www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тапа Ляене Вірумаа У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Тапа значення Та па ест Tapa linn місто без стат

Тапа (Ляене-Вірумаа)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тапа (значення).

Та́па (ест. Tapa linn) — місто без статусу самоврядування в Естонії, адміністративний центр волості Тапа повіту Ляене-Вірумаа.

Тапа
Tapa linn
місто без статусу самоврядування
Тапа
Країна  Естонія
Повіт Ляене-Вірумаа
Волость Тапа
Статус адміністративний центр волості
Площа 17,4 км²
Населення 5433 (1.01.2017)
Густота населення 312,2  ос./км²
Часовий пояс UTC+2, влітку UTC+3
Поштові індекси 45106—45109
EHAK 8140
 
Тапа
Координати: 59°15′52″ пн. ш. 25°57′46″ сх. д. / 59.26444444447177773° пн. ш. 25.96277777780577978° сх. д. / 59.26444444447177773; 25.96277777780577978Координати: 59°15′52″ пн. ш. 25°57′46″ сх. д. / 59.26444444447177773° пн. ш. 25.96277777780577978° сх. д. / 59.26444444447177773; 25.96277777780577978
  місто Тапа у Вікісховищі

Географічні дані ред.

Площа міста — 17,4 км2.

Населення за роками

Природа ред.

Через північно-східне передмістя Тапа тече річка Валґейиґі (Valgejõgi).

Транспорт ред.

Станція Тапа — залізничний вузол, від якого починаються лінії Таллінн — Тапа, Тапа — Нарва й Тапа — Тарту.

Через населений пункт проходить автошлях 5 (Пярну — Раквере — Симеру). Від міста починаються дороги 24 (Тапа — Лообу), 15123 (Тапа — Легтсе — Янеда) та 15148 (Тапа — Койґі).

Історія ред.

Перші згадки про поселення на цій території датуються 1482 роком, лицарський маєток Тапа (Taps) згадується в документах 1629 року.

1876 року у власника маєтку Тапа залізнична компанія купила ділянка землі для будівництва станції та локомотивного депо. 21 серпня 1876 року через станцію Тапа пройшов перший потяг від Ревеля до Тарту. З цього дня розпочався розвиток станції Тапа як населеного пункту. Згодом навколо станції утворилося невелике містечко.

1926 року Тапа отримало статус міста (linn).

25 лютого 1949 року місто Тапа відокремлено від Ярваського повіту та підпорядковано повіту Вірумаа.

26 вересня 1950 року, після скасування в Естонській РСР повітового та волосного поділу, місто Тапа ввійшло до складу новоутвореного Тапаського сільського району й було його адміністративним центром до моменту ліквідації району 28 березня 1962 року. З ліквідацією Тапаського району місто ввійшло до складу Пайдеського району. 8 грудня 1964 року Тапа перепідпорядковане Раквереському району.

Підпорядкування міста

11 липня 1991 року місту Тапа наданий статус місцевого самоврядування. У жовтні 1992 року Тапа отримало свій герб та прапор.

Герб та прапор міського самоврядування Тапа (1992—2005)

16 червня 2005 року на підставі Закону про адміністративний поділ території Естонії Уряд Республіки прийняв постанову № 139 про утворення нової адміністративної одиниці  — волості Тапа — шляхом об'єднання територій волості Легтсе повіту Ярвамаа та двох самоврядувань зі складу повіту Ляене-Вірумаа: міста Тапа та волості Саксі (виключаючи села Кіку, Парійзі й Салда). Зміни в адміністративно-територіальному устрої, відповідно до постанови, набрали чинності 21 жовтня 2005 року після оголошення результатів виборів до Тапаської волосної ради. EHAK-код міста змінений з 0791 на 8140. Місто Тапа втратило статус самоврядування і вилучено з «Переліку адміністративних одиниць на території Естонії».

Тут розташовано одну з багатонаціональних батальйонних груп розширеної передової присутності НАТО.

Пам'ятки ред.

  • Лютеранська кірха святого Якова
  • Православна церква Івана Хрестителя
  • Тапаський музей

Керівництво міста ред.

Мери

  • 1927—1929 Ернст Ґрімм (Ernst Grimm (Krimm)
  • 1929—1930 Йоганнес Руузе (Johannes Ruuse), виконувач обов'язків
  • 1930—1935 Тиніс Рягн (Tõnis Rähn)
  • 1935—1940 Яан Майдре (Jaan Maidre, до 1936 року мав ім'я Felix-Eduard Märtin/Martin)
  • 1991—1996 Райво Райд (Raivo Raid)
  • 1996—1997 Ґаррі Рааґмаа (Garri Raagmaa)
  • 1997—2001 Вольдемар Нелліс (Voldemar Nellis)
  • 2001—2005 Куно Рооба (Kuno Rooba)

Голови міської ради

  • 1930—1934 Аугуст Паллон (August Pallon)
  • 1934—1940 Гельмі Кабер (Helmi Kaber)
  • 1993—1996 Райн Сеппінг (Rain Sepping)
  • 1996—1999 Алґур Каерма (Algur Kaerma)
  • 1999—2001 Ілмар Мюйр (Ilmar Müür)
  • 2001—2005 Алґур Каерма

Міжнародні стосунки ред.

Міста-побратими

Муніципалітет-побратими

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. RV0241: Rahvastik soo, vanuse ja haldusüksuse või asustusüksuse liigi järgi, 1. jaanuar. Eesti Statistika. 
  2. ↑ PO0291: POPULATION NUMBER, AREA AND DENSITY BY ADMINISTRATIVE UNIT OR TYPE OF SETTLEMENT, 1 JANUARY. Eesti Statistik. 
  3. Tapa. Eesti Entsüklopeedia. 
  4. Eesti NSV Teataja = Ведомости Эстонской ССР ; 9 1949-04-09. Art. 52. Seadlus Jõhvimaa moodustamise ja Tapa linna ning mõnede valdade ja külanõukogude ühendamise kohta Virumaaga. Об образовании Йыхвимаского уезда и присоединении города Тапа и некоторых волостей и сельских советов к Вирумаскому уезду. 
  5. Eesti NSV Teataja = Ведомости Эстонской ССР ; 11 1950-10-11. Art.114. Seadlus maarajoonide moodustamise kohta Eesti NSV-s. Об образовании сельских районов в Эстонской ССР. 
  6. Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi Ülemnõukogu Teataja = Ведомости Верховного Совета Эстонской Советской Социалистической Республики ; 14 (119) 1962-04-06. Art. 48. Eesti NSV Keila, Tapa ja Väike-Maarja rajooni likvideerimise kohta. Об упразднении Кейлаского, Тапаского и Вяйке-Маарьяского районов Эстонской ССР. 
  7. Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi Ülemnõukogu Teataja = Ведомости Верховного Совета Эстонской Советской Социалистической Республики ; 51 (260) 1964-12-18. Art. 223. Seadlus Tapa linna ja Tudu külanõukogu üleviimise kohta Rakvere rajooni koosseisu. О включении города Тапа и Тудуского сельсовета в состав Раквереского района. 
  8. Harju maakonna Rae ja Ida-Viru maakonna Lüganuse valla, Lääne-Viru maakonna Tapa linna, Saare maakonna Orissaare valla, Tartu maakonna Haaslava, Laeva, Nõo, Rannu, Rõngu ja Vara valla ning Kallaste linna, Valga maakonna Helme, Põdrala ja Tõlliste valla, Viljandi maakonna Halliste valla ja Karksi-Nuia alevi ning Võru maakonna Urvaste valla omavalitsusliku staatuse kinnitamise kohta (RT 1991, 24, 287). Ülemnõukogu Presiidium. https://www.riigiteataja.ee. 11.07.1991. 
  9. . Riigikantselei. Архів оригіналу за 7 вересня 2017. Процитовано 8 квітня 2018. 
  10. Lehtse valla, Saksi valla ja Tapa linna haldusterritoriaalse korralduse ja Kadrina valla piiri muutmine ja sellega seonduvalt Vabariigi Valitsuse määruste muutmine (RT I 2005, 37, 290). Vabariigi Valitsus. https://www.riigiteataja.ee. 16.06.2005. 
  11. Changes in the classification of Estonian administrative units and settlements (EHAK) 2017v2. Eesti Statistika. Klassifikaatorite nimistu. (англ.)

Джерела ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tapa znachennya Ta pa est Tapa linn misto bez statusu samovryaduvannya v Estoniyi administrativnij centr volosti Tapa povitu Lyaene Virumaa Tapa Tapa linn misto bez statusu samovryaduvannya Tapa Krayina EstoniyaPovit Lyaene VirumaaVolost TapaStatus administrativnij centr volostiPlosha 17 4 km Naselennya 5433 1 01 2017 1 Gustota naselennya 312 2 os km Chasovij poyas UTC 2 vlitku UTC 3Poshtovi indeksi 45106 45109EHAK 8140 TapaKoordinati 59 15 52 pn sh 25 57 46 sh d 59 26444444447177773 pn sh 25 96277777780577978 sh d 59 26444444447177773 25 96277777780577978 Koordinati 59 15 52 pn sh 25 57 46 sh d 59 26444444447177773 pn sh 25 96277777780577978 sh d 59 26444444447177773 25 96277777780577978 misto Tapa u Vikishovishi Zmist 1 Geografichni dani 2 Priroda 3 Transport 4 Istoriya 5 Pam yatki 6 Kerivnictvo mista 7 Mizhnarodni stosunki 8 Galereya 9 Primitki 10 Dzherela 11 PosilannyaGeografichni dani red Plosha mista 17 4 km2 2 Naselennya za rokami 2 3 Priroda red Cherez pivnichno shidne peredmistya Tapa teche richka Valgejigi Valgejogi Transport red Stanciya Tapa zaliznichnij vuzol vid yakogo pochinayutsya liniyi Tallinn Tapa Tapa Narva j Tapa Tartu Cherez naselenij punkt prohodit avtoshlyah 5 Pyarnu Rakvere Simeru Vid mista pochinayutsya dorogi 24 Tapa Loobu 15123 Tapa Legtse Yaneda ta 15148 Tapa Kojgi Istoriya red Pershi zgadki pro poselennya na cij teritoriyi datuyutsya 1482 rokom licarskij mayetok Tapa Taps zgaduyetsya v dokumentah 1629 roku 1876 roku u vlasnika mayetku Tapa zaliznichna kompaniya kupila dilyanka zemli dlya budivnictva stanciyi ta lokomotivnogo depo 21 serpnya 1876 roku cherez stanciyu Tapa projshov pershij potyag vid Revelya do Tartu Z cogo dnya rozpochavsya rozvitok stanciyi Tapa yak naselenogo punktu Zgodom navkolo stanciyi utvorilosya nevelike mistechko 1926 roku Tapa otrimalo status mista linn 25 lyutogo 1949 roku misto Tapa vidokremleno vid Yarvaskogo povitu ta pidporyadkovano povitu Virumaa 4 26 veresnya 1950 roku pislya skasuvannya v Estonskij RSR povitovogo ta volosnogo podilu misto Tapa vvijshlo do skladu novoutvorenogo Tapaskogo silskogo rajonu j bulo jogo administrativnim centrom do momentu likvidaciyi rajonu 28 bereznya 1962 roku 5 6 Z likvidaciyeyu Tapaskogo rajonu misto vvijshlo do skladu Pajdeskogo rajonu 8 grudnya 1964 roku Tapa perepidporyadkovane Rakvereskomu rajonu 7 Pidporyadkuvannya mista do 1949 povit Yarvamaa 1949 1950 povit Virumaa 1950 1962 Tapaskij rajon 1962 1964 Pajdeskij rajon 1964 1990 Rakvereskij rajon z 1990 povit Lyaene Virumaa11 lipnya 1991 roku mistu Tapa nadanij status miscevogo samovryaduvannya 8 U zhovtni 1992 roku Tapa otrimalo svij gerb ta prapor 9 nbsp nbsp Gerb ta prapor miskogo samovryaduvannya Tapa 1992 2005 16 chervnya 2005 roku na pidstavi Zakonu pro administrativnij podil teritoriyi Estoniyi Uryad Respubliki prijnyav postanovu 139 pro utvorennya novoyi administrativnoyi odinici volosti Tapa shlyahom ob yednannya teritorij volosti Legtse povitu Yarvamaa ta dvoh samovryaduvan zi skladu povitu Lyaene Virumaa mista Tapa ta volosti Saksi viklyuchayuchi sela Kiku Parijzi j Salda Zmini v administrativno teritorialnomu ustroyi vidpovidno do postanovi nabrali chinnosti 21 zhovtnya 2005 roku pislya ogoloshennya rezultativ viboriv do Tapaskoyi volosnoyi radi EHAK kod mista zminenij z 0791 na 8140 Misto Tapa vtratilo status samovryaduvannya i vilucheno z Pereliku administrativnih odinic na teritoriyi Estoniyi 10 11 Tut roztashovano odnu z bagatonacionalnih bataljonnih grup rozshirenoyi peredovoyi prisutnosti NATO Pam yatki red Lyuteranska kirha svyatogo Yakova Pravoslavna cerkva Ivana Hrestitelya Tapaskij muzejKerivnictvo mista red Meri 1927 1929 Ernst Grimm Ernst Grimm Krimm 1929 1930 Jogannes Ruuze Johannes Ruuse vikonuvach obov yazkiv 1930 1935 Tinis Ryagn Tonis Rahn 1935 1940 Yaan Majdre Jaan Maidre do 1936 roku mav im ya Felix Eduard Martin Martin 1991 1996 Rajvo Rajd Raivo Raid 1996 1997 Garri Raagmaa Garri Raagmaa 1997 2001 Voldemar Nellis Voldemar Nellis 2001 2005 Kuno Rooba Kuno Rooba Golovi miskoyi radi 1930 1934 August Pallon August Pallon 1934 1940 Gelmi Kaber Helmi Kaber 1993 1996 Rajn Sepping Rain Sepping 1996 1999 Algur Kaerma Algur Kaerma 1999 2001 Ilmar Myujr Ilmar Muur 2001 2005 Algur KaermaMizhnarodni stosunki red Mista pobratimi nbsp Akaa Finlyandiya nbsp Prec Nimechchina nbsp Dobele Latviya nbsp Kyumberlend SShAMunicipalitet pobratimi nbsp Trusa ShveciyaGalereya red nbsp Kirha nbsp Pravoslavna cerkva nbsp Zaliznichna stanciya nbsp Vodonapirna bashta nbsp Parovoz L 1361 na stanciyiPrimitki red RV0241 Rahvastik soo vanuse ja haldusuksuse voi asustusuksuse liigi jargi 1 jaanuar Eesti Statistika a b PO0291 POPULATION NUMBER AREA AND DENSITY BY ADMINISTRATIVE UNIT OR TYPE OF SETTLEMENT 1 JANUARY Eesti Statistik Tapa Eesti Entsuklopeedia Eesti NSV Teataja Vedomosti Estonskoj SSR 9 1949 04 09 Art 52 Seadlus Johvimaa moodustamise ja Tapa linna ning monede valdade ja kulanoukogude uhendamise kohta Virumaaga Ob obrazovanii Jyhvimaskogo uezda i prisoedinenii goroda Tapa i nekotoryh volostej i selskih sovetov k Virumaskomu uezdu Eesti NSV Teataja Vedomosti Estonskoj SSR 11 1950 10 11 Art 114 Seadlus maarajoonide moodustamise kohta Eesti NSV s Ob obrazovanii selskih rajonov v Estonskoj SSR Eesti Noukogude Sotsialistliku Vabariigi Ulemnoukogu Teataja Vedomosti Verhovnogo Soveta Estonskoj Sovetskoj Socialisticheskoj Respubliki 14 119 1962 04 06 Art 48 Eesti NSV Keila Tapa ja Vaike Maarja rajooni likvideerimise kohta Ob uprazdnenii Kejlaskogo Tapaskogo i Vyajke Maaryaskogo rajonov Estonskoj SSR Eesti Noukogude Sotsialistliku Vabariigi Ulemnoukogu Teataja Vedomosti Verhovnogo Soveta Estonskoj Sovetskoj Socialisticheskoj Respubliki 51 260 1964 12 18 Art 223 Seadlus Tapa linna ja Tudu kulanoukogu uleviimise kohta Rakvere rajooni koosseisu O vklyuchenii goroda Tapa i Tuduskogo selsoveta v sostav Rakvereskogo rajona Harju maakonna Rae ja Ida Viru maakonna Luganuse valla Laane Viru maakonna Tapa linna Saare maakonna Orissaare valla Tartu maakonna Haaslava Laeva Noo Rannu Rongu ja Vara valla ning Kallaste linna Valga maakonna Helme Podrala ja Tolliste valla Viljandi maakonna Halliste valla ja Karksi Nuia alevi ning Voru maakonna Urvaste valla omavalitsusliku staatuse kinnitamise kohta RT 1991 24 287 Ulemnoukogu Presiidium https www riigiteataja ee 11 07 1991 Koik Eesti omavalitsuste sumbolid Riigikantselei Arhiv originalu za 7 veresnya 2017 Procitovano 8 kvitnya 2018 Lehtse valla Saksi valla ja Tapa linna haldusterritoriaalse korralduse ja Kadrina valla piiri muutmine ja sellega seonduvalt Vabariigi Valitsuse maaruste muutmine RT I 2005 37 290 Vabariigi Valitsus https www riigiteataja ee 16 06 2005 Changes in the classification of Estonian administrative units and settlements EHAK 2017v2 Eesti Statistika Klassifikaatorite nimistu angl Dzherela red Eesti Noukogude Sotsialistliku Vabariigi Ulemnoukogu Teataja Riigi Teataja Tapa Eesti Entsuklopeedia RV0241 Rahvastik soo vanuse ja haldusuksuse voi asustusuksuse liigi jargi 1 jaanuar Eesti Statistika Posilannya red Oficijnij sajt volosti Tapa est Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tapa Lyaene Virumaa amp oldid 40744382