Віро́нія (лат. Vironia) — історичний край на північному сході Естонії. Батьківщина віронів (вірів), одного із середньовічних естонських племен. Розташований на території сучасних естонських повітів Східна Віронія і Західна Віронія. Історичні центри краю — Нарва, Тарванпе (нині Раквере) й Агелінде (нині Анту). У VIII—X ст. страждав від нападів вікінгів. У ХІІІ ст. став об'єктом Північних хрестових походів під проводом німецьких і данських лицарів. Тубільні мешканці сповідували фінське язичництво, але згодом прийняли християнство; вони неодноразово повставали через зловживання Ордену меченосців. Святий престол часто висилав своїх легатів для врегулювання конфліктів між тубільцями і хрестоносцями. 1238 року, згідно зі Стенбійським договором, весь край перейшов під контроль Данської корони, й був розділений на феоди між васалами данського короля. У ХІІІ ст. вірони брали участь у німецько-данських війнах проти Новгороду. У XIV ст. край перетворився на один із повітів Естонії (Естляндії), складовій Лівонської конфедерації. У Російській імперії увійшов до Везенберзького повіту Естляндської губернії.
Назва ред.
- Віро́нія (лат. Vironia) — історична латинська назва, що вживається в українській історіографії.
- Вірля́ндія (лат. Virlandia від нім. Wierland, давньоскан. Virland, «земля вірів») — альтернативна латинська назва, що походить від німецької і шведської мов.
- Вірумаа (ест. Virumaa, «Вірська земля») — сучасна естонська назва.
- Ві́рія (лат. Viria, Wiria) — альтернативна латинська назва.
- Віруй (ст.-укр. Вируй) — в руських літописах.
Від назви провінції походить назва вулиці Віру в Нарві.
Поділ ред.
- Західна Віронія / Західна Вірляндія / Західна Вірумаа (нім. West-Wierland, ест. Lääne-Virumaa)
- Східна Віронія / Східна Вірляндія / Східна Вірумаа (нім. Ost-Wierland, ест. Ida-Virumaa)
Парафії ред.
Поділялася на 16 парафій (кірхшпілів), або погостів
- Єве
- Вайварра
- Луггенгузен
- Магольм
- Везенберг
- Гальяль
- Трістер
- Якобі
- Мала Маріїнська
- Каткюль
Примітки ред.
- Lexicum nominum geographicorum latinorum. Архів оригіналу за 14 липня 2012. Процитовано 31 жовтня 2020.
- Пріцак, О. Походження Русі: Стародавні скандинавські саги і Стара Скандинавія. 1997, С. 573, 583f.
- ↑ . Архів оригіналу за 4 листопада 2020. Процитовано 31 жовтня 2020.
Бібліографія ред.
- Arbusov, L. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
- Вирландия // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. Санкт_Петербург, 1892, Т. 6, С. 517.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Віронія
- Virumaa Entsüklopeedia [ 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.]