www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тереза Саксен Гільдбурггаузенська нім Therese von Sachsen Hildburghausen повне ім я Тереза Шарлотта Луїза Фредеріка Амал

Тереза Саксен-Гільдбурггаузенська

Тереза Саксен-Гільдбурггаузенська (нім. Therese von Sachsen-Hildburghausen), повне ім'я Тереза Шарлотта Луїза Фредеріка Амалія Саксен-Гільдбурггаузенська (нім. Therese Charlotte Luise Friederike Amalie von Sachsen-Hildburghausen, також Тереза Баварська (нім. Therese von Bayern, 8 липня 1792 — 26 жовтня 1854) — принцеса Саксен-Гільдбурггаузенська з династії Веттінів, донька герцога Фрідріха Саксен-Гільдбурггаузенського та принцеси Шарлотти Мекленбург-Стреліцької, дружина короля Баварії Людвіга I, матір королей Баварії та Греції: Максиміліана II та Оттона I.

Тереза Саксен-Гільдбурггаузенська
нім. Therese von Sachsen-Hildburghausen
Тереза Саксен-Гільдбурггаузенська
Тереза близько 1810 року
2-а королева Баварії
Початок правління: 1825
Кінець правління: 1848
Попередник: Кароліна Баденська
Наступник: Марія Пруська
Дата народження: 8 липня 1792(1792-07-08)
Місце народження: Seidingstadtd
Країна: Священна Римська імперія
Дата смерті: 26 жовтня 1854(1854-10-26) (62 роки)
Місце смерті: Мюнхен
Поховання
St. Boniface’s Abbeyd : 

Чоловік: Людвіг I
Династія: Веттіни, Віттельсбахи
Батько: Фрідріх Саксен-Альтенбурзький
Мати: Шарлотта Георгіна Мекленбург-Стреліцька
Нагороди:

З нагоди її весільних гулянь бере свій початок славнозвісний Октоберфест.

Біографія Редагувати

Тереза народилась 8 липня 1792 року у літній резиденції саксен-гільдбурггаузенського двору, замку Landséjour[de], у Зайдінґштадті. 13 липня новонароджену охрестив придворний священик Андреас Ґенслер. Ім'я дівчинка отримала на честь імператриці Марії Терезії.

Дівчинка була шостою дитиною і четвертою донькою в родині герцога Фрідріха Саксен-Гільдбурггаузенського та його дружини Шарлотти. На момент її народження живими залишалися старший брат Йозеф Георг та сестра Катаріна Шарлотта.

За наступні дванадцять років у них з'явилося ще шестеро братів та сестер, з яких четверо досягли дорослого віку. Діти росли в умовах економії у замку Хільдбурґхаузен[en].

Замок Гільдбурггаузен у 1800 році

Вихованням Терези у дусі лютеранської віри займались гувернантка Йоганна Нонне та придворний священик Генріх Кюнер. Зростала принцеса у культурній та ліберальній обстановці, відносини між дітьми були теплими та дружніми, не зважаючи на те, що батьківський шлюб був не надто вдалим. Дівчина вивчала класичну німецьку літературу та французьку мову. Живопис їй викладав Карл Август Кесслер, а музику — Йоганн Петер Гошкель, давав уроки також Карл Марія фон Вебер.

У 1809 році Тереза була у списку принцес, які могли стати нареченою Наполеона. Проте, у грудні до Фрідріха завітав кронпринц Баварії Людвіг, який хотів взяти за дружину одну з гільдбурггаузенських принцес. Обираючи між Луїзою та Терезою, він, врешті, обрав старшу, хоча Луїза і вважалася більш привабливою. У січні кронпринц мав намір отримати на шлюб дозвіл батька та Наполеона. 12 лютого 1810 року згода була отримана, проте тривали перемовини щодо шлюбного контракту. Тереза у католицьку віру переходити відмовлялась.

