Тераса Брюля (нім. Brühlsche Terrasse) — це невеликий відрізок на набережній Ельби в центральній частині старого Дрездена. Ці 500 метрів між мостом Августа (Augustusbrücke) і мостом Кароли (Carolabrücke), є однією з найголовніших визначних пам'яток міста. Цю терасу ще називають «Балкон Європи».
| Тераса Брюля нім. Brühlsche Terrasse | |
|---|---|
| | |
| 51°03′12″ пн. ш. 13°44′24″ сх. д. / 51.05342700002777434° пн. ш. 13.74020600002777748° сх. д.Координати: 51°03′12″ пн. ш. 13°44′24″ сх. д. / 51.05342700002777434° пн. ш. 13.74020600002777748° сх. д. | |
| Країна | Німеччина |
| Місто | Дрезден |
| Тип | пам'ятка архітектурний ансамбль парк тераса і вул. |
| Будівельник | Генріх фон Брюль |
| Дата заснування | XVI ст. |
| Статус | Пам'ятка архітектури |
| Тераса Брюля Тераса Брюля (Німеччина) | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Спочатку тераса була побудована як частина фортифікацій міста в XVI столітті. Коли набережна Ельби перестала бути важливою частиною міських укріплень, син Августа Сильного — Август III Фрідріх — передав її у власність своєму прем'єр-міністрові графу фон Брюлю. Той був людиною багатою, амбітною і великим поціновувачем прекрасного. Саме його колекція картин, викуплена російською імператрицею Катериною Другою, стала основою зібрання Ермітажу в Санкт-Петербурзі. На місці похмурих казематів Генріх фон Брюль (Heinrich von Brühl) звів чудовий палац, театр, бібліотеку, галерею і бельведер, прекрасним видом з якого могли насолоджуватися лише він сам і його знатні гості.
У 1814 році князь Микола Рєпнін-Волконський, що був саксонським генерал-губернатором, віддав наказ зробити цю набережну доступною для відвідувачів. Для цього з боку палацової площі була споруджена просторі парадні сходи, прикрашені левами з пісковика.
На рубежі 19-го — 20-го століть тераса була відремонтована: початкові споруди, побудовані за наказом Брюля, були втрачені і замінені сучасними будовами, які до цих пір і визначають вид з боку Ельби на Старе місто: Академія мистецтв, Секундогенітур і Альбертинум.
На жаль, в 1945 р під час бомбардувань Дрездена тераса була майже повністю знищена, але в мирний час відновлена. Сьогодні серед інших пам'яток архітектури тут розташовані будівля Верховного Суду Саксонії і Академія образотворчих мистецтв.
В даний час тераса Брюля є улюбленим місцем відпочинку не тільки туристів, а й мешканців Дрездена. Крім пам'яток архітектури, «балкон Європи» відомий своїми кафе і ресторанами, з майданчиків яких відкривається прекрасний вид на Ельбу.
Посилання ред.
- Woldemar Hermann; Eckhart Schleinitz (Hrsg.); Michael Schleinitz (Hrsg.): Tagebuch meines Wirkungskreises in der Architektur. Hermanns Bautagebuch von 1826 bis 1847. Verlag Notschriften, Radebeul 2006, ISBN 978-3-933753-88-5, S. 94 f.
| Це незавершена стаття з географії Німеччини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |