www.wikidata.uk-ua.nina.az

Театр в Азербайджані Азербайджанський театр азерб Azərbaycan teatrı театральне мистецтво азербайджанського народу 1 Сцен

Театр в Азербайджані

Азербайджанський театр (азерб. Azərbaycan teatrı) — театральне мистецтво азербайджанського народу.

Сцена з комедії «Аршин мал алан» в Азербайджанському театрі опери та балету. Сезон 1928/29.
Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (листопад 2018)

Історія ред.

Витоки азербайджанського театрального мистецтва лежать у найдавніших народних святах і танцях

Народне уявлення «Кос-коса». Худ. А. Азімзаде, 1930.

Елементи театральної дії присутні в багатьох видах азербайджанського народної творчості — в іграх («гізлянпач» — хованки, «кесалдигач» — гра в поло), ігрових піснях («кепенек» — метелик, «беновше» — фіалка), у весільних обрядах («нишан» — заручення, «дуахгапма» — зняття вуалі з обличчя нареченої, «той» — весілля), календарних святах («новруз» — настання весни, «кев-седж» — підготовка до зими).

До первинних форм театральних вистав відносять колективний чоловічий танець «ялли», виступи скоморохів, кяндірбазів (канатохідців), мухрадуздів і мухребазів, вистави дервішів, «заклинателів» змій. Важливу роль у становленні народного театру Азербайджану зіграли широко відомі в народі театралізовані сцени «Коса-коса», «Гаравеллі», «Шах Селім», «Кеча пехлеван» («Лисий богатир»), «Джейран-ханум» («Пані Джейран»), «Марал оюну» («Оленяча гра»), «Кафтаркос» («Гієна»), «Хан-хан» («Повелитель — суддя»), «Тапдиг чобан» («Пастух Тапдиг»), «Тенбель Гардаш» («Брат ледар»). До древніх видів театральної культури Азербайджану відноситься ляльковий театр «Килим-арас» («Із-за килиму»), вистави якого висміювали потворні явища побуту, соціальна нерівність, несправедливість.

У середні століття широкого поширення набуває релігійно-містеріальний театр. До таких вистав відноситься театралізований обряд «Шабіха», який проводився зазвичай у траурний Мухаррам.

Виникнення національного азербайджанського театру. Кінець XIX—поч. XX ст ред.

Мірза Фаталі Ахундов

Національний азербайджанський театр виник у другій половині XIX століття на основі комедій першого азербайджанського драматурга, видного мислителя і філософа Мірзи Фаталі Ахундова. Перший професійний театральний спектакль азербайджанською мовою був показаний 10 (23) березня 1873. Ініціаторами спектаклю були педагог реального училища Гасанбек Меліков-Зардабі) і учень училища Наджафкулібек Везіров. На сцені Бакинського громадського зібрання учні реального училища зіграли виставу за п'єсою М. Ф. Ахундова «Візир Лєнкоранського ханства». 17 квітня 1873 в тому ж залі Бакинського громадського зібрання був показаний другий спектакль — інша комедія М. Ф. Ахундова «Гаджі Кара» («Пригоди скнари») Після перших постановок організація професійного театру призупинилася, і якийсь час вистав у Баку не показували. Зардабі був зайнятий створенням газети «Екінчі», а Наджафбек Везіров поїхав вчитися до Росії. Відкриття у Шуші в 1881 році реальної школи, в 1894 році — початкової жіночої школи, а також відкриття музикознавцем Харрат Гулу музичної школи та залучення туди молодих співаків викликало інтерес до театру у місцевої інтелігенції. Так, з 1982 року у Шуші в дні літніх канікул молодими педагогами стали влаштовуватися аматорські вистави. У перші роки репертуар складався з творів М. Ф. Ахундова.

Газета «Нове огляд» 17 серпня 1884 писала:

Днями молоді театрали-любителі Шуші втретє показали виставу на рідній мові з благодійними цілями. Спочатку була поставлена комедія «Мастаі-шах», потім — «Гаджі кара», а вчора — «Візир Лєнкоранського ханства». Незабаром збираються зіграти комедію «Мусьє Жордан». Всі вони написані відомим серед кавказьких мусульман Мірзою Фатаді Ахундовим.

Гашим бек Везіров

Зростання числа любителів театру привів до появи молодих драматургів. У 1890-ті роки в аматорському гуртку молодих педагогів бере участь викладач рідної мови в російсько-татарської школі в місті Шуші Г. Везіров. У 1892 році поряд з п'єсами М. Ф. Ахундова любителі ставлять п'єсу Г. Везирова «Одружуватися — не води напитися». Цей спектакль був зірваний фанатично налаштованими віруючими, акторам довелося бігти через чорний хід. Мусульманське духовенство, яке вважало літературу і театр непристойним заняттям, стало перешкоджати проведенню вистав. Передова інтелігенція, що вступила в боротьбу з реакцією, у Шуші організовувала нові вистави. Влітку 1894 молодими педагогами з благодійною метою, було дано три вистави: «Гаджі Кара», «Мусьє Жордан, ботанік і дервіш, Масталі-шах, знаменитий чаклун», «Ведмідь, переможець розбійника». У 1895 році ці ж актори здійснили, нарешті, постановку Г. Везирова «Одружуватися — не води напитися». Успіх вистави відзначався в газеті «Тарджумен»:

З Шуші повідомляють, що 27 серпня молодь міста з благодійною метою показала спектакль. Була з успіхом зіграна комедія Г. Б. Везирова «Одружуватися — не води напитися»; збір вистави — 500 рублів був переданий у реальну школу. Князь Гасан хан преміював автора комедії срібним посудом; молодь же подарувала йому дорогу чорнильницю.

У 1896 році в Шуші була зіграна нова трагедія А. Ахвердова «Розорене гніздо». Режисером вистави був сам автор п'єси. У 1904 році любителі здійснили постановку «Отелло» В. Шекспіра. Перекладачем трагедії і виконавцем ролі Отелло був Г. Везіров. У московській газеті «Новини дня» про цю виставу було написано:

Вистава так сильно подіяв на глядачів, що в сцені смерті Дездемони вони не змогли стримати сліз. Як тільки закінчився спектакль, глядачі поспішили придбати переклад п'єси «Отелло». В антракті глядачі гаряче вітали перекладача п'єси, висловивши йому глибоке визнання.

До кінця XIX століття вистави азербайджанською мовою ставилися в провінційних містах — Нухе, Гянджі, Шемахе, Нахічевані та інших. Організаторами театральних постановок були послідовники ахундовської школи драматургії Наджаф-бек і Гашим-бек Везіров, Наріман Наріманов, Абдуррагім Ахвердов, Джаліл Мамедкулізаде, Сулейман Сані Ахундов.

Театральна трупа під керівництвом Хабіб бея Махмудбекова, 1888.

У 1888 році в Баку за активної участі С. М. Ганізаде і Н. Наріманова була створена театральна трупа. У 1897 був сформований перший професійний колектив — «Мусульманська драматична трупа». Репертуар азербайджанського дореволюційного театру складався з творів азербайджанських драматургів (М. Ф. Ахундова, Н. та Г. Везірова, Н. Наріманова, А. Ахвердіева, Дж. Мамедкулізаде та ін), а також російських (М. В. Гоголь, І . С. Тургенєв, Л. М. Толстой) і західноєвропейських класиків (В. Шекспір, Шіллер, Ж. Б. Мольєр). З перших же років свого виникнення азербайджанський театр став центром поширення ідей освіти і демократії. У п'єсах «Горе Фахреддіна», «З-під дощу, та у зливу» Н. Везирова, «Розорене гніздо», «Нещасний юнак», «Ага Мухаммед-шах Каджар», «Чарівниця пері» («Пері Джаду») А . Ахвердіева, «Невігластво» і «Надир-шах» Н. Наріманова викривалися звичаї феодального суспільства, гніт і деспотизм поміщицьке-капіталістичного ладу, мракобісся і релігійний фанатизм.

Під впливом російської революції 1905—1907 Виникають нові театральні трупи, т. зв. «Товариства». У нафтовидобувних районах поряд з драматичними гуртками створюється спеціальна трупа при робітничій газеті «Текамюль» під назвою «Гамійет» для обслуговування глядачів-робітників. Вистави трупи давалися в салоні «Гранвіо» торгового пасажу.


У 1908 році при благодійному товаристві «Ніджат» була створена єдина драматична трупа, яка об'єднує таких професійних акторів, як Г. Араблінський, С. Рухулла, А. Велі. Трупа мала своє приміщення, гардероб, реквізит. Крім цього, трупа давала вистави в театрі Тагієва і в робітничих районах. Значними подіями в історії азербайджанського театру були вистави «Ага Мухаммед-шах Каджар» А. Ахвердіева (1907), «Коваль Гяве» С. Фрашері (1908), «Розбійники» (1907); «Мерці» Дж. Мамедкулізаде (1916), «Отелло» (1910), в яких прославився видатний актор і режисер Г. Араблінський, мистецтво якого було перейнято революційно-романтичним пафосом.

У цей час до репертуару азербайджанського театру увійшли п'єси «Гавей ахенгар» (С. Фрашері), «Біженці» (Шіллер), «Аль-Мансур» (Г. Гейне), «Отелло» (У. Шекспір), «Лікар мимоволі» (Ж. Б. Мольєр), «Ревізор», «Одруження» (Н. В. Гоголь), «Перший винокур» (Л. М. Толстой) та ін.

У 1919 році був створений Азербайджанський державний театр.

Розвиток азербайджанського театру в радянський період ред.

Після встановлення радянської влади в Азербайджані всі театри були націоналізовані, а їх репертуар став строго контролюватися владою. Уряд об'єднати розрізнені трупи, зарахував акторів на державну службу. Завдяки стабільній фінансовій підтримці держави національний театр отримує свій подальший розвиток. У 1920 році створюється Об'єднаний державний театр, що включав азербайджанську, російську, вірменську драматичні та оперні трупи. У 1922 році драматична азербайджанська трупа театру була перетворена в академічний драматичний театр. У 1920 році створюється російський сатир-агіттеатр, перетворений у 1923 році в Бакинський робітничий театр. У театрі ставилися мініатюри, огляди, пародії на злободенні суспільно-політичні та побутові теми. Поряд з цим, до репертуару включалися інсценування творів класичної літератури («Шинель» за М. В. Гоголю, «Будиночок у Коломні», «Казка про попа і наймита його Балду» за О. С. Пушкіну, «Великий інквізитор» за Ф. М. Достоєвському, «Маска», «Аптекарша» за Чеховим та ін). У 1921 році організований азербайджанський сатир-агіттеатр, на базі якого був створений у 1925 році Бакинський азербайджанський робітничо-селянський театр, перетворений в 1927 році в Бакинський тюркський робітничий театр. У 1928–1930 роках організований Азербайджанський театр юного глядача ім. М. Горького, а в 1938 році — Азербайджанський театр музичної комедії.

У 1922 році на основі трупи Тіфліського азербайджанського театру був створений Тіфліський азербайджанський драматичний театр імені М. Ф. Ахундова, що проіснував до 1947 року. У 1928 році азербайджанський театр був організований у Єревані — це був перший театр іншого народу на території Вірменії.

Азербайджанський музичний театр ред.

Ахмед Агдамський в ролі Лейлі. Опера «Лейлі і Меджнун».

Популярність театру в народі і розвиток азербайджанських народних інструментів сприяли формуванню нової форми театрального мистецтва — музичного театру. У 1897–1898 роках у Шуші і 1901–1902 роках в Баку були показані одноактні сценічні картини за поемами «Лейлі і Меджнун» Фізулі і «Фархад і Ширін» Навої. 12 січня 1908 в Баку була поставлена перша національної опера У. Гаджибекова «Лейлі і Меджнун». З цієї дати бере свій початок історія азербайджанського професійного музичного театру. Спочатку репертуар азербайджанського музичного театру складався з творів У. Гаджибекова, який створив у 1908—1913 роках опери «Лейлі і Меджнун», «Шейх Санан», «Рустам і Зохраб», «Шах Аббас і Хуршид Бану», а також музичні комедії «Чоловік і дружина», «Не та, так ця», «Аршин мал алан». Незабаром репертуар музичного театру збагатився новими творами З. Гаджибекова (опера «Ашик Гаріб» і музичні комедії «П'ятдесятирічний юнак», «Одружений холостяк»), оперою «Шах Ісмаїл» М. Магомаєва, музичними комедіями «Молла Джаба» і «Вур-а-вур» М. М. Кязімовского, оперою «Сей-фельмолк» М. Амірова та іншими.

Див. також ред.

  • Театри Азербайджану

Примітки ред.

  1. ↑ Театральна енциклопедія. Азербайджанський театр [ 9 березня 2011 у Wayback Machine.] (рос.):

    Витоки театрального мистецтва азербайджанського народу пов'язані з найдавнішими народними святами і танцями.
  2. Театр Азербайджану [ 31 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.):

    Театр Азербайджану походить від стародавніх азербайджанських народних свят і танців.
  3. БСЕ. Азерб. РСР. Театр і кіно. стор 479 (рос.)
  4. Азербайджанський театр за 100 років. А. А. Алієва. Азербайджанське державне видавництво. 1974.(азерб.)
  5. ↑ Становлення і розвиток азербайджанського театру. Інгілаб Керімов. 1991. (азерб.)
  6. Газета «Нове огляд» 17 серпня 1884. (азерб.)
  7. Газета «Нове огляд» 16 серпня 1894. (азерб.)
  8. Газета «Тарджумен» 10 вересня 1895. (азерб.)
  9. Газета «Новини дня» 8 вересня 1904. (рос.)
  10. ↑ Азербайджанський театр [ 9 березня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. Азербайджан. Культура [ 26 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. Бакинський робочий театр [ 10 лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. Тіфліський азербайджанський театр [ 22 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Театр в Азербайджані
Це незавершена стаття про Азербайджан.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття про театр.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Azerbajdzhanskij teatr azerb Azerbaycan teatri teatralne mistectvo azerbajdzhanskogo narodu 1 Scena z komediyi Arshin mal alan v Azerbajdzhanskomu teatri operi ta baletu Sezon 1928 29 Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad listopad 2018 Zmist 1 Istoriya 1 1 Viniknennya nacionalnogo azerbajdzhanskogo teatru Kinec XIX poch XX st 1 2 Rozvitok azerbajdzhanskogo teatru v radyanskij period 2 Azerbajdzhanskij muzichnij teatr 3 Div takozh 4 Primitki 5 PosilannyaIstoriya red Vitoki azerbajdzhanskogo teatralnogo mistectva lezhat u najdavnishih narodnih svyatah i tancyah 1 2 nbsp Narodne uyavlennya Kos kosa Hud A Azimzade 1930 Elementi teatralnoyi diyi prisutni v bagatoh vidah azerbajdzhanskogo narodnoyi tvorchosti v igrah gizlyanpach hovanki kesaldigach gra v polo igrovih pisnyah kepenek metelik benovshe fialka u vesilnih obryadah nishan zaruchennya duahgapma znyattya vuali z oblichchya narechenoyi toj vesillya kalendarnih svyatah novruz nastannya vesni kev sedzh pidgotovka do zimi 3 Do pervinnih form teatralnih vistav vidnosyat kolektivnij cholovichij tanec yalli vistupi skomorohiv kyandirbaziv kanatohidciv muhraduzdiv i muhrebaziv vistavi dervishiv zaklinateliv zmij Vazhlivu rol u stanovlenni narodnogo teatru Azerbajdzhanu zigrali shiroko vidomi v narodi teatralizovani sceni Kosa kosa Garavelli Shah Selim Kecha pehlevan Lisij bogatir Dzhejran hanum Pani Dzhejran Maral oyunu Olenyacha gra Kaftarkos Giyena Han han Povelitel suddya Tapdig choban Pastuh Tapdig Tenbel Gardash Brat ledar Do drevnih vidiv teatralnoyi kulturi Azerbajdzhanu vidnositsya lyalkovij teatr Kilim aras Iz za kilimu vistavi yakogo vismiyuvali potvorni yavisha pobutu socialna nerivnist nespravedlivist U seredni stolittya shirokogo poshirennya nabuvaye religijno misterialnij teatr Do takih vistav vidnositsya teatralizovanij obryad Shabiha yakij provodivsya zazvichaj u traurnij Muharram Viniknennya nacionalnogo azerbajdzhanskogo teatru Kinec XIX poch XX st red nbsp Mirza Fatali AhundovNacionalnij azerbajdzhanskij teatr vinik u drugij polovini XIX stolittya na osnovi komedij pershogo azerbajdzhanskogo dramaturga vidnogo mislitelya i filosofa Mirzi Fatali Ahundova Pershij profesijnij teatralnij spektakl azerbajdzhanskoyu movoyu buv pokazanij 10 23 bereznya 1873 Iniciatorami spektaklyu buli pedagog realnogo uchilisha Gasanbek Melikov Zardabi i uchen uchilisha Nadzhafkulibek Vezirov Na sceni Bakinskogo gromadskogo zibrannya uchni realnogo uchilisha zigrali vistavu za p yesoyu M F Ahundova Vizir Lyenkoranskogo hanstva 17 kvitnya 1873 v tomu zh zali Bakinskogo gromadskogo zibrannya buv pokazanij drugij spektakl insha komediya M F Ahundova Gadzhi Kara Prigodi sknari 4 Pislya pershih postanovok organizaciya profesijnogo teatru prizupinilasya i yakijs chas vistav u Baku ne pokazuvali Zardabi buv zajnyatij stvorennyam gazeti Ekinchi a Nadzhafbek Vezirov poyihav vchitisya do Rosiyi Vidkrittya u Shushi v 1881 roci realnoyi shkoli v 1894 roci pochatkovoyi zhinochoyi shkoli a takozh vidkrittya muzikoznavcem Harrat Gulu muzichnoyi shkoli ta zaluchennya tudi molodih spivakiv viklikalo interes do teatru u miscevoyi inteligenciyi 5 Tak z 1982 roku u Shushi v dni litnih kanikul molodimi pedagogami stali vlashtovuvatisya amatorski vistavi U pershi roki repertuar skladavsya z tvoriv M F Ahundova 5 Gazeta Nove oglyad 17 serpnya 1884 pisala Dnyami molodi teatrali lyubiteli Shushi vtretye pokazali vistavu na ridnij movi z blagodijnimi cilyami Spochatku bula postavlena komediya Mastai shah potim Gadzhi kara a vchora Vizir Lyenkoranskogo hanstva Nezabarom zbirayutsya zigrati komediyu Musye Zhordan Vsi voni napisani vidomim sered kavkazkih musulman Mirzoyu Fatadi Ahundovim 6 nbsp Gashim bek VezirovZrostannya chisla lyubiteliv teatru priviv do poyavi molodih dramaturgiv U 1890 ti roki v amatorskomu gurtku molodih pedagogiv bere uchast vikladach ridnoyi movi v rosijsko tatarskoyi shkoli v misti Shushi G Vezirov U 1892 roci poryad z p yesami M F Ahundova lyubiteli stavlyat p yesu G Vezirova Odruzhuvatisya ne vodi napitisya Cej spektakl buv zirvanij fanatichno nalashtovanimi viruyuchimi aktoram dovelosya bigti cherez chornij hid Musulmanske duhovenstvo yake vvazhalo literaturu i teatr nepristojnim zanyattyam stalo pereshkodzhati provedennyu vistav Peredova inteligenciya sho vstupila v borotbu z reakciyeyu u Shushi organizovuvala novi vistavi Vlitku 1894 molodimi pedagogami z blagodijnoyu metoyu bulo dano tri vistavi Gadzhi Kara Musye Zhordan botanik i dervish Mastali shah znamenitij chaklun Vedmid peremozhec rozbijnika 7 U 1895 roci ci zh aktori zdijsnili nareshti postanovku G Vezirova Odruzhuvatisya ne vodi napitisya Uspih vistavi vidznachavsya v gazeti Tardzhumen Z Shushi povidomlyayut sho 27 serpnya molod mista z blagodijnoyu metoyu pokazala spektakl Bula z uspihom zigrana komediya G B Vezirova Odruzhuvatisya ne vodi napitisya zbir vistavi 500 rubliv buv peredanij u realnu shkolu Knyaz Gasan han premiyuvav avtora komediyi sribnim posudom molod zhe podaruvala jomu dorogu chornilnicyu 8 U 1896 roci v Shushi bula zigrana nova tragediya A Ahverdova Rozorene gnizdo Rezhiserom vistavi buv sam avtor p yesi U 1904 roci lyubiteli zdijsnili postanovku Otello V Shekspira Perekladachem tragediyi i vikonavcem roli Otello buv G Vezirov U moskovskij gazeti Novini dnya pro cyu vistavu bulo napisano Vistava tak silno podiyav na glyadachiv sho v sceni smerti Dezdemoni voni ne zmogli strimati sliz Yak tilki zakinchivsya spektakl glyadachi pospishili pridbati pereklad p yesi Otello V antrakti glyadachi garyache vitali perekladacha p yesi vislovivshi jomu gliboke viznannya 9 Do kincya XIX stolittya vistavi azerbajdzhanskoyu movoyu stavilisya v provincijnih mistah Nuhe Gyandzhi Shemahe Nahichevani ta inshih Organizatorami teatralnih postanovok buli poslidovniki ahundovskoyi shkoli dramaturgiyi Nadzhaf bek i Gashim bek Vezirov Nariman Narimanov Abdurragim Ahverdov Dzhalil Mamedkulizade Sulejman Sani Ahundov nbsp Teatralna trupa pid kerivnictvom Habib beya Mahmudbekova 1888 U 1888 roci v Baku za aktivnoyi uchasti S M Ganizade i N Narimanova bula stvorena teatralna trupa U 1897 buv sformovanij pershij profesijnij kolektiv Musulmanska dramatichna trupa Repertuar azerbajdzhanskogo dorevolyucijnogo teatru skladavsya z tvoriv azerbajdzhanskih dramaturgiv M F Ahundova N ta G Vezirova N Narimanova A Ahverdieva Dzh Mamedkulizade ta in a takozh rosijskih M V Gogol I S Turgenyev L M Tolstoj i zahidnoyevropejskih klasikiv V Shekspir Shiller Zh B Molyer Z pershih zhe rokiv svogo viniknennya azerbajdzhanskij teatr stav centrom poshirennya idej osviti i demokratiyi U p yesah Gore Fahreddina Z pid doshu ta u zlivu N Vezirova Rozorene gnizdo Neshasnij yunak Aga Muhammed shah Kadzhar Charivnicya peri Peri Dzhadu A Ahverdieva Neviglastvo i Nadir shah N Narimanova vikrivalisya zvichayi feodalnogo suspilstva gnit i despotizm pomishicke kapitalistichnogo ladu mrakobissya i religijnij fanatizm 10 Pid vplivom rosijskoyi revolyuciyi 1905 1907 Vinikayut novi teatralni trupi t zv Tovaristva U naftovidobuvnih rajonah poryad z dramatichnimi gurtkami stvoryuyetsya specialna trupa pri robitnichij gazeti Tekamyul pid nazvoyu Gamijet dlya obslugovuvannya glyadachiv robitnikiv Vistavi trupi davalisya v saloni Granvio torgovogo pasazhu U 1908 roci pri blagodijnomu tovaristvi Nidzhat bula stvorena yedina dramatichna trupa yaka ob yednuye takih profesijnih aktoriv yak G Arablinskij S Ruhulla A Veli Trupa mala svoye primishennya garderob rekvizit Krim cogo trupa davala vistavi v teatri Tagiyeva i v robitnichih rajonah Znachnimi podiyami v istoriyi azerbajdzhanskogo teatru buli vistavi Aga Muhammed shah Kadzhar A Ahverdieva 1907 Koval Gyave S Frasheri 1908 Rozbijniki 1907 Merci Dzh Mamedkulizade 1916 Otello 1910 v yakih proslavivsya vidatnij aktor i rezhiser G Arablinskij mistectvo yakogo bulo perejnyato revolyucijno romantichnim pafosom U cej chas do repertuaru azerbajdzhanskogo teatru uvijshli p yesi Gavej ahengar S Frasheri Bizhenci Shiller Al Mansur G Gejne Otello U Shekspir Likar mimovoli Zh B Molyer Revizor Odruzhennya N V Gogol Pershij vinokur L M Tolstoj ta in U 1919 roci buv stvorenij Azerbajdzhanskij derzhavnij teatr 1 Rozvitok azerbajdzhanskogo teatru v radyanskij period red Pislya vstanovlennya radyanskoyi vladi v Azerbajdzhani vsi teatri buli nacionalizovani a yih repertuar stav strogo kontrolyuvatisya vladoyu 11 Uryad ob yednati rozrizneni trupi zarahuvav aktoriv na derzhavnu sluzhbu Zavdyaki stabilnij finansovij pidtrimci derzhavi nacionalnij teatr otrimuye svij podalshij rozvitok U 1920 roci stvoryuyetsya Ob yednanij derzhavnij teatr sho vklyuchav azerbajdzhansku rosijsku virmensku dramatichni ta operni trupi U 1922 roci dramatichna azerbajdzhanska trupa teatru bula peretvorena v akademichnij dramatichnij teatr U 1920 roci stvoryuyetsya rosijskij satir agitteatr peretvorenij u 1923 roci v Bakinskij robitnichij teatr U teatri stavilisya miniatyuri oglyadi parodiyi na zlobodenni suspilno politichni ta pobutovi temi Poryad z cim do repertuaru vklyuchalisya inscenuvannya tvoriv klasichnoyi literaturi Shinel za M V Gogolyu Budinochok u Kolomni Kazka pro popa i najmita jogo Baldu za O S Pushkinu Velikij inkvizitor za F M Dostoyevskomu Maska Aptekarsha za Chehovim ta in 12 U 1921 roci organizovanij azerbajdzhanskij satir agitteatr na bazi yakogo buv stvorenij u 1925 roci Bakinskij azerbajdzhanskij robitnicho selyanskij teatr peretvorenij v 1927 roci v Bakinskij tyurkskij robitnichij teatr U 1928 1930 rokah organizovanij Azerbajdzhanskij teatr yunogo glyadacha im M Gorkogo a v 1938 roci Azerbajdzhanskij teatr muzichnoyi komediyi U 1922 roci na osnovi trupi Tifliskogo azerbajdzhanskogo teatru buv stvorenij Tifliskij azerbajdzhanskij dramatichnij teatr imeni M F Ahundova sho proisnuvav do 1947 roku 13 U 1928 roci azerbajdzhanskij teatr buv organizovanij u Yerevani ce buv pershij teatr inshogo narodu na teritoriyi Virmeniyi Azerbajdzhanskij muzichnij teatr red nbsp Ahmed Agdamskij v roli Lejli Opera Lejli i Medzhnun Populyarnist teatru v narodi i rozvitok azerbajdzhanskih narodnih instrumentiv spriyali formuvannyu novoyi formi teatralnogo mistectva muzichnogo teatru U 1897 1898 rokah u Shushi i 1901 1902 rokah v Baku buli pokazani odnoaktni scenichni kartini za poemami Lejli i Medzhnun Fizuli i Farhad i Shirin Navoyi 12 sichnya 1908 v Baku bula postavlena persha nacionalnoyi opera U Gadzhibekova Lejli i Medzhnun Z ciyeyi dati bere svij pochatok istoriya azerbajdzhanskogo profesijnogo muzichnogo teatru Spochatku repertuar azerbajdzhanskogo muzichnogo teatru skladavsya z tvoriv U Gadzhibekova yakij stvoriv u 1908 1913 rokah operi Lejli i Medzhnun Shejh Sanan Rustam i Zohrab Shah Abbas i Hurshid Banu a takozh muzichni komediyi Cholovik i druzhina Ne ta tak cya Arshin mal alan Nezabarom repertuar muzichnogo teatru zbagativsya novimi tvorami Z Gadzhibekova opera Ashik Garib i muzichni komediyi P yatdesyatirichnij yunak Odruzhenij holostyak operoyu Shah Ismayil M Magomayeva muzichnimi komediyami Molla Dzhaba i Vur a vur M M Kyazimovskogo operoyu Sej felmolk M Amirova ta inshimi 10 Div takozh red Teatri AzerbajdzhanuPrimitki red a b v Teatralna enciklopediya Azerbajdzhanskij teatr Arhivovano 9 bereznya 2011 u Wayback Machine ros Vitoki teatralnogo mistectva azerbajdzhanskogo narodu pov yazani z najdavnishimi narodnimi svyatami i tancyami Teatr Azerbajdzhanu Arhivovano 31 zhovtnya 2013 u Wayback Machine ros Teatr Azerbajdzhanu pohodit vid starodavnih azerbajdzhanskih narodnih svyat i tanciv BSE Azerb RSR Teatr i kino stor 479 ros Azerbajdzhanskij teatr za 100 rokiv A A Aliyeva Azerbajdzhanske derzhavne vidavnictvo 1974 azerb a b Stanovlennya i rozvitok azerbajdzhanskogo teatru Ingilab Kerimov 1991 azerb Gazeta Nove oglyad 17 serpnya 1884 azerb Gazeta Nove oglyad 16 serpnya 1894 azerb Gazeta Tardzhumen 10 veresnya 1895 azerb Gazeta Novini dnya 8 veresnya 1904 ros a b Azerbajdzhanskij teatr Arhivovano 9 bereznya 2011 u Wayback Machine ros Azerbajdzhan Kultura Arhivovano 26 sichnya 2018 u Wayback Machine ros Bakinskij robochij teatr Arhivovano 10 lyutogo 2012 u Wayback Machine ros Tifliskij azerbajdzhanskij teatr Arhivovano 22 zhovtnya 2015 u Wayback Machine ros Posilannya red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Teatr v AzerbajdzhaniAzerbajdzhanskij teatr poglyad u minule Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Viniknennya i rozvitok teatralnogo mistectva Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine azerb angl ros fr arab nbsp Ce nezavershena stattya pro Azerbajdzhan Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Ce nezavershena stattya pro teatr Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Teatr v Azerbajdzhani amp oldid 35174569