi Voltera Bovena yaka prozhivala na Park avenyu Vzhe 23 sichnya 1907 go tifom zahvorila pokoyivka Boveniv a potim dochka Voltera yaka nevdovzi pomerla Same cej vipadok dozvoliv virahuvati Meri yak rozpovsyudzhuvacha infekciyi sim ya Charlza Genri Vorrena she v kinci 1906 roku zvernulasya do doslidnika cherevnogo tifu Dzhordzha Sopera angl George Soper Soper virahuvav Meri po garyachih slidah koli pomerla dochka Bovena Persha zustrich Sopera z Mellon stalasya na kuhni osobnyaka Bovena Detektiv skazav sho Meri zarazhaye lyudej tifom i zaproponuvav yij zdati analizi shob pidtverditi diagnoz V kinci rozmovi Meri shopila vilku dlya obrobki m yasa i pogrozhuyuchi rushila na Sopera v rezultati chogo vin pospishno znik Soper znajshov kohancya Meri ta domovivsya z nim vlashtuvavshi zustrich v yihnij kimnati na Tretij Avenyu kudi vin priviv z soboyu likarya Rejmonda Hublera v majbutnomu glavu dityachoyi likarni v Detrojti Meri bula v lyuti vid neochikuvanoyi zustrichi j Soper znovu otrimav vidmovu Meri govorila sho tif i tak lyutuye vsyudi a sama vona absolyutno zdorova simptomiv nikoli ne mala i ne dozvolit sebe ni v chomu zvinuvatiti Jmovirno Soper buv nedostatno taktovnij v toj chas v SShA pro irlandskih emigrantiv hodili anglofobski stereotipi sho voni yak zhiteli netriv ye perenosnikami hvorob Razom z tim sam fakt togo sho perenosnikom hvorobi mozhe buti zdorova lyudina ne buv vidomij i ce vvazhalosya nemozhlivim 9 Piznishe v memuarah i stattyah vin zverhno vidgukuvavsya pro Mellon pripuskayuchi remarki pro yiyi harakter zovnishnist i maneri yaki ne mali vidnoshennya do medichnoyi storoni spravi prote i sam viznavav sho proviv pershu zustrich nevdalo i ne donis do Meri vsyu nebezpeku yiyi stanovisha ta svogo bazhannya dopomogti 13 Pershij karantin red nbsp Oburena Meri Mellon na lizhku u livomu kuti fotografiyi u shpitali pid chas svogo pershogo karantinuZaznavshi nevdachi v peregovorah z Meri Mellon Soper zvernuvsya v Departament ohoroni zdorov ya Nyu Jorka u svoyij dopovidi vin povidomiv sho Meri yavlyaye soboyu velicheznu zagrozu dlya suspilstva i ye hodyachoyu kolboyu dlya rozmnozhennya bacil pri nevdalomu zbigu obstavin zdatna viklikati epidemiyu U departamenti vzyali do uvagi jogo slova i vidpravili rozmovlyati z Mellon likarya Saru Zhozefinu Bejker 14 Do togo momentu Meri bula perekonana sho yiyi peresliduyut hocha vona ne zrobila nichogo poganogo 15 Vona takozh ziznalasya sho ne duzhe dobre dotrimuvalasya gigiyeni zayavivshi sho ne rozumiye meti mittya ruk 16 Cherez kilka dniv Bejker z policiyeyu prijshli do Meri na robotu Pobachivshi policiyantiv Meri vtekla piznishe yiyi znajshli u shafi u yakij vona zahovalasya Poyizdku v kareti shvidkoyi dopomogi Bejker zgaduvala yak diku oskilki Meri povodilasya yak rozlyuchena kishka v klitci i v yakijs moment likaryu navit dovelosya sisti na paciyentku 17 18 Policiyanti dopravili Mellon v infekcijnu likarnyu Parkera 19 de remenyami priv yazali do lizhka i vzyali zrazki krovi dlya analiziv U pohodah do vbiralni yij takozh bulo vidmovleno za dopomogoyu medichnogo sudna buli otrimani zrazki kalu i sechi Vidv yazati paciyentku dozvolili tilki cherez kilka dniv ale postijnij zabir analiziv trivav she 4 tizhni Potim yij pochali davati eksperimentalni liki 20 Ves serpen i pochatok veresnya 1907 roku v analizah Mellon ne bulo viyavleno bacil tifu prote vzhe 11 veresnya voni znovu z yavilisya hocha paciyentka zalishalasya absolyutno zdorovoyu Meri bulo zaproponovano vidaliti zhovchnij mihur ale vona vidmovilasya v ti roki podibna operaciya bula dosit rizikovanoyu vid neyi neridko pomirali Posilayuchis na rozdili 1169 i 1170 zakonodavstva shtatu 19 bereznya 1907 roku Meri vidpravili na tririchnij karantin v likarnyu roztashovanu na ostrovi Nort Brazer 20 20 Pri comu ne vsi mediki vvazhali karantin obov yazkovim pozbavlennya voli Mellon vvazhali zanadto suvorim zahodom napriklad bakteriolog Josip Milton i Charlz Chepin Zaperechuyuchi Soperu yakij napolyagav na izolyaciyi Milton i Chepin stverdzhuvali sho nosiya infekciyi treba lishe navchiti zhiti z neyu dotrimuyuchis zapobizhnih zahodiv i ne stvoryuyuchi zagrozi inshim lyudyam 21 Meri tak i ne povirila v te sho poshiryuye tif Chimalu rol v comu zigrav toj fakt sho chvert z uzyatih 163 analiziv kalu z bereznya 1907 po cherven 1909 buli negativnimi 20 Cherez togo kohancya v budinku yakogo yiyi virahuvav Soper Meri peredavala zrazki kalu v nezalezhnu laboratoriyu v Nyu Jorku i v zhodnomu z analiziv ne buli viyavleni bacili tifu 21 U listi vid 1909 roku Meri skarzhilasya na stavlennya do sebe yak do piddoslidnogo krolika i rozpovidala sho yij vipisuyut vazhke eksperimentalne likuvannya urotropin trimisyachnimi kursami sho zagrozhuvalo vidmovoyu nirok ta geksametilenimin 22 v dozah yaki pidvishuvalisya Hocha u neyi trichi na tizhden brali analizi za piv roku zhodnogo razu ne dozvolili vidvidati oftalmologa ne zvazhayuchi na te sho vid nervovogo zrivu pri areshti u zhinki paralizuvalo livu poviku i yij dovodilosya opuskati jogo rukami a na nich zav yazuvati hustkoyu 23 Za period pershogo karantinu Mellon odin raz vidvidav Soper i zaproponuvav napisati pro neyi knigu poobicyavshi viddati yij chastinu avtorskih vidrahuvan Meri kategorichno vidmovilasya i zakrilasya v tualeti poki vin ne pishov Cherez dva roki ta 11 misyaciv yiyi osobistij likar prijshov do visnovku sho Meri mozhna zvilniti z pid karantinu za umovi sho vona nikoli ne pide pracyuvati kuharem i vzhivatime vsih mozhlivih zahodiv dlya zapobigannya peredachi infekciyi 24 Meri prijnyala ci umovi davshi prisyagu 19 lyutogo 1910 roku bula zvilnena i povernulasya na materik 25 26 Drugij karantin red nbsp Poster pro zarazhennya yizhi Tak Tifozna Meri zarazhala sim yu za sim yeyu Pislya zvilnennya z pid pershogo karantinu pid prizvishem Breshof Meri namagalasya pracyuvati prachkoyu i navit deyakij chas keruvala nevelikim pansionom Ale ci zarobitki buli znachno nizhche nizh pracyuyuchi kuharem Nezabarom Mellon poshkodila ruku rana infikuvalasya hvoroba zatyagnulasya i zhinka kilka misyaciv ne mogla pracyuvati Ne mayuchi vlasnogo zhitla