Тит Генуцій Авгурін (лат. Titus Genucius Augurinus; близько 490 до н. е. — після 445 до н. е.) — політичний діяч та правник часів ранньої Римської республіки.
| Тит Генуцій Авгурін | |
|---|---|
| Народився | близько 490 до н. е. Рим |
| Помер | після 445 до н. е. Стародавній Рим |
| Громадянство | Римська республіка |
| Діяльність | давньоримський політик, Ancient Roman military personnel |
| Суспільний стан | патрицій |
| Посада | консул |
| Термін | 451 року до н. е. |
| Попередник | Публій Сестій Капітолін Ватикан |
| Наступник | Перша колегія децемвірів |
| Рід | Генуції |
| Батько | Луцій Генуцій Авгурін |
| Мати | невідомо |
| Брати, сестри | Марк Генуцій Авгурін |
Життєпис Редагувати
Походив з патриціанського роду Генуціїв. Син Луція Генуція Авгуріна. Про молоді роки відсутні відомості.
У 451 році до н. е. його було обрано консулом разом з Аппієм Клавдієм Крассом Сабіном Інрегілленом.
Того ж року за його ініціативою патриції погодилися з пропозицією народного трибуна Гая Терентілія Арси щодо утворення колегії децемвірів з написання законів. Авгурін увійшов до цієї колегії й брав участь у створенні 10 з 12 законів, що в подальшому увійшли до Законів дванадцяти таблиць. У 450 році до н. е. склав повноваження.
Згодом і далі підтримував патриціїв у боротьбі з плебеями. У 445 р. до н. е. він запропонував призначити 6 військових трибунів з консульською владою замість колишніх консулів, причому щоб троє з них були з патриціїв, а троє — з плебеїв. Разом з тим виступав проти надання плебеям права обиратися консулами.
За деякими відомостями був одружений з представницею плебейського роду. Діяльність після 445 року до н. е. Тита Генуція невідома.
Джерела Редагувати
- Тит Лівій, ab urbe condita, III 33, 4. (лат.)
- Broughton, T. Robert S. (1951), «The Magistrates of the Roman Republic», Philological Monographs, number XV, volume I, New York: The American Philological Association, vol. I, 509 B.C. — 100 B.C. — p. 45. (англ.)
- Digital Prosopography of the Roman Republic
- Любкер Ф. Genucii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 558–559.