www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бойчук Тимофій Львович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бойчук Бойчук Тимофій Тимко Львович 27 вересня

Бойчук Тимофій Львович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бойчук.

Бойчук Тимофій (Тимко) Львович (27 вересня 1896, Романівка, нині Теребовлянського району Тернопільської області — березень 1922, Київ) — український живописець, творив у галузі монументального і станкового малярства, книжкової графіки. Брат і учень Михайла Бойчука.

Тимофій Львович Бойчук
Тимко Бойчук. Автопортрет. 1918 р.
Народження 27 вересня 1896(1896-09-27)
с. Романівка, Теребовлянський повіт Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Смерть 13 липня 1922(1922-07-13) (25 років)
  Київ, Українська СРР
Національність українець
Країна  Австро-Угорщина →  УНР
Жанр живопис
Діяльність художник
Вплив Михайла Бойчука
Брати, сестри Бойчук Михайло Львович
 Бойчук Тимофій Львович у Вікісховищі

Життєпис ред.

Народився Тимофій Бойчук 27 вересня 1896 року в багатодітній родині селянина-рільника Левонтія Бойчука в селі Романівці на Теребовлянщині, що у ті часи входила до складу Австро-Угорської імперії. Він був на 14 років молодший за свого брата Михайла. Ходив до сільської школи, допомагав батькові в господарстві, а у вільний час любив малювати. Шістнадцятилітнім приїхав до Львова, щоб стати учнем-підмайстром свого старшого брата Михайла.

Навесні 1914 року Тимофій Бойчук разом із Михайлом Бойчуком, його дружиною Софією Налепінською та Миколою Касперовичем реставрували іконостас церкви Трьох Святих у с. Лемеші на Чернігівщині. Але закінчити справу перешкодила війна. Як підданих Австрійської імперії, братів-художників інтернували «на заслання» до Уральська, а пізніше до Арзамаса, де вони перебували до революційних потрясінь 1917 року.

Повернувшись до Києва у грудні 1917 року Тимофій, який не переставав багато працювати над рисунком на засланні й зробивши за три роки під керівництвом брата великі успіхи, вступив до майстерні ікони та фрески (пізніше перейменовану на майстерню монументального живопису), яку очолив Михайло Бойчук в Українській академії мистецтва. Тимко самовіддано перейнявся мистецькими ідеалами брата і стає разом з Миколою Касперовичем найвидатнішим учнем майстерні Михайла Бойчука.

Та на жаль, Тимофієві судилося зовсім недовге життя. Голод і розруха довели молодого митця до тяжкого невиліковного туберкульозу. В березні 1922 року Тимка Бойчука не стало.

Вже після смерті художника його твори експонували на виставках українського мистецтва у Москві, Харкові, Венеції. На Венеційському бієнале 1928 року мистецька критика назвала його «українським Гогеном».

Творчість ред.

Творчість Тимка Бойчука — оригінальне явище українського мистецтва. Композиційна система, структура образів, тональна гама творів митця ґрунтовані на глибокому вивченні мистецтва доби Проторенесансу, візантійського малярства, давньоруського іконопису й народного мистецтва.

У ті часи ідея відродження монументального мистецтва займала вагоме місце у творчості українських митців.

Під час навчання в Академії Тимко Бойчук разом з іншими учнями монументальної майстерні — Василем Седлярем, Оксаною Павленко, Іваном Падалкою, — брав участь у розписах чотирьох корпусів Луцьких казарм у Києві влітку 1919 року (його пензлю належали композиції «Оранка», «Табір червоноармійців», «З одного казанка» та ін. у співавторстві). Але вже 1922 року всю роботу було по-варварському знищено.

Наступною колективною працею, у якій взяв участь Т. Бойчук, було декоративне оформлення Київського оперного театру до Всеукраїнського з'їзду повітових виконавчих комітетів (1919), де разом із Сергієм Колосом виконав панно «Коваль» та художнє оформлення Кооперативного інституту (1920), які також не дійшли до нашого часу.

Тимофій Бойчук працював також у галузі станкового живопису, переважно у побутовому та портретному жанрах, книжковій графіці, плакаті. Перші роботи майстра, виконані темперою на дерев'яних дошках, є сюжетними композиціями із зображенням життя селян. Серед творів, зокрема:

  • «Дві жінки з насінням», «Сцена з базару», «Вулиця в містечку» (обидві — 1916), «На пасовиську» (1917),
  • «Хлопець і дівчина», «Баби на городі», «Садять картоплю», «У шевській майстерні», «Біля яблуні» (всі — 1919—1921),
  • «Автопортрет» (1920), «Образки робочого життя», «Портрети» та инші

У жанрі книжкової графіки Тимко Бойчук створив серію ілюстрацій до збірника «Українські легенди", який видало товариство «Волошки», та ілюстрації і обкладинку до дитячого збірника «Барвінок» (1919).

Майстерня М. Бойчука працювала над плакатами для агіткампаній. У співавторстві з М. Трубецькою Т. Бойчук працював над плакатом «Товарообмін між містом і селом», а з І. Падалкою він виконав плакати «Червоноармієць з рушницею, робітник з молотом, селянин з плугом доб'ють контрреволюцію» (1920) та «У братерському єднанні праці селян та робітників наш добробут» (1921). У цих яскравих політичних агітках — ще одна яскрава грань художникового таланту.

Майже всі його твори були знищені під час розгрому бойчукістів; ті, що збереглися, нині перебувають у фондах Національного художнього музею (Київ) і Державній третьяковській галереї (Москва).

Як зазначав автор монографії «Тимко Бойчук», історик мистецтва Дмитро Антонович: «Тимко Бойчук уже зразу ступив на шлях, проторений колосальною інтелектуальною працею його брата, і тому, згорівши вже на 26 році життя, зійшов у могилу, як майстер художник, що, розуміється, не сказав свого останнього слова, але вже був виразною артистичною індивідуальністю і вже мав своїх послідовників, коли не учнів».

Вшанування, пам'ять ред.

  • Пам'ятник (погруддя) братам Бойчукам в с. Романівці (1992, скульптор — Борис Рудий).
  • Творчости та життєпису майстра присвячені статті в енцикльопедичних та періодичних виданнях тощо. Також — книга Дмитра Антоновича «Тимко Бойчук» (Прага, 1929), довгий час — єдине видання, присвячене майстру, якого автор знав особисто, бачив його твори, що майже всі згодом пропали. Опубліковані репродукції творів Тимка Бойчука для видання надала Софія Налепинська-Бойчук, виписи з метричних книг щодо дат народження братів Бойчуків — д-р Володимир Старосольський.

Галерея творів ред.

Джерела ред.

