Тиранчик мухолюб рудогузий Охоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Ц

?

Тиранчик-мухолюб рудогузий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Тиранові (Tyrannidae)
Рід:	Тиранчик-мухолюб (Mionectes)
Вид:	Тиранчик-мухолюб рудогузий

Біноміальна назва

Mionectes macconnelli
(Chubb C., 1919)

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Pipromorpha oleaginea macconnelli

Посилання

Вікісховище:	Mionectes macconnelli
Віківиди:	Mionectes macconnelli
EOL:	1053188
ITIS:	561134
МСОП:	103680198
NCBI:	254557

Тира́нчик-мухолю́б рудогузий (Mionectes macconnelli) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Амазонії та на Гвіанському нагір'ї.

Опис ред.

Довжина птаха становить 13 см, верхня частина тіла оливкова, нижня частина тіла переважно тьмяно-охриста або рудувата.

Підвиди ред.

Виділяють два підвиди:

M. m. macconnelli (Chubb, C, 1919) — східна Венесуела, Гвіана, північно-східна і центральна Бразилія, північно-східна Болівія;
M. m. peruanus (Carriker, 1930) — центральне Перу.

Тепуйський тиранчик-мухолюб раніше вважався підвидом рудогузого тиранчика-мухолюба, однак був визнаний окремим видом через різницю у вокалізації і поведінці.

Поширення і екологія ред.

Рудогузі тиранчики-мухолюби мешкають у Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Бразилії, Перу і Болівії. Вони живуть в підліску вологих рівнинних, заболочених і гірських тропічних лісів та на плантаціях. Зустрічаються на висоті до 2000 м над рівнем моря.

Примітки ред.

BirdLife International (2016). Mionectes macconnelli.
Chubb, Charles (1919). . Annals and Magazine of Natural History. Series 9 4: 301-304 [303]. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022.
Todd, W. E. Clyde (1921). . Proceedings of the Biological Society of Washington 34: 173–192. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022.
Traylor, Melvin A. Jr, ред. (1979). 8. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 58. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy (2009). Birds of South America: Passerines. Helm Field Guides. London: Christopher Helm. с. 423. ISBN 978-1-408-11342-4.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 17 лютого 2022.
Hilty, S.L.; Ascanio, D. (2014). . Bulletin of the British Ornithologists' Club 134 (4): 270–279. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 17 лютого 2022.

Джерела ред.

Willis, E.O.; Wechsler, D.; Oniki, Y. (1978). . Auk 95 (1): 1–8. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 17 лютого 2022.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Mionectes macconnelli.

[2] Chubb, Charles (1919). . Annals and Magazine of Natural History. Series 9 4: 301-304 [303]. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022.

[3] Todd, W. E. Clyde (1921). . Proceedings of the Biological Society of Washington 34: 173–192. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022.

[4] Traylor, Melvin A. Jr, ред. (1979). 8. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 58. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022.

[5] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[6] Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy (2009). Birds of South America: Passerines. Helm Field Guides. London: Christopher Helm. с. 423. ISBN 978-1-408-11342-4.

[ioc-7] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 17 лютого 2022.

[8] Hilty, S.L.; Ascanio, D. (2014). . Bulletin of the British Ornithologists' Club 134 (4): 270–279. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 17 лютого 2022.