Юрій Вікторович Тарич (рос. Ю́рий Ви́кторович Та́рич; нар. 24 січня 1885, Полоцьк, Вітебська губернія, Російська імперія — пом. 21 лютого 1967, Москва, Російська РФСР) — російський кінорежисер, сценарист. Заслужений діяч мистецтв Росії (1935).
| Юрій Тарич | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Юрій Вікторович Тарич |
| Дата народження | 24 січня 1885 |
| Місце народження | Полоцьк, Вітебська губернія, Російська імперія |
| Дата смерті | 21 лютого 1967 (82 роки) |
| Місце смерті | Москва, СРСР |
| Поховання | Ваганьковське кладовище |
| Громадянство | Російська імперія СРСР |
| Професія | кінорежисер, сценарист |
| Alma mater | МДУ (1905) |
| IMDb | ID 0850432 |
Життєпис Редагувати
Вчився на юридичному факультеті у Московському університеті (1903—1905). 1905 року за революційну діяльність був заарештований і засланий до Сибіру. Працював актором у драматичних театрах Тобольська, Чити, Вільно, Тамбова, Липецька. Написав сценарій для фільму «Трагедія сім'ї Набатових».
У 1917 році перебрався до Москви. З 1918 року займається театральною діяльністю, пише сценарії, грає у московських театрах, керує Курсантським театром у Кремлі. З 1924 року створює сценарії для фільмів, 1925 року як режисер бере участь у зйомках фільмів. У 1926 році зняв перший білоруський фільм «Лісова бувальщина». В 1931 випустив агітаційний фільм «Висота 88,5».
Був режисером 3-ї фабрики Госкіно, Мінської кіностудії (1938, 1941), Одеської кіностудії художніх фільмів (1939), Центральної об'єднаної кіностудії (1943, Алма-Ати); художнім керівником «Монголкіно» (1945, Улан-Батор), режисером студії «Союздитфільм» (Москва, 1948) та Театру-студії кіноактора тощо. Поставив в Україні кінокартину «Небеса» (1940). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани».
Фільмографія Редагувати
- 1926: «Лісова бувальщина»
- 1926: «Крила холопа»
- 1927: «Булат Батир»
- 1929: «До завтра»
- 1930: «Ненависть»
- 1935: «Шлях корабля»
- 1940: «Небеса»
та інші.
Примітки Редагувати
- Тарич Юрий Викторович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Література Редагувати
- Экран и культурное наследие Беларуси / А. А. Карпилова [и др.].— Минск: Белорусская наука, 2011.— 384 c. — С.11-23 ISBN 978-985-08-1321-3 (рос.)
- Кино и время. Вьш. 3-й. Режиссеры советского художественного кино. М., 1963. — С.265—266;
- Сценаристы советского художественного кино. М., 1972. — С.358;
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.417;
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998, — С.740.
| Це незавершена стаття про кінематографіста чи кінематографістку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |