www.wikidata.uk-ua.nina.az

Таковість татхата або ятхабхутам 1 санскр तथत tathatāIAST поняття релігійної філософії конкретно буддизму махаяни що виз

Таковість

Таковість, татхата або ятхабхутам (санскр. तथता — tathatā IAST) — поняття релігійної філософії, конкретно — буддизму махаяни, що визначає істинні властивості або справжню істоту об'єкта або явища, не замутнене зовнішніми ілюзіями.

Особливе значення поняття таковість набуло в буддизмі в сенсі сприйняття істинної сутності, абсолюту поза ілюзій Мари і поза страждань сансари. Ілюструючи поняття таковості буддисти кажуть, що історичних будд було кілька, але всі вони суть явище однієї й тієї ж сутності, характеризуючи яку Будда Гаутама використовував термін татхагата (так приходящий).

У махаяні Редагувати

Для махаянських шкіл буддизму таковість означає «особливу здатність безпосередньо сприймати реальність [такою], як вона є», є синонімом праджни і ототожнюється з природою будди. Згідно з сутрами праджняпараміти, таковість також означає справжню реальність, яка за своєю природою порожня. Крім того таковість визначають як просвітлення: «Таковість — це незрівнянне здійснене просвітлення. Ця таковість не зростає, не зменшується». Будда визначав таковість як «найвище здійснене просвітлення» і вказував, що вона «є причиною просвітління». За Нагарджуною таковість також означає «пустотність».

Концепція «єдиної свідомості», що прагне об'єднати віджнянаваду, мадг'яміку і концепцію татхагатагарбхи, оформлена в Махаяна-шраддхотпада-шастрі й отримала розвиток у школі чань, вказувала, що «єдина свідомість» включає в себе всі дхарми: «ті, що підпорядковані буттю» і «ті, що не схильні до буття», «затьмарені» і «просвітлені». Також, згідно з концепцією, «єдина свідомість» складається з двох нерозривних свідомостей, що включають в себе всі дхарми: свідомості істинної таковості (бхутататхати) і обумовленої свідомості. В даному випадку під свідомістю істинної таковості розумілася єдина свідомість, яка може виражатися як у «істинній порожнечі», так і в «істинній не-порожнечі». Водночас у Махаяна-шраддхотпада-шастрі вказувалося, що такий поділ потрібен внаслідок того, що «свідомість живих істот затьмарена невіданням», тому «виникає дискурсивне мислення, і вони відходять від [істинної таковості], тому й говориться: „порожнеча“; але якщо вони звільняться від затьмареної свідомості, то насправді не буде нічого, про що можна говорити „порожнеча“».

У Махаяна-шраддхотпада-шастрі також зазначається, що поняття «справжня таковість» позбавлене яких-небудь ознак і є «межею словесних пояснень, словом, яке кладе кінець усім словам».

Професор Е. С. Штейнер зазначав, що таковість визначається десятим малюнком у десяти биків, серії дзенських картинок з підписами у віршах і в прозі, що виражають етапи осягнення вчення школи.

У дзен образ кола енсо виражає собою «справжню таковість».

Чаньські наставники часто використовували різні повсякденні ситуації для допомоги учням у «пізнанні речей в їх таковості» або «щоденного просвітлення»:

Одного разу до Чжао-чжоу звернувся монах:
— Вчителю, я все ще далекий від мети. Дайте мені повчання.
— Ти вже поснідав? — запитав майстер.
— Так, — відповів монах.
— Так піди і вимий за собой чашку!
В цей момент монах прозрів.

Дзенський майстер Доґен говорив про пізнання речей в їх таковісти наступним чином: «очі горизонтальні, ніс вертикальний», «сонце — на сході, місяць — на заході».

Дванадцять аспектів таковості (бхутататхата) Редагувати

  1. Таковість (татхата)
  2. Носій (середовище) дхарм (дхармадхату)
  3. Природа дхарм (дхармата)
  4. Реальність (авітатхата)
  5. Незмінність (ананія-татхата)
  6. Універсальність або нерозрізненність (самата)
  7. Невмирущість (відокремленість від народження та смерті)
  8. Вічність
  9. Вмістилище дхарм (дхармастхитита)
  10. Межі реальності (бхута-коті)
  11. Простір, порожнеча, нематеріальність (акаша-дхату, антарікша)
  12. За межами думки і мови (ачінт'ядхату)

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Дюмулен, 2003, с. 53.
  2. Торчинов, 2002, с. 120.
  3. Канаева, 2011, с. 676.
  4. ↑ Дюмулен, 2003, с. 42.
  5. Лепехов, Донец, Нестеркин, 2006, с. 49.
  6. Дюмулен, 1994, с. 56.
  7. Лепехов, Донец, Нестеркин, 2006, с. 180—181.
  8. Лепехов, Донец, Нестеркин, 2006, с. 187.
  9. Штейнер, 2008.
  10. Гарри, 2003, с. 92.
  11. Лепехов, Донец, Нестеркин, 2006, с. 229.

Література Редагувати

  • Гаррі І. Є. Дзен-буддійський світогляд Ейхей Догена. — М. : Видавнича фірма «Східна література» РАН, 2003. — 208 с. — ISBN 5-02-018316-4, ISBN 9785020183162.
  • Дюмулен Г. Історія дзен-буддизму. — М. : ЗАО Центрполіграф, 2003. — 317 с. — ISBN 5-9524-0208-9.
  • Дюмулен Г. Історія дзен-буддизму. Індія і Китай. — СПб. : ОРИС, 1994. — 336 с. — ISBN 5-88436-026-6.
  • Канаева Н. А. Татхагата-гарбха // Філософія буддизму: енциклопедія / відп. ред. М. Т. Степанянц;. — М. : Сх. літ.,ІФ РАН, 2011. — С. 676—677. — ISBN 978-5-02-036492-9.
  • Лепехов С. Ю., Донец А. М., Нестеркін С. П. Герменевтика буддизму / відп. ред. Б. В. Базаров. — Улан-Уде : БНЦ СО РАН, 2006. — 264 с. — ISBN 5-7925-0175-0.
  • Лепехов С. Ю. До проблеми генезіса поняття «праджня», «татхата», «татхагатагарбха» // Humanistic Base Texts and the Mahayana Sutras. — Tartu : Centre for Oriental Studies, University of Tartu, 2008. — С. 162—193. — ISBN 978-9985-4-0540-6.
  • Торчинов Є.О. Буддизм: Кишеньковий словар. — СПб. : Амфора, 2002. — 187 с. — ISBN 5-94278-286-5.
  • Штейнер Є. С. Саторі, природа Будди, дхарма: як це співвідноситься з свідомістю і що робить з останнім дзенська практика // Точки — Puncta. — Інститут філософії, теології та історії святого Фоми, 2008. — № 1-4 (8). — С. 181—220. — ISSN 1680-614Х.
  • Янгутов Л. Є. Концепція «татхати» в контексті дхармічної теорії фасян // Humanistic Base Texts and the Mahayana Sutras. — Tartu : Centre for Oriental Studies, University of Tartu, 2008. — С. 148—161. — ISBN 978-9985-4-0540-6.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Takovist tathata abo yathabhutam 1 sanskr तथत tathataIAST ponyattya religijnoyi filosofiyi konkretno buddizmu mahayani sho viznachaye istinni vlastivosti abo spravzhnyu istotu ob yekta abo yavisha ne zamutnene zovnishnimi ilyuziyami Osoblive znachennya ponyattya takovist nabulo v buddizmi v sensi sprijnyattya istinnoyi sutnosti absolyutu poza ilyuzij Mari i poza strazhdan sansari Ilyustruyuchi ponyattya takovosti buddisti kazhut sho istorichnih budd bulo kilka ale vsi voni sut yavishe odniyeyi j tiyeyi zh sutnosti harakterizuyuchi yaku Budda Gautama vikoristovuvav termin tathagata tak prihodyashij Zmist 1 U mahayani 2 Dvanadcyat aspektiv takovosti bhutatathata 3 Div takozh 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaU mahayani RedaguvatiDlya mahayanskih shkil buddizmu takovist oznachaye osoblivu zdatnist bezposeredno sprijmati realnist takoyu yak vona ye ye sinonimom pradzhni 2 i ototozhnyuyetsya z prirodoyu buddi 3 Zgidno z sutrami pradzhnyaparamiti takovist takozh oznachaye spravzhnyu realnist yaka za svoyeyu prirodoyu porozhnya Krim togo takovist viznachayut yak prosvitlennya Takovist ce nezrivnyanne zdijsnene prosvitlennya Cya takovist ne zrostaye ne zmenshuyetsya 4 Budda viznachav takovist yak najvishe zdijsnene prosvitlennya i vkazuvav sho vona ye prichinoyu prosvitlinnya 5 Za Nagardzhunoyu takovist takozh oznachaye pustotnist 6 Koncepciya yedinoyi svidomosti sho pragne ob yednati vidzhnyanavadu madg yamiku i koncepciyu tathagatagarbhi oformlena v Mahayana shraddhotpada shastri j otrimala rozvitok u shkoli chan vkazuvala sho yedina svidomist vklyuchaye v sebe vsi dharmi ti sho pidporyadkovani buttyu i ti sho ne shilni do buttya zatmareni i prosvitleni Takozh zgidno z koncepciyeyu yedina svidomist skladayetsya z dvoh nerozrivnih svidomostej sho vklyuchayut v sebe vsi dharmi svidomosti istinnoyi takovosti bhutatathati i obumovlenoyi svidomosti V danomu vipadku pid svidomistyu istinnoyi takovosti rozumilasya yedina svidomist yaka mozhe virazhatisya yak u istinnij porozhnechi tak i v istinnij ne porozhnechi Vodnochas u Mahayana shraddhotpada shastri vkazuvalosya sho takij podil potriben vnaslidok togo sho svidomist zhivih istot zatmarena nevidannyam tomu vinikaye diskursivne mislennya i voni vidhodyat vid istinnoyi takovosti tomu j govoritsya porozhnecha ale yaksho voni zvilnyatsya vid zatmarenoyi svidomosti to naspravdi ne bude nichogo pro sho mozhna govoriti porozhnecha 7 U Mahayana shraddhotpada shastri takozh zaznachayetsya sho ponyattya spravzhnya takovist pozbavlene yakih nebud oznak i ye mezheyu slovesnih poyasnen slovom yake klade kinec usim slovam 8 Profesor E S Shtejner zaznachav sho takovist viznachayetsya desyatim malyunkom u desyati bikiv seriyi dzenskih kartinok z pidpisami u virshah i v prozi sho virazhayut etapi osyagnennya vchennya shkoli 9 nbsp U dzen obraz kola enso virazhaye soboyu spravzhnyu takovist 10 Chanski nastavniki chasto vikoristovuvali rizni povsyakdenni situaciyi dlya dopomogi uchnyam u piznanni rechej v yih takovosti abo shodennogo prosvitlennya 4 Odnogo razu do Chzhao chzhou zvernuvsya monah Vchitelyu ya vse she dalekij vid meti Dajte meni povchannya Ti vzhe posnidav zapitav majster Tak vidpoviv monah Tak pidi i vimij za soboj chashku V cej moment monah prozriv Dzenskij majster Dogen govoriv pro piznannya rechej v yih takovisti nastupnim chinom ochi gorizontalni nis vertikalnij sonce na shodi misyac na zahodi 11 Dvanadcyat aspektiv takovosti bhutatathata RedaguvatiTakovist tathata Nosij seredovishe dharm dharmadhatu Priroda dharm dharmata Realnist avitathata Nezminnist ananiya tathata Universalnist abo nerozriznennist samata Nevmirushist vidokremlenist vid narodzhennya ta smerti Vichnist Vmistilishe dharm dharmasthitita Mezhi realnosti bhuta koti Prostir porozhnecha nematerialnist akasha dhatu antariksha Za mezhami dumki i movi achint yadhatu Div takozh RedaguvatiTattva Tathagata TathagatagarbhaPrimitki Redaguvati Dyumulen 2003 s 53 Torchinov 2002 s 120 Kanaeva 2011 s 676 a b Dyumulen 2003 s 42 Lepehov Donec Nesterkin 2006 s 49 Dyumulen 1994 s 56 Lepehov Donec Nesterkin 2006 s 180 181 Lepehov Donec Nesterkin 2006 s 187 Shtejner 2008 Garri 2003 s 92 Lepehov Donec Nesterkin 2006 s 229 Literatura RedaguvatiGarri I Ye Dzen buddijskij svitoglyad Ejhej Dogena M Vidavnicha firma Shidna literatura RAN 2003 208 s ISBN 5 02 018316 4 ISBN 9785020183162 Dyumulen G Istoriya dzen buddizmu M ZAO Centrpoligraf 2003 317 s ISBN 5 9524 0208 9 Dyumulen G Istoriya dzen buddizmu Indiya i Kitaj SPb ORIS 1994 336 s ISBN 5 88436 026 6 Kanaeva N A Tathagata garbha Filosofiya buddizmu enciklopediya vidp red M T Stepanyanc M Sh lit IF RAN 2011 S 676 677 ISBN 978 5 02 036492 9 Lepehov S Yu Donec A M Nesterkin S P Germenevtika buddizmu vidp red B V Bazarov Ulan Ude BNC SO RAN 2006 264 s ISBN 5 7925 0175 0 Lepehov S Yu Do problemi genezisa ponyattya pradzhnya tathata tathagatagarbha Humanistic Base Texts and the Mahayana Sutras Tartu Centre for Oriental Studies University of Tartu 2008 S 162 193 ISBN 978 9985 4 0540 6 Torchinov Ye O Buddizm Kishenkovij slovar SPb Amfora 2002 187 s ISBN 5 94278 286 5 Shtejner Ye S Satori priroda Buddi dharma yak ce spivvidnositsya z svidomistyu i sho robit z ostannim dzenska praktika Tochki Puncta Institut filosofiyi teologiyi ta istoriyi svyatogo Fomi 2008 1 4 8 S 181 220 ISSN 1680 614H Yangutov L Ye Koncepciya tathati v konteksti dharmichnoyi teoriyi fasyan Humanistic Base Texts and the Mahayana Sutras Tartu Centre for Oriental Studies University of Tartu 2008 S 148 161 ISBN 978 9985 4 0540 6 Posilannya RedaguvatiKrugosvit Tathata Arhivovano 20 travnya 2018 u Wayback Machine Sajt Lotosa Tathata Arhivovano 21 lipnya 2018 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Takovist amp oldid 35077224