? Тиранець сірий |
|---|
| Біологічна класифікація |
| Myiopagis caniceps (Swainson, 1835) |
Ареал виду |
Підвиди |
| (Див. текст) |
| Синоніми |
| Tyrannula caniceps Serpophaga araguayae Snethlage, 1928 |
Посилання |
Тира́нець сірий (Myiopagis caniceps) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Панамі і Південній Америці.
Опис ред.
Довжина птаха становить 10-12 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців верхня частина тіла сіра, на тімені біла смуга. Крила чорнуваті з білими смугами. Горло і груди світло-сірі, живіт сірувато-білий. У самиць верхня частина тіла оливкова, на тімені жовтувата смуга. Крила чорнуваті з жовтими смугами. Нижня частина тіла жовтувата, живіт більш яскравий. У молодих птахів на крилах і верхній частині тіла є коричневі плями.
Підвиди ред.
Виділяють чотири підвиди:
- M. c. absita (Wetmore, 1963) — центральна і східна Панама (Колон, Дар'єн);
- M. c. parambae (Hellmayr, 1904) — західна Колумбія і північно-західний Еквадор (на південь до Пічинчи);
- M. c. cinerea (Pelzeln, 1868) — східна Колумбія, південна Венесуела (Болівар, Амасонас), Гвіана, схід Еквадору і Перу, бразильська Амазонія і північна Болівія;
- M. c. caniceps (Swainson, 1835) — східна і південна Бразилія (від східного Мараньяну до Пернамбуку, на південь до Мату-Гросу і Ріу-Гранді-ду-Сул), Парагвай, південно-східна Болівія, північно-західна і північно-східна Аргентина.
Деякі дослідники виділяють підвиди M. c. absita і M. c. parambae у окремий вид Myiopagis parambae, а підвид M. c. cinerea — у окремий вид Myiopagis cinerea.
Поширення і екологія ред.
Сірі тиранці мешкають в Панамі, Колумбії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Бразилії, Еквадорі, Перу,Болівії, Парагваї і Аргентині. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, заболочених лісах і на узліссях. Уникають сухих тропічних лісів. Зустрічаються парами, на висоті до 1500 м над рівнем моря, переважно на висоті до 1200 м над рівнем моря. Часто приєднуються до змішаних зграй птахів.
Примітки ред.
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 28 лютого 2022.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 28 лютого 2022.
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 28 лютого 2022.
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 28 лютого 2022.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |