Леоні́д Сергі́йович Тата́ренко (10 червня 1930 або 1930, Тростянець — 17 грудня 1999 або 1999, Київ) — український поет, з 1956 — член НСПУ, лауреат премії ім. М. Островського 1979 року — за поетичний цикл «Комсомольці в 2000-му позаздрять нам» і поему «Грім з Путивля».
| Татаренко Леонід Сергійович | |
|---|---|
| | |
| Народився | 10 червня 1930 або 1930 Тростянець, Україна |
| Помер | 17 грудня 1999 або 1999 Київ, Україна |
| Поховання | Берковецьке кладовище |
| Громадянство | СРСР → Україна |
| Діяльність | поет |
| Сфера роботи | поезія |
| Alma mater | Харківський національний університет радіоелектроніки |
| Мова творів | українська і російська |
| Членство | НСПУ |
| Нагороди | премія імені М. Горького |
| |
Біографія ред.
Народився 10 червня 1930 року в місті Тростянець, тепер Сумська область, Україна. 1953 року закінчив Харківський гірничий інститут.
Працював у Київському науково-дослідному технологічному інституті. З 1950 року він почав друкуватися в харківській обласній газеті «Червоний прапор», пізніше з'явилися його твори в журналах «Зміна» і «Радянська Україна», збірниках, газетах і журналах України. З 1956 року Л. С. Татаренко — член Спілки письменників України.
Писав російською та українською мовами. Автор поетичних збірок та книг пісень —
- 1955 — «Лісові джерела»,
- 1957 — «Кетяги горобини»,
- 1962 — «Червона земля»,
- 1963 — «Синє дерево»,
- 1964 — «Сонячний капіж»,
- 1966 — «Атоміум»,
- 1967 — «Їм сімнадцять, навічно сімнадцять»,
- 1968 — «Сторіччя неспокійного сонця»,
- 1969 — «Безсмертник та незабудка»,
- 1972 — «Земляни»,
- 1974 — «На братському полі»,
- 1975 — «Корчагінська вахта»,
- 1977 — «Високе небо»,
- 1979 — «Формула світла»,
- 1980 — «Земля Ярославни»,
- 1981 — «Криниця»,
- 1990 — «Горицвіт»,
- 1990 — «Дочки річки Боромлі».
За мотивами поем Л.Татаренка композитори створили опери:
- «Грім з Путивля» (про загін Сидора Ковпака) — Вадим Ільїн,
- «Чотири Ганни» — (зв'язкові, спалені у своїх хатах) — Олександр Левкович.
Написав поему «Наречена» — пам'яті Героя Радянського Союзу Марії Кисляк, повішеної нацистами в фаті.
Є автором лібрето до дитячої опери Олександра Білаша «Пригоди Буратіно».
На його вірші писали пісні Анатолій Горчинський, Олександр Злотник, Г. Подільський.
Був постійним дописувачем «Правди України», завдяки і його зусиллям започатковано фестиваль «Боромля».
- 1955 — перша книжечка творів,
- 1969 — «Безмертник і незабудка»,
- 1970 — «Вибрана лірика», «Молода гвардія»,
- 1972 — «Земляни», «Радянський письменник»,
- 1974 — «На братському полі», «Радянський письменник»,
- 1977 — «Міст через Дунай», «Дніпро», Відвідав ряд зарубіжних країн, де зустрічався зі студентами, письменниками, оглядав пам'ятки.
Інформація щодо Л. С. Татаренка, як видатного вихованця Харківського гірничого інституту наведена у книзі щодо історії Харківсько національного університету радіоелектроники (ХНУРЕ).
Леонід Татаренко завжди з задоволенням підписував свої поетичні збірки та фотографії особистостям, з якими він контактував та листувався.
Л. С. Татаренко — почесний житель міста Тростянець, його ім'я носить вулиця у Тростянці, життю і творчості присвячений окремий зал Тростянецького краєзнавчого музею. Похований Л. С. Татаренко на Берковецькому кладовищі у Києві
Джерела ред.
- Татаренко(рос.)[недоступне посилання з травня 2019]
- Леонід Татаренко
- Пісенність долі(рос.)
- Червону троянду дарую я вам
- До 80-річчя від дня народження
- ↑ Czech National Authority Database
- Татаренко Леонид Сергеевич — Биография. pomnipro.ru. Процитовано 10 жовтня 2019.
- ADVENTURES OF BURATINO. www.musictheatre.kiev.ua. Процитовано 10 жовтня 2019.
- Історія Харківського національного університету радіоелектроніки. www.logos.biz.ua. Процитовано 10 жовтня 2019.
- Поштовий індекс 42600 - вул. Леоніда Татаренка, Тростянець - Україна. index-ua.com. Процитовано 10 жовтня 2019.
- Gazeta Kruglyi Dvir. www.facebook.com (укр.). Процитовано 10 жовтня 2019.