6 жовтня принцеса вирушила із батьківського дому до Мюнхена. Весілля відбулося ввечері 12 жовтня у каплиці Мюнхенської резиденції. Терезі на той час виповнилося 18 років, Людвігу — 24.

Наступні п'ять днів у Мюнхені тривали пишні урочистості з приводу свята, що завершилися 17 жовтня великими перегонами, в яких брала участь і національна гвардія. Дія відбувалася в місцині, що згодом отримала назву «Луг Терези». Святкування оплачувало герцогство Саксен-Гільдбурггаузен. Витрати виявилися величезними, навіть за рік, батько нареченої визнав, що ще не зміг відновити фінансову рівновагу в країні, і більше не може виплачувати борг з державного бюджету.

До 1816 року подружжя проживало у палаці Мірабель у Зальцбурзі, оскільки Людвіг був призначений губернатором тамтешнього округу. Згодом резиденцію перенесли до Вюрцбурга. Іноді родина жила в палаці Йогеннесбург в Ашаффенбурзі. Літо проводили в Бад-Брюкенау.

Людвіг та Тереза у Ашаффенбурзі

У подружжя народилося дев'ятеро дітей:

У 1813 та 1815 роках кронпринцеса відвідувала рідний Хільдбурґхаузен, де бачилася із матір'ю.

Тереза — королева Баварії

13 жовтня 1825 року помер Максиміліан I в королем став Людвіг. У віці 33 років Тереза стала королевою Баварії. Родина оселилася у Мюнхені.

1827 року був створений Орден Терези. Королева займалася благодійницькою діяльністю, опікуючись долею удів, сиріт та бідних, створювала лікарні та інші соціальні заклади, і була дуже популярною серед народу.

Вона проявляла інтерес до державних справ і вважалась мудрою у політиці. Кожного разу, коли Людвіг їхав зі столиці, королева отримувала доповідь щодо стану справ у країні та при дворі. Тереза стверджувала, що король має знати все, що діється в його країні.

У 1832 році її другого сина Отто обрали королем новоствореного Грецького королівства. Людвіг з цього приводу також консультувався з нею. Отто, вийїхавши невдовзі до нових володінь, писав матері листи, в яких сповіщав про справи своєї держави.

Співчувала долі Каспара Хаузера.

Подружні відносини ґрунтувались на взаємному коханні та повазі. Після тридцяти років шлюбу Людвіг писав, що «Не існує кращої матері та кращої дружини. Жодна жінка не порівняється з нею у коханні та доброчесності. Якби я міг обрати жінку ще раз, я б обрав тільки її». В той же час, чоловік часто заводив коханок і навіть запрошував їх до двору. Чергове його захоплення танцівницею Лолою Монтес, на яку він витрачав незліченну кількість грошей, призвело до втрати трону через народне обурення. Людвіг зрікся престолу на користь сина Максиміліана і продовжив життя як приватна особа.

Подружжя після 1852 року проводило час на віллі Ludwigshöhe[nl] біля Пфальцького лісу. В церкві містечка Ебедкобен поблизу досі можна побачити стілець королеви, з вишитою на ньому літерою «Т».

Померла у 1854 році під час епідемії холери. Спочатку була похована у королівському склепі Віттельсбахів у Театинеркірхе, а в 1857 — перепохована в абатстві святого Боніфація, також у Мюнхені.

Чоловік пережив її на чотирнадцять років і пішов з життя у 1868 році. Похований поруч.

Генеалогія Редагувати

Ернст Фрідріх II
 
Кароліна Ербах-Фюрстенау
 
Ернст Август I
 
Софія Шарлотта Бранденбург-Байройтська
 
Карл Мекленбург-Стреліцький
 
Єлизавета Саксен-Хільдбурґхаузенська
 
Георг Гессен-Дармштадтський
 
Марія Луїза Лейнінґенська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ернст Фрідріх III
 
 
 
 
 
Ернестіна Саксен-Веймарська
 
 
 
 
 
Карл II
 
 
 
 
 
Фредеріка Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Саксен-Альтенбурзький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шарлотта Мекленбург-Стреліцька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Тереза
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки Редагувати

  1. З 1826 — Саксен-Альтенбурзького.
  2. Історія Октоберфесту [1] [ 25 травня 2013 у Wayback Machine.] (нім.)
  3. Зайдінґштадт [2] [ 2 липня 2012 у Wayback Machine.] (нім.)
  4. Martha Schad, Bayerns Königinnen, Regensburg 1992, стор. 93–166 [3] [ 6 травня 2013 у Wayback Machine.] (нім.)
  5. Родина короля Людвіга [4] (нім.)

Література Редагувати

  • Adalbert Prinz von Bayern: Max I. Joseph von Bayern. Pfalzgraf, Kurfürst und König. Bruckmann, München 1957.
  • Manfred Berger: Therese Charlotte Luise Friederike Amalie. In: Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon (BBKL). Band 23. Bautz, Nordhausen 2004, ISBN 3-88309-155-3, Sp. 1485—1491.
  • Egon Cäsar Conte Corti: Ludwig I. von Bayern. 7. neu bebilderte, gekürzte Auflage. Bruckmann, München 1979.
  • Heinz Gollwitzer: Ludwig I. von Bayern. Königtum im Vormärz. Eine politische Biographie. Süddeutscher Verlag, München 1986, ISBN 3-7991-6287-9.
  • Elfi M. Haller: Ludwig I. und Prinzessin Therese von Sachsen-Hildburghausen. Porträt einer königlichen Ehe. In: Festzug zur Feier der Jubelehe des Königs Ludwig und der Königin Therese zu München am 4. Oktober 1835. = Festzug zur Feyer der Jubel-Ehe Ihrer Majestäten des Königs Ludwig und der Königin Therese zu München am vierten October 1835. Bayerische Vereinsbank, München 1983, S. 7–28.
  • Rudolf Armin Human: Chronik der Stadt Hildburghausen. = Chronik der Stadt, der Diözese und des Herzogtums Hildburghausen. Kesselring, Hildburghausen 1886 (Nachdruck, herausgegeben von Hans-Jürgen Salier. Verlag Frankenschwelle, Hildburghausen 1999, ISBN 3-86180-082-9).
  • Georg Lohmeier: Die Ahnen des Hauses Bayern. Die Geschichte der Wittelsbacher (= Goldmann-Taschenbuch. Bavarica 26527). Goldmann, München 1980, ISBN 3-442-26527-4.
  • Golo Mann: Ludwig I. von Bayern (= Fischer 14491 Monographie). Herausgegeben und mit einem Vorwort von Hans-Martin Gauger. 3. Auflage. Fischer-Taschenbuch-Verlag, Frankfurt am Main 2002, ISBN 3-596-14491-4.
  • Ina Ulrike Paul: Therese Charlotte Luise, Königin von Bayern. In: Karl Bosl (Hrsg.): Bosls bayerische Biographie. Ergänzungsband. 1000 Persönlichkeiten aus 15 Jahrhunderten. Pustet, Regensburg 1988, ISBN 3-7917-1153-9, S. 161 (online auf der Website der Universitätsbibliothek Regensburg).
  • Hans Rall: Führer durch die Fürstengrüfte mit Verzeichnis aller Wittelsbacher Grablegen und Grabstätten. Wittelsbacher Lebensbilder von Kaiser Ludwig bis zur Gegenwart. Wittelsbacher Ausgleichsfonds, München 1979.
  • Hans Rall, Marga Rall: Die Wittelsbacher. Von Otto I. bis Elisabeth I. Sonderausgabe. Wien, Tosa Verlag 1994, ISBN 3-85001-485-1.
  • Martha Schad: Bayerns Königinnen (= Piper 4598). Durchgesehene Taschenbuchausgabe, Neuausgabe. Piper, München 2005, ISBN 3-492-24598-6.
  • Martha Schad: Bayerns Königshaus. Die Familiengeschichte der Wittelsbacher in Bildern. Pustet, Regensburg 1994, ISBN 3-7917-1396-5.
  • Heinrich Ferdinand Schoeppl: Die Herzoge von Sachsen-Altenburg ehemals von Hildburghausen. Tyrolia, Bozen 1917 (Unveränderter Nachdruck. Altenburger Verlag, Altenburg 1992 (= Das herzogliche Haus von Sachsen-Altenburg 1)).
  • Gabriele Stadler: Königin Therese von Bayern. Bayerischer Rundfunk, München 1994.
  • Hanspeter Wulff-Woesten: Hildburghäuser Hoheiten — Dem Volk verbunden (1792—1992). Evangelische Kirchgemeinde, Hildburghausen 1992.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тереза Саксен-Гільдбурггаузенська
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Tereza Saksen Gildburggauzenska nim Therese von Sachsen Hildburghausen povne im ya Tereza Sharlotta Luyiza Frederika Amaliya Saksen Gildburggauzenska nim Therese Charlotte Luise Friederike Amalie von Sachsen Hildburghausen takozh Tereza Bavarska nim Therese von Bayern 8 lipnya 1792 26 zhovtnya 1854 princesa Saksen Gildburggauzenska z dinastiyi Vettiniv donka gercoga Fridriha Saksen Gildburggauzenskogo 1 ta princesi Sharlotti Meklenburg Strelickoyi druzhina korolya Bavariyi Lyudviga I matir korolej Bavariyi ta Greciyi Maksimiliana II ta Ottona I Tereza Saksen Gildburggauzenskanim Therese von Sachsen HildburghausenTereza Saksen GildburggauzenskaTereza blizko 1810 roku2 a koroleva BavariyiPochatok pravlinnya 1825Kinec pravlinnya 1848Poperednik Karolina BadenskaNastupnik Mariya PruskaData narodzhennya 8 lipnya 1792 1792 07 08 Misce narodzhennya SeidingstadtdKrayina Svyashenna Rimska imperiyaData smerti 26 zhovtnya 1854 1854 10 26 62 roki Misce smerti MyunhenPohovannya St Boniface s Abbeyd Cholovik Lyudvig IDinastiya Vettini VittelsbahiBatko Fridrih Saksen AltenburzkijMati Sharlotta Georgina Meklenburg StrelickaNagorodi Z nagodi yiyi vesilnih gulyan bere svij pochatok slavnozvisnij Oktoberfest 2 Zmist 1 Biografiya 2 Genealogiya 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaBiografiya RedaguvatiTereza narodilas 8 lipnya 1792 roku u litnij rezidenciyi saksen gildburggauzenskogo dvoru zamku Landsejour de u Zajdingshtadti 3 13 lipnya novonarodzhenu ohrestiv pridvornij svyashenik Andreas Gensler Im ya divchinka otrimala na chest imperatrici Mariyi Tereziyi Divchinka bula shostoyu ditinoyu i chetvertoyu donkoyu v rodini gercoga Fridriha Saksen Gildburggauzenskogo ta jogo druzhini Sharlotti Na moment yiyi narodzhennya zhivimi zalishalisya starshij brat Jozef Georg ta sestra Katarina Sharlotta Za nastupni dvanadcyat rokiv u nih z yavilosya she shestero brativ ta sester z yakih chetvero dosyagli doroslogo viku Diti rosli v umovah ekonomiyi u zamku Hildburghauzen en nbsp Zamok Gildburggauzen u 1800 rociVihovannyam Terezi u dusi lyuteranskoyi viri zajmalis guvernantka Joganna Nonne ta pridvornij svyashenik Genrih Kyuner Zrostala princesa u kulturnij ta liberalnij obstanovci vidnosini mizh ditmi buli teplimi ta druzhnimi ne zvazhayuchi na te sho batkivskij shlyub buv ne nadto vdalim Divchina vivchala klasichnu nimecku literaturu ta francuzku movu Zhivopis yij vikladav Karl Avgust Kessler a muziku Jogann Peter Goshkel davav uroki takozh Karl Mariya fon Veber U 1809 roci Tereza bula u spisku princes yaki mogli stati narechenoyu Napoleona Prote u grudni do Fridriha zavitav kronprinc Bavariyi Lyudvig yakij hotiv vzyati za druzhinu odnu z gildburggauzenskih princes Obirayuchi mizh Luyizoyu ta Terezoyu vin vreshti obrav starshu hocha Luyiza i vvazhalasya bilsh privablivoyu U sichni kronprinc mav namir otrimati na shlyub dozvil batka ta Napoleona 12 lyutogo 1810 roku zgoda bula otrimana prote trivali peremovini shodo shlyubnogo kontraktu Tereza u katolicku viru perehoditi vidmovlyalas 6 zhovtnya princesa virushila iz batkivskogo domu do Myunhena Vesillya vidbulosya vvecheri 12 zhovtnya u kaplici Myunhenskoyi rezidenciyi Terezi na toj chas vipovnilosya 18 rokiv Lyudvigu 24 Nastupni p yat dniv u Myunheni trivali pishni urochistosti z privodu svyata sho zavershilisya 17 zhovtnya velikimi peregonami v yakih brala uchast i nacionalna gvardiya Diya vidbuvalasya v miscini sho zgodom otrimala nazvu Lug Terezi Svyatkuvannya oplachuvalo gercogstvo Saksen Gildburggauzen Vitrati viyavilisya velicheznimi navit za rik batko narechenoyi viznav sho she ne zmig vidnoviti finansovu rivnovagu v krayini i bilshe ne mozhe viplachuvati borg z derzhavnogo byudzhetu Do 1816 roku podruzhzhya prozhivalo u palaci Mirabel u Zalcburzi oskilki Lyudvig buv priznachenij gubernatorom tamteshnogo okrugu Zgodom rezidenciyu perenesli do Vyurcburga Inodi rodina zhila v palaci Jogennesburg v Ashaffenburzi Lito provodili v Bad Bryukenau nbsp Lyudvig ta Tereza u AshaffenburziU podruzhzhya narodilosya dev yatero ditej Maksimilian 1811 1864 nastupnij korol Bavariyi buv odruzhenij iz Mariyeyu Pruskoyu mav dvoh siniv sho ne zalishili nashadkiv Matilda 1813 1862 druzhina velikogo gercoga Gessenskogo ta Prirejnskogo Lyudviga III ditej ne mala Otto 1815 1867 korol Greciyi u 1833 1862 buv odruzhenij iz Amaliyeyu Oldenburzkoyu ditej ne mav Teodelinda 1816 1817 pomerla nemovlyam Luyitpold 1821 1912 regent Bavariyi za siniv Maksimiliana II buv poshlyublenij iz Avgustoyu Toskanskoyu mav troh siniv i donku Aldegunda 1823 1914 druzhina gercoga Modeni ta Redzho Franchesko V d Este mala yedinu donku sho pomerla nemovlyam Hildegarda 1825 1864 druzhina gercoga Teshinskogo Albrehta mala troh ditochok Aleksandra 1826 1875 nastoyatelka religijnoyi obshini svyatoyi Anni u Vyurcburzi ta Myunheni pomerla neodruzhenoyu ditej ne mala Adalbert 1828 1875 princ Bavariyi buv odruzhenij iz Ameliyeyu Filipinoyu Ispanskoyu mav p yatero ditej U 1813 ta 1815 rokah kronprincesa vidviduvala ridnij Hildburghauzen de bachilasya iz matir yu nbsp Tereza koroleva Bavariyi13 zhovtnya 1825 roku pomer Maksimilian I v korolem stav Lyudvig U vici 33 rokiv Tereza stala korolevoyu Bavariyi Rodina oselilasya u Myunheni 1827 roku buv stvorenij Orden Terezi Koroleva zajmalasya blagodijnickoyu diyalnistyu opikuyuchis doleyu udiv sirit ta bidnih stvoryuvala likarni ta inshi socialni zakladi i bula duzhe populyarnoyu sered narodu Vona proyavlyala interes do derzhavnih sprav i vvazhalas mudroyu u politici Kozhnogo razu koli Lyudvig yihav zi stolici koroleva otrimuvala dopovid shodo stanu sprav u krayini ta pri dvori Tereza stverdzhuvala sho korol maye znati vse sho diyetsya v jogo krayini U 1832 roci yiyi drugogo sina Otto obrali korolem novostvorenogo Greckogo korolivstva Lyudvig z cogo privodu takozh konsultuvavsya z neyu Otto vijyihavshi nevdovzi do novih volodin pisav materi listi v yakih spovishav pro spravi svoyeyi derzhavi Spivchuvala doli Kaspara Hauzera Podruzhni vidnosini gruntuvalis na vzayemnomu kohanni ta povazi 4 Pislya tridcyati rokiv shlyubu Lyudvig pisav sho Ne isnuye krashoyi materi ta krashoyi druzhini Zhodna zhinka ne porivnyayetsya z neyu u kohanni ta dobrochesnosti Yakbi ya mig obrati zhinku she raz ya b obrav tilki yiyi V toj zhe chas cholovik chasto zavodiv kohanok i navit zaproshuvav yih do dvoru Chergove jogo zahoplennya tancivniceyu Loloyu Montes na yaku vin vitrachav nezlichennu kilkist groshej prizvelo do vtrati tronu cherez narodne oburennya Lyudvig zriksya prestolu na korist sina Maksimiliana i prodovzhiv zhittya yak privatna osoba Podruzhzhya pislya 1852 roku provodilo chas na villi Ludwigshohe nl bilya Pfalckogo lisu 5 V cerkvi mistechka Ebedkoben poblizu dosi mozhna pobachiti stilec korolevi z vishitoyu na nomu literoyu T Pomerla u 1854 roci pid chas epidemiyi holeri Spochatku bula pohovana u korolivskomu sklepi Vittelsbahiv u Teatinerkirhe a v 1857 perepohovana v abatstvi svyatogo Bonifaciya takozh u Myunheni Cholovik perezhiv yiyi na chotirnadcyat rokiv i pishov z zhittya u 1868 roci Pohovanij poruch Genealogiya RedaguvatiErnst Fridrih II nbsp Karolina Erbah Fyurstenau nbsp Ernst Avgust I nbsp Sofiya Sharlotta Brandenburg Bajrojtska nbsp Karl Meklenburg Strelickij nbsp Yelizaveta Saksen Hildburghauzenska nbsp Georg Gessen Darmshtadtskij nbsp Mariya Luyiza Lejningenska nbsp Ernst Fridrih III nbsp Ernestina Saksen Vejmarska nbsp Karl II nbsp Frederika Gessen Darmshtadtska nbsp Fridrih Saksen Altenburzkij nbsp Sharlotta Meklenburg Strelicka nbsp Tereza Primitki Redaguvati Z 1826 Saksen Altenburzkogo Istoriya Oktoberfestu 1 Arhivovano 25 travnya 2013 u Wayback Machine nim Zajdingshtadt 2 Arhivovano 2 lipnya 2012 u Wayback Machine nim Martha Schad Bayerns Koniginnen Regensburg 1992 stor 93 166 3 Arhivovano 6 travnya 2013 u Wayback Machine nim Rodina korolya Lyudviga 4 nim Literatura RedaguvatiAdalbert Prinz von Bayern Max I Joseph von Bayern Pfalzgraf Kurfurst und Konig Bruckmann Munchen 1957 Manfred Berger Therese Charlotte Luise Friederike Amalie In Biographisch Bibliographisches Kirchenlexikon BBKL Band 23 Bautz Nordhausen 2004 ISBN 3 88309 155 3 Sp 1485 1491 Egon Casar Conte Corti Ludwig I von Bayern 7 neu bebilderte gekurzte Auflage Bruckmann Munchen 1979 Heinz Gollwitzer Ludwig I von Bayern Konigtum im Vormarz Eine politische Biographie Suddeutscher Verlag Munchen 1986 ISBN 3 7991 6287 9 Elfi M Haller Ludwig I und Prinzessin Therese von Sachsen Hildburghausen Portrat einer koniglichen Ehe In Festzug zur Feier der Jubelehe des Konigs Ludwig und der Konigin Therese zu Munchen am 4 Oktober 1835 Festzug zur Feyer der Jubel Ehe Ihrer Majestaten des Konigs Ludwig und der Konigin Therese zu Munchen am vierten October 1835 Bayerische Vereinsbank Munchen 1983 S 7 28 Rudolf Armin Human Chronik der Stadt Hildburghausen Chronik der Stadt der Diozese und des Herzogtums Hildburghausen Kesselring Hildburghausen 1886 Nachdruck herausgegeben von Hans Jurgen Salier Verlag Frankenschwelle Hildburghausen 1999 ISBN 3 86180 082 9 Georg Lohmeier Die Ahnen des Hauses Bayern Die Geschichte der Wittelsbacher Goldmann Taschenbuch Bavarica 26527 Goldmann Munchen 1980 ISBN 3 442 26527 4 Golo Mann Ludwig I von Bayern Fischer 14491 Monographie Herausgegeben und mit einem Vorwort von Hans Martin Gauger 3 Auflage Fischer Taschenbuch Verlag Frankfurt am Main 2002 ISBN 3 596 14491 4 Ina Ulrike Paul Therese Charlotte Luise Konigin von Bayern In Karl Bosl Hrsg Bosls bayerische Biographie Erganzungsband 1000 Personlichkeiten aus 15 Jahrhunderten Pustet Regensburg 1988 ISBN 3 7917 1153 9 S 161 online auf der Website der Universitatsbibliothek Regensburg Hans Rall Fuhrer durch die Furstengrufte mit Verzeichnis aller Wittelsbacher Grablegen und Grabstatten Wittelsbacher Lebensbilder von Kaiser Ludwig bis zur Gegenwart Wittelsbacher Ausgleichsfonds Munchen 1979 Hans Rall Marga Rall Die Wittelsbacher Von Otto I bis Elisabeth I Sonderausgabe Wien Tosa Verlag 1994 ISBN 3 85001 485 1 Martha Schad Bayerns Koniginnen Piper 4598 Durchgesehene Taschenbuchausgabe Neuausgabe Piper Munchen 2005 ISBN 3 492 24598 6 Martha Schad Bayerns Konigshaus Die Familiengeschichte der Wittelsbacher in Bildern Pustet Regensburg 1994 ISBN 3 7917 1396 5 Heinrich Ferdinand Schoeppl Die Herzoge von Sachsen Altenburg ehemals von Hildburghausen Tyrolia Bozen 1917 Unveranderter Nachdruck Altenburger Verlag Altenburg 1992 Das herzogliche Haus von Sachsen Altenburg 1 Gabriele Stadler Konigin Therese von Bayern Bayerischer Rundfunk Munchen 1994 Hanspeter Wulff Woesten Hildburghauser Hoheiten Dem Volk verbunden 1792 1992 Evangelische Kirchgemeinde Hildburghausen 1992 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tereza Saksen GildburggauzenskaSlidami korolya Lyudviga I nim Profil na Geneall net Arhivovano 5 listopada 2012 u Wayback Machine nim Profil na Thepeerage com Arhivovano 16 sichnya 2013 u Wayback Machine angl Genealogiya Terezi Saksen Gildburggauzenskoyi Arhivovano 31 bereznya 2018 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tereza Saksen Gildburggauzenska amp oldid 39543235