Тамір Пардо

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пардо.

Тамір Пардо (івр. תמיר פרדו‎; нар. 24 березня 1953(19530324), Єрусалим, Ізраїль) — колишній директор Моссаду з 2011 по 2016 рік. Про призначення було оголошено прем'єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу 29 листопада 2010 року.

Тамір Пардо
11-й Керівник «Моссаду»
6 січня 2016 — 6 січня 2011
Попередник	Меїр Даган
Наступник	Йосі Коен
Народився	1953 Єрусалим
Відомий як	шпигун, офіцер
Країна	Ізраїль
Alma mater	Тель-Авівський університет
Звання	Тат-алуф
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Пардо народився в Єрусалимі в родині іммігрантів. Батько походив з Туреччини, а мати мала сербсько-єврейське походження. У 18 років, коли пішов на строкову службу в Армії оборони Ізраїлю, він вступив добровольцем до десантників. Закінчив офіцерські курси, згодом служив офіцером зв'язку в елітному підрозділі спеціального призначення Саєрет Маткаль. Також служив у Шалдагській частині. Був членом підрозділу під командуванням Йонатана «Йоні» Нетаньягу та брав участь в операції «Ентеббе». Нетаньяху, старший брат нинішнього прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, був убитий під час операції.

Після закінчення військової служби Пардо приєднався до Моссаду в 1980 році й служив на посадах початкового технічного рівня. Брав участь у кількох секретних операціях, тричі був нагороджений Ізраїльською премією безпеки. Піднявся по кар'єрним сходинкам і врешті-решт став начальником відділу «Кешет», відповідальним за операції, включно з отриманням електронної розвідки за допомогою прослуховування та фотографічних методів. У 2005 році стояв у черзі на підвищення на другу посаду в організації, коли цю посаду отримав інший. Після цього генеральний директор Моссаду Меїр Даган передав Пардо армії оборони Ізраїлю, де він служив старшим радником з операцій ізраїльського Генерального штабу. Служив на цій посаді під час Ліванської війни 2006 року. Після того як Даган звільнив свій номер 2, він запросив Пардо повернутися в Моссад і взяти на себе цю роль. Пардо зробив це, вірячи, що коли Даган піде на пенсію, йому запропонують роботу. Однак термін Дагана був продовжений, і він не пішов у відставку, як очікувалося. Це змусило Пардо залишити Моссад, після чого він почав приватний бізнес з ізраїльським підприємцем, який займається азартними іграми в Інтернеті Ноамом Ланіром, і став головою Shizim Group.

Очільник Мосаду

Ізраїльські ЗМІ повідомили, що першому кандидату Нетаньяху на посаду голови Моссада, генеральному директору Teva Pharmaceutical Industries, генерал-майору у відставці Шломо Янаї, було запропоновано роботу, але він відмовився. З кількох інших кандидатів Пардо був єдиним, хто служив у Моссаді. Його вибір міг відображати бажання з боку прем'єр-міністра Нетаньяху продемонструвати спадкоємність, обравши кандидата з лав організації.

Передбачалося, що Пардо продовжить роботу свого попередника, Меїра Дагана, намагаючись перешкодити будь-яким спробам уряду Ісламської Республіки Іран створити ядерну зброю.

2 серпня 2011 року німецький новинний вебсайт Шпіґель опублікував статтю під назвою «Моссад стоїть за вбивствами в Тегерані, каже джерело», в якій стверджувалося, що він отримав інформацію від «джерела ізраїльської розвідки», пов'язуючи Моссад під керівництвом Таміра Пардо як його керівника відповідальним за вбивством Даріуша Резайнежада вченого розробника іранської ядерної зброї у Тегерані 23 липня 2011. Повідомлення було передруковане кількома інформаційними агентствами, але без надання додаткових джерел для підтвердження інформації.

Громадянська позиція

Після того, як залишив посаду директора Моссаду, активно критикував прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху та його судові реформи 2023 року. Закликав Нетаньяху піти у відставку та постати перед судом за звинуваченнями в участі в державному перевороті та звинуватив ізраїльський уряд у нагляді за державою апартеїду. Також звинуватив Нетаньяху в плануванні прямого нападу на Іран і в шпигунстві як за собою, так і за Бенні Ганцем, тодішнім начальником Генерального штабу Армії оборони Ізраїлю.

Примітки

1. Melman, Yossi (29 листопада 2010). Who is new Mossad chief Tamir Pardo?. Haaretz. Процитовано 26 серпня 2014. 
2. Melman, Yossi (29 листопада 2010). [Next Mossad chief Tamir Pardo—from the lowest job to the top of the organization]. Haaretz (Hebrew). Процитовано 26 серпня 2014.  {{cite news}}: |trans-title= вимагає |title= або |script-title= (довідка)
3. Gross, Tom (12 грудня 2010). Egypt claims Mossad to blame for shark attacks (& details of new Mossad head). Tom Gross Media. Процитовано 26 серпня 2014. 
4. Ulrike Putz (2 серпня 2011). Mossad Behind Tehran Assassinations, Says Source. Spiegel Online. Процитовано 26 серпня 2014. 
5. 'Mossad shot dead' Iranian scientist. The Sydney Morning Herald. AFP. 2 серпня 2011. Процитовано 26 серпня 2014. 
6. . Middle East Online. 2 серпня 2011. Архів оригіналу за 27 серпня 2014. Процитовано 26 серпня 2014. 
7. Der Spiegel: Israel killed Iranian. UPI. 2 серпня 2011. Процитовано 26 серпня 2014. 
8. . IBN Live. 2 серпня 2011. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 26 серпня 2014. 
9. Ofer Aderet (2 серпня 2011). Israel's new Mossad chief behind assassination of Iran nuclear scientist. Haaretz. Процитовано 26 серпня 2014. 
10. Goldenberg, Tia (6 вересня 2023). . AP News (англ.). Архів оригіналу за 6 вересня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. 
11. Former Mossad Head Calls for Netanyahu to Resign, Asks on ‘Every Israeli Citizen’ to Protest. Haaretz (англ.). 16 лютого 2023. Процитовано 6 вересня 2023. 
12. Ex-Mossad chief Pardo says Netanyahu should be put on trial if legal overhaul passes. Times of Israel (амер.). 20 липня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. 
13. Shamir, Jonathan (23 липня 2023). Ex-Mossad Chief Compares Israeli Right to the KKK. Haaretz (англ.). Процитовано 6 вересня 2023. 
14. Ex-Mossad Chief Says He Questioned Legality of Netanyahu's Order to Prepare Iran Strike. Haaretz (англ.). 31 травня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. 
15. Gross, Judah Ari. Netanyahu asked Shin Bet to tap phones of IDF, Mossad heads — report. www.timesofisrael.com (амер.). Процитовано 6 вересня 2023. 
16. Harel, Amos (1 червня 2018). A Non-denial Denial: Did Netanyahu Ask ex-Shin Bet Chief to Tap IDF, Mossad Heads?. Haaretz (англ.). Процитовано 6 вересня 2023.