Телегіна Валентина Петрівна (1915—1979) — радянська російська актриса театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1961). Народна артистка РРФСР (1974).
| Телегіна Валентина Петрівна | |
|---|---|
| Народилася | 10 (23) лютого 1915 Новочеркаськ, Російська імперія |
| Померла | 4 жовтня 1979 (64 роки) Москва, СРСР |
| Поховання | Митинський цвинтар |
| Громадянство | СРСР Російська імперія |
| Діяльність | акторка, кіноакторка |
| Alma mater | Російський державний інститут сценічних мистецтв (1937) |
| Заклад | Санкт-Петербурзький академічний театр імені Ленсовєтаd і Кіностудія імені Горького |
| Роки діяльності | з 1934 |
| IMDb | nm0854302 |
| Нагороди та премії | |
| | |
| | |
| Телегіна Валентина Петрівна у Вікісховищі |
З життєпису Редагувати
Народилась 23 лютого 1915 р. Закінчила Інститут сценічних мистецтв (1937, майстерня С. Герасимова) в Ленінграді. З 1937 по 1940 рік працювала в Театрі імені Лєнсовєта.
Починаючи з 1934 р., знялася у вісімдесяти кінокартинах. Втілювала на екрані образи простих жінок з народу, трудівниць, селянок, наділяючи своїх героїнь чарівністю, душевністю і теплотою.
Знімалася в картинах українських кіностудій. Також брала участь в озвучуванні фільмів та мультфільмів («Сіра шийка» (1948), рос. Оранжевое горлышко (1954), «Остання наречена Змія Горинича» (1978).
Померла 4 жовтня 1979 р. Похована в Москві на Митинському кладовищі.
Фільмографія Редагувати
- «Чи люблю тебе?» (1934, епізод)
- «Тайга золота» (1937, епізод)
- «Комсомольськ» (1938, Мотя Котенкова (дебют)
- «Учитель» (1939, Степанида Іванівна Лаутіна)
- «Член уряду» (1939, Парасковія Телегіна)
- «Непереможні» (1942, дружинниця (немає в титрах)
- «Весна» (1947, науковий співробітник)
- «Дорогоцінні зерна» (1948, Варвара Степанівна Курочкіна, кухарка)
- «Кубанські козаки» (1949, Христофорівна (Авдотья Христофорівна), пташниця)
- «У степу» (1950, тітка Нюся)
- «Сільський лікар» (1951, тітка Паша, санітарка)
- «Спортивна честь» (1951, Вєтлугіна, посильна з квітами)
- «Степові зорі» (1953, Феодосія)
- «Сеанс гіпнозу» (1953, працівниця птахорадгоспу)
- «Море студене» (1954, сваха Терентіївна)
- «Чемпіон світу» (1954, тітка Поля)
- «Земля і люди» (1955, Марківна)
- «Ляна» (1955, чергова в готелі (немає в титрах)
- «Доля барабанщика» (1955, тітка Таня, прибиральниця)
- «Матрос Чижик» (1955, Авдотья Петрівна, дружина відставного боцмана Нілича; кіностудія ім. О. Довженка)
- «Дівчина з маяка» (1956, боцманша Євдокія Пилипівна; кіностудія ім. О. Довженка)
- «Поет» (1956, санітарка, тітка Дуся)
- «Головний проспект» (1956, епізод; кіностудія ім. О. Довженка)
- «Павло Корчагін» (1956, самогонщиця; кіностудія ім. О. Довженка)
- «Мандрівка в молодість» (1956, Марфуша, домробітниця Назарових; кіностудія ім. О. Довженка)
- «Дім, в якому я живу» (1957, Клавдія Кіндратівна, мати Сергія, Костянтина і Каті)
- «Справа була у Пенькові» (1957, Алевтина Власівна, самогонщиця)
- «Олеко Дундич» (1958, попадя)
- «Стукай в будь-які двері» (1958, мати Геннадія)
- «Балада про солдата» (1959, літня жінка-шофер)
- «У нашому місті» (1959, к/м, бабуся Бобочки)
- «Незвичайна подорож Мішки Стрекачова» (1959, Нюра-торговка)
- «Вітер» (1959, мадам, власниця будинку розпусти)
- «Сварка в Лукашах» (1959, Степанида Саввічна, мати Кості)
- «Воскресіння» (1960, Корабльова)
- «Прощавайте, голуби» (1960, Марія Юхимівна)
- «Людина йде за сонцем» (1961)
- «Чортова дюжина» (1961, провідниця)
- «Суд» (1962, народний суддя)
- «Тече Волга» (1962, Наташа, дружина капітана)
- «Хитра механіка» (1962, тітка Мотря)
- «Живі і мертві» (1964, тітка Паша Куликова)
- «Казка про втрачений час» (1964, Авдотья Петрівна)
- «Викликаємо вогонь на себе» (1964, Гречушна, спекулянтка)
- «Спекотний липень» (1965, Нилівна)
- «Вірність» (1965, жінка з відром; Одеська кіностудія)
- «Три тополі на Плющисі» (1967, Федосія Іванівна)
- «Тиха Одеса» (1967, горлата торговка на товкучці; Одеська кіностудія)
- «Розбудіть Мухіна!» (1967, римлянка/ прибиральниця аудиторії)
- «Журавушка» (1968, доярка (роль озвучила — Надія Животова)
- «Угрюм-ріка» (1968, Варвара, кухарка)
- «День і все життя» (1969, тітка Поля)
- «Телеграма» (1971, Марія Іванівна, дружина різьбяра)
- «Увімкніть північне сяйво» (1972, кухарка; Одеська кіностудія)
- «Крапля в морі» (1973, бабуся Валя)
- «Оновили» (1973, к/м, бабуся Борі)
- «…І тоді я сказав — ні…» (1973, тітка Паша)
- «Пам'ятай ім'я своє» (1974, няня в пологовому будинку)
- «Рейс перший, рейс останній» (1974, дружина діда; Одеська кіностудія)
- «Подія» (1974, Анна Петрівна, «Шибаніха»)
- «Крок назустріч» (1975, няня в пологовому будинку)
- «У самого Чорного моря» (1975, тітка Настя)
- «Повість про невідомого актора» (1976, епізод)
- «Квіти для Олі» (1976, санітарка в лікарні; Одеська кіностудія)
- «Поєдинок в тайзі» (1977, мати Жильцова)
- «Голубка» (1978, Матрьона)
- «Живіть в радості» (1978, мати Митяя, Марія Пряжкина)
- «Бунтівна барикада» (1978)
- «Місяць довгих днів» (1978, фільм-спектакль, Олександра Платонівна)
- «Сніданок на траві» (1979, тітка Паша, повар в піонертаборі (озвучує Олена Максимова) та ін.
Пам'ять Редагувати
- 1996 — Пам'яті актриси присвячений випуск документального телециклу Леоніда Філатова «Щоб пам'ятали» (рос. «Чтобы помнили»): Валентина Телегіна (фільм 23).
Примітки Редагувати
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Фільмографія В. П. Телєгіної (kino-teatr.ru)(рос.)
- Могила В. П. Телєгіної (m-necropol.narod.ru)(рос.)