Meri vidchuvala gostru nuzhdu Cherez deyakij chas vona pid psevdonimom Meri Braun znovu stala gotuvati Agentstva cherez yaki kuharki vlashtovuvalisya na robotu v zabezpecheni sim yi bilshe ne spivpracyuvali z neyu tomu vona perejshla v bilsh masovij sektor za p yat rokiv vona popracyuvala na kuhni dekilkoh goteliv v restorani na Brodveyi ta navit v sanatoriyi v Nyu Dzhersi Spalahi tifu traplyalisya ale zv yazati yih z Meri ne vdavalosya Viyaviti Mellon zmogli lishe v 1915 roci koli vona pracyuvala v zhinochij likarni Sloun Golovnij likar likarni Edvard Kregin osobisto zatelefonuvav i viklikav Sopera dlya dopomogi z rozsliduvannyam spalahu tifu ponad 20 osib zahvorili odna z yakih pomerla Soper upiznav Meri za opisom pracivnikiv likarni ta vpiznav yiyi pocherk v listah yaki jomu bulo nadano Meri zaareshtuvali na kuhni yiyi druga v Vestchesteri 27 27 bereznya 1915 roku vidpravili na dovichnij karantin na ostriv Nort Broter Ajlend 28 29 29 Pro zhittya Mellon v period drugogo karantinu vidomo nebagato U 1918 roci Meri dozvolili odnodenni poyizdki na materik i dali robotu sanitarki U tomu zh roci vlada Nyu Jorka pochali nadavati viyavlenim bezsimptomnim nosiyam tifu subsidiyi ta dopomogu v pracevlashtuvanni poza harchovim sektorom 21 U 1925 mu v likarnyu na Nort Broter priyihala prohoditi internaturu likarka Oleksandra Plavska Na drugomu poversi kaplici vona organizuvala laboratoriyu i najnyala Meri laborantkoyu Mellon ne tilki mila probirki a j vela oblikovi zapisi gotuvala zrazki dlya patologoanatomiv 30 31 Smert red U 1932 roci Meri perenesla insult vid yakogo ne zmogla ogovtatisya ta zalishilasya napolovinu paralizovanoyu 32 33 11 listopada 1938 roku u vici 69 rokiv vona pomerla vid pnevmoniyi 34 Tilo pidalli kremaciyi prah pohovali na cvintari Svyatogo Rajmonda u Bronksi Na ceremoniyi buli prisutni tilki 9 osib 35 36 Zgidno z deyakimi dzherelami u tomu chisli zi statteyu Dzhordzha Sopera 37 roztin ne provodivsya a informaciya pro posmertne pidtverdzhennya oseredku salmoneli u zhovchnomu mihuri ye lishe miskoyu legendoyu 12 Etika ta legalnist red Vipadok z Meri Mellon stav pershim koli bezsimptomnogo nosiya zahvoryuvannya virahuvali ta primusovo izolyuvali vid suspilstva Etichna ta yuridichna dilema sho vinikla v comu vipadku dosi ne maye odnoznachnoyi vidpovidi Prava i svoboda osobistosti yaki ye golovnoyu cinnistyu v Amerikanskij kulturi buli porusheni zaradi zberezhennya zdorov ya inshih lyudej 38 Meri dvichi zaareshtovuvali ta protrimali v izolyaciyi 26 rokiv 39 40 Medicina na pochatku XX stolittya ne bula zdatnoyu zaproponuvati Meri stovidsotkovogo pravilnogo rishennya situaciyi Suchasni doslidniki vpevneni sho zaproponovana yij operaciya z vidalennya zhovchnogo mihura ne vplinula b na poshirennya bacil tifu oskilki oseredki mogli perebuvati j v kishkivniku 25 Antibiotikiv yaki mogli b v suchasnomu sviti dopomogti bez operaciyi vidaliti oseredok salmoneli todi she ne isnuvalo 12 U 2013 vcheni zi Stenforda opublikuvali doslidzhennya v yakomu doveli sho bakteriyi tifu mogli zhiti v makrofagah Mellon a oseredki znahodilisya v limfovuzlah kishkivnika ta selezinki 41 42 U 1909 roci Meri sprobuvala suditisya z ministerstvom ohoroni zdorov ya zvinuvativshi vladu v nezakonnomu pozbavlenni voli 12 43 Advokat Mellon zvertav uvagu na te sho vsi areshti buli provedeni bez orderiv i dotrimannya yuridichnih procedur a do samoyi Meri stavilisya tak samo yak do vbivc hocha vona zhodnogo razu v zhitti nikomu ne zapodiyala shkodi 44 45 Sprava dijshla do Vishogo Sudu yakij ne zadovolniv pozov Mellon poslavshis na neobhidnist zahishati zdorov ya suspilstva 46 47 18 Presa stvorila vkraj negativnij obraz Mellon akcent robivsya na yiyi nizkomu socialnomu stanovishi ta immigrantskomu statusi Chasto v doli Meri yakij ne pozazdrish zvinuvachuvali zovsim ne infekciyu a samu Mellon Pislya 1915 roku zhinku demonizuvali ta zvinuvachuvali v umisnomu zarazhenni lyudej vishogo dostatku Yiyi povernennya do roboti kuharkoyu tezh sprijmali yak zlij namir prote prichina bula v inshomu zhinka bula kuhovarkoyu obdarovanoyu tomu yij legko vdavalosya vlashtuvatisya na robotu v horoshi miscya a inshoyu robotoyu ne mogla zaroblyati na zhittya Sama Meri do kincya zhittya bula perekonana u vidsutnosti svoyeyi provini u spalahah zahvoryuvannya Yak i bagato yiyi suchasnikiv vona znala sho tif legko poshiryuyetsya cherez zabrudneni dzherela vodi ta produkti Tilki za 1906 rik u Nyu Jorku bulo zafiksovano 3467 vipadkiv zahvoryuvannya 639 osib pomerlo Navit Dzhordzh Soper yakij yiyi virahuvav spochatku sumnivavsya chi mogla kuharka perenositi zahvoryuvannya adzhe yizha prigotovlena neyu prohodila termichnu obrobku Koncepciya bezsimptomnogo nosiya bula neyasnoyu navit bagatom medikam togo chasu Tomu Meri do kincya zhittya bula perekonana sho stala zhertvoyu derzhavnogo i policejskogo svavillya i duzhe strazhdala vid samotnosti Socialna stigmatizaciya yakoyi zaznala zhinka posilyuvalasya tim sho bagato rokiv yiyi zmushuvali brati uchast v testah ta eksperimentah i pri comu zhodnogo razu ne roz yasnili prichin i osoblivostej yiyi stanu 45 48 12 Vpliv ta shozhi vipadki red U 1910 roci koli Mellon vidpustili pislya pershogo karantinu v Chikago bula viyavlena she odna nosijka tifu 56 richna Dzhenni Barmor gospodarka nevelikogo pansionu Za rishennyam sudu yiyi zasudili do domashnogo areshtu do kincya zhittya Pri comu vidomo pro yak minimum odnogo cholovika nosiya yakij pracyuvav budivelnikom i stav prichinoyu zarazhennya minimum 87 osib ta troh pomerlih neodnorazovo porushuvav pripisi sudu pereyizhdzhav ne povidomlyayuchi policiyu i pri comu ne buv pomishenij v karantin U 1923 roci u spivrobitnici kulinariyi v Solt Lejk Siti viyavili tif a vona prodovzhila robotu na kuhni v rezultati zarazivshi 188 osib z yakih pomerlo 13 Pri comu v dokumentah navit ne zbereglosya yiyi imeni Na moment smerti Meri Mellon v SShA buli viyavleni za riznimi danimi vid 237 do 400 bezsimptomnih nosiyiv tifu 49 18 Likarka Dzhozefina Bejker govorila sho Meri stala u velicheznij nagodi dlya lyudstva ta dopomogla vladi ta medikam navchitisya kontrolyuvati nosiyiv tifu prote yiyi zhittya i svobodu dovelosya prinesti v zhertvu zaradi zagalnogo blaga 50 Do 1929 roku protokol roboti z bezsimptomnimi nosiyami tifu vzhe ne peredbachav primusovogo karantinu v razi yaksho nosij infekciyi spivpracyuvav z vladoyu i sumlinno vikonuvav zapobizhni zahodi 51 U SShA v XX stolitti buli j inshi znameniti zdorovi nosiyi tifu italijskij immigrant Toni Labella Tony Labella yakij viklikav blizko sotni zahvoryuvan i p yat smertej adirondakskij ekskursovod prozvanij Tifoznim Dzhonom zaraziv 36 osib z yakih pomerli dvoye i Alfons Kotils Alphonse Cotils vlasnik restoranu i pekaren yakij pracyuvav z yizheyu i takozh zaraziv bezlich lyudej 52 Nihto z nih ne buv zasudzhenij do dovichnogo karantinu yak Mellon U Velikij Britaniyi v period z 1907 do 1992 roku v likarni Long Grouv v Epsomi perebuvali na karantini 43 zhinki zdorovi nosiyi tifu deyaki z nih prozhili v izolyaciyi ponad 40 rokiv 53 U anglijskij movi slovospoluchennyam Tifozna Meri nazivayut nosiyiv nebezpechnih zahvoryuvan yaki stanovlyat nebezpeku dlya naselennya cherez vidmovu vzhittya vidpovidnih zasterezhnih zahodiv 54 Primitki red a b Find a Grave 1996 d Track Q63056 Typhoid Mary Dies Of A Stroke At 68 Carrier of Disease Blamed for 51 Cases and 3 Deaths but She Was Held Immune New York Times 12 listopada 1938 Arhiv originalu za 5 chervnya 2011 Procitovano 28 lyutogo 2010 Mary Mallon the first carrier of typhoid bacilli identified in America and consequently known as Typhoid Mary died yesterday in Riverside Hospital on North Brother Island Typhoid Mary Dies Of A Stroke At 68 Carrier of Disease Blamed for 51 Cases and 3 Deaths but She Was Held Immune New York Times 12 listopada 1938 Arhiv originalu za 5 chervnya 2011 Procitovano 28 lyutogo 2010 Mary Mallon the first carrier of typhoid bacilli identified in America and consequently known as Typhoid Mary died yesterday in Riverside Hospital on North Brother Island a b Adler Mara 2016 s 137 145 Elsevier 2013 s 189 a b v Adler Mara 2016 s 137 Adler Mara 2016 s 141 Soper 1939 s 703 a b Adler Mara 2016 s 140 141 George A Soper 1907 s 2019 2020 Mikkelson Barbara 26 veresnya 2002 Did Typhoid Mary Cause the Deaths of Thousands of People Vinovna li Tifoznaya Meri v tysyachah smertej angl Snopes Procitovano 26 travnya 2020 a b v g d Marineli F Tsoucalas G Karamanou M amp Androutsos G 2013 s 132 134 Soper 1939 s 704 712 Soper 1939 s 705 Rosenberg Jennifer Typhoid Mary About com Arhiv originalu za 23 bereznya 2012 Procitovano 6 chervnya 2007 Who Was Typhoid Mary angl Forbes 22 veresnya 2017 Arhiv originalu za 15 chervnya 2020 Procitovano 14 travnya 2020 Adler Mara 2016 s 143 a b v Brooks 1996 s 915 Hilgenkamp 2006 s 261 a b v g Caitlind L Alexander 2004 a b v Judith Walzer Leavitt Ronald L Numbers 1997 s 560 Judith Walzer Leavitt Ronald L Numbers 1997 s 561 Mary Mallon 1909 In Her Own Words Arhiv originalu za 26 kvitnya 2010 Procitovano 11 travnya 2020 Soper 1939 s 708 710 a b Adler Mara 2016 s 143 145 Marion Daily Mirror 1910 s 2 Carey 1989 s 20 Leavitt Judith 12 zhovtnya 2004 Typhoid Mary Villain or Victim PBS Online Arhiv originalu za 17 travnya 2020 Procitovano 11 travnya 2020 a b Social distancing in the coronavirus era is latest in long history of medical quarantines angl Greenwich Time 4 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2020 Procitovano 19 kvitnya 2020 Leavitt 1996 s 195 Bartoletti 2015 s 141 Bartoletti 2015 s 143 Crane 2010 s 17 Rosenberg Jennifer Typhoid Mary About com Arhiv originalu za 23 bereznya 2012 Procitovano 6 chervnya 2007 TYPHOID MARY DIES OF A STROKE AT 68 Carrier of Disease Blamed for 51 Cases and 3 Deaths but She Was Held Immune Services This Morning Epidemic Is Traced angl The New York Times 12 listopada 1938 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2020 Procitovano 14 travnya 2020 Typhoid Mary s tragic tale exposed the health impacts of super spreaders angl National Geographic 18 bereznya 2020 Arhiv originalu za 1 travnya 2020 Procitovano 14 travnya 2020 Soper 1939 s 712 Women and Early Public Health 1995 s 154 156 Leavitt 1996 s 14 Judith Walzer Leavitt Ronald L Numbers 1997 s 559 Singer Emily 16 serpnya 2016 The Strange Case of Typhoid Mary angl Quanta Magazine Arhiv originalu za 13 travnya 2020 Procitovano 26 travnya 2020 Monack Denise 14 serpnya 2013 Scientists get a handle on what made Typhoid mary s infectious microbes tick angl Stanford University School of Medicine Arhiv originalu za 23 travnya 2020 Procitovano 26 travnya 2020 Topics in Chronicling America Typhoid Mary The Library of Congress 9 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2020 Procitovano 11 travnya 2020 Soper 1939 s 709 a b Leavitt 1996 s 10 Nina Strochlic 17 bereznya 2020 Typhoid Mary s tragic tale exposed the health impacts of super spreaders National Geographic Arhiv originalu za 14 chervnya 2020 Procitovano 11 travnya 2020 The San Francisco Call 1910 s 4 Adler Mara 2016 s 138 Emmeluth Alcamo 2004 s 12 13 Typhoid Mary and the Public s Health 1994 s 32 33 Judith Walzer Leavitt Ronald L Numbers 1997 s 563 Loh Hagan 2019 s 25 Gonzalez Escobedo Masrshall Gunn ta 2010 9 14 The History of Quarantine Is the History of Discrimination angl Time 6 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 18 bereznya 2019 Procitovano 14 travnya 2020 Literatura red Adler R Mara E Typhoid Fever A History McFarland 2016 S 137 146 ISBN 978 1 476622095 Brooks J The sad and tragic life of Typhoid Mary CMAJ Canadian Medical Association journal journal de l Association medicale canadienne 1996 T 154 6 03 S 915 916 PMID 8634973 Arhivovano z dzherela 17 lyutogo 2021 Procitovano 17 chervnya 2020 Alexander Caitlind L Typhoid Mary The Story of Mary Mallon Educational Version LearningIsland com 2004 ISBN 9781301357642 Campbell Bartoletti Susan Terrible Typhoid Mary A True Story of the Deadliest Cook in America Boston Houghton Mifflin Harcourt 2015 S 142 ISBN 978 0 544 31367 5 Carey Catherine Mary Mallon s Trail of Typhoid FDA Consumer 1989 Vol 23 iss 1 06 P 18 21 Crane John Kenny The Secrets of North Brother Island An