Посилання ред.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bojchuk Bojchuk Timofij Timko Lvovich 27 veresnya 1896 Romanivka nini Terebovlyanskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti berezen 1922 Kiyiv ukrayinskij zhivopisec tvoriv u galuzi monumentalnogo i stankovogo malyarstva knizhkovoyi grafiki Brat i uchen Mihajla Bojchuka Timofij Lvovich BojchukTimko Bojchuk Avtoportret 1918 r Narodzhennya 27 veresnya 1896 1896 09 27 s Romanivka Terebovlyanskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiyaSmert 13 lipnya 1922 1922 07 13 25 rokiv Kiyiv Ukrayinska SRRNacionalnist ukrayinecKrayina Avstro Ugorshina UNRZhanr zhivopisDiyalnist hudozhnikVpliv Mihajla BojchukaBrati sestri Bojchuk Mihajlo Lvovich Bojchuk Timofij Lvovich u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorchist 3 Vshanuvannya pam yat 4 Galereya tvoriv 5 Dzherela 6 PosilannyaZhittyepis red Narodivsya Timofij Bojchuk 27 veresnya 1896 roku v bagatoditnij rodini selyanina rilnika Levontiya Bojchuka v seli Romanivci na Terebovlyanshini sho u ti chasi vhodila do skladu Avstro Ugorskoyi imperiyi Vin buv na 14 rokiv molodshij za svogo brata Mihajla Hodiv do silskoyi shkoli dopomagav batkovi v gospodarstvi a u vilnij chas lyubiv malyuvati Shistnadcyatilitnim priyihav do Lvova shob stati uchnem pidmajstrom svogo starshogo brata Mihajla Navesni 1914 roku Timofij Bojchuk razom iz Mihajlom Bojchukom jogo druzhinoyu Sofiyeyu Nalepinskoyu ta Mikoloyu Kasperovichem restavruvali ikonostas cerkvi Troh Svyatih u s Lemeshi na Chernigivshini Ale zakinchiti spravu pereshkodila vijna Yak piddanih Avstrijskoyi imperiyi brativ hudozhnikiv internuvali na zaslannya do Uralska a piznishe do Arzamasa de voni perebuvali do revolyucijnih potryasin 1917 roku Povernuvshis do Kiyeva u grudni 1917 roku Timofij yakij ne perestavav bagato pracyuvati nad risunkom na zaslanni j zrobivshi za tri roki pid kerivnictvom brata veliki uspihi vstupiv do majsterni ikoni ta freski piznishe perejmenovanu na majsternyu monumentalnogo zhivopisu yaku ocholiv Mihajlo Bojchuk v Ukrayinskij akademiyi mistectva Timko samoviddano perejnyavsya misteckimi idealami brata i staye razom z Mikoloyu Kasperovichem najvidatnishim uchnem majsterni Mihajla Bojchuka Ta na zhal Timofiyevi sudilosya zovsim nedovge zhittya Golod i rozruha doveli molodogo mitcya do tyazhkogo nevilikovnogo tuberkulozu V berezni 1922 roku Timka Bojchuka ne stalo Vzhe pislya smerti hudozhnika jogo tvori eksponuvali na vistavkah ukrayinskogo mistectva u Moskvi Harkovi Veneciyi Na Venecijskomu biyenale 1928 roku mistecka kritika nazvala jogo ukrayinskim Gogenom Tvorchist red Tvorchist Timka Bojchuka originalne yavishe ukrayinskogo mistectva Kompozicijna sistema struktura obraziv tonalna gama tvoriv mitcya gruntovani na glibokomu vivchenni mistectva dobi Protorenesansu vizantijskogo malyarstva davnoruskogo ikonopisu j narodnogo mistectva U ti chasi ideya vidrodzhennya monumentalnogo mistectva zajmala vagome misce u tvorchosti ukrayinskih mitciv Pid chas navchannya v Akademiyi Timko Bojchuk razom z inshimi uchnyami monumentalnoyi majsterni Vasilem Sedlyarem Oksanoyu Pavlenko Ivanom Padalkoyu brav uchast u rozpisah chotiroh korpusiv Luckih kazarm u Kiyevi vlitku 1919 roku jogo penzlyu nalezhali kompoziciyi Oranka Tabir chervonoarmijciv Z odnogo kazanka ta in u spivavtorstvi Ale vzhe 1922 roku vsyu robotu bulo po varvarskomu znisheno Nastupnoyu kolektivnoyu praceyu u yakij vzyav uchast T Bojchuk bulo dekorativne oformlennya Kiyivskogo opernogo teatru do Vseukrayinskogo z yizdu povitovih vikonavchih komitetiv 1919 de razom iz Sergiyem Kolosom vikonav panno Koval ta hudozhnye oformlennya Kooperativnogo institutu 1920 yaki takozh ne dijshli do nashogo chasu Timofij Bojchuk pracyuvav takozh u galuzi stankovogo zhivopisu perevazhno u pobutovomu ta portretnomu zhanrah knizhkovij grafici plakati Pershi roboti majstra vikonani temperoyu na derev yanih doshkah ye syuzhetnimi kompoziciyami iz zobrazhennyam zhittya selyan Sered tvoriv zokrema Dvi zhinki z nasinnyam Scena z bazaru Vulicya v mistechku obidvi 1916 Na pasovisku 1917 Hlopec i divchina Babi na gorodi Sadyat kartoplyu U shevskij majsterni Bilya yabluni vsi 1919 1921 Avtoportret 1920 Obrazki robochogo zhittya Portreti ta inshiU zhanri knizhkovoyi grafiki Timko Bojchuk stvoriv seriyu ilyustracij do zbirnika Ukrayinski legendi yakij vidalo tovaristvo Voloshki ta ilyustraciyi i obkladinku do dityachogo zbirnika Barvinok 1919 Majsternya M Bojchuka pracyuvala nad plakatami dlya agitkampanij U spivavtorstvi z M Trubeckoyu T Bojchuk pracyuvav nad plakatom Tovaroobmin mizh mistom i selom a z I Padalkoyu vin vikonav plakati Chervonoarmiyec z rushniceyu robitnik z molotom selyanin z plugom dob yut kontrrevolyuciyu 1920 ta U braterskomu yednanni praci selyan ta robitnikiv nash dobrobut 1921 U cih yaskravih politichnih agitkah she odna yaskrava gran hudozhnikovogo talantu Majzhe vsi jogo tvori buli znisheni pid chas rozgromu bojchukistiv ti sho zbereglisya nini perebuvayut u fondah Nacionalnogo hudozhnogo muzeyu Kiyiv i Derzhavnij tretyakovskij galereyi Moskva Yak zaznachav avtor monografiyi Timko Bojchuk istorik mistectva Dmitro Antonovich Timko Bojchuk uzhe zrazu stupiv na shlyah protorenij kolosalnoyu intelektualnoyu praceyu jogo brata i tomu zgorivshi vzhe na 26 roci zhittya zijshov u mogilu yak majster hudozhnik sho rozumiyetsya ne skazav svogo ostannogo slova ale vzhe buv viraznoyu artistichnoyu individualnistyu i vzhe mav svoyih poslidovnikiv koli ne uchniv Vshanuvannya pam yat red Pam yatnik pogruddya bratam Bojchukam v s Romanivci 1992 skulptor Boris Rudij Tvorchosti ta zhittyepisu majstra prisvyacheni statti v enciklopedichnih ta periodichnih vidannyah tosho Takozh kniga Dmitra Antonovicha Timko Bojchuk Praga 1929 dovgij chas yedine vidannya prisvyachene majstru yakogo avtor znav osobisto bachiv jogo tvori sho majzhe vsi zgodom propali Opublikovani reprodukciyi tvoriv Timka Bojchuka dlya vidannya nadala Sofiya Nalepinska Bojchuk vipisi z metrichnih knig shodo dat narodzhennya brativ Bojchukiv d r Volodimir Starosolskij Galereya tvoriv red nbsp Torguyut nasinnyam 1919 1920 karton tempera nbsp Hlopec i divchina 1918 1919 karton tempera nbsp Zhinki bilya yabluni 1921 karton tempera Dzherela red Antonovich D Timko Bojchuk 1896 1922 Praga 1929 Arhivovano 26 lipnya 2018 u Wayback Machine Bilokin S Timko Bojchuk 1896 1922 Almanah Ukrayinskogo Narodnogo Soyuzu na rik 1996 Richnik 86 red Z Snilik Nyu Jork 1996 il S 185 188 Duda I Kushnerik G Sayenko N Bojchuk Timofij Timko Lvovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 160 162 163 ISBN 966 528 197 6 Kovalska L Timish Bojchuk molodshij brat Mistecka storinka Kushnerik G Tragichna dolya brativ Bojchukiv Terebovlyanshina Krayeznavchij i literaturno misteckij almanah kalendar na 2001 rik T 2001 Sayenko N O Bojchuk Timofij Timko Lvovich Arhivovano 10 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koord byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini K Poligrafkniga 2004 T 3 Bio Bya 695 s ISBN 966 02 2682 9 Voni proslavili nash kraj Bibliografichnij posibnik T 2002 Zhurnal Ukrayina 15 04 1989 r Timofij Bojchuk 1896 1922 Personalna bibliografichna pam yatka do 120 richchya vid dnya narodzhennya Arhivovano 25 sichnya 2022 u Wayback Machine Geniyi penzlya Hudozhniki Ukrayini yuvilyari 2016 r Luck Shidnoyevropejskij nacionalnij universitet im Lesi Ukrayinki 2016 Biblioteka Vip 12 Posilannya red Timofij Timko Bojchuk Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bojchuk Timofij Lvovich amp oldid 37516957