Illustrated Novel of the Greatest Disaster before September 11 2001 Xlibris 2010 ISBN 978 1 4415 9537 9 Emmeluth D Alcamo Edward I Typhoid Fever Philadelphia Chelsea House Publishers 2004 S 12 13 ISBN 0 7910 7464 1 Gonzalez Escobedo G Masrshall J M Gunn J S Chronic and acute infection of the gall bladder by Salmonella Typhi understanding the carrier state Nature Reviews Microbiology 2011 Iss 9 No 1 01 P 9 14 DOI 10 1038 nrmicro2490 Arhivovano z dzherela 9 bereznya 2021 Procitovano 17 chervnya 2020 Hilgenkamp Kathryn The Case of Typhoid Mary Environmental Health Ecological Perspectives Sudbury Massachusetts Jones and Bartlett Publishers 2006 ISBN 0 7637 2377 0 Loh Hagan Virginia The Real Typhoid Mary Michigan Cherry Lake Publishing 2019 ISBN 9781534129511 Filio Marineli Gregory Tsoucalas Marianna Karamanou George Androutsos Mary Mallon 1869 1938 and the history of typhoid fever Annals of gastroenterology 2013 No 26 2 2 November P 132 134 Arhivovano z dzherela 18 chervnya 2020 Procitovano 17 chervnya 2020 Merrill R M Timmreck T C Chapter 1 Foundation of Epidemiology Introduction to Epidemiology 4 Sudbury Massachusetts Jones and Bartlett Publishers 2005 ISBN 978 0 7637 35821 Kollektiv avtorov Job Readiness for Health Professionals Soft Skills Strategies for Success Missouri Elsevier 2013 S 189 ISBN 9780323430265 Typhoid mary Strikes Back Sickness and Health in America Readings in the History of Medicine and Public Health Judith Walzer Leavitt Ronald L Numbers 3 Wisconsin The University of Wisconsin Press 1997 ISBN 0299153207 The American Irish A History Routledge 2014 s 187 ISBN 978 1 317 88916 8 Soper George A The Curious Career of Typhoid Mary Bulletin of the New York Academy of Medicine 1939 10 P 698 712 Arhivovano z dzherela 14 listopada 2020 Procitovano 17 chervnya 2020 Soper George A The Work of a Chronic Typhoid Germ Distributor J Am Med Assoc 1907 Chislo 15 06 Arhivovano z dzherela 21 grudnya 2019 Procitovano 17 chervnya 2020 Walzer Leavitt Judith Typhoid Mary Captive to the Public s Health Boston Beacon Press 1996 Walzer Leavitt Judith Women and Early Public Health U S History as Women s History New Feminist Essays Linda K Kerber Alice Kessler Harris Kathryn Kish Sklar London Chapel Hill 1995 S 156 ISBN 0 8078 4495 0 Walzer Leavitt Judith Women and Health in America Historical Readings Wisconsin The University of Wisconsin Press 1999 S 615 ISBN 0 299 15964 7 Walzer Leavitt Judith Typhoid Mary and the Public s Health Mary Lou Beatty Humanities 1994 Vol 15 no 1 03 04 P 32 33 Typhoid Mary Is Released The Marion Daily Mirror Marion 1910 02 P 2 Arhivovano z dzherela 24 travnya 2020 Procitovano 17 chervnya 2020 Typhoid Mary s Unhappy Plight The San Francisco Call San Francisco 1910 07 P 4 Arhivovano z dzherela 24 travnya 2020 Procitovano 17 chervnya 2020 Posilannya red Stattya pro Meri Mellon anglijskoyu Arhivovano 20 veresnya 2005 u Wayback Machine Fotografiya mogili Meri Mellon Arhivovano 8 listopada 2012 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tifozna Meri amp oldid